Рішення № 39928923, 24.07.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 22ц/791/2054/14 Головуючий в суді І інстанції: Решетов В.В.

Категорія:27 Доповідач: Орловська Н.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року липня місяця 24 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Орловської Н.В.

Суддів: Майданіка В.В.

Кутурланової О.В.

при секретарі: Гончар К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 20 травня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

16 квітня 2014 року представник публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (надалі ПАТ «Укрсоцбанк») звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначив, що 29 червня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № ФО60639К від 29 червня 2006 року за умовами якого останній отримав строковий кредит у сумі 300 000 грн., зі сплатою 18 відсотків річних, з кінцевим терміном погашення 28 червня 2026 року, або достроково у випадках передбачених Договором кредиту.

Оскільки позичальник порушив зобов'язання, станом на 21 березня 2014 року має заборгованість 577213,97 грн., яка складається із 266250,00 грн. - заборгованість за кредитом, 261871,34 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 10141,42 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 32483,63 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 1537,78 грн. - розмір інфляційних витрат за кредитом, 4929,80 грн. - розмір інфляційних витрат за відсотками. Просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 577213,97 грн. та судові витрати у розмірі 3654 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 20 травня 2014 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Укрсоцбанк» вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що судом неправомірно застосовано строк позовної давності до спливу строку користування кредитом, який є відмінним від строку дії договору. Сторони за договором домовились, що строк виконання основного зобов'язання становить 28 червня 2026 року, відповідно перебіг строку позовної давності починається з цієї ж дати, оскільки дане зобов'язання визначене строком виконання. Також судом неправильно застосовано річний строк позовної давності до вимог про стягнення пені, оскільки з наданого розрахунку видно, що пеня нарахована за останній рік з березня 2013 року по березень 2014 року.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник здійснив останній платіж за кредитом 23.10.2008р., тому строк виконання зобов'язання за умовами п.3.3.8 і п. 3.3.9 договору настав з 11 січня 2009р., тоді як позивач заявив вимоги про стягнення кредитної заборгованості 16 квітня 2014р. із порушенням строку позовної давності.

Проте з таким висновком повністю погодитись не можна.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договорі сторони уклали 29 червня 2006р., за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 300 000 грн. зі сплатою 18% річних .

Сторони у п. 1.1, 1.1.2 договору сторони встановили графік та порядок погашення суми основної заборгованості шляхом виплати щомісячних платежів протягом всього часу дії договору в розмірі 1250 грн. до 10 числа місяця наступного за місяцем у графіку та в останній день користування кредитом з кінцевим терміном основного зобов'язання до 28.06.2026р.

За порушення строків повернення кредиту чи сплати процентів позичальник зобов'язався сплачувати банку за кожен день пеню в розмірі подвійної процентної ставки, установленої пунктом 4.2 цього договору, від суми простроченого платежу (пункт 1.1 та 2.4 кредитного договору).

Крім того, п.4.5 кредитного договору передбачено, що у разі невиконання позичальником обов'язків цього договору, визначених п.3.3.8 (оплата процентів за користування кредитом в розмірі, встановленому п.2.4 договору) та п. 3.3.9 (своєчасне та повне погашення кредиту, визначеному п.1.1 договору) протягом більше ніж 60 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит у повному розмірі, сплатити проценти за фактичний час використання кредитних коштів та нараховані штрафні санкції.

Суд визнав встановленим і сторони не заперечували, що зобов'язання за кредитним договором позивач виконав, надавши відповідачеві кредитні кошти в повному обсязі, що підтверджується заявою позичальника від 22.06.2006 та ордеру № 242 від 29.06.2006р. про перерахування коштів на цілі визначені договором (а.с.15).

Проте відповідач взятих на себе зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, не сплатив проценти за користування кредитними коштами, не повернувши чергові суми отриманого кредиту та не погасивши всю суму кредиту. Останній платіж за кредитним договором здійснений 23.10.2008р.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Про правові наслідки порушення зобов'язання боржником йдеться також у частині першій статті 611, частині другій - четвертій статті 612 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони встановили кінцевий строк повернення кредиту визначений до 28 червня 2026 року (пункти 1.1; 1.2 кредитного договору), також встановлені строки виконання зобов'язань із щомісячним погашенням платежів - до 10 числа кожного місяця наступного за місяцем, передбаченим графіком та в останній день користування кредитом.

Таким чином, графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Строк виконання кожного місячного зобов'язання згідно ч.3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування ними має обчислюватись з моменту настання строку погашення чергового платежу.

У відповідності до положень ст.ст. 261, 530, 631 ЦК України, у разі порушення боржником сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч.2 ст. 1050 цього Кодексу кредитор протягом всього часу дії договору (до закінчення строку виконання основного зобов'язання 28.06.2026р.) вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що підлягає сплаті з нарахованими процентами, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду із позовом, щомісячні платежі ( із відсотками) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів.

В останньому випадку перебіг позовної давності починається в залежності від закінчення строку кожного із щомісячних платежів.

Як встановлено судом відповідач перестав виконувати щомісячні платежі після 23.10.2008р., а тому за визначенням п.4.5 кредитного договору строк користування кредитом вважається таким , що сплив через 60 днів , тобто з 11 січня 2009р.

Із позовом до суду кредитор звернувся 16.04.2014р.

Оскільки право вимоги у позивача на стягнення щомісячних платежів з часу порушення графіку їх сплати виникло з 11.01.2009р., і цей час є початком перебігу загального трирічного строку позовної давності, який завершився станом на 11 січня 2012р.

Отже, вимоги щодо стягнення, встановлених графіком місячних платежів за період з 11.01.2012р. по квітень 2014 р. (тіла кредиту в розмірі 36 000 грн. та відсотків в розмірі 7468,30 грн.), задоволенню не підлягають.

Також не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення інфляційних витрат всього 6467,58 грн. за період з березня 2013р. по лютий 2014р., оскільки умовами договору такий вид відповідальності за порушення позичальником умов діючого договору не передбачений.

З врахуванням викладеного, суд першої інстанції правомірно відмовив у стягненні інфляційних витрат позивача, а також щомісячних платежів поза межами строку позовної давності що передував часу звернення позивача до суду із цими вимогами.

Разом з тим, не можна визнати правильним висновок суду щодо відмови у стягненні тієї частини кредиту згідно розрахунку місячних платежів, право на стягнення яких виникло з квітня 2011р. і строк давності щодо яких з врахуванням часу звернення позивача до суду не завершився.

Крім того, підлягає зменшенню сума розрахованої позивачем пені за прострочення сплати тіла кредиту та відсотків у зв'язку із зменшенням розміру стягнення боргу та тілом кредиту та відсотками з яких розрахована пеня за визначений позивачем річний період.

Отже, у відповідності до ч.2 ст. 1050 ЦК України підлягає стягненню заборгованість станом на 21.03.2014р. в розмірі 520102,54 грн., із яких: тіло кредиту - 230250,34 грн., відсотки за користування кредитом - 254403,04 грн., пеня за тілом кредиту в розмірі 5119,57 грн., та пеня за відсотками - 30329,59 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 20 травня 2014 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № фО60639-к від 29.06.2006р. станом на 21.03.2014р. в розмірі 520102,54 грн., із яких: борг по кредиту - 230250,34 грн., відсотки за користування кредитом - 254403,04 грн., пеня за тілом кредиту в розмірі 5119,57 грн., та пеня за відсотками - 30329,59 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з часу набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: