Постанова № 39920383, 28.07.2014, Кам'янський районний суд Черкаської області

28.07.2014

Справа № 696/1106/14-а

2-а/696/53/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2014 року м.Кам"янка

Кам'янський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

при секретарі - Серцовій Р.О.,

за участі

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Моца В.О.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду м. Кам'янка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання відновити виплату допомоги при народженні дитини, -

встановив :

ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернулась в Кам'янський районний суд Черкаської області з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання відновити виплату допомоги при народженні дитини.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 2012 року їй було призначено допомогу при народженні доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Проте, з 01.12.2013 року по теперішній час їй припинено виплати такої допомоги. Рішення Управління соціального захисту населення Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області про припинення виплати мотивовано тим, що Позивач в жовтні 2013 року зі своєю донькою виїхали до н.п. Пойковський Ханти-Мансійського автономного округу Російської Федерації, та в день обстеження матеріально побутових умов сім'ї (25.11.2013 року) і проведення перевірки достовірності інформації про доходи та майновий стан (27.11.2013 року) їх не було по місцю проживання, а тому представники Відповідача не змогли провести перевірки цільового використання коштів допомоги. Просить визнати суд дані дії Відповідача неправомірними, так як вони здійснені безпідставно та порушують її права як громадянки України, а також у зв'язку з цим зобов'язати Відповідача відновити їй виплати починаючи з дня їх припинення - 01.12.2013 року, стягнути на її користь понесені витрати по сплаті судового збору на суму 73 грн. 08 коп.

В судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримала, зазначивши при цьому, що Відповідач незаконно припинив виплати допомоги, так як чинним законодавством України не передбачено такої підстави для цього як неможливість провести перевірку щодо цільового використання коштів у виді допомоги. Просила позов задовольнити.

Представник Відповідача Моца В.О. позовні вимоги не визнала, пояснивши, що у 2012 році Позивачу у зв'язку з народженням доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 призначено до виплат допомогу при народженні дитини. Виплату цієї допомоги з 01.12.2013 року було припинено через те, що Позивач разом з донькою перебувала поза межами постійного місця проживання, що унеможливило проведення перевірки цільового використання державних коштів. Про дану обставину було складено два акти - акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї

від 25.11.2013 року та акт проведення перевірки достовірності інформації про доходи та майновий стан за № 319/06-33 від 27.11.2013 року. Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затверджений постановою КМУ від 27.12.2001 року № 1751 (далі - Порядок)

прямо не передбачає таких підстав для припинення виплат як то тимчасове або постійне перебування одержувача допомоги за кордоном або неможливість перевірки цільового використання коштів. Однак, на думку представника Відповідача, такі випадки можуть підпадати під визначення «інші обставини», які передбачені у п. 13 Порядку та ст. 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ. У зв'язку з вказаним, вважала дії Відповідача законними, а тому просила суд залишити позов без задоволення.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків та судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що у 2012 році Позивачу у зв'язку з народженням доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 призначено до виплат допомогу при народженні дитини.

При проведенні у жовтні 2013 року перевірки матеріально-побутових умов проживання сім'ї та цільового використання коштів, отриманих в якості допомоги при народженні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, представником Відповідача було виявлено, що сім'я одержувача (Позивач та її донька) тимчасово знаходяться за межами України, зокрема у Російській Федерації.

На підставі акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 25.11.2013 року, акту проведення перевірки достовірності інформації про доходи та майновий стан за № 319/06-33 від 27.11.2013 року та пропозиції державного соціального інспектора виплату допомоги припинено з 01.12.2013 року.

Основною підставою для прийняття Відповідачем рішення про припинення виплат Позивачу допомоги при народженні дитини слугувало те, що вона виїхала за кордон, що є перешкодою для здійснення перевірки соціальним інспектором цільового використання виплачуваних їй коштів. На думку представника Відповідача, ця підстава тотожна з поняттям підстави «інші обставини», через яку у відповідності до п. 13 Порядку та ст. 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ може бути припинено виплату допомоги при народженні дитини.

З такими твердженнями представника Відповідача суд не може погодитись у зв'язку з наступним.

Згідно приписів норм статей Закону України Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ, громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та умовах, передбачених цим Законом, та іншими законами України. Сім'я з дітьми поєднане родинними зв'язками та зобов'язаннями щодо утримання коло осіб, у якому виховуються рідні, усиновлені діти, над якими встановлено опіку чи піклування. Допомога при народженні дитини надається одному х батьків дитини (опікуну). В свою чергу, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особи, яким надано статус біженця в Україні, мають право на державну допомогу на рівні з громадянами України на умовах, передбачених цим законом, іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Ці ж положення відображені і в Порядку.

Аналізуючи названі норми законодавства, суд приходить до висновку, що законодавцем не встановлено обмежень для виплати державної допомоги громадянам України, що стосуються їхнього місця проживання, а такі обмеження встановлені лише для окремих категорій - іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особи, яким надано статус біженця в Україні.

У п.13 Порядку встановлені випадки, у яких державна допомога при народженні дитини припиняється, серед яких тимчасове або постійне перебування громадянина України - одержувача або його дитини за кордоном, а так само неможливість проведення соціальним інспектором перевірки цільового використання допомоги, не значиться.

При цьому, аналіз діючих норм законодавства показав, що в ньому відсутнє будь-яке роз'яснення з приводу тих підстав, які можуть підпадати під визначення «інших обставин» для припинення виплат.

Вирішуючи питання про можливість віднесення випадків тимчасового або постійного перебування громадянина України - одержувача або його дитини за кордоном, а так само неможливість проведення соціальним інспектором перевірки цільового використання допомоги, суд вважає, що Відповідачем допущено вільне трактування норми Порядку щодо «інших обставин» як підстав для припинення виплат Позивачу, що не допустимо поряд з існуванням ряду норм законодавства України.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» громадянам України гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України.

Згідно ст. 3 Конвенції про права дитини від 2011.1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України № 789-11 (789-12 від 27.02.1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

В судовому засіданні з'ясовано, що Позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі і її виїзд з дитиною за кордон був проведений в інтересах єдності сім'ї, так як батько дитини проживає і працює в російській Федерації.

У зв'язку з вказаним, тимчасове перебування Позивача за кордоном не може позбавляти її прав на передбачені законами соціальні виплати.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Крім того, суд вважає необхідним стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені нею витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 12, 17, 70, 71, 94, 128, 159-163 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання відновити виплату допомоги при народженні дитини - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області щодо припинення з 01 грудня 2013 року виплат допомоги ОСОБА_1 по народженню дитини.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області відновити ОСОБА_1 виплату допомоги при народженні дитини на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 01грудня 2013 року.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Кам'янської районної державної адміністрації Черкаської області на користь ОСОБА_1 суму понесених нею витрат по сплаті судового збору в розмірі 73 грн. 08 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Кам'янський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: