Постанова № 39934727, 08.07.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2014 р. Справа № 922/4256/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Гончар Т.В., суддя Слободін М.М.

при секретарі Полубояриній Н.В.

за участю представників:

позивача - Отрошко Т.В., дов. б/н від 08.01.2014 року

відповідача - Толдіної І.В. дов. б/н від 20.10.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаторбуд", м. Харків (вх.№1050 Х/3-10)

на рішення господарського суду Харківської області від 01.04.2014 по справі №922/4256/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика дверей "Будмайстер", м. Павлоград, Дніпропетровська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаторбуд", м. Харків

про стягнення 23536,66 грн.,-

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаторбуд", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика дверей "Будмайстер", м. Павлоград, Дніпропетровська обл.

про стягнення 46744,88 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2013 ТОВ "Фабрика дверей "Будмайстер" звернулось до господарського суду із позовною заявою, в якій просило суд стягнути з ТОВ "Новаторбуд" (відповідача) 22404,18 грн. основної заборгованості, 1132,48 - 3% річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати товару, поставленого йому відповідно до видаткової накладної №3818 від 22.02.2010. Позивач також просив суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1720,50 грн.

22.10.2013 відповідач за первісним позовом - "Новаторбуд" звернувся до господарського суду із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика дверей "Будмайстер" та з урахуванням заяви про зменшення та уточнення позовних вимог просив стягнути з відповідача за зустрічним позовом суму передплати в розмірі 44017,94 грн. та 3% річних у розмірі 2726,94 грн., обґрунтовуючи свої вимоги неналежним виконанням ТОВ "Фабрика дверей "Будмайстер" своїх зобов'язань за Договором поставки № 28/221110-ДС від 22.11.2010.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.04.2014 по справі №922/4256/13 (суддя Прохоров С.А.) первісний позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВАТОРБУД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАБРИКА ДВЕРЕЙ "БУДМАЙСТЕР" суму основної заборгованості у розмірі 22 404,18 грн., 3% річних у розмірі 1 132,48 грн., судовий збір в сумі 1 720,50 грн. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Відповідач за первісним позовом - ТОВ "Новаторбуд", м. Харків з рішенням господарського суду Харківської області від 01.04.2014 по справі №922/4256/13 не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити та задовольнити зустрічні позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування викладених вимог заявник апеляційної скарги зазначає про те, що товар за спірною видатковою накладною № 3818 від 22.12.2010 р. поставлявся на договірній основі, відповідно до додаткової угоди № 1 від 22.11.2010 р. до договору поставки на умовах «складської програми» та на умовах реалізації. Відповідач стверджує, що на даний час на складі ТОВ «Новаторбуд» перебуває нереалізованого товару отриманого від ТОВ «Фабрика дверей «Будмайстер» на підставі вказаної видаткової накладної на суму 22404,18 грн., який позивач відмовляється забрати. Крім того, ТОВ «Новаторбуд» в обґрунтування правомірності заявленої до стягнення суми попередньої оплати посилається на доведеність здійснення попередньої оплати товару за договором поставки належними доказами, а саме: належним чином завіреними копіями платіжних доручень, копіями банківських виписок, а також відсутність видаткових накладних чи інших документів, які б свідчили про отримання ТОВ «Новаторбуд» товару в сумі 44017,94 грн. Також, відповідач вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність звернення ТОВ «Новаторбуд» до ТОВ «Фабрика дверей «Будмайстер» про повернення попередньої оплати, посилаючись на наявне в матеріалах справи листування щодо того, що за даними ТОВ «Новаторбуд» обліковуються проплачені рахунки на користь ТОВ «Фабрика дверей «Будмайстер», але відсутні бухгалтерські документи, що відображують господарські операції з отримання товару.

ТОВ «Фабрика дверей «Будмайстер» у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними відповідачем доводами не погоджується, вважає рішення законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. При цьому, позивач зазначає, що в період з 22.11.2010 р. по 27.03.2013 р. ТОВ «Фабрика дверей «Будмайстер» поставило ТОВ «Новаторбуд» товару на загальну суму 196837,95 грн., що підтверджується видатковими накладними, з яких 78608,10 грн. - позадоговірна поставка; 117779,85 грн. поставка товару за договором. Позивач вказує на те, що факт поставки товару також підтверджується наявною в матеріалах справи відповіддю Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління мін доходів у Дніпропетровській області. Позивач також наголошує, що поставка товару за видатковою накладною № 3818 від 22.12.2010 р. на суму 49838,10 грн. є позадоговірною, про що свідчить відсутність посилань на договір, а також зазначає про недоведеність ТОВ «Новаторбуд» факту того, що вказана поставка відбувалась на умовах реалізації, а також відсутність доказів звернення до ТОВ «Фабрика дверей «Будмайстер» про повернення товару.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 року розгляд справи було відкладено на 19.06.2014 року у зв'язку з необхідністю витребування у сторін додаткових документів по справі.

17.06.2014 позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про долучення до матеріалів справи документів, наданих на виконання вимог ухвали суду від 27.05.2014. Надані документи були залучені до матеріалів справи.

Відповідач вимог ухвали суду від 27.05.2014 щодо надання витребуваних документів не виконав, в судове засідання 19.06.2014 не з'явився.

18.06.2014 відповідач звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку свого представника в судове засідання 19.06.2014.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 року розгляд справи було відкладено на 03.07.2014 року для надання сторонами додаткових документів по справі.

02.07.2014 р. ТОВ «Новаторбуд» надало додаткові пояснення по справі, в яких підтвердило позицію, викладену в апеляційній скарзі, а також надало одноособовий акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2014 р.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Звертаючись до господарського суду, позивач послався на те, що відповідно до замовлення № 1 від 06 грудня 2010 року ТОВ "Новаторбуд" (відповідач за первісним позовом), ТОВ «Фабрика дверей «Будмайстер» (позивач за первісним позовом) по видатковій накладній № 3818 від 22 грудня 2010 року здійснило поставку міжкімнатних дверних полотен та інших виробів на суму 49 838,10 грн.

Однак, ТОВ "Новаторбуд" свої зобов'язання виконав неналежним чином, частково, сплатив за товар грошові кошти у сумі 27 433,92 грн., що призвело до виникнення у останнього заборгованості у розмірі 22 404,18 грн.

ТОВ «Фабрика дверей «Будмайстер» 11 січня 2012 року за вих. №12 на адресу відповідача - ТОВ "Новаторбуд" направило лист з вимогою сплати заборгованість у розмірі 22 404,18 грн., яке отримане відповідачем 17 січня 2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням № 51412 00397437.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості за поставлений товар не сплатив та не надав суду належних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу відповідачем належними доказами не спростована, доказів погашення заборгованості відповідачем до суду не надано, аргументованих заперечень не представлено, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, первісні позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Новаторбуд" 22404,18 грн. основної заборгованості та 1132,48 - 3% річних визнані судом першої інстанції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, 22.10.2013 ТОВ "Новаторбуд" звернулось до господарського суду із зустрічною позовною вимогою про стягнення з ТОВ «Фабрика дверей «Будмайстер» суми передплати в розмірі 44017,94 грн. та 3% річних у розмірі 2726,94 грн., обґрунтовуючи свої вимоги неналежним виконанням ТОВ "Фабрика дверей "Будмайстер" своїх зобов'язань за договором поставки №28/221110-ДС, укладеного сторонами 22.11.2010 року. При цьому, відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем за зустрічним позовом не надано належних доказів, які б підтверджували сплату грошових коштів за поставлений товар, тобто не доведено факт здійснення попередньої оплати товару. Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що позивач за зустрічним позовом з письмовою вимогою про повернення суми попередньої оплати до ТОВ "Фабрика дверей "Будмайстер" не звертався.

Таким чином, первісні позовні вимоги задоволені судом першої інстанції у повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову судом відмовлено за недоведеністю та безпідставністю.

З даними висновками повністю погоджується колегія суддів та зазначає наступне.

Так, предметом первісного позову є матеріально-правова вимога ТОВ "Фабрика дверей "Будмайстер" про стягнення з ТОВ "Новаторбуд" заборгованості в розмірі 22404,18 грн., яка утворилась у відповідача за поставлений позивачем товар по видатковій накладній № 3818 від 22 грудня 2010 року.

Відповідно до ст.ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, двох або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, якщо він підписаний сторонами.

Правочин до якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків ( ч. 2 ст. 205 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що 22 листопада 2010 року між сторонами було укладено договір поставки №28/221110-ДС, відповідно до умов якого постачальник (позивач за первісним позовом) зобов'язався виготовити та передати міжкімнатні дверні блоки та інші вироби (товар), в кількості та в строки, передбачені даним договором, а покупець (відповідач за первісним позовом) зобов'язався забезпечити належне приймання товару та сплачувати його в порядку та розмірі, передбаченим даним договором.

Згідно п. 2.1 договору строк дії договору визначений до 01.01.2012 р.

Додатковою угодою від 22.11.2010 р. до договору сторони домовили викласти п. 13.5 договору в наступній редакції: постачальник зобов'язаний продати покупцю товар на загальну суму 49 835,10 грн., з відстроченням платежу до кінця строку дії даного договору (до строку вказаного в п.2.1. даного договору) в асортименті вказаним в додатку № 6 даного договору (складська програма).

Факт укладання даного договору та його подальше виконання сторонами підтверджується матеріалами справи, а саме, наявними у справі копіями видаткових накладних, які містять посилання на договір №28/221110-ДС від 22.11.2010 р., що також визнається позивачем та відповідачем.

Разом з цим, як зазначає позивач за первісним позовом, в період з 2011 рік 2013 рік між сторонами також існували позадоговірні господарські правовідносини з поставки товару, що підтверджується наявними у справі первинними документами бухгалтерського обліку (відповідними накладними на отримання товарно-матеріальних цінностей), в яких відсутнє посилання на вищезазначений договір.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до замовлення № 1 від 06 грудня 2010 року ТОВ "Новаторбуд" (відповідач за первісним позовом), ТОВ «Фабрика дверей «Будмайстер» (позивач за первісним позовом) по видатковій накладній № 3818 від 22 грудня 2010 року здійснило поставку міжкімнатних дверних полотен та інших виробів на суму 49 838,10 грн.

06 грудня 2010 року позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру за № 2960, скріплений печаткою ТОВ «Фабрика дверей «Будмайстер» на проведення оплати товару, який включає вичерпний перелік, асортимент та кількість товару на загальну вартість в сумі 49835,10 грн.

Згідно долученої до матеріалів справи видаткової накладної № 3818 від 22 грудня 2010 року ТОВ ТОВ «Фабрика дверей «Будмайстер» передано, а ТОВ "Новаторбуд" прийнято товар, що підтверджується підписами та печатками сторін та видатковій накладній, а також довіреністю на отримання товарно-матерільних цінностей за рахунком-фактурою № 2960 від 06.12.2010 р.

Факт отримання товару за вказаною видатковою накладною відповідачем визнається, однак відповідач стверджує, що дану поставку здійснено саме на виконання договору №28/221110-ДС від 22.11.2010 р. з урахуванням додаткової угоди до нього, тобто на умовах «складської програми» та на умовах реалізації.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів констатує, що ані замовлення № 1 від 06 грудня 2010 року, ані рахунок-фактура № 2960 від 06.12.2010 року, ані довіреність, ані видаткова накладна № 3818 від 22 грудня 2010 року не містять посилання на договір №28/221110-ДС від 22.11.2010 р.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Новаторбуд" було здійснено часткову оплату товару за платіжними дорученнями № 9700 від 29.12.2011 р. на суму 16935,00 грн., № 1270 від 07.03.2012 р. на суму 2112,70 грн., № 1842 від 16.10.2012 р. на суму 3745,00 грн. з призначенням платежу «згідно рахунку-фактурі № 2960 від 06.12.2010 року». Отже, відповідач своїми діями щодо оплати товару фактично визнав поставку позивачем товару за видатковою накладною № 3818 від 22 грудня 2010 року.

Колегія суддів приймає до уваги разом з вищезазначеними первинними документами бухгалтерського обліку факт наявності в матеріалах справи податкової накладної, яка в силу податкового законодавства є обов'язковою при передачі товару та внесення цих відомостей в реєстр виданих та отриманих накладних. Так, згідно ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, в якості додаткового доказу передання відповідачу товару, колегія суддів також враховує надані позивачем до матеріалів справи податкові накладні, у тому числі податкову накладну № 2677 від 22.10.2012 р. (а.с.6, т. 2), яка підтверджує факт проведення господарських операцій поза межами договору поставки №28/221110-ДС від 22.11.2010 р. та сплату позивачем податку на додану вартість згідно видаткової накладної № 3818 від 22 грудня 2010 року.

З урахуванням встановлених по справі обставин, колегія суддів приходить до висновку, що дана поставка товару відбувалась поза межами укладеного між сторонами договору поставки №28/221110-ДС від 22.11.2010 р., а доводи відповідача стосовно зворотного не містять належного документального обґрунтування. При цьому, посилання відповідача на журнали реєстрації договорів та журнали реєстрації вхідних документів, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки обставини справи повинні підтверджувати певними засобами доказування. До того ж, факт укладання між сторонами договору поставки № 28/221110-ДС від 22.11.2010 р. не виключає наявності існування між сторонами інших правовідносин, які не пов'язані з умовами даного договору, оскільки в силу положень ст. ст. 174-175, 181, 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Отже, твердження відповідача про те, що товар за спірною видатковою накладною № 3818 від 22.12.2010 р. поставлявся на договірній основі, відповідно до додаткової угоди № 1 від 22.11.2010 р. до договору поставки на умовах «складської програми» та на умовах реалізації, не містить належного документального обґрунтування, в зв'язку з чим не можуть бути прийняті колегією суддів. До того ж, відповідачем за первісним позовом також не надано доказів існування між сторонами будь-яких інших домовленостей щодо реалізації товару.

Також, слід зазначити, що згідно замовлення № 1 від 06.12.2010 р. ТОВ ТОВ ТОВ «Фабрика дверей «Будмайстер» за видатковою накладною № 3818 від 22.12.2010 р. передало товар ТОВ "Новаторбуд" у повному обсязі, що останнім жодним чином не спростовано, тобто обов'язок позивача за первісним позовом вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України.

До того ж, п. 8.7 укладеного сторонами договору поставки №28/221110-ДС від 22.11.2010 р. встановлено, що перехід права власності від постачальника до покупця переходить в момент передачі постачальником партії товару покупцю або перевізнику покупця, після підписання уповноваженими представниками сторін товарно-транспортних та видаткових накладних.

Встановленням обставин по справі підтверджується прийняття ТОВ "Новаторбуд" товару від позивача за первісним позовом, отже, в силу закону та умов укладеного договору відповідач є власником товару. При цьому, за умовами укладеного договору, сторонами не було передбачено підстав повернення нереалізованого товару, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що повернення нереалізованого товару не має правових підстав.

З'ясувавши всі обставини справи, дослідивши наявні у справі матеріали, а також додатково надані сторонами докази, колегія суддів дійшла висновку, що факт поставки відповідачу товару за видатковою накладною № 3818 від 22.12.2010 р. є доведеним.

Враховуючи наявність доказів часткової сплати товару за видатковою накладною № 3818 від 22.12.2010 р. в розмірі 27433,92 грн., загальна заборгованість відповідача становить 22404,18 грн.

Як зазначено Вищим господарським судом України в інформаційному листі від 17.07.2012 р. за № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді окремих норм матеріального права», підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Отже, оскільки факт поставки товару відповідачу за видатковою накладною є доведеним та підтвердженим належними доказами, тому у відповідача в виникло зобов'язання по оплаті отриманого товару.

Крім того, ТОВ «Фабрика дверей «Будмайстер» 11 січня 2012 року за вих. № 12 на адресу відповідача - ТОВ "Новаторбуд" був направлений лист з вимогою сплати заборгованість у розмірі 22 404,18 грн., яке отримане відповідачем 17 січня 2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням № 51412 00397437.

Таким чином, відповідачем не було сплачено у повному обсязі товар, отриманий згідно спірної видаткової накладної, строк оплати за якою настав у відповідності до вимог ст. ст. 530 та 692 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що вказана сума боргу в розмірі 22 404,18 грн. відповідачем фактично не оспорювана, відповідач не надав суду доказів погашення суми боргу, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 22 404,18 грн. основного боргу, а також нарахованих у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу 3% річних в розмірі 1132,48 грн. є обґрунтованими та такими, що правомірно задоволені судом першої інстанції.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Новаторбуд" звернулось з зустрічною позовною вимогою про стягнення з ТОВ «Фабрика дверей «Будмайстер» суми передплати в розмірі 44017,94 грн. та 3% річних у розмірі 2726,94 грн. (а.с. 94, т. 3), обґрунтовуючи свої вимоги неналежним виконанням ТОВ "Фабрика дверей "Будмайстер" своїх зобов'язань за договором поставки №28/221110-ДС від 22.11.2010 року.

При цьому, ТОВ "Новаторбуд" зазначає, що за період дії договору продавець здійснив поставку товару покупцеві на підставі видаткових накладних № 3818 від 22.12.2010 р., № 16 від 02.02.2011 р. № 2038 від 02.08.2011 р., № 2036 від 02.08.2011 р., № 2031 від 01.08.2011 р., № 2035 від 02.08.2011 р., № 2416 від 31.08.2011 р., № 2417 від 31.08.2011 р., № 2414 від 31.08.2011 р., № 2415 від 31.08.2011 р., № 2558 від 09.09.2011 р., № 2557 від 09.11.2011 р., № 2816 від 20.09.2011 р., № 2848 від 22.09.2011 р., № 3077 від 06.10.2011 р., № 4424 від 29.12.2011 р. Позивач за зустрічним позовом стверджує, що товар по видатковій накладній № 3818 від 22.12.2010 р. поставлявся на підприємство згідно складської програми, відповідно до додаткової угоди № 1 до договору на умовах реалізації і сплати за цей товар тільки після продажу товару третім особам. За цей товар ТОВ "Новаторбуд" було сплачено на користь ТОВ «Фабрика дверей «Будмайстер» 27433,92 грн. Таким чином, частина товару на суму 22404,18 грн., яка перебуває на складі ТОВ "Новаторбуд", не реалізована третім особам, та, на думку позивача за зустрічним позовом, не підлягає оплаті згідно умов основного договору. Таким чином, за даними ТОВ "Новаторбуд", сума вартості отриманого та сплаченого товару складає 113686,63 грн.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом, в період дії договору відповідно до наданих до справи копій платіжних доручень по рахункам постачальника ним було сплачено грошові кошти у розмірі 140246,57 грн., а після закінчення дії договору, у березні 2012 року ТОВ "Новаторбуд" було замовлено та сплачено товар по разовому замовленню відповідно до платіжних доручень на суму 17458,00 грн., яке, за твердженнями ТОВ "Новаторбуд" не було виконано. Таким чином, за даними ТОВ "Новаторбуд", разом сума сплачених коштів складає 157704,57 грн., а сума заборгованості ТОВ "Фабрика дверей "Будмайстер" перед ТОВ "Новаторбуд" по договірним поставкам та позадоговірною поставкою становить 44017,94 грн., яку позивач за зустрічним позовом просить стягнути з ТОВ "Фабрика дверей "Будмайстер".

Однак, як було встановлено колегією суддів, поставка товару за видатковою накладною № 3818 від 22.12.2010 р. була здійснена ТОВ "Фабрика дверей "Будмайстер" поза межами договору поставки № 28/221110-ДС від 22.11.2010 року, на дану поставку не поширюються умови складської програми та умови реалізації, тобто сплата товару не ставиться в залежність від його реалізації третім особам. За таких обставин, посилання відповідача на те, що на даний час на складі ТОВ «Новаторбуд» перебуває нереалізованого товару отриманого від ТОВ «Фабрика дверей «Будмайстер» на підставі вказаної видаткової накладної на суму 22404,18 грн., колегією суддів до уваги не приймається.

Умовами договору передбачено порядок оформлення замовлення на товар та порядок розрахунків між сторонами.

Так, відповідно до п. 7.1 договору покупець передає постачальнику заповнену форму заявки на товар, після отримання замовлення від покупця, постачальник виставляє покупцю рахунок-фактуру на оплату (п. 7.2).

Згідно п. 7.3 договору замовлення продавця йде у виробництво після сплати покупцем передплати в розмірі 50% від суми замовлення, інші 50% від суми замовлення сплачується покупцем в момент отримання товару.

Разом з цим, згідно п.13.5 додаткової угоди № 1 до договору поставки № 28/221110-ДС від 22 листопада 2010 року, постачальник зобов'язаний продати покупцю товар на загальну суму 49 835,10 грн., з відстроченням платежу на умовах «складської програми» до кінця строку дії даного договору (до строку вказаного в п.2.1. даного договору), тобто до 01.01.2012 р.

Згідно п. 8.7 договору перехід права власності від постачальника до покупця переходить в момент передачі постачальником партії товару покупцю або перевізнику покупця, після підписання уповноваженими представниками сторін товарно-транспортних та видаткових накладних.

Отже, умовами договору не передбачено повернення нереалізованого товару, оскільки ТОВ «Новаторбуд» є власником отриманого товару, або повернення коштів за нереалізований товар.

Позивачем за зустрічним позовом на підтвердження здійснення оплати надані копії платіжних доручень, а також копії банківських виписок за період з грудня 2010 по жовтень 2012 рік, в яких призначенням платежу зазначено відповідні рахунки-фактури.

Ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Однак з наданих ТОВ "Новаторбуд" платіжних документів (копій платіжних доручень та копій банківських виписок) неможливо встановити, що сплачені ним кошти за платіжними дорученнями є саме передплатою за товар.

Будь яких інших доказів на підтвердження того, що заявлені ТОВ "Новаторбуд" до стягнення кошти в розмірі 44017,94 грн. є саме передплатою за товар позивачем за зустрічним позовом не надано.

Також, ТОВ "Новаторбуд" не надано доказів звернення з вимогою про передачу оплаченого товару.

Посилання ТОВ "Новаторбуд" на претензію-вимогу № 921 від 20.11.2013 р. про повернення грошових коштів в розмірі 17458,00 грн., колегія суддів до уваги не приймає, оскільки договір закінчив свою дію 01.01.2012 р., тоді як вказані грошові кошти були перераховані ТОВ "Новаторбуд" на підставі виставленого рахунку № 469 від 01.03.2012 р.

Таким чином, враховуючи, що ТОВ "Новаторбуд" є власником отриманого товару, а повернення нереалізованого товару умовами договору не передбачено, позивачем за зустрічним позовом не надано належних доказів на підтвердження того, що грошові кошти в розмірі 44017,94 грн. є саме передплатою за товар, отже, в даному випадку правові підстави для стягнення з ТОВ «Фабрика дверей «Будмайстер» вказаної суми попередньої оплати відсутні, що свідчить про безпідставність заявлених зустрічних позовних вимог.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що наведені ТОВ "Новаторбуд" доводи в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, а господарський суд Харківської області дав належну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 01.04.2014 по справі №922/4256/13 відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаторбуд", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 01.04.2014 по справі №922/4256/13 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 08 липня 2014 року.

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Слободін М.М.