Постанова № 39933314, 22.07.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2014 р.Справа № 923/1850/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.

(склад судової колегії сформований розпорядженням голови суду №849 від 12.05.2014р., змінений розпорядженням голови суду №375 від 21.07.2014р.)

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від ПрАТ «Приват» - Сухінін С.В. - за довіреністю;

від ФОП ОСОБА_3 - не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Приват»

на рішення господарського суду Херсонської області від 25 лютого 2014 року

по справі № 923/1850/13

за позовом Приватного акціонерного товариства «Приват»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 27643,76грн.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 22.07.2014 р. згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

У грудні 2013 року Приватне акціонерне товариство «Приват» (надалі - позивач, ПрАТ «Приват») звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (надалі - відповідач, ФОП ОСОБА_3) про стягнення 27643,76грн., з яких:

- 6783грн. - борг по орендній платі за договором №45/08 від 01.10.2007р.;

- 20430,78грн. - борг по орендній платі за договором №44/09 від 01.09.2008р. (з урахування інфляції на суму боргу - 20390грн.);

- 357,92грн. - 3 % річних за договором №45/08 від 01.10.2007р.;

- 72,06грн. - 3 % річних за договором №44/09 від 01.09.2008р.;

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов укладених між сторонами договорів оренди нежилого приміщення (розташованого по АДРЕСА_1) від 01.10.2007р. №45/08 та від 01.09.2008р. №44/09, а саме несплату ФОП ОСОБА_3 орендних платежів в повному обсязі.

З посиланням на норми ст.ст. 525, 526, 530, 610, ч.2 ст. 625 ЦК України позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, у тому числі стягнути з відповідача 3% річних за періоди прострочення з 19.03.2012р. по 20.12.2013р. за договором №45/08 від 01.10.2007р. та з 08.11.2013р. по 20.12.2013р. за договором №44/09 від 01.09.2008 р.

22.01.2014р. ФОП ОСОБА_3 подала до місцевого господарського суду заяву про застосування позовної давності, в якій просила відмовити у задоволенні позову у зв'язку зі спливом позовної давності та зазначила, що об'єкт оренди був повернутий нею позивачу 30.11.2009р. та відповідно строк позовної давності щодо пред'явлення ПрАТ «Приват» вимоги про стягнення заборгованості закінчився 30.11.2012р.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 25.02.2014р. (суддя Александрова Л.І.) позов ПрАТ «Приват» задоволено частково: стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ПрАТ «Приват» 426грн. основного боргу та 25,81грн. витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що ПрАТ «Приват» були виставлені рахунки ФОП ОСОБА_3, які відповідачем у повному обсязі сплачені не були, у заявку з чим у відповідача утворилась заборгованість по сплаті платежів за договором №45/08 від 01.10.2007 р. в сумі 6783грн. з 01.10.2007р. по 04.08.2008р. та за договором №44/09 від 01.09.2008 р. - в сумі 20430,78грн. з урахуванням індексу інфляції з 01.09.2008р. по 23.11.2009р. (загальна сума заборгованості - 27213,78грн.) 30.11.2009р. об'єкт оренди був повернутий відповідачем ПрАТ «Приват», що підтверджується актом приймання-передачі з оренди. Оскільки у відповідності до норм п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу основний борг у сумі 27213,78грн. та у відповідності до норм ст.610, ч.2 ст.625 ЦК України ПрАТ «Приват» обґрунтовано нараховано ФОП ОСОБА_3357,92грн. - три відсотки річних за прострочення виконання грошових зобов'язань. Проте позивачем пропущений строк звернення до суду (три роки, починаючи з 30.11.2009р. - дати повернення об'єкту оренди позивачу). Надане позивачем платіжне доручення №2РL 499291 від 26.10.2011р. на 1000грн. є єдиним доказом переривання позовної давності відповідно до ч.1 ст.264 ЦК України, а тому стягненню з відповідача підлягає 426 грн. недоплаченого платежу за жовтень 2009р. Інші надані ПрАТ «Приват» платіжні доручення (№2РL 287914 від 19.03.2012р. на 1000грн., №2РL 022021 від 14.02.2013р. на 500 грн., №2РL 169182 від 08.11.2013р. на 500грн.) за висновком суду свідчать про визнання лише певного періодичного платежу та не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших невизнаних періодичних платежів.

Не погодившись з рішенням суду, ПрАТ «Приват» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість оскаржуваного рішення та неправильне застосування судом норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги ПрАТ «Приват» послалось на помилковість висновку місцевого господарського суду про те, що в даному випадку не має місце переривання перебігу строку позовної давності, оскільки відповідачем було здійснено п'ять часткових оплат суми основного боргу, що свідчить про визнання ФОП ОСОБА_3 заборгованості по орендним платежам в межах позовної давності та часткове погашення богу. При цьому в жодному з платіжних доручень не вказано що відповідач сплачує конкретний орендний платіж, тобто тим самим визнає лише часткову заборгованість.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 р. відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу ПрАТ «Приват» до провадження та призначено її до розгляду.

В процесі розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивач, пояснивши, що при підготуванні позовної заяви та апеляційної скарги до суми основного боргу за договором оренди №45/08 було помилково включено 6000грн., які були сплачені відповідачкою до дати подання позовної заяви (згідно платіжних доручень від 01.10.2010р., 01.10.2010р., 26.10.2011р., 19.03.2012р., 14.02.2013р., 08.11.2013р.), уточнив вимоги апеляційної скарги (заява від 22.07.2014р.), просить рішення скасувати частково та прийняти нове рішення про стягнення з відповідача:

- 783грн. основного боргу за договором оренди №45/08 та 3% річних у сумі 94,08грн.;

- 20430,78грн. основного боргу з урахуванням інфляції та 3% річних у сумі 72,06грн. за договором №44/09 від 01.09.2009р. (загальна сума заборгованості 21379,92грн.)

Відповідач в судові засідання апеляційного господарського суду не з'явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 01.10.2007р. між ЗАТ «Приват» (правонаступником якого є ПрАТ «Приват») та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір №45/08 оренди нежитлового приміщення, за умовами якого відповідач прийняв у користування нежитлове приміщення площею 12,4кв.м., к.403, що розташоване у АДРЕСА_1 на строк до 31.08.2008р.

Згідно договору №44/09 між сторонами від 01.09.2008р. той же об'єкт оренди був переданий відповідачу в користування на строк до 31.12.2009р.

Актом прийому-передачі від 30.11.2009р. ФОП ОСОБА_3 (надалі - ФОП) передала об'єкт оренди Орендодавцю з оренди на підставі договору №44/09 від 01.09.2008р.

Відповідно до п.4.2. договору №45/08 орендна плата становить 930грн. в місяць та на період опалювального сезону збільшується на 20%. Згідно п.4.2 договору №44/09 сума орендної плати становить 1426грн. в місяць.

Пунктами 4.3. обох договорів передбачалось,що орендна плата сплачується орендарем на підставі окремих рахунків Орендодавця до 5-го числа поточного місяця за поточний місяць (рахунки, виставлені ЗАТ «Приват» наявні в матеріалах справи).

Актом звірки розрахунків від 30.11.2009р. за період взаєморозрахунків з 01.09.2008р. по 30.11.2009р., підписаним сторонами, Орендар посвідчила, що станом на 01.09.2008р. її заборгованість по орендній платі становила 17783грн., станом на 30.11.2009р. - 33173грн.

Також установлено, що платіжними дорученнями від 26.10.2011р., 19.03.2012р., від 14.02.2013р., від 08.11.2013р. відповідач сплатила відповідно 1000грн.,1000грн., 500грн. та 500грн. за оренду нежитлового приміщення, усього 3000грн. Проплати у загальній сумі 2500грн. від 26.10.2011р., 19.03.2012р., від 14.02.2013р. враховані позивачем при поданні позову у позовній заяві, що вбачається з акту звірки взаєморозрахунків станом на 17.06.2013р., складеного позивачем.

З урахуванням оплати 08.11.2013р. 500грн., сума заборгованості складає 27673-500=27173грн. і є боргом за фактичне користування орендованим майном за весь період його перебування в оренді у ФОП ОСОБА_3

При поданні позовної заяви 31.12.2013р. позивач, визначаючи суму основного боргу по орендній платі, не врахував сплату 08.11.2013р. 500грн. орендної плати, а не 6000грн. як помилково уточнив представник в засіданні апеляційного господарського суду. З акту звірки розрахунків, складеному за період з 01.12.2009р. по 17.06.2013р. убачається, що оплати, які проведені відповідачем 26.10.2011р., 19.03.2012р., 14.02.2013р. у загальній сумі 2500грн., а також сплата 3000грн. 01.10.2010р., 01.11.2010р., 03.12.2010р. врахована при визначенні суми заборгованості (33173-5500=27673грн. - а.с.17).

Таким чином, на дату подання позовної заяви сума основного боргу становила 27173грн., а не 27673грн., та позовні вимоги в частині стягнення 500грн. задоволенню не підлягали, як і нараховані на них 3% річних за період з 08.11.2013р. по 20.12.2013р. (по договору №45/08 від 01.10.2007р.).

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відмови у позові у зв'язку із спливом позовної давності та неправильно застосував положення ст.264 ЦК України, безпідставно зазначивши, що переривання позовної давності мало місце тільки у зв'язку із сплатою 26.10.2011р. 1000грн. за платіжним дорученням №2PL499291.

По-перше, в платіжних дорученнях від 14.02.2013р., від 08.11.2013р. не вказувалось, на підставі яких рахунків-фактур здійснювалась оплата.

По-друге, після 30.11.2009р. відповідно до ч.2 ст.795 ЦК України у зв'язку із поверненням нежитлового приміщення з оренди за актом договір оренди припинився, отже припинилися й його умови по строкам платежів за окремими рахунками-фактурами позивача, що були виставлені в період дії договору №44/09 від 01.09.2008р.

30.11.2009р. зобов'язання ФОП ОСОБА_3 по сплаті орендної плати за договором припинилися у зв'язку із припиненням договору найму за правилом ст.795 ЦК України, відповідно до якої передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Підписанням акту звіряння розрахунків від 30.11.2009р. відповідач визнав, що станом на 30.11.2009р. його загальна заборгованість складає 33173грн., тому з 01.12.2009р. розпочав перебіг строку позовної давності по її стягненню в цілому, а не за окремими помісячними платежами.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Таким чином, виходячи з встановленої обставини повернення ФОП ОСОБА_3 нежитлового приміщення з оренди позивачу за Актом від 30.11.2009р., припинення договору оренди 30.11.2009р., саме з 01.12.2009р. розпочався перебіг позовної давності щодо вимог ПрАТ «Приват» по стягненню 33173грн. загальної заборгованості по орендній платі, підтвердженої ФОП ОСОБА_3 шляхом підписання Акту звіряння розрахунків станом на 30.11.2009р.

Отже з 30.11.2009р. зобов'язання відповідача сплачувати орендні платежі у строки, визначені п.4.3 договору оренди, на підставі рахунків позивача втратило статус договірного зобов'язання у зв'язку із припиненням договору оренди, а заборгованість по орендній платі підлягала стягненню згідно із положеннями ст.ст.526,599 ЦК України.

Перебіг строку позовної давності по стягненню загальної заборгованості по орендній платі 33173грн, початок якого припадає на 01.12.2009р., переривався згідно ч.1 ст.264 ЦК України декілька разів, вперше - 01.10.2010р., коли відповідач сплатила 1000грн. згідно платіжного доручення №А1001YCOJX, в останнє - 08.11.2013р.

При цьому зазначення в платіжних дорученнях підставою платежу рахунків-фактур не впливає на обчислення переривання строку позовної давності, оскільки зобов'язання по оплаті виставлених рахунків припинилися з припиненням самого договору оренди.

Таким чином, станом на дату подання позовної заяви строк позовної давності по стягненню залишку загальної заборгованості по орендній платі 27173грн. не закінчився та суд першої інстанції зробив висновок протилежного змісту з порушенням вимог ст.ст.257,261,264 ЦК України та безпідставно відмовив у позові в частині стягнення заборгованості у повному обсязі, пославшись на сплив позовної давності.

В матеріалах справи наявна оборотно-сальдова відомість по рахунку 361, контрагент ФОП ОСОБА_3 за двома договорами, дані якої відображають стан розрахунків та заборгованості:

- за договором №45/08 від 01.10.2007р. заборгованість на дату закінчення його становить 6783грн. (а.с.18)

- за договором №44/09 від 01.09.2008р. - 20390грн. (а.с.19), усього 27173грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В межах заявлених позивачем періодів нарахування 3% річних на суму 6783грн. боргу за договором №45/08, 3% річних та інфляції за договором №44/09 на суму 20390грн. апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки ПрАТ «Приват» не надано доказів, що свідчать про висування вимоги по сплаті загальної суми боргу після повернення об'єкта з оренди, що унеможливлює визначення періоду прострочення виконання грошового зобов'язання з погашення загальної суми заборгованості.

Враховуючи наведене та виходячи з положень ст.ст.526,599 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України, позовні вимоги ПрАТ «Приват» підлягали задоволенню частково із стягненням з відповідача 27173грн. основного боргу по орендній платі, з яких 6783грн.- за договором №45/08 від 01.10.2007р., 20390 - за договором №44/09 від 01.09.2008р.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити у зв'язку із недоведеністю обґрунтованості розрахунку 3% річних та інфляційних втрат.

Таким чином, оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в повному обсязі. В іншій частині рішення залишається без змін з відповідним перерозподілом судових витрат згідно ст.ст.49,105 ГПК України.

Витрати по сплаті судового збору в суді першої та апеляційної інстанції покладаються на відповідача на підставі ст.49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49,99, 101-105 ГПК України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 25.02.2014р. скасувати частково, в іншій частині залишити рішення без змін, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Приват» 27173грн. основного боргу по орендній платі.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Приват» 1691,25грн. судового збору за подання позовної заяви».

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Приват» 897,97грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 28.07 .2014р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Бєляновський В.В.