Рішення № 39921576, 23.07.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2014 рокуСправа № 912/1827/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1827/14

за позовом: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", м. Кіровоград

про стягнення 28 691 783,89 грн.

Представники сторін:

від позивача - Станішевський І.С., довіреність № 14-125 від 13.05.14, начальник сектору проваджень в міжнародних установах відділу претензійно-позовної роботи управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні 15.07.2014 оголошувалась перерва до 23.07.2014.

В судовому засіданні 23.07.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") подано позовну заяву з вимогою стягнути з дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (надалі - ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії") 28 691 783,89 грн. заборгованості, яка складається з: 25 875 647,37 грн. суми основного боргу за природний газ, 1 814 194,78 грн. пені, 329 259,38 грн. інфляційних втрат та 672 682,36 грн. три відсотки річних, нарахованих за період прострочення платежів.

Відповідачем позов заперечено частково в частині стягнення 536 156,03 грн. основного боргу, оскільки зазначену суму сплачено відповідачем, та заявлено клопотання про зменшення розміру пені до 10% , а саме - до 181 419,48 грн. (а.с. 56-59).

В судовому засіданні 23.07.2014 року представником позивача позовні вимоги згідно поданого позову підтримано повністю; представник відповідача в судове засідання 23.07.2014 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Враховуючи, що участь представників сторін в судовому засіданні є процесуальним правом останніх, тоді як суд не визнавав обов'язковою явку представників в засідання суду 23.07.2014, з огляду на прийняття представником відповідача участі в судовому засіданні 15.07.2014, господарський суд здійснює розгляд справи по суті в судовому засіданні 23.07.2014 за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, наведенні в обґрунтування підстав позову і дослідивши заперечення проти позовних вимог, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (Продавець) та ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (Покупець) 28.12.2012 укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 13/3547-ТЕ-18 (далі по тексту - Договір, Договір № 13/3547-ТЕ-18).

За умовами укладеного Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2013 році природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, далі - газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору (п.п. 1.1., 1.2. Договору).

В розділі 2 Договору сторонами узгоджено помісячний обсяг природного газу, що має бути переданий з 01 січня 2013 по 31 грудня 2013 року, та порядок його зміни.

Згідно з пунктом 3.3. Договору приймання-передача газу оформлюється актом приймання-передачі газу.

За пунктом 3.4. Договору сторонами зокрема визначено, що у акті приймання-передачі газу, зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість.

Розділ 5 Договору містить положення щодо погодженої ціни газу та в пункті 6.1. Договору встановлено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки та з остаточним розрахунком за фактично переданий природний газ - до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками і діє в частині реалізації газу до 31.12.2013, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійсненняі (п. 11.1. Договору).

Господарський суд враховує, що відповідно до Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" постачання природного газу - це господарська діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню і полягає в наданні послуг та пов'язана з реалізацією природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів; газопостачальним підприємством (постачальник) є суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює постачання природного газу безпосередньо споживачам згідно з укладеними договорами; споживач - це юридична особа або фізична особа - підприємець, яка отримує природний газ відповідно до договору про постачання природного газу та використовує його як паливо або сировину (ст. 1 Закону).

За вимогами статті 12 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

З матеріалів справи слідує, що згідно статуту ПАТ "НАК "Нафтогаз України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. N 747 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. N 724), позивач є юридичною особою з предметом діяльності - постачання природного та скрапленого газу та інші види діяльності (а.с. 27-37).

Відповідач, в свою чергу, є споживачем природного газу, у т.ч. на умовах Договору № 13/3547-ТЕ-18, укладеного з позивачем у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору № 13/3547-ТЕ-18 поставив відповідачеві протягом січня-квітня 2013 та жовтня-грудня 2013 природний газ на загальну суму 32 107 906,12 грн., що підтверджується актами приймання-передачі (а.с. 15-21). У названих актах визначено фактичні обсяги переданого газу, його ціна та остаточна вартість. Акти підписано без зауважень Постачальником, Покупцем, а також газорозподільною організацією.

Натомість, відповідач за поставлений природний газ розрахувався частково та згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача становить 25 875 647,37 грн., що стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Господарський суд враховує приписи статей 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, в силу яких договір є підставою виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно загальних положень про купівлю-продаж (ст. ст. 662-663, 689, 691-692 Цивільного кодексу України), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором та у встановлений договором строк. В свою чергу, покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його за ціною, встановленою в договорі та в обумовлений строк.

На підставі наведеного, відповідач зобов'язаний оплатити повну вартість отриманого газу в установлений Договором строк.

Відповідач розрахунок позивача не заперечив, окрім повідомленої відповідачем сплати 536 156,03 грн. в рахунок заборгованості за природний газ, поставлений за Договором №13/3547-ТЕ-18, що не враховано в розрахунку позивача. Вказаний платіж здійснено на підставі платіжного доручення № 6 від 20.03.2014, проведеного банком 01.04.2014 (а.с. 84).

Представником позивача в судовому засіданні 23.07.2014 підтверджено надходження вказаних коштів в рахунок суми основного боргу та пояснено відсутність врахування такого платежу в розрахунку суми боргу у зв'язку з тим, що розрахунок ціни позову проводився станом на 01.04.2014, коли були відсутні відомості про надходження зазначеного платежу.

Таким чином, сума основного боргу, яка підлягає стягненню з відповідача становить 25 339 491,34 грн. (25 875 647,37 грн. - 536 156,03 грн.). Оскільки сплата відповідачем 536 156,03 грн. здійснена до подання позову та до порушення провадження у даній справі, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 25 875 647,37 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 25 339 491,34 грн. У задоволенні позову в частині стягнення 536 156,03 грн. господарський суд відмовляє.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу частини другої статті 193, статей 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217, ч. 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).

Сторонами в п. 7.2 Договору № 13/3547-ТЕ-18 встановлено, що у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1. цього Договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Вказані положення відповідають зазначеним вище вимогам законодавства щодо відповідальності за порушення зобов'язання.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушенням строків оплати в загальному розмірі 1 814 194,78 грн.

Крім того, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач заявляє до стягнення інфляційні в розмірі 329 259,38 грн. та 3% річних в розмірі 672 682,36 грн., нарахованих за період прострочення платежу.

Враховуючи приписи наведених вище норм та підтвердження матеріалами справи прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати вартості отриманого природного газу, вимоги позивача про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних є правомірними.

Однак, як слідує із наданого позивачем розрахунку пені і 3% річних (а.с. 22-26), останній включив в період часу, за який нараховано вказані нарахування, дні фактичної сплати відповідачем заборгованості та не врахував в окремих нарахуваннях положення частини п'ятої ст. 254 Цивільного кодексу України.

Як зазначено в пункті 1.12. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

На підставі викладеного, враховуючи розрахунок позивача та дні фактичної сплати відповідачем суми боргу і положення частини п'ятої ст. 254 Цивільного кодексу України, є правильним наступний розрахунок пені і 3% річних:

- по зобов'язанням січня 2013:

за період прострочення з 14.02.2013 по 13.08.2013 включно на суму боргу 6 853 405,39 грн.:

497 388,24 грн. - пеня;

101 956,14 грн. - 3% річних;

за період прострочення з 14.08. по 23.12.2013 включно на суму боргу 6 853 405,39 грн.:

74 354,75 грн. - 3% річних;

за період прострочення з 24.12.2013 по 20.02.2014 включно на суму боргу 5 033 173,39 грн.:

24 407,44 грн. - 3% річних;

за період прострочення з 21.02.2014 по 20.03.2013 на суму боргу 2 176 791,39 грн.:

5 009,60 грн. - 3% річних;

за період прострочення з 21.03.2014 по 31.03.2014 включно на суму боргу 621 146,64 грн.:

561,58 грн. - 3% річних;

а всього: 497 388,24 грн. пені та 206 289,51 грн. 3% річних.

- по зобов'язанням лютого 2013:

за період прострочення з 14.03.2013 по 13.09.2013 включно на суму боргу 5 118 702,30 грн.:

369 107,52 грн. - пеня;

за період прострочення з 14.03.2013 по 31.03.2014 включно на суму боргу 5 118 702,30 грн.:

161 133,94 грн. - 3% річних;

- по зобов'язанням березня 2013:

за період прострочення з 16.04.2013 (13 та 14 квітня 2013 вихідні, субота і неділя, а отже граничний строк виконання зобов'язання 15.04.2013) на суму боргу 5 635 316,55 грн.:

390 149,18 грн. - пеня

за період прострочення з 16.04.2013 по 31.03.2014 включно на суму боргу 5 635 316,55 грн.:

162 111,85 грн. - 3% річних;

- по зобов'язанням квітня 2013:

за період прострочення з 14.05.2013 по 13.11.2013 включно на суму боргу 1 331 768,00 грн.:

91 581,85 грн. - пеня;

за період прострочення з 14.05.2013 по 31.03.2014 включно на суму боргу 1 331 768,00 грн.:

35 246,24 грн. - 3% річних;

- по зобов'язанням жовтня 2013:

за період прострочення з 14.11.2013 по 31.03.2014 включно на суму боргу 2 732 992,96 грн.:

134 328,48 грн. - пеня;

30 998,88 грн. - 3% річних;

- по зобов'язанням листопада 2013:

за період прострочення з 14.12.2013 по 31.03.2014 включно на суму боргу 3 696 342,91 грн.:

142 182,61 грн. - пеня;

32 811,37 грн. - 3% річних;

- по зобов'язанням грудня 2013:

за період прострочення з 14.01.2014 по 31.03.2014 включно на суму боргу 6 739 378,01 грн.:

184 825,13 грн. - пеня;

42 651,95 грн. - 3% річних.

А всього - 1 809 563,01 грн. пені та 671 243,74 грн. 3% річних. Підстави для стягнення 4631,77 грн. пені та 1438,62 грн. 3% річних відсутні у зв'язку з неправильним розрахунком позивача.

Нарахування інфляційних в загальному розмірі 329 259,38 грн. в межах зазначеного вище періоду прострочення платежу є правильним та вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Між тим, відповідачем подано письмове клопотання про зменшення розміру пені до 10% з тих підстав, що несвоєчасність оплат за спожитий природний газ зумовлена економічною необґрунтованістю тарифу та наявністю заборгованості з його компенсації, а також порушенням строків оплати споживачами, яким відповідач постачає природний газ.

Представником позивача в судовому засіданні 23.07.2014 заперечено проти зменшення розміру пені.

Дослідивши доводи сторін щодо зменшення розміру штрафних санкцій, господарський суд вважає необхідним зменшити їх розмір до 50 відсотків, враховуючи наступне.

Пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України закріплено право господарського суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У відповідності до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до укладеного між сторонами Договору, стягнення за яким є предметом спору, поставлений відповідачеві природний газ призначений виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Згідно статті 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. У разі якщо тимчасово тариф на теплову енергію встановлено нижче її собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, то орган, яким установлено цей тариф, повинен передбачити механізми компенсації цієї різниці в порядку, встановленому законодавством. Збитки теплоенергогенеруючих та теплопостачальних організацій внаслідок надання пільг з оплати за спожиту теплову енергію окремим категоріям споживачів повністю відшкодовуються за рахунок джерел фінансування, визначених законами України, які передбачають відповідні пільги.

Як вбачається з матеріалів справи, обсяг заборгованості перед відповідачем за компенсацію різниці в тарифах за 2013 рік склав 17 184 359,29 грн. (а.с. 60). Згідно висновку експертного дослідження № 11/2-128 від 24.12.2013 документально підтверджено обсяг заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася і постачалася бюджетним установам та організаціям і яка виникла внаслідок невідповідності фактичних економічно обґрунтованих витрат діючим тарифам на теплову енергію за період з 01.01.2011 по 30.09.2013 у сумі 25 349 988,64 грн. (а.с.68-80). З наданого відповідачем до справи звіту про фінансові результати слідує, що відповідач є збитковим підприємством (а.с. 61, 65).

Таким чином, оскільки на можливість розрахунку відповідача за поставлений природний газ вплинули затверджені тарифи та враховуючи несвоєчасне відшкодування відповідачеві відповідної різниці в тарифах; приймаючи до уваги ступінь виконання відповідачем зобов'язання по сплаті основного боргу; враховуючи майновий стан відповідача, господарський суд вважає наявними підстави для зменшення розміру пені.

Водночас, з огляду на необхідність придбання позивачем природного газу, що постачається споживачам України, та обов'язковість дотримання строків розрахунків, виходячи з інтересів обох сторін, які заслуговують на увагу, господарський суд вважає, що зменшення згідно клопотання відповідача суми пені до 181419,48 грн., що становить 10% від заявленої суми, є надмірно великим, а достатнім, розумним та справедливим буде зменшення суми пені на 50%.

При цьому, господарський суд вважає необхідним зазначити, що використання права на зменшення розміру штрафних санкцій та розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 904 781,51 грн. (50% від 1 809 563,01 грн.). У задоволені позову про стягнення пені в іншій частині господарський суд відмовляє.

Таким чином, позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення з ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" підлягають частковому задоволенню в сумі: 25 339 491,34 грн. основного боргу, 904 781,51 грн. пені, 329 259,38 грн. інфляційних та 671 243,74 грн. 3% річних. У задоволені позову в іншій частині господарський суд відмовляє.

Судовий збір у відповідності до правил статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається повністю на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (25030, м. Кіровоград, вул. Кутузова, 23/16, код ЄДРПОУ 33142568) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанії "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) - 27 244 775,97 грн., з яких: 25 339 491,34 грн. сума основного боргу, 904 781,51 грн. пені, 329 259,38 грн. інфляційних та 671 243,74 грн. 3% річних, а також 73 080,00 грн. судового збору

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 28.07.2014.

Суддя В.В.Тимошевська