Ухвала суду № 39920965, 23.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-3559/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

23 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківської області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Укргазвидобування» звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Богодухівської ОДПІвід 09.02.2012 №0003641501, №0003631501.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.02.2014 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» задоволено частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013 та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2012 скасовано.

Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва 07 травня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2014 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Краснокутському районі Харківської області проведено камеральну перевірку податкової звітності по рентній платі за природний газ та рентній платі за газовий конденсат позивача за звітний період липень, жовтень, листопад 2011. За результатами перевірки складено акт від 26.01.2012 №24/9/150-30019775.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по рентній платі за природний газ та по рентній платі по газовому конденсату протягом строків, визначених п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято:

податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 09.02.2012 №0003641501, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання зі сплати штрафу в розмірі 10% по рентній платі за газовий конденсат, що видобувається в Україні в сумі 11946029грн.;

податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 09.02.2012 №0003631501, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання зі сплати штрафу в розмірі 10% по рентній платі за природній газ, що видобувається в Україні у сумі 12814019,36грн.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що статтею 126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Застосування штрафних санкцій на підставі ст.126 ПК України здійснюється лише у разі порушення платником податків норм ПК України.

Відповідно до ст. 256 ПК України, платниками рентної плати (далі - платники) є суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводної сировини на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, отриманих в установленому законодавством порядку.

Пунктом 260.1 ПК України визначено, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю. Відповідно до п.260.2 ПК України, розмір податкового зобов'язання з рентної плати обчислюється платником як добуток обсягу видобутої ним вуглеводної сировини, встановлених статтею 258 ПК України ставок рентної плати та коригуючого коефіцієнта, який у кожному податковому (звітному) періоді розраховується відповідно до статті 259 ПК України.

Пункт 260.3 ПК України зазначає, що платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою в порядку, передбаченому ст. 46 ПК України.

Згідно з пунктом 260.5 ПК України платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби:

за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводної сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України;

за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Відповідно до п. 260.7 ПК України, сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Рентну плату за природний газ та газовий конденсат позивач сплатив в повному обсязі та у строки, передбачені п.1 ст.57, п.260.7 ПК України, що підтверджується наступним.

Податковим розрахунком за липень 2011 платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі - 6 558 963,32грн., яке сплатив платіжним дорученням №58 від 31.08.2011 в сумі 6 470 843,58грн. При сплаті рентної плати за липень враховано суму переплати за червень 2011 в розмірі 88 119,74 грн.

Податковим розрахунком за жовтень 2011 платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат у сумі - 6 069 160,96 грн., яке сплатив платіжними дорученнями №21 від 15.12.2011 в сумі 6 104 727,91грн.

Податковим розрахунком за жовтень 2011 платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за природний газ в сумі - 12 790 426,55 грн. У грудні 2011 платником податків подано корегуючий розрахунок рентної плати за жовтень, відповідно до якого зобов'язання з рентної плати за жовтень 2011 визначено в розмірі 1986110,62 грн., яке сплачено платіжними дорученнями №44 від 21.12.2011 в сумі 1621680,72грн. та №105 від 22.12.2011 в сумі 379 611,41грн.

Податковим розрахунком за листопад 2011 платник податків визначив податкове зобов'язання з рентної плати за природний газ в сумі -1 894 496,40грн., яке сплатив платіжним дорученням №43 від 21.12.2011 в сумі 1 894 496,40 грн.

Контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем строку сплати узгодженого грошового зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат за липень 2011.

В акті перевірки №24/9/150-30019775 від 26.01.2012 податковий орган зазначає, що граничним терміном сплати рентних платежів за липень 2011 є 30.08.2011.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до Податкового кодексу України останній день подання податкової декларації - розрахунку рентної плати за газовий конденсат та природний газ за липень 2011 припадав на 20.08.2011 (вихідний день - субота), а отже останнім днем строку подання податкової декларації - розрахунку рентної плати за газовий конденсат та природний газ за липень 2011 вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем -22.08.2011 (понеділок).

Відповідно до п.57.1 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, останнім днем відповідного граничного строку сплати рентних зобов'язань за липень 2011 є 01.09.2011.

В Акті перевірки встановлено та підтверджується платіжним дорученням №58 від 31.08.2011, що позивач своєчасно - 31.08.2012, сплатив суму грошового зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат за липень 2011, визначену в податковій декларації за липень 2011, а отже, будь-які підстави для застосування штрафних санкцій у відповідача були відсутні.

Щодо сплати рентної плати за природний газ і газовий конденсат за жовтень 2011.

Відповідно до п.109.1 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Одним із видів відповідальності за вчинення податкового правопорушення, згідно з п.111.1.1 Податкового кодексу України є фінансова відповідальність.

Відповідно до ст.113 Податкового кодексу України, строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цією главою, не звільняє платників податків від обов'язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених цим Кодексом.

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Пунктом 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Основними видами діяльності ПАТ «Укргазвидобування» є: видобування природного газу, нафти, газового конденсату.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про основні засади функціонування ринку природного газу» позивач зобов'язаний продавати весь обсяг природного газу Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України».

В серпні 2011 у зв'язку із несплатою Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» коштів за поставлений природний газ, у ПАТ «Укргазвидобування» виник дефіцит оборотних коштів та утворився податковий борг.

Враховуючи зазначену обставину, відповідачем було описано в податкову заставу природний газ згідно актів опису майна №6 від 21.10.2011 та №7 від 04.10.2011, нафту та газовий конденсат у кількості, достатній для погашення податкового боргу, що утворився.

Пунктом 95.1 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В абз. 2 та 3 п.95.3 ПК України зазначено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

З аналізу вищезазначених норм випливає, що у випадку забезпечення податкового боргу податковою заставою, податковий орган зобов'язаний вжити заходів для реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі та спрямувати отримані від реалізації кошти на погашення податкового боргу.

Платник податків відповідно до п.93.2 ПК України, позбавлений права самостійно реалізувати майно, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідач звернувся до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків у встановленому порядку та отримав право на реалізацію природного газу на суму, достатню для погашення податкового боргу. (Постанова ОАС м. Києва від 14.11.2011 у справі №2а-16244/11/2670).

ДПІ не було вчинено дій по реалізації заставленого майна.

Як наслідок, в серпні-жовтні 2011 позивач не міг реалізовувати свою продукцію, оскільки вона перебувала у податковій заставі, а податковий орган, всупереч ст.95 ПК України, не вжив заходів щодо погашення податкового боргу шляхом реалізації заставного майна, що спричинило несвоєчасне надходження до бюджетів плати за користування надрами та рентної плати.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття Богодухівської ОДПІ податкових повідомлень-рішень від 09.02.2012 №0003641501, №0003631501, оскільки в діях позивача відсутній склад податкового правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2014 відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківської області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі - 25.07.2014 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді:Л.М. Гром, М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.