Справа №621/1791/14-к
Пр. №1-кп/621/164/14
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.07.2014 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області у складі:
головуючого -Бережної Н.М..
за участю: секретаря - Зубенко Л.C
сторін кримінального провадження з боку обвинувачення: прокурора -Гук С.В.., з боку захисту:обвинуваченого - ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Змієві кримінальне провадження № 12013220190002690 від 30.12.2013 року за обвинувальним актом відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Геївка Зміївського району Харківської області, мешкаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, із середньо-спеціальною освітою, раніше судимого:
11.12.2006 року Балаклійським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;
23.07.2007 року Балаклійським районним судом за ч. 3 ст. 185, ст.. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 22.01.2011 року по відбуванню строку покарання;
18.01.2013 року Балаклійським районним судом за ч. 1 ст. 122 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;
28.03.2014 року Балаклійським районним судом за ч. 2 ст. 190, 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі,
06.06.2014 року Зміївським районним судом Харківської області за ч.2,3 ст.185 КК України до 3-х років 1 місяця позбавлення волі,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
встановив:
ОСОБА_1, будучи неодноразово судимим, маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення умисних злочинів, 25.12.2013 року близько 23.00 години проник на територію дачної ділянки , розташованої за адресою АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_3, звідки діючи умисно , таємно, повторно, із корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, викрав лом чорного металу загальною вагою 475 кг., вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи НДЕКЦ №6 від 09.01.2014 року 712 грн.50 коп., після цього зник з місця події обернувши викрадене майно на свою користь, чим завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 712грн.50 коп.
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка), поєднане з проникненням у сховище вчинене повторно.
Потерпіла ОСОБА_3, будучи належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з»явилася. Надала заяву про розгляд даного кримінального провадження за її відсутності.
Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, розкаявся у скоєному, погодився із кваліфікацією органом досудового розслідування вчиненого ним діяння, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи на підставі яких стороною обвинувачення йому пред»явлено обвинувачення. Пояснив про обставини справи як викладено вище у вироку.
Прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з»ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно.
Таким чином, суд, переконавшись у правильності розуміння вказаних положень закону сторонами кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, та винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Суд вважає кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, повторно органами досудового розслідування правильною, та визнає його винуватим у скоєнні даного злочину.
При призначенні покарання, суд керується загальними положеннями призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, які впливають на призначення покарання та його індивідуалізацію.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, визнається його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено
Враховуючи характер та ступінь суспільно-небезпечного діяння, тяжкість злочину, дані про особу винного ОСОБА_1, де він має постійне місце проживання, задовільно характеризується за місцем проживання, наявність обставин, які пом»якшуть та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 та попередження скоєння ним нових злочинів не можливо без його ізоляції від суспільства.
Термін відбування покарання за даним вироком визначено з 28 березня 2014 року.
Суд приходить до висновку, що остаточне покарання ОСОБА_1 слід призначити керуючись вимогами ч.4 ст. 70 КК України, так як після постановлення вироку Зміївського районного суду Харківської області від 06.06.2014 року, встановлено, що засуджений ОСОБА_1 винен у скоєнні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 185 КК України, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.
Судові витрати слід стягнути із обвинуваченого.
Керуючись ст. ст. 349, 368, 374 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Остаточне покарання ОСОБА_1 призначити на підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за цим вироком більш суворим, при значеним за попереднім вироком Зміївського районного суду Харківської області від 06.06.2014, визначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 ( три) роки і один місяць. Зарахувати ту частину покарання, що відбута за вироком Зміївського районного суду Харківської області від 06.06..2014 року, тобто за період з 28 березня 2014 року по 16 липня 2014 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи № 6 від 02.01.2014 року в сумі 146 грн. 70 коп, які перерахувати НДКЦ при ГУМВС України в Харківській області УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова код доходів 24060300, розрахунковий рахунок 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.
Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий
Судове рішення № 39919250, Зміївський районний суд Харківської області було прийнято 16.07.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 621/1791/14-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: