Ухвала суду № 39942159, 29.07.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 липня 2014 року Справа № 18/2549/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу ДП "Державний проектний інститут містобудування "Міськбудпроект" м. Полтавана постановувід 16.06.2014 р. Харківського апеляційного господарського суду у справі№18/2549/12 господарського суду Полтавської областіза позовомДП "Державний проектний інститут містобудування "Міськбудпроект" м. ПолтавадоКарлівської міської радипростягнення 20 302,00 грн.за зустрічним позовомКарлівської міської радидоДП "Державний проектний інститут містобудування "Міськбудпроект" м. Полтавапростягнення 170 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

07.07.2014 Державне підприємство "Державний проектний інститут містобудування "Міськбудпроект" м. Полтава звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою від 07.07.2014, №01-13/426 (вх. ВГСУ 10731/2014 від 25.07.2014 року), про що свідчить відбиток штемпеля поштового відділення на конверті №3601121689558.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає поверненню з наступних підстав.

Приписами ст. 1113 ГПК України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п.4); якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права (п.6).

Дослідивши матеріали касаційної скарги, колегія суддів встановила, що підприємство "Державний проектний інститут містобудування "Міськбудпроект" м. Полтава не надала доказів сплати судового збору в встановленому порядку та розмірі.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений ст. 44 ГПК України та Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р.

Згідно з п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 названого Закону, ставка судового збору з касаційних скарг на рішення суду, встановлена у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

В силу підпунктів 1, 2 п.2 ч.2 ст.4 Закону із позовних заяв немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі одного розміру мінімальної заробітної плати, а із позовних заяв майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Із касаційною скарги вбачається, що ДП "Державний проектний інститут містобудування "Міськбудпроект" оскаржує постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволенні первісного позову.

Предметом спору за первісним позовом є стягнення сумі 20 302, 00 грн., а отже, сума судового збору становить 913,50 грн., тобто 0,75 розміру мінімальної заробітної плати.

Із поданого скаржником платіжного доручення №239 від 07.07.2014 вбачається, що ним сплачено судовий збір у розмірі 804,75 грн., а не 913,50 грн., як передбачено чинним законодавством.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" пунктом 62 роз'яснено, що за приписом пункту 4 частини першої статті 111 ГПК у касаційній скарзі має бути зазначена суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі пункту 6 частини першої статті 1113 названого Кодексу. Отже, якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування конкретних норм матеріального і/або процесуального права, яких припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на права заявника та прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

З огляду на викладене, колегія суддів констатує, що при зверненні із касаційною скаргою ДП "Державний проектний інститут містобудування "Міськбудпроект" м. Полтава не надало доказів сплати судового збору у встановленому розмірі та не зазначило суті порушення та неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права. Відтак, касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п.п. 4, 6 ст. 1113 ГПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 1113 ГПК України після усунення зазначеної обставини скаржник має право повторно подати скаргу в загальному порядку. При цьому, звертаючись із касаційною скаргою поза межами строку, встановленого ст. 110 ГПК України, заявник зобов'язаний подати клопотання про відновлення цього строку.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 86, п.п. 4, 6 ст. 1113 ГПК України, п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу ДП "Державний проектний інститут містобудування "Міськбудпроект" м. Полтава на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2014 р. у справі №18/2549/12 ? повернути заявнику.

Повернути на користь ДП "Державний проектний інститут містобудування "Міськбудпроект" м. Полтава з Державного бюджету України № рахунку - 31211254700007, банк - ГУ ДКСУ у м. Києві, одержувач - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код банку - 820019, код за ЄДРПОУ - 38004897, код бюджетної класифікації - 2203004 "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070)", символ звітності 254, 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп., судового збору сплаченого по платіжному дорученню №239 від 07.07.2014.

Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун