Постанова № 39921017, 28.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 липня 2014 року 11:52 № 826/9082/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Люмінарія»

до

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про

визнання протиправними дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Люмінарія» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту – відповідач) про:

- визнання протиправними дії ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Люмінарія» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014 року по 31.04.2014р.;

- визнання протиправними дії ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві по оформленню результатів зустрічної звірки ТОВ «Люмінарія» у формі Акту № 1347/22-07/38918218 від 29.05.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період "з 01.03.2014р. по 31.04.2014р.;

- визнання протиправними дії ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві по внесенню змін до облікових даних платника ТОВ «Люмінарія», зокрема до комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», у тому числі в базу даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», на підставі акту № 1347/22-07/38918218 від 29.05.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки;

- зобов'язати ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві відновити в облікових даних платника ТОВ «Люмінарія», в усіх базах даних, зокрема у комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показників сум податкового кредиту та податкових зобов’язань з ПДВ за період з 01.03.2014р. по 31.04.2014р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно проведено звірку підприємства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що звірка позивача проведена правомірно.

В судовому засіданні 15.07.2014р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Люмінарія» зареєстроване 30.09.2013р. та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Відповідно до реєстраційних документів, податкова адреса ТОВ «Люмінарія»: м. Київ, вул. Зоологічна, 4-А, оф. 139.

Відповідачем проведено зустрічну звірку ТОВ «Люмінарія» за результатами якої 29.05.2014р. складено акт №1347/26-59-22-07/38918218 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень – квітень 2014 року.

Вказаним актом №1347/26-59-22-07/38918218 встановлено, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Перевіркою встановлено порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188, п. 198.1, п.198.2, 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України. Також ТОВ «Люмінарія» шляхом маніпулювання податковою звітністю з ПДВ, здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Таким чином, задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит за березень - квітень 2014 р ТОВ «Люмінарія» підлягають зменшенню до 0,00 грн.

Звіркою ТОВ «Люмінарія» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків за березень - квітень 2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на момент проведення звірки підприємство мало стан – 9 направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Відповідно до приписів п. 73.5. ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Аналогічні положення містяться в Постанові Кабінету Міністрів України №1232 від 27.12.2010 «Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» (далі – Постанова №1232), якою визначено механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Разом з тим існує єдиний порядок направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби, затверджений наказом ДПА України №236 від 22.04.2011 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» (далі – Методичні рекомендації).

Згідно з п. 2.1 Методичних рекомендацій для проведення зустрічних звірок відбираються суб’єкти господарювання (контрагенти платника податків), щодо яких виникла необхідність у зіставленні даних первинних бухгалтерських відносин з платником податків, в тому числі відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Згідно пп. 4.4 п. 4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Враховуючи зміст викладених норм, за результатами здійсненої зустрічної звірки складається довідка, а у разі встановлення фактів, зокрема, як у даній справі про відсутність суб'єкта господарювання за податковою адресою, складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Відповідно до п. 45.2 статті 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Проведеною перевіркою не виявлено, а підприємством не надано будь-якого іншого документального підтвердження місць виконання зобов’язань Товариства.

Відповідно до ст. 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться:

за зобов'язання про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові;

за зобов'язання про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів;

за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання;

за грошовим зобов'язанням – за місцем проживання кредитора, якщо кредитором є юридична особа;

за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання.

Отже, зустрічну звірку підприємства неможливо провести у зв’язку з тим, що підприємство не знаходилось за податковою адресою.

З урахуванням наведених обставин, відповідачем правомірно вжиті всі заходи та дотримано порядок проведення зустрічної звірки, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправними дії ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Люмінарія» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014 року по 31.04.2014р. та визнання протиправними дії ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві по оформленню результатів зустрічної звірки ТОВ «Люмінарія» у формі Акту № 1347/22-07/38918218 від 29.05.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період "з 01.03.2014р. по 31.04.2014р. задоволенню не підлягають.

В частині позовних вимог про визнання протиправними дії ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві по внесенню змін до облікових даних платника ТОВ «Люмінарія», зокрема до комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», у тому числі в базу даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», на підставі акту № 1347/22-07/38918218 від 29.05.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки, суд зазначає наступне.

Відповідно статті 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податкового кодексу України.

Статтею 71 Податкового кодексу України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань

Згідно з положеннями статей 72, 74 Податкового кодексу України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю, податкова інформація, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

На час звернення позивача до суду із адміністративним позовом, чинними є Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи – підприємця, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України №165 від 14.06.2013 (далі – Методичні рекомендації №165).

Згідно з пунктом 1.1 Методичних рекомендацій №165, вони були запроваджені в органах Міністерства доходів і зборів України з метою поліпшення адміністрування податків, повноти декларування податкових зобов'язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, що покращить якість матеріалів перевірок та сприятиме зменшенню термінів їх проведення.

В пункті 1.3 Методичних рекомендацій №165 визначено, що під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи “Податковий блок” - “Реєстрація ПП”, “Обробка податкової звітності та платежів”, “Податковий аудит”, “Аналітична система”, “Облік платежів”; єдиний реєстр податкових накладних; АРМ “Митниця”; підсистема “Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС “Реєстри платників податків”.

Єдина система “Податковий блок” та її підсистеми є програмними продуктами, створеними для використання органами Державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Отже, податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності податкових органів, який у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, є одним із різновидів податкового контролю, тому вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

Позивач обґрунтовував позовні вимоги тим, що дії податкового органу з корегування у системі автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок» задекларованих позивачем сум податкового кредиту та податкових зобов’язань за період з березня – квітень 2014 року є незаконними, оскільки відображення в електронній базі даних підлягає самостійному декларуванню платником податків сум податкових зобов’язань та податкового кредиту, результати автоматизованого співставлення уточнюються по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов’язань, визначених податковим повідомленням – рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок.

В той же час, позивач не надав доказів на підтвердження факту внесення відповідачем змін до інформаційних баз даних “Податковий блок” на підставі акту та не зазначив, які саме відомості у податковій звітності підприємства були змінені відповідачем, в якій частині та яким чином змінено відомості податкової звітності позивача, які відомості та в яких інформаційних базах даних податкової служби підлягають відновленню.

Враховуючи викладене, судом під час розгляду справи не встановлено, а позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що відповідач вчинив протиправні дії по зміні відомостей, що містяться в облікових картках ТОВ «Люмінарія» в електронних інформаційних базах даних та, відповідно які, відомості в податковій звітності позивача підлягають відновленню, з огляду на що, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов’язки учасників спірних відносин.

Висновки, викладені в акті податкового органу, складеного за результатом перевірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов’язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов’язання платникові податків.

Натомість, висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, не створюють жодних правових наслідків, а тому акт перевірки не порушує права позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права в частині визнання дій протиправними.

Дана позиція узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України (постанова від 13.03.2014р. у справі №К/800/51574/13, постанова від 01.04.2014р. у справі К/800/47935/13).

В частині позовних вимог про зобов’язання ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві відновити в облікових даних платника ТОВ «Люмінарія», в усіх базах даних, зокрема у комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показників сум податкового кредиту та податкових зобов’язань з ПДВ за період з 01.03.2014р. по 31.04.2014р., суд зазначає, що вона задоволенню не підлягає, оскільки є похідною вимогою від первинних.

Крім того, судом неодноразово витребовувалась від позивача первинна документація, однак, станом на день прийняття рішення у даній справі, вимоги суду позивачем не виконані.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Люмінарія» є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи усе вищевикладене, врахувавши зміст ч. 3 ст. 2 КАС України, а також перевіривши відповідність оскаржуваних дій усім вищезазначеним вимогам, суд дійшов висновку про доведеність відповідачем правомірності його дій, у зв’язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Люмінарія» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 28.07.2014р.

Суддя В.В. Амельохін