Ухвала суду № 39938987, 23.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/941/14 ( в 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

23 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл», товариства з обмеженою відповідальністю «Ферко» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2014 року у справі за адміністративним товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків (надалі - Центральний офіс, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.01.2014 року № 0000033720, яким встановлено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 524 039,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 242 019,00 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 17 лютого 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач та ТОВ «Нерко» подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2014 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянтів, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а постанова суду підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «АТ Каргілл» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 22.11.1994 року за № 1623 та перебуває на обліку в Центральному офісі.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 03.08.2011 року № 100345971 ТОВ «АТ Каргілл» зареєстровано платником ПДВ з 03.07.1997 року. Індивідуальний податковий номер 200103926100.

Центральним офісом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «АТ Каргілл» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого до відшкодування на рахунок платника у банку за період з 01.01.2012 року по 31.10.2013 року з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок.

За результатами перевірки складено акт документальної позапланової виїзної перевірки № 1534/40-50/37-20/20010347 від 27.12.2013 року. (надалі - Акт перевірки).

Висновки Акту перевірки відповідач обґрунтовує тим, що заниження податкових зобов'язань відбулося у результаті завищення позивачем податкового кредиту внаслідок здійснення господарських операцій, що мали безтоварний характер, по формальним угодам з ТОВ «Ферко».

На підставі висновків, викладених в Акті перевірки Центральним офісом винесено податкове повідомлення-рішення від 15.01.2014 року № 0000033720, яким встановлено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 524 039,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 242 019,00 грн.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем укладено договори поставки з ТОВ «Ферко».

В підтвердження законності включення до складу податкового кредиту відповідних сум позивач надав суду копії первинних документів, зокрема, договорів поставки, товарно-транспортних накладних, податкових та видаткових накладних, платіжних доручень, вантажно-митних декларацій, договору про надання товарно-експедиційних послуг, карантинних сертифікатів тощо.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Суд також звертає увагу на те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «AT Каргілл» протягом періоду з 01.01.2012 року по 31.10.2013 року перебувало у взаємовідносинах з ТОВ «Ферко» (код за і ЄДРПОУ 31681342), якому, згідно даних перевірок регіональних ДПІ, зменшено податкові зобов'язання.

До Центрального офісу від ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у місті Києві надійшов акт від 13.11.2013 року № 1854/26-59-22-01/31681342 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Ферко» (код за ЄДРПОУ 31681342), щодо господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 року по 30.09.2013 року.

Згідно вказаного акту, зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що згідно інформаційного ресурсу Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок», станом на момент проведення зустрічної звірки, стан підприємства - 9 «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

На дату складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки місцезнаходження ТОВ «Ферко» не встановлено.

Таким чином, звіркою встановлено порушення ТОВ «Ферко» вимог пп.16.1.11 п. 16.1 ст. 16, п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України, ст. 93 Цивільного кодексу України, ст. 1, ст. 9, ст. 19 Закову України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.03. 2003 року.

Звіркою ТОВ «Ферко» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 року по 30.09.2013 року, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, у зв'язку із чим задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит підлягає зменшенню до 0.

Отже, враховуючи вищевикладене, наявність у ТОВ «АТ Каргілл» податкових накладних від ТОВ «Ферко» (код за ЄДРПОУ 31681342), на суму ПДВ в розмірі 229 602,17 грн. включених до податкового кредиту лютого 2013 року, на суму ПДВ в розмірі 289 341,21 грн. включених до податкового кредиту травня 2013 року, на суму ПДВ в розмірі 5095,8 грн. включених до податкового кредиту липня 2013 року є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Право на податковий кредит у ТОВ «АТ Каргілл» не виникає оскільки не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами п. 185.1. ст. 185, п.198.6. сг.198 Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що підприємством ТОВ «АТ Каргілл» порушено вимоги п. 185.1 ст.185, п. 188.1 ст.188, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, так як безпідставно сформовано суму податкового кредиту за лютий 2013 року у сумі ПДВ 229 602,17 грн., за травень 2013 року у сумі ПДВ 289 341,21 грн., за липень 2013 року у сумі ПДВ 5 095,8 грн. по правочинах з ТОВ «Ферко» (код за ЄДРПОУ 31681342), які не підтверджені перевіркою, а тому апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл», товариства з обмеженою відповідальністю «Ферко» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 28.07.2014 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.