Ухвала суду № 39931547, 28.07.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1966/14Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : Льон О. М. Доповідач в апеляційній інстанції Бондаренко С. І. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоБондаренка С. І.суддівХрапка В. Д. , Дмитренка М. І. при секретаріВолвенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04 червня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а :

В квітні 2014 року ПАТ «Банк Форум» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 07 травня 2008 року між АКБ «Форум» - правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум» і ОСОБА_7, було укладено кредитний договір №0199/08/01-Nv, на підставі якого ОСОБА_7 було надано кредитні кошти в сумі 700 000 доларів США терміном користування по 07.05.2018 року зі сплатою 12 % річних.

Відповідно з п. 2.3., 2.7. кредитного договору ОСОБА_7 зобов'язаний повертати кредитні кошти частинами щомісячно, починаючи з червня 2009 року в сумі не менше 6481,48 доларів США на рахунок №22330500005378, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами.

Згідно до п. 5.3 кредитного договору, невиконання або неналежне виконання позичальником зобов'язань по поверненню суми кредиту, сплаті процентів та інших зобов'язань, передбачених п. 3.3. кредитного договору є умовами, при настанні яких припиняється кредитування банком позичальника, а позичальник здійснює повернення отриманих кредитних коштів банку, сплачує банку проценти за користування кредитними коштами з можливим нарахуванням штрафних санкцій та пені.

Надання божнику кредитних коштів за кредитним договором підтверджується заявою на видачу готівки № 129636 від 07 травня 2008року.

Таким чином, позивач в повній мірі та належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором перед боржником.

В забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з кредитного договору, між позивачем та ОСОБА_6 укладено договір поруки від 07 травня 2008 року.

Згідно п. 2.1. та 2.2. договору поруки поручитель зобов'язується в разі невиконання та або порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити, заборгованість по кредитному договору, а саме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, відсотки по простроченій позиці (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені кредитним договором.

Поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором своїми грошовими коштами та всім своїм майном.

Відповідно до п.2.5. кредитного договору несплата позичальником процентів протягом 20-ти календарних днів після встановленої п.2.7 цього договору дати, є підставою для вимоги дострокового повернення кредитних коштів, стягнення процентів за користування кредитним коштами, неустойки.

Згідно до п. 3.2.2 кредитного договору банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань.

Позивач 01.04.2014 року направив вимоги до ОСОБА_7 та ОСОБА_6, щодо погашення заборгованості. Досудове врегулювання спору не дало бажаних результатів.

Станом на 28.03.2014 року сума боргу складає 1 036 507,80 (один мільйон тридцять шість тисяч п'ятсот сім доларів США 80 центів), що за офіційним курсом НБУ (станом на 28.03.2014 року 1 долар США = 10.8502 гривень) становить 11 246 316.94 (одинадцять мільйонів двісті сорок шість тисяч триста шістнадцять гривень 94 копійки), в тому числі:

- прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 699 700 доларів США , що за офіційним курсом НБУ (станом на 28.03.2014 року 1 долар США = 10,8502 гривень) становить 7 591 884.94 (сім мільйонів п'ятсот дев'яносто одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири гривні 94 копійки);

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 253 768,54 (двісті п'ятдесят три тисячі сімсот шістдесят вісім доларів 54 центи), що за офіційним курсом НБУ (станом на 28.03.2014 року 1 долар США = 10,8502 гривень) становить 2 753 439,41 (два мільйони сімсот п'ятдесят три тисячі чотириста тридцять дев'ять гривень 41 коп.);

- пеня за простроченим кредитом та процентами - 83 039,26 (вісімдесят три тисячі тридцять дев'ять доларів США 26 центів), що за офіційним курсом НБУ (станом на 28.03.2014 року 1 долар США = 10.8502 гривень) становить 900 992,59 (дев'ятсот тисяч дев'ятсот дев'яносто дві гривні 59 копійок).

На підставі наведеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_6 на його користь заборгованість за кредитним договором №0199/08/01-Nv від 07.05.2008 року в сумі 1 036 507, 80 (один мільйон тридцять шість тисяч п'ятсот сім доларів США 80 центів), що за офіційним курсом НБУ (станом на 28.03.2014 року 1 долар США = 10,8502 гривень) становить 11 246 316,94 (одинадцять мільйонів двісті сорок шість тисяч триста шістнадцять гривень 94 коп.).

Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04 червня 2014 року позов Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором №0199/08/01-Nv від 07.05.2008 року в сумі 1 036 507, 80 (один мільйон тридцять шість тисяч п'ятсот сім доларів США 80 центів), що за офіційним курсом НБУ (станом на 28.03.2014 року 1 долар США = 10,8502 гривень) становить 11 246 316,94 (одинадцять мільйонів двісті сорок шість тисяч триста шістнадцять гривень 94 коп.).

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір в сумі 3654 грн..

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на те, що дане рішення не відповідає обставинам справи, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Обговоривши матеріали справи, судова палата вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, обґрунтовано виходив з того, що зобов'язання за кредитним договором, яке було забезпечено договором поруки, не було виконане боржником, а тому сума заборгованості за укладеним договором підлягає стягненню з поручителя.

Відповідно до частини 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 07 травня 2008 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір №0199/08/01-Nv, за умовами якого банк надає позичальнику кредит у сумі 700000 доларів США строком по 07 травня 2018 року зі сплатою 12 процентів річних, які позичальник зобов'язався повертати частинами щомісячно, починаючи з червня 2009 року в сумі не менше 6481.48 долара США . Проценти сплачуються, щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться .

Позивач взяті за договором зобов'язання виконав, відповідач зобов'язання порушив та не проводив сплату визначеної договором суми.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Боржник взяті за договором кредиту зобов'язання не виконував, внаслідок чого станом на 28.03.2014 року утворилась заборгованість в сумі 1036507.80 доларів США, що підтверджується розрахунком поданим позивачем.

Відповідно до ст..553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

07 травня 2008 року між позивачем та ОСОБА_6 був укладений договір поруки, за умовами якого, остання поручилась перед кредитором за виконання ОСОБА_7, зобов'язань за кредитним договором №0199/08/01- Nv від 07 травня 2008 року, у повному обсязі.

Твердження апелянта про те, що в справі відсутні докази отримання ОСОБА_7 кредиту не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки даний факт крім заяви про отримання готівки (а.с.23) підтверджується також заявою самої апелянта (а.с.59) адресованої суду з тексту якої вбачається визнання факту отримання визначеної договором суми.

Частиною 2 статті 554 ЦК України встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З зазначеної норми слідує, що право пред'явлення позовної вимоги до поручителя чи до боржника належить кредиторові, а фактом припинення зобов'язання поручителя є в тому числі надання доказів повного виконання кредитного договору, яких поручителем надано не було.

За діючими нормами ЦПК України, спосіб захисту порушеного права, обирає позивач.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Аналогічне право банку закріплене в п.п.2.5,3.2.2 укладеного договору.

За умовами укладеного договору строки сплати чергових платежів визначено місяцями і такий строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність-це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.31 постанови від 30.03.2012, № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" при застосуванні положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, суди мають виходити з того, що у системному зв'язку з частиною одинадцятою статті 11 зазначеного Закону ця вимога стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямована на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту. У зв'язку із цим та враховуючи, що ЦК не передбачає заборони пред'явлення окремих вимог у зв'язку з пропущенням строку позовної давності, при вирішенні таких спорів, суди повинні враховувати положення ЦК про позовну давність.

Оскільки за положення ЦК України про позовну давність, а саме ч.4 ст.267 ЦК України, обов'язково умовою, для застосування наслідків спливу позовної давності, є заява сторони у спорі, а відповідач у суді першої інстанції, такої заяви не робила, то відповідно не підлягають застосуванню такі наслідки до вирішення спору в даній справі.

Пунктом 5.3, укладеного кредитного договору встановлено, що сторони домовилися, що невиконання або неналежне виконання позичальником зобов'язань по поверненню суми кредиту, сплаті процентів та інших зобов'язань, передбачених п.3.3 цього договору є умовами, при настанні яких припиняється кредитування банком позичальника, а позичальник здійснює повернення отриманих кредитних коштів банку, сплачує банку проценти за користування кредитними коштами. Для цього, банк надає під розписку уповноваженій особі, або надсилає рекомендованим листом позичальнику письмову вимогу про повернення позичальником кредитних коштів, сплату ним процентів за користування кредитними коштами з можливим нарахуванням штрафних санкцій та пені. У випадку непогашення зазначеної у вимозі суми, банк по закінченню 15-ти денного строку з дати надіслання такої вимоги, звертає стягнення на заставлене майно у розмірі наданих кредитних коштів, заборгованості по сплаті процентів, неустойки, збитків та інших витрат банку, у порядку визначеному цим договором, договором застави та чинним законодавством України.

Як зазначалось вище, спосіб захисту порушеного права належить позивачу, а оскільки не встановлено інше то вказаний в договорі порядок відноситься і до вимоги про стягнення заборгованості.

1.04.2014 року позивач направив як ОСОБА_7 так і ОСОБА_6 вимогу про повернення кредитних коштів, сплату процентів та штрафних санкцій, а 25.04.2014 року (поштовий конверт) пред'явив позов до суду.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.24 постанови від 30.03.2012, № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Таким чином зобов'язання ОСОБА_6 , які витікають з договору поруки, не припинились.

За таких обставин, колегія суддів, не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст..ст.303, 307,308,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04 червня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів.

Головуючий :

Судді :