МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв.
17 липня 2014 року Справа № 814/829/14
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів головуючий суддя Желєзний І.В. судді Мороз А.О., Марич Є.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1, (АДРЕСА_1)
доВійськової частини А0224, (пр. Героїв Сталінграду, 72, м. Миколаїв, 54025) Міністерства оборони України (Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168)
пророзірвання контракту про проходження військової служби, ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини А0224 та Міністерства оборони України про розірвання контракту про проходження військової служби (далі контракт) в аеромобільних військах, мотивуючи неможливістю проходження служби в аеромобільних військах за станом здоров'я.
Відповідачі позов не визнали, вказавши в запереченнях на позов про відсутність підстав для розірвання контракту, оскільки непридатність позивача для служби в аеромобільних військах не виключає можливості проходження служби в інших родах військ, а у зв'язку із настанням особливого періоду у державі ОСОБА_1 з наявним у нього захворюванням повинен продовжити військову службу за контрактом. При цьому відповідачі не надали пояснень - в який спосіб підлягає вирішенню питання (реалізація) подальшого проходження військової служби ОСОБА_1 саме за контрактом в аеромобільних військах.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених вимог, виходячи з наступного.
При розгляді справи встановлено, що військова частина А0224 входить до складу високомобільних десантних військ ЗС України. Виходячи зі специфіки військової служби у даному роді військ та виконання завдань, які пов'язані з підвищеним ризиком для життя військовослужбовців, високими фізичними навантаженнями, законодавством передбачені більш високі соціальні стандарти для військовослужбовців десантників та вимоги до стану їх здоров'я.
При цьому відповідачі не заперечують факту неможливості проходження позивачем військової служби в аеромобільних військах за станом здоров'я.
19.08.2013 між позивачем і Міністерством оборони України в особі командира військової частини А0224 укладено контракт про проходження позивачем військової служби в військовій частині А0224 стрільцем обслуги аеромобільного відділення аеромобільно-десантного аеромобільно-десантної роти аеромобільно-десантного батальйону.
Згідно умов контракту командир в/частини А0224, виступаючи від імені держави в особі Міністерства оборони України, зобов'язався забезпечити належні умови для проходження служби позивачем, що передбачає виконання останнім програми стрибків з парашутом, інших заходів бойової підготовки, отримання відповідного грошового забезпечення, реалізації інших його прав за умови, що ОСОБА_1 буде придатний до проходження військової служби в аеромобільних військах.
02.12.2013 ОСОБА_1 звернувся до командування військової частини з рапортом (заявою) про розірвання контракту в зв'язку з неможливістю проходження військової служби в аеромобільних військах за станом здоров'я (висновок (постановою) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в аеромобільних військах від 30.08.2013 (свідоцтво про хворобу №777). Непридатність ОСОБА_1 до служби в аеромобільних військах за станом здоров'я підтверджується також висновком (постановою) військово-лікарською комісією від 30.12.2013 №1802 та не оспорюється відповідачами.
Висновками щодо непридатності ОСОБА_1 до військової служби у аеромобільних військах підтверджується, що командир військової частини А0224 та сам позивач втратили можливість виконувати взяті на себе обов'язки за контрактом (обов'язкове виконання програми стрибків з парашутом та ін.), що має своїм наслідком його розірвання за заявою сторони.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Пунктом п.26.1 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" встановлено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється: а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до п.2 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" звільнення військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, зі служби проводиться на підставах, передбачених частиною шостою цієї статті, а саме контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби.
Згідно п.8 ст.23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у разі настання особливого періоду для військовослужбовців, у яких закінчився строк військової служби, встановлений цією статтею, військова служба продовжується понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених частиною 8 статті 26 цього Закону (з військової служби звільняються військовослужбовці-жінки, які мають дітей віком до 16 років, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу, а також військовослужбовці, визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби).
Відповідно до п.15.3 Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт (письмова угода, що укладається між громадянином і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби) про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі Положення).
Приписами п.16.2 Положення визначено, що право на укладення від імені Міністерства оборони України контракту про проходження військової служби надається посадовій особі, яка має право видавати накази по особовому складу та до повноважень якої належить призначення на відповідні посади, - з особами, що призначені або призначаються на посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачено військове звання від рядового складу до старшого офіцерського складу.
Згідно зі ст.35 Положення контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець звільняється з військової служби (крім випадку, передбаченого пунктом 195 цього Положення):
1) за рішенням командування військової частини за наявності підстав, передбачених пунктами "а", "б", "в", "г", "е", "є", "ж", "и", "і" та "ї" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
2) за рішенням військовослужбовця за наявності підстав, передбачених пунктами "а", "б", "в", "д" і "з" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Пунктом 6 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби за станом здоров'я - на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби (п.б).
Відповідно до ст.112 Положення переміщення військовослужбовця за станом здоров'я на нове місце служби можливо лише у випадку, коли він проходить військову службу за призовом. Військовослужбовець який проходить військову службу за контрактом може бути переміщений лише за його рапортом, тобто за його згодою (ст.113).
Посилання відповідачів на приписи п.5 ст.23. Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (військовослужбовці, прийняті на військову службу за контрактом із числа військовослужбовців строкової військової служби та громадян призовного віку, які не проходили строкову військову службу, в разі розірвання контракту направляються для проходження строкової військової служби, якщо вони не вислужили встановлені строки строкової військової служби, за винятком випадків, передбачених пунктами "б", "г", "д" чи "з" частини шостої статті 26 цього Закону), в даному випадку не має правового значення, оскільки вказана норма застосовуються тільки після процедури розірвання контракту і не може бути підставою для відмови в його розірванні, а тільки факт розірвання контракту не звільняє особу від виконання конституційного обов'язку по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та не перешкоджає цьому.
Таким чином, положення контракту в контексті системного аналізу наведених норм вказують на те, що при встановлені на підставі висновку військово-лікарської комісії непридатності або обмеженої придатності до військової служби за станом здоров'я військовослужбовця за контрактом, контракт за вимогою військовослужбовця розривається. Переведення військовослужбовця для проходження служби в інший рід військ (при внесені змін до контракту) можливе тільки за його згодою за умови обоюдного бажання сторін змінити умови контракту, оскільки в даному випадку домовленість проходження військової служби відповідно до умов контракту (письмова угода) полягає в її проходженні саме в аеромобільних військах на певній посаді, а тому неможливість з об'єктивних причин виконання визначеного контрактом службового обов'язку є імперативною підставою для припинення (розірвання) контракту.
При цьому вищенаведене не суперечить положенням у Указів виконуючого Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 та від 06.05.2014 року №454/2014 та Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», оскільки в даному випадку відповідачі в контексті приписів ст.23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" зобов'язані в разі розірвання контракту направити військовослужбовця (з врахуванням його придатності (обмеженої придатності) до військової служби) для проходження строкової військової служби, якщо він не вислужив встановлені строки строкової військової служби, що має місце в даному випадку.
Таким чином, відповідачі в правовідносинах, що були предметом судового дослідження, діяли не на підставі та не в спосіб, що передбачені законами України, без з дотримання принципу рівності перед законом та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані дії, що є підставою для задоволення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70-71, 86, 122,138, 158-163 КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Розірвати контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України , укладений 19.08.2013року між Міністерством оборони України в особі командира Військової частини А0224 та громадянином ОСОБА_1.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.
Головуючий суддя І. В. Желєзний
Судді А.О. Мороз
Є.В. Марич
Судове рішення № 39935781, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 17.07.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 814/829/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: