Ухвала суду № 39938050, 21.07.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"21" липня 2014 р.Справа № 922/1191/13 вх. № 1191/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

при секретарі судового засідання Лук'янчук О.І.

за участю сторін: пр-к ПАТ "ОТП Банк" - Давидова Н.В. (дов. від 28.01.14 р.);

пр-к АТ "Райффайзен банк Аваль" - Марченко О.П. (дов. від 24.05.14 р.);

пр-к боржника - Ямпольський Ю.О. (дов. від 16.07.14 р.);

пр-к Інноваційно-комерційної товарної біржі - Гаврильченко О.І.,

розглянувши клопотання АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "ОТП Банк" про забезпечення вимог кредиторів

По справі за заявою Приватне АТ "АККО ІНВЕСТ" м. Харків

до Приватне АТ "АККО ІНВЕСТ" м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду від 23.06.14 р. призначено до розгляду в судовому засіданні заяву ПАТ "ОТП Банк" про забезпечення вимог кредиторів, в якій заявник посилається на ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 22.12.11 р., далі - Закон про банкрутство) та ст. 67 ГПК України.

Ухвалою суду від 10.07.14 р. відкладено розгляд заяви банку на 21.07.14 р., зобов'язавши ПАТ "ОТП Банк" надати суду уточнену заяву про забезпечення вимог кредиторів.

В своїй заяві ПАТ "ОТП Банк" зазначає, що ліквідатором визначена вартість майна в 6 271 200,00 грн не відповідає вимогам Закону про банкрутство, оскільки початковою вартістю цілісного комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів, що складає 127 432 589,44 грн. Також банк зазначає, що при укладанні ліквідатором договору з Інноваційно-комерційною товарною біржею були допущені численні порушення при організації та проведенні конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу майна. В зв'язку з цим ПАТ "ОТП Банк" просить суд заборонити Інноваційно-комерційній товарній біржі (далі - ІКТБ) проводити аукціони з продажу майна 11.06.14 р. та 20.06.14 р.; заборонити реалізацію майна ПрАТ "Акко-Інвест" у тому числі у складі цілісного майнового комплексу за ціною нижчою ніж 127 432 589,44 грн; заборонити голові ліквідаційної комісії Колеснікову О.М. підписувати передавальний акт майна банкрута, яке включено до складу ліквідаційної маси (будь-яких документів, що стосуються передачі майна банкрута для відчуження за ціною нижчою ніж 127432589,44 грн).

На виконання вимог суду ПАТ "ОТП Банк" надав суду уточнену заяву про забезпечення вимог кредиторів, в якій зазначає, що аукціон з продажу майна відбувся 20.06.14 р. і майно було реалізовано за ціною 3 762 720,00, що є грубим порушенням: 1) ч.1 ст. 43 Закону, тобто вартість майна значно нижча від сукупності вимог кредиторів; 2) ч. 1 ст. 52 Закону, тобто не дотримано двомісячний строк проведення аукціону з дня укладення договору про проведення аукціону; 3) ч. 3 ст. 58 Закону, тобто під час продажу майна на аукціоні оголошення про продаж майна повинно бути розміщено також на нерухомому майні; 4) ч. 1 ст. 65 Закону, тобто організатором аукціону не проведений повторний аукціон у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця; 5) ч. 3 ст. 65 Закону, в разі якщо ІКТБ вже був проведений перший аукціон, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону не є вартістю, зменшеною на 20% щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону. В зв'язку з цим ПАТ "ОТП Банк" просить суд заборонити ІКТБ здійснювати будь-які заходи щодо відчуження, передачі майна ПрАТ "Акко-Інвест"; заборонити ліквідатору підписувати акт про передання права власності на куплене нерухоме майно (будь-які документи, що стосуються передачі майна банкрута для відчуження).

Ухвалою суду від 24.06.14 р. призначено до розгляду в судовому засіданні клопотання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення вимог кредиторів.

В своєму клопотанні ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" зазначає, що банк як заставний кредитор також замовив оцінку нерухомого майна, що перебуває в іпотеці у банку та належить ПрАТ "Акко-Інвест", згідно звітів суб'єкта оціночної діяльності вартість майна складає 32 872 440,00 грн, натомість ліквідатором виставлено на реалізацію майно за спірною оцінкою в 6 271 200,00 грн. Тому банк вважає, що майно буде реалізовано за дуже низькою ціною і це спричинить значну шкоду банку як заставному кредитору. Банк просить суд застосувати статтю 67 ГПК України, оскільки існує вірогідність реального продажу майна боржника з прилюдних торгів за стартовою ціною, яка може бути не підтверджена судовою експертизою. Також, банк зазначає, що є вірогідність того, що дії ліквідатора та організатора аукціону можуть бути визнані протиправними, тому у випадку реалізації майна боржника вказане може суттєво вплинути на виконання такого рішення. За таких підстав, банк вважає клопотання про накладення арешту на майно боржника вмотивованим необхідністю збереження майнових активів боржника, тому просить суд накласти арешт на: 1) нежитлові будівлі літ. "А-3", літ. "Б-2", літ. "В-2", літ "Ж-2", літ "З-1", літ. И-1", літ. "Г-1", літ. "Д-4", літ. "Е-2" заг. пл. 12220,5 кв.м.; 2) нежитлові приміщення № 1, 2, 3 в літ. "А-1" заг. пл. 178,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1; 3) будівля їдальні літ. "Д" заг. пл. 2946,7 кв.м. у АДРЕСА_2; 4) нежитлові будівлі з надвірними спорудами заг. пл. 821,7 кв.м. в тому числі: нежитлова будівля літ. А-1 заг. пл. 433,0 кв.м., нежитлова будівля літ. Б-1 заг. пл. 388,7 кв.м., сарай літ. В, навіс літ. Г, вбиральня літ. Д, огорожі №1-4 у АДРЕСА_3.

Ухвалою суду від 10.07.14 р. відкладено розгляд клопотання банку на 21.07.14 р., зобов'язавши ліквідатора надати суду відзив на клопотання банку.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ст. 58 ГПК України суддя має право об'єднати кілька однорідних заяв, у яких беруть участь ті ж самі сторони.

Враховуючи, що до суду надано заяву про забезпечення вимог кредиторів та клопотання про забезпечення вимог кредиторів з одним і тим самим предметом розгляду, є однорідними, суд вважає за необхідне об'єднати заяву ПАТ "ОТП Банк" про забезпечення вимог кредиторів та клопотання АТ "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення вимог кредиторів в одне провадження в межах справи про банкрутство ПрАТ "Акко-Інвест".

Ліквідатор на виконання вимог суду надав суду відзив на заяву та уточнену заяву ПАТ "ОТП Банк" та на клопотання АТ "Райффайзен Банк Аваль", в якому заперечує проти забезпечення вимог кредиторів і зазначає, що нормативне обґрунтування заявниками своїх вимог до суду щодо «забезпечення вимог кредиторів» з посиланням на ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство в редакції від 22.12.11 р.) не може бути прийняте судом, бо не діє в судовій процедурі, яка на даний момент застосована до боржника. Положення ст. 18 Закону про банкрутство розповсюджуються на правовідносини між розпорядником майна, кредиторами та боржником виключно в судовій процедурі розпорядження майном. На цей час до боржника судом застосована процедура ліквідації банкрута. Закон, а саме, ст. 1 (визначення термінів) та ст.ст. 37 - 48 (ліквідаційна процедура) та інші його положення взагалі не містять такого правового явища (терміну, поняття) як «забезпечення вимог кредиторів», тому ліквідатор припускає, що таке явище існує виключно в уяві заявника і відповідно не має ніяких правових наслідків.

Розглянувши клопотання АТ "Райффайзен Банк Аваль" та заяву ПАТ "ОТП Банк" про забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство, надані суду документи, заслухавши учасників процесу, суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні з огляду на наступне.

Згідно преамбули Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.11 р. цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону про банкрутство господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи про банкрутство чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.

Проте, у відповідності до ч. 3 ст. 18 зазначеного Закону заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкритті ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до припинення провадження у справі.

Як свідчать матеріали справи №922/1191/13, постановою господарського суду від 17.04.2013 р. ПрАТ "Акко-Інвест" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

У відповідності до ч. 1 ст. 37 Закону про банкрутство, під ліквідацією розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Згідно ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Щодо заяви та уточненої заяви ПАТ "ОТП Банк".

Банк вважає, що ліквідатор в порушення приписів ст. 43 Закону про банкрутство визначив для аукціону 20.06.2014 початкову вартість майна банкрута у розмірі 6271200,00 грн, тобто за оціночною вартістю, а не суму загальних вимог кредиторів у розмірі 127432589,44 грн.

Відповідно до ст. 57 Закону про банкрутство початкова вартість майна визначається ліквідатором. При визначенні початкової вартості аукціонного продажу 20.06.2014р. ліквідатор виходив з того, що цей аукціон є другим повторним. Як свідчать матеріали справи, організовані ІКТБ аукціон на 25.02.2014 та повторний аукціон призначений на 18.03.2014 не відбулись за відсутності зацікавлених учасників. Початковою вартістю обох попередніх аукціонів була сума вимог кредиторів у розмірі 127432589,44 грн. В процесі підготовки другого повторного аукціону ліквідатор скористався своїм правом передбаченим ст. 57 Закону і визначив початкову вартість майна банкрута запропонованого до аукціонного продажу 20.06.2014 на підставі звіту суб'єкта оціночної діяльності у розмірі 6271200,00 грн. При цьому за структурою складу майно банкрута було сформоване до продажу все разом (сукупно) одним лотом, що по суті і є у іншому визначенні цілісним майновим комплексом. Ліквідатор вважає, що визначивши запропоноване до аукціону майно як цілісний майновий комплекс він не припустився порушень Закону і прав кредиторів. Натомість, у разі якщо б він в межах свої прав змінивши початкову вартість з суми вимог кредиторів на оціночну, одночасно поділив майно на окремі лоти, то такими діями допустив би непослідовність і позбавив потенційних учасників аукціону права надати пропозицію купити майно банкрута все разом, тобто цілісним майновим комплексом за умови, якщо початкова вартість та інші умови аукціону їх задовольнять. Ліквідатор виходив з того, що не виставивши одноразово майно банкрута за зміненою ним первісною вартістю все в цілому (цілісним майновим комплексом), він не має права поділяти таке майно на окремі лоти, до визначення організатором аукціону результатів аукціону. За іншого способу дій, ліквідатор вдався б до порушення права потенційного учасника аукціону на придбання на аукціоні всього майна банкрута разом включеного в один лот. Крім цього ліквідатор намагався не виходити за межі строків на проведення аукціону (2 місяці) та ліквідаційної процедури (12 місяців) передбачених в Законі.

Щодо посилання ПАТ "ОТП Банк" на численні порушення при організації та проведенні конкурсу з визначення організатора аукціону майна, господарський суд зазначає, що Ухвалою господарського суду від 22.04.2014р., яка набрала законної сили, було визначено учасником провадження у справі № 922/1191/13 про банкрутство ПрАТ «Акко-Інвест» організатора аукціону Інноваційно-комерційну товарну біржу. Відповідно до вищевказаної ухвали суду від 22.04.2014р. господарський суд перевірив порядок призначення ліквідатором за конкурсом організатора аукціону Інноваційно-комерційну товарну біржу при визначенні біржі учасником провадження.

Статтею 35 ГПК України передбачено, що факти, які встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішення інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Тобто, вищевказані факти мають для суду преюдиціальне значення, оскільки їх істинність вже встановлена в ухвалі суду від 22.04.2014р. і не має необхідності встановлювати їх знову при вирішенні одного й того ж питання між тими сторонами.

Натомість представник банку в заяві про забезпечення вимог кредиторів знову піддає сумніву рішення ліквідатора про організацію та проведення конкурсу з визначення організатора аукціону Інноваційно-комерційну товарну біржу, що вже було досліджено в ухвалі господарського суду від 22.04.2014р., залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 р. Крім того, ті самі питання ПАТ "ОТП Банк" господарським судом вже досліджувались при розгляді скарги банку на дії ліквідатора ПрАТ "Акко-Інвест" від 28.05.14 р. і ухвалою суду від 10.07.14 р. в задоволенні скарги ПАТ "ОТП Банк" відмовлено.

Отже ПАТ "ОТП Банк" не довів господарському суду обгрунтованих підстав для вжиття забезпечення вимог кредиторів, а ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилається банк як на підставу застосування заходів забезпечення, не можна застосувати в ліквідаційній процедурі, оскільки норми цієї статті суперечать вимогам ст.ст. 18, 37, 38 Закону про банкрутство, який має пріоритет перед іншими законодавчими актами.

Щодо клопотання АТ "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення вимог кредиторів, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Постановою господарського суду Харківської області від 17.04.2013р. у даній справі, яка набрала законної сили, визнано Приватне акціонерне товариство "Акко-Інвест" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором Приватного акціонерного товариства «Акко-Інвест» голову ліквідаційної комісії Колесникова Олексія Миколайовича та зобов'язано ліквідатора виконати ліквідаційну процедуру, надати суду звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури.

Відповідно до статті 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

На виконання вимог Закону про банкрутство ліквідатор Колесников О.М. прийняв до свого відання майно боржника ПрАТ «Акко-Інвест» та уклав договір на проведення оцінки майна від 17.10.2013р. №17/10-13 з Суб'єктом оціночної діяльності Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, у п.1.1 якого зазначено, що предметом договору є практичне виконання оцінки майна або майнових прав (т.9, а.с.182).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі, на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

28.10.2013р. ліквідатор ПрАТ «Акко-Інвест» звернувся до Суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_10 з метою проведення рецензування. 28.10.2013р. рецензентом Суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_10 (сертифікат від 14.08.2012р.) на підставі листа-запиту на проведення рецензування від 28.10.2013р. №4/10 (13) проведено рецензування: звіту про оцінку майна - нежитлової будівлі загальною площею 2946,7 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та знаходиться у приватній власності ПрАТ «Акко-Інвест»; звіту про оцінку майна - нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_3; звіту про оцінку майна - нежитлової будівлі літ. «А-1», загальною площею 178,3 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1; звіту про оцінку майна - нежитлових будівель - (літ. А-3 - площею 901,3 кв.м, літ. Б-2 - площею 2520,7 кв.м, літ. В-2 - площею 2947,2 кв.м, літ. Г площею 780,5 кв.м, літ.Д-4 площею 1275,5 кв.м, літ Е-2 площею 3014,4 кв.м, літ. Ж-2 площею 516,4 кв.м, літ.З-1 площею 100,7 кв.м, та літ. И-1 - площею 177,5 кв.м), розташованих за адресою: АДРЕСА_4. (т.10, а.с.168-188). У всіх рецензіях зазначено, що звіт про оцінку майна може бути використаний з указаною метою.

Також у рецензіях зазначено, що при визначенні вартості майна використаний дохідний підхід. Під час проведення незалежної оцінки, результати якої викладені у звіті про оцінку майна, методичні підходи, методи та оціночні процедури застосовані відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003р. №1440, Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003р. №1891 та інших нормативних документів, посилання на яких зроблено в звіті про оцінку майна. Відповідно до п.37 Національного стандарту №1 з метою обґрунтування остаточного висновку про вартість об'єкта оцінки результати оцінки отримуються із застосуванням різних методичних підходів, а неможливість чи недоцільність застосування певного методичного підходу, пов'язана з повною відсутністю чи недостовірністю необхідних для цього вихідних даних про об'єкт оцінки та іншої інформації, окремо обґрунтовується у Звіті про оцінку майна. Суб'єкт оціночної діяльності в наданому звіті застосував витратний та дохідний підходи з обґрунтуванням неможливості та недоцільності застосування порівняльного підходу.

Крім того, слід зазначити, що згідно з вимогами статті 33 Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" оцінки майна, проведеної Суб'єктом оціночної діяльності Фізичною особою-підприємцем ФОП ОСОБА_11 та рецензії на неї, здійсненої Суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_10

Посилання АТ "Райффайзен Банк Аваль" на подане ним клопотання про призначення судово-будівельної експертизи для проведення оцінки майна банкрута та існування "вірогідності" продажу майна за ціною, яка може бути не підтверджена судовою експертизою із приведенням результатів такого оцінювання, то таке посилання не може бути прийняте судом до уваги в силу положень ч.1 ст. 43 Закону за змістом норми якої, майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Також, такі припущення банку не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. 34 ГПК України.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вимога банку про накладення арешту на майно боржника до проведення судової експертизи оцінки майна банкрута ПрАТ «Акко-Інвест», яке перебуває в іпотеці у банку та до розгляду скарги банку на дії ліквідатора є недоведеною банком, тому у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання про накладення арешту на майно та про заборону ліквідатору банкрута та організатору аукціону здійснювати будь-які дії щодо відчуження вищезазначеного майна боржника.

Суд зазначає, що підставою для визнання боржника ПрАТ "Акко-Інвест" банкрутом була визначена ліквідаційною комісією та підтвердженою судом недостатність вартості майна боржника, у тому числі й майна, що знаходиться в іпотеці банку для задоволення сукупності його кредиторів. Тому боржник звернувся до суду у порядку ст. 95 Закону про банкрутство (Постанова господарського суду Харківської області від 17.04.13р.). В зв'язку з чим за рахунок майна боржника повинно здійснюватися задоволення (погашення) вимог кредиторів, а також задовольняються вимоги кредиторів, які забезпечені заставою, у порядку визначеним Законом про банкрутство у строк ліквідаційної процедури.

Суд звертає увагу банку на те, що ліквідатор здійснював продаж майна конкурентним способом, за ціною яка є найбільш привабливою для покупців в період проведення аукціону. Крім того, початкова ціна продажу майна на аукціоні не є критерієм порушення прав кредитора, оскільки аукціон передбачає як збільшення цінової пропозиції, так і її зменшення в разі відсутності пропозиції.

Отже, не є допустимим накладення арешту та заборони ліквідатору на відчуження майна банкрута у порядку ст.ст. 49 -76 Закону про банкрутство в провадженні у справі про банкрутство, у тому числі на майно, що є предметом забезпечення, в ліквідаційної процедурі, оскільки згідно з ч.1 ст.37 Закону про банкрутство визначено, що під ліквідацією розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Згідно з ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази сторін за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що в межах ліквідаційної процедури не можуть бути вжиті заходи забезпечення вимог кредиторів, оскільки сама процедура ліквідації, перш за все, передбачає реалізацію майна банкрута з метою задоволення сукупності вимог кредиторів.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 2, 18, 37-48, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 43, 58, 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Об'єднати розгляд заяви ПАТ "ОТП Банк" та клопотання АТ "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення вимог кредиторів в одне провадження в межах справи про банкрутство №922/1191/13р.

2. Відмовити ПАТ "ОТП Банк" в задоволенні заяви про забезпечення вимог кредиторів.

3. Відмовити ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в задоволенні клопотання про забезпечення вимог кредиторів.

4. Ухвалу направити ПАТ "ОТП Банк", АТ "Райффайзен Банк Аваль", ліквідатору, біржі.

Суддя Міньковський С.В.