Ухвала суду № 39942034, 24.07.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6722/14 Справа № 206/5113/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Доповідач - Калиновський А.Б. Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - Калиновського А.Б.

Суддів - Гайдук В.І., Єлізаренко І.А.

При секретарі - Нікуліній Г.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2013 року позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № ML-301/241/2008 від 05 червня 2008 року у розмірі 65211,95 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19 березня 2012 року становить 520 652,21 грн. та сплачений судовий збір - 3219,00 грн.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить змінити рішення суду та відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 суми боргу за кредитним договором, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

Згідно ст.1054 ЦК України, обов'язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

Судом встановлено, що 5 червня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», (найменування якого змінено на ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № ML-301/241/2008 від 05.06.2008 року, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 62600 доларів США (а.с.6-10).

До вказаного кредитного договору були також укладені додаткові договори від 5 березня 2010 року та від 7 лютого 2011 року, відповідно до яких в певний період часу для розрахунку процентів за користування кредитом змінювалася фіксована процентна ставка, про що свідчить довідка банку за вих. 4581 від 20.08.2013 року.

Крім того, між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № SR-301/241/2008 від 05.06.2008 р., за яким останній поручився перед позивачем за належне виконання кредитних зобов'язань відповідача - ОСОБА_3(а.с. 17-18).

ОСОБА_3 неналежно виконує свої зобов'язання з повернення кредиту та сплаті відсотків за ним, в результаті чого станом на 19 березня 2012 року заборгованість позичальника перед банком становить 65211,95 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19 березня 2012 року становить 520652,21 гривень, яка складається з:

- заборгованості за сумою кредиту - 61706,13 доларів США;

- заборгованість зі сплати відсотків - 3505,82 доларів США;

що підтверджується розрахунком(а.с.19).

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна», суд правильно виходив з того, що у ОСОБА_3 виникла заборгованість внаслідок невиконання умов кредитного договору, яка підлягає стягненню на користь позивача з відповідачів.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що додатковою угодою між Банком та боржником №3 від 07.02.2011 року збільшено обсяг зобов'язань боржника, а відповідно і поручителя без його згоди, що є підставою, відповідно до ст. 559 ЦК України, для припинення договору поруки не можуть бути прийняті до уваги, оскільки п. 1.4 кредитного договору передбачає можливість зміни банком без додаткових договорів фіксованої процентної ставки, а п. 2.2 договору поруки передбачено, що порукою забезпечені боргові зобов'язання у разі зміни суми, відповідно до п. 2.1 цього договору.

Враховуючи, що, відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними при укладенні договорів, визначенні їх умов, підписавши договір поруки на таких умовах поручитель повинен нести зобов'язання за ним, згідно діючого законодавства.

Таким чином, рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: