Ухвала суду № 39924186, 17.07.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 липня 2014 року Справа № 911/3045/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Грейц К.В.,суддів:Бакуліної С.В., Волковицької Н.О., Добролюбової Т.В. Мачульського Г.М.,розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 31.03.2014у справі№ 911/3045/13за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп"; 2. Веселоподільської дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук Українипростягнення 66 597,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп", Веселоподільської дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України про стягнення пені, інфляційних втрат і 30 % річних на загальну суму 66 597,95 грн. за неналежне виконання відповідачем-2 зобов'язань за договором купівлі-продажу № 78-07-09П від 06.04.2009.

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.10.2013 у справі № 911/3045/13 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 у справі № 911/3045/13 рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову; стягнуто солідарно з відповідача-1 і відповідача-2 на користь позивача 20 788,22 грн. пені; стягнуто з відповідача-2 на користь позивача 30% річних на суму 8 288,79 грн., 5 771,14 грн. інфляційних втрат.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2014 у справі № 911/3045/13 постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 змінено; резолютивну частину постанови викладено у редакції, відповідно до якої позовні вимоги задоволено частково; вирішено стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача 500 грн. пені; в іншій частині позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 31.03.2014 у справі № 911/3045/13, у якій просить вказану постанову скасувати та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 14.06.2012 у справі № 1/294, від 25.06.2012 у справі № 15/5005/16815/2011, від 30.07.2012 у справі № 52/516, від 16.10.2012 у справі № 18/512/12, від 15.04.2014 у справі № 918/1076/13, від 02.10.2013 у справі № 908/900/13-г та від 18.12.2012 у справі № 5017/1935/2012, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно на підставі, неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

У постанові від 31.03.2014 у справі № 911/3045/13, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, прийшов до висновку щодо відмови у задоволенні позову в частині стягнення 30% річних та інфляційних втрат за затримку розрахунків за договором купівлі-продажу у зв'язку зі зверненням позивачем з вказаними позовними вимогами поза межами позовної давності.

Водночас у постанові від 15.04.2014 у справі № 918/1076/13 суд касаційної інстанції прийшов до висновку щодо задоволення позову про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи та відсотків річних. У постанові від 02.10.2013 у справі № 908/900/13-г суд касаційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для стягнення неустойки за договором оренди у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. У постанові від 18.12.2012 у справі № 5017/1935/2012 суд касаційної інстанції прийшов до висновку щодо задоволення регресної вимоги страховика до особи, яка завдала шкоди (винної у вчиненні адміністративного правопорушення). При цьому, суд касаційної інстанції, врахувавши дати звернення позивачів з відповідними позовами, прийшов до зазначених правових висновків у зв'язку з тим, що позивачами не було пропущено позовної давності.

Крім того, у постанові від 31.03.2014 у справі № 911/3045/13, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції прийшов до висновку щодо наявності підстав для зменшення розміру пені, належної до стягнення на користь позивача, виходячи при цьому з того, що відповідно до статті 83 ГПК України та статті 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі в порівнянні зі збитками кредитора, в той час як позивачем не доведено спричинення йому збитків у зв'язку з невиконанням відповідачем-2 умов договору купівлі-продажу та відповідач-2 є державним підприємством, що здійснює науково-дослідну діяльність, яка забезпечується у тому числі за рахунок бюджетних асигнувань.

Твердження заявника про неоднакове застосування норм права в оскаржуваній постанові та постановах Вищого господарського суду України від 16.10.2012 у справі № 18/512/12, від 14.06.2012 у справі № 1/294 та від 30.07.2012 у справі № 52/516, на які посилається заявник, не має фактичного обґрунтування, оскільки на відміну від оскаржуваної постанови, при прийнятті постанов, на які посилається заявник, Вищий господарський суд України виходив з недоведеності, з урахуванням обстави справи, наявності підстав для зменшення суми нарахованих позивачем штрафних санкцій.

У постанові від 25.06.2012 у справі № 15/5005/16815/2011 суд касаційної інстанції прийшов до тих самих правових висновків щодо наявності підстав для зменшення розміру пені, що і у постанові, про перегляд якої подано заяву.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

З огляду на викладене, підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України відсутні.

Керуючись статтями 86, 11116- 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" у допуску справи № 911/3045/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяК. Грейц Судді: С. Бакуліна Н. Волковицька Т. Добролюбова Г. Мачульський