Ухвала суду № 39940041, 11.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2014 рокусправа № 0870/10316/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 р. по справі за позовом Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу ,-

в с т а н о в и в:

У жовтні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача до Державного бюджету 1 175,17 грн. податкового боргу.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ід. код НОМЕР_1) заборгованість по єдиному податку у розмірі 1175,17 грн. (одна тисяча сто сімдесят п'ять гривень 17 коп.) до державного бюджету у Комунарському районі м. Запоріжжя (р/р № 34128999700005, банк - ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, одержувач - Державний бюджет у Комунарському районі м. Запоріжжя у Комунарському районі м. Запоріжжя, код одержувача - 34677119.

Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Запорізької міської ради 06.08.2008 року та перебуває на обліку Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Державної податкової служби.

У грудні 2009 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя із заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

У зв'язку з виникненням заборгованості перед бюджетом по єдиному податку відповідачем було направлено на адресу відповідача першу податкову вимогу від 11.05.2010 року № 1/238 та другу податкову вимогу № 2/1271 від 14.10.2010 року.

Відповідно до довідки позивача, сума податкового боргу станом на 03.10.2012 року відповідачем не сплачена та з урахуванням переплати становить 1175,17 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем порушено вимог Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (далі Указ) в частині обов'язку суб'єкту господарювання сплатити податкове зобов'язання з єдиного податку за спрощеною системою оподаткування та в частині дотримання строків його сплати, у зв'язку з чим вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що відповідають законодавству.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 3 вищезазначеного Указу суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Згідно з абз. 9 п. 4 цього Указу, за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Таким чином, законодавцем встановлено обов'язок платників єдиного податку подавати розрахунки про сплату єдиного податку з обов'язковим доданням до цих розрахунків платіжних доручень про сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

З матеріалів справи та з обставин встановлених судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції вбачає, що відповідачем не заперечується не виконання зазначених вище вимог щодо сплати єдиного податку.

При цьому, позивач посилається на безпідставність застосування вказаних вище положень Указу, оскільки, враховуючи положення п. 1 Указу вона вже не перебуває на спрощеній системі оподаткування, а перебуває на загальній системі оподаткування.

Порядок відмови від спрощеної системи оподаткування передбачено абзацом 7 пункту 4 Указу відповідно до якого відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).

Проте, така заява відповідачем не подавалася.

Доводи апеляційної скарги, щодо автоматичного переходу на загальну систему оподаткування на підставі п. 5 Указу, є безпідставними та не приймаються судом апеляційної інстанції з огляду на викладені вище положення абз.7 п.4 Указу.

Крім того, п.5 Указу, на який посилається позивач, зазначено, що у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти, а не автоматично переходить, на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Тому висновки суду першої інстанції щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми податкового боргу у розмірі 1175,17 грн. (одна тисяча сто сімдесят п'ять гривень 17 коп.) є обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим