Ухвала суду № 39923786, 24.07.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"24" липня 2014 р.Справа № 916/1941/14

За позовом: публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"

до відповідача: комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"

про стягнення 5 713 298,76 грн.

Суддя Цісельський О.В.

СУТЬ СПОРУ: розглядається заява комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" про надання розстрочки в порядку ст.121 ГПК України.

Представники сторін:

Від позивача: Шаманська К.І., довіреність №5 від 30.12.2013р.

Від відповідача(заявника): Пашали М.А., довіреність №01/11-699 від 09.12.2013р.

11.07.2014р. відповідач звернувся до господарського суду Одеської області із заявою (вх.№2-2854/14) про надання розстрочки виконання рішення суду від 25.06.2014р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.03.2014р. суддею Цісельським О.В. заяву комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" про розстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 25.06.2014р. по справі №916/1941/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник заявника заяву про розстрочку надання рішення в порядку ст.121 ГПК України підтримує та просить суд задовольнити її в повному обсязі.

Представник позивача заперечує проти заяви про надання розстрочки виконання судового рішення від 25.06.2014р. по справі №916/1941/14, з підстав викладених у запереченнях на заяву (вх.№19293/14).

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Рішенням господарського суду області від 25 червня 2014р. позов публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" задоволено частково, у зв'язку з чим, стягнуто з комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 5 470 073 (п'ять мільйонів чотириста сімдесят тисяч сімдесят три) грн. 26 коп., пеню, яка нарахована за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії в розмірі 110 000 (сто десять тисяч) грн. 00 коп., 3% річних, що нараховані за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії в розмірі 73 661 (сімдесят три тисячі шістсот шістдесят одна) грн. 50 коп., пеню, яка нарахована за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 ком., 3% річних, що нараховані за несвоєчасне внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії в розмірі 2 233 (дві тисячі двісті тридцять три) грн. 03 коп., судовий збір в розмірі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп., в іншій частині позову - відмовлено.

11.07.2014р. відповідач звернувся до господарського суду Одеської області із заявою (вх.№2-2854/14) про надання розстрочки виконання рішення суду від 25.06.2014р.

На виконання рішення господарського суду Одеської області 14 липня 2014р. судом було видано відповідний наказ.

В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що КП „Теплопостачання міста Одеси" є комунальним підприємством, майно якого перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Одеси і закріплюється за ним на праві господарського відання. Джерелами формування майна підприємства є грошові і матеріальні внески засновників, доходи одержані від реалізації продукції, послуг та кредити банків інших кредиторів. КП „Теплопостачання міста Одеси" зазначає що знаходиться у скрутному фінансовому становищі, у зв'язку з несвоєчасними розрахунками споживачів теплової енергії та населення, за послуги по теплопостачанню, через що заборгованість абонентів за спожиту теплову енергію перед КП „Теплопостачання міста Одеси", станом на 30.06.2014р. складає 221 279,70 тис. грн.

На виконання рішення господарського суду Одеської області від 25.06.2014р. заявником вже було сплачено 716 983,22 грн., що підвтерджується платіжними дорученнями №11197 від 01.07.2014р. на суму 475 000,00 грн., №11231 від 04.07.2014р. на суму 75 000,00 грн., №11258 від 07.07.2014р. на суму 91983,22 грн., №11273 від 08.07.2014р. на суму 75 000,00 грн.

З врахуванням вищенаведених обставин, відповідач був змушений звернутись до господарського суду Одеської області із даною заявою щодо розстрочення виконання рішення господарського суду Одеської області від 25.06.2014р. у справі №916/1941/14 згідно наступного графіку:

1) липень 2014р. - 500 000,00 грн.

2) серпень 2014р. - 100 000,00 грн.

3) вересень 2014р. - 100 000,00 грн.

4) жовтень 2014р. - 100 000,00 грн.

5) листопад 2014р. - 2 000 000,00 грн.

6) грудень 2014р. - 2 142 984,57 грн.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку що заява підлягає задоволенню з наступних підстав:

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, набувши законної сили, виконуються в порядку, встановленому цим Кодексом і Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 статті 116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, якій є виконавчим документом.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

У відповідності до ч.1 ст.17 Закону України „Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Положеннями п.1 ч.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до п.п. 7., 7.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" у застосуванні приписів статті 121 ГПК господарським судам необхідно мати на увазі таке. Господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Положеннями п.7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський суд на підставі ст.121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 р. „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" передбачено, що при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення судом враховується те, що задоволення вказаних заяв можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. При цьому розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками, декілька індивідуально визначених речей тощо).

Між тим, як випливає зі змісту заяви, в обґрунтування підстав для надання розстрочки виконання рішення суду КП „Теплопостачання міста Одеси" посилається на неможливість своєчасного виконання рішення суду щодо сплати стягнутої суми заборгованості, оскільки відповідач знаходиться у тяжкому фінансовому стані, що є прямим наслідком накоплення збитків минулих років підприємств комунальної теплоенергетики за рахунок різниці у тарифах на теплову енергію. При цьому заявник вказує на те, що при негайному виконанні рішення суду, підприємство не зможе здійснювати господарську діяльність, у зв'язку з чим не зможе надавати послуги з опалення населенню міста.

Таким чином, приймаючи до уваги наведені відповідачем обставини в обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду, судова колегія вважає, що такі обставини дійсно ускладнюють виконання рішення суду у даній справі з огляду на фінансову неспроможність відповідача виконати рішення суду, що в свою чергу вказує на неможливість виконання вказаного рішення суду заявником на теперішній час разовим платежем.

Розглянувши вказану заяву та дослідивши обставини справи, надані заявником документи, що свідчать про можливість сплати боргу частками, часткову оплату останнім суми боргу, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення заяви про розстрочення виконання рішення господарського суду Одеської області від 11.07.2014р., а саме шляхом погашення заборгованості, згідно наступного графіку:

1) липень 2014р. - 200 000,00 грн.

2) серпень 2014р. - 300 000,00 грн.

3) вересень 2014р. - 300 000,00 грн.

4) жовтень 2014р. - 300 000,00 грн.

5) листопад 2014р. - 2 000 000,00 грн.

6) грудень 2014р. - 1 842 984,57 грн.

Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" про розстрочку виконання рішення суду від 25.06.2014р. по справі №916/1941/14 - задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області від 25.06.2014р. по справі №916/1941/14 шляхом сплати заборгованості, щомісяця, відповідно до графіку:

1) липень 2014р. - 200 000,00 грн.

2) серпень 2014р. - 300 000,00 грн.

3) вересень 2014р. - 300 000,00 грн.

4) жовтень 2014р. - 300 000,00 грн.

5) листопад 2014р. - 2 000 000,00 грн.

6) грудень 2014р. - 1 842 984,57 грн.

Суддя Цісельський О.В.