Постанова № 39917745, 14.01.2014, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2816/13-a

14 січня 2014 року

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді Білоус І.О.

При секретарі судового засідання Габрилецькій С. Є.

За участі представників:

Позивача - Кулініч Т. М.

Відповідача - Вонятівської О. В. Микитчак В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучацкий цукровий Завод" до Бучацької об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про визання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бучацкий цукровий завод» ( далі - ТзОВ «Бучацкий цукровий завод», Позивач), звернувся до суду із адміністративним позовом до Відповідача - Бучацкої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області із адміністративним позовом про визнання протиправними дій податкового органу та скасування наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки № 208 від 21.11.2013 р..

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на то, що дії Бучацкої ОДПІ з ініціювання перевірки та, відповідно, прийняття Наказу № 208 є незаконними, оскільки рішення про проведення перевірки прийнято з порушенням вимог податкового законодавства та за відсутності правових підстав.

Зазначає, що Бучацкою ОДПІ, згідно Наказу № 208, призначено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Бучацкий цукровий завод» щодо правильності відображення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування ключається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) по декларації за вересень 2013 р.

Зокрема вважає, що наказ про проведення позапланової перевірки є рішенням суб'єкта владних повноважень, який створює відповідні юридичні наслідки для платника податків, щодо якого він прийнятий, відповідно, є актом у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України. В обґрунтування посилається на правову позицію викладену у Постанові Вищого адміністративного суду України, викладеній в листах від 24.12.2010 року № 1844/11/13-10, від 27.07.2010 року № 1145/11/13-10 «Щодо оскарження дій податкових органів відносно призначення позапланових перевірок платників податків та наказів про проведення таких перевірок.

Вважає незаконним посилання Відповідача, як на підставу оскаржуваного наказу на пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), оскільки на адресу Позивача не надходили Запити з посиланням на п.п.78.1.1 .78.1 ст. 78 ПК України. Тому, на його думку, для з'ясування наявності підстав для проведення документальної позапланової перевірки, на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України, та, відповідно, для прийняття наказу про призначення такої перевірки, важливим та першочерговим є встановлення наявності фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

Щодо направлення запиту зазначає, що, Запит містив посилання на пп. 20.1.6 п.20.1 ст. 20, пп.16.1.5 п. 16.1 ст. 16, п.73.3 ст. 73, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст.78 ПК України та Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» від 27.12.2010 року № 1245 (далі - Постанова № 1245). Відповідно до пп. 20.1.6 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Проте, станом на дату отримання Запиту, Товариство не отримувало наказу про проведення перевірки, а тому витребування документів на підставі пп. 20.1.6 п. 20.1 г. 20 ПК України, Позивач вважає неправомірним. Щодо обґрунтування направленого Відповідачем запиту зазначає, що обґрунтовуючи необхідність направлення Запиту, Відповідачем зроблено посилання на «встановлені факти, які свідчать про недостовірність даних, у декларації за вересень 2013 року, зокрема, щодо формування показників рядків 21, 22, 24», разом з тим, не конкретизовано, в чому саме полягають такі факти. Тому, з урахуванням приписів п. 1 ст. 73.3 ПК України вважає, що запит обґрунтований припущенням, а не встановленим фактом. Таким чином, Запит, як першопохідна підстава для ініціювання перевірки, не містив правових підстав для отримання пояснень та їх документальних підтверджень, однак, в порядку виключення, Позивачем була надана вичерпна інформація, яка містила відповіді на поставлені питання.

Також, на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України вважає, що підстави, наведені у пп. 78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст. 78 ПК України, які є необхідними передумовами для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки - відсутні. Також вважає, що відповідачем при оформленні повідомлення про проведення планової/позапланової невиїзної перевірки порушено вимоги Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених Наказом Державної податкової служби України від 31.10.2012 року № 948, а саме, в частині недодержання вимог п. 1.4.2, тому повідомлення № 2 від 21.11.2013 р. не можна вважати повідомленням про початок перевірки в розумінні п. 79.2 ст. 79 ПК України.

В судовому засіданні представник позивача заявлений адміністративний позов підтримала із викладених у позовній заяві підстав.

Представник Відповідача заявлений позов заперечував у повному обсязі, з підстав, викладених у письмових запереченнях, наданих в судовому засіданні. Вважає що у податкового органу були всі, передбачені законом підстави для прийняття Наказу від 21.11.2013 р. № 208 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ „ Бучацкий цукровий завод", та відповідно, підстави для його скасування відсутні.

В судовому засіданні зокрема наголосив із посиланням на норми Податкового кодексу, що Наказ від 21.11.201З р. № 208 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ „Бучацкий цукровий завод", не може за своєю суттю бути рішенням суб'єкта владних повноважень, який створює відповідні юридичні наслідки для платника податків, щодо якого він прийнятий, а посилання позивача на листи Вищого адміністративного суду України, не заслуговують на увагу суду, оскільки зазначені листи прийняті до введення в дію Податкового кодексу України і не можуть трактувати взаємовідносини між платниками податків та податковими органами, які саме регулюються вказаним кодексом.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, при прийнятті рішення виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бучацкий цукровий завод» - (код ЄДРПОУ 37289287) пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації (а. с. 31), діє на підставі статуту ( а. с. 18-30) та перебуває на податковому обліку в Бучацкій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Мін доходів у Тернопільській області.

30.10.2013 р. на адресу Керівника ТзОВ «Бучацкий цукровий завод» надій шов запит про надання інформації та її документального підтвердження № 1515/7/22-016. У запиті Позивача повідомлено, що за результатами аналізу поданої підприємством декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 р. встановлено факти, які свідчать про недостовірність даних, у зазначенні декларації зокрема, щодо формування показників у рядках 21,22 та 24. На підставі п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, пп.. 16.1.5. п. 16.1. ст. 16, п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації зазначеним органом за письмовими органами за письмовим запитом» у запиті викладено прохання надати протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, інформацію пов'язану із формуванням у вересні 2013 р. показників рядків 21,2 та 24 декларації з податку на додану вартість, та документальне її підтвердження. А саме:

- розшифровку кредиторської заборгованості в розрізі періодів її виникнення за товари/послуги, в розрізі кредиторів станом на 01.10.2013 р.;

- розшифровку кредиторської заборгованості в розрізі періодів її виникнення за товари/послуги, що визнана безнадійною в розрізі кредиторів.

Також у запиті викладено прохання про усунення можливих недоліків при складанні податкових декларацій з ПДВ, шляхом добровільного коригування податкової звітності (рядок 24), та попередження, що у разі ненадання інформації на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 87.1 ст. 78 ПК України буде проведено позапланову виїзну перевірку. Відповідно до реєстраційної відмітки на запиті, його отримано 04.11.2013 р. вх.73 ( а. с. 13).

13.11.2013 р. за вих.199 на адресу Відповідача Позивачем направлено лист-відповідь «Про надання інформації та копій документів».

У даному листі із посиланням на норми ПК України Позивачем зазначено, що на його думку, запит Бучацької ОДПІ не містить послання на жодну з підстав, наведених у абз. 3 п. 73.3 ст. 73 ПК України, та зазначено про відсутність фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, отриманих за результатами аналізу податкової інформації, у встановленому законом порядку. Виходячи з наведеного, Позивач вважає, що правові підстави для отримання пояснень та їх документальних підтверджень, а також ініціювання проведення документальної позапланової виїзної перевірки відсутні, та в порядку виключення надано інформацію щодо кредиторської заборгованості станом на 01.10.2013 р., в розрізі кредиторів із зазначенням кредиторів-постачальників, коду ЕДРПОУ, суми, предмету поставки та періоду виникнення (а. с. 14-17).

На підставі п. 20.1.4 п. 20.1. ст.. 20 п. п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 п. 79.2. ст.. 79, п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України Відповідачем винесено Наказ від 21.11.201З р. № 208 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТзОВ „Бучацкий цукровий завод" з 26.11.201З р. в приміщенні Бучацької ОДПІ з метою правильності відображення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) по декларації за вересень 2013 р. Копію зазначеного наказу, разом із повідомленням № 2 від 21.11.201З р. направлено на адресу Позивача ( а. с. 10-12).

Не погодившись із вищезазначеним наказом Позивач оскаржив дії податкового органу та даний наказ до суду.

На виконання вказаного наказу перевірка була проведено та за результатами, якої складено Акт від 03.12.2013 р. № 196/22/37289287, який вручено позивачу 05.12.2013 р.

Порядок, спосіб та підстави отримання контролюючим органом інформації визначається ст. 73 ПК України.

Так, відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Приписи вищенаведеної статті в частині обов'язку подачі інформації платником податків кореспондуються із обов'язком платника податків надавати інформацію за запитом контролюючого органу, передбаченого п. п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 ПК України, а саме, обов'язком подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

В судовому засіданні представник Відповідача, як на законодавчо визначену підставу направлення запиту від 30.10.2013 р. № 1515/7/22-016, посилався на п. 1 п. п. 73.3 ст. 73 ПК України, а саме, вважає, як і зазначено в тексті запиту, що за результатами аналізу поданої підприємством декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 р. встановлено факти, які свідчать про недостовірність даних, у зазначенні декларації зокрема, щодо формування показників у рядках 21, 22 та 24.

Аналізуючи положення, що містяться у п. 73.3 ст. 73 та п. п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 ПК України та співставляючи їх зі змістом запиту від 30.10.2013 р. № 1515/7/22-016, направленого Відповідачем Позивачу, суд приходить до висновку про наявність та обґрунтованість наведених представником відповідача підстав, передбачених ст. 73 ПК України для його направлення, оскільки п. 1 п. п. 73.3 передбачено, що у разі якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, передбачається право контролюючого органу щодо надсилання платнику податків письмового запиту про подання інформації.

При цьому суд критично ставиться до посилання Позивача як на істотне порушення на зазначення серед переліку законодавчо визначених підстав п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України, та погоджується із поясненнями, наданими в судовому засіданні представником Відповідача, що посилання на цю статтю є технічною помилкою, оскільки таке помилкове посилання жодним чином не впливає на існування юридичних та фактичних підстав, визначених у п. 73.3 ст. 73 ПК України та викладених у запиті від 30.10.2013 р. № 1515/7/22-016.

Як зазначалось вище, Позивачем, незважаючи на висловлену ним у відповіді позицію щодо відсутності законодавчо визначених підстав для направлення відповідного запиту, надано на адресу Відповідача відповідь, в якій ним наведено інформацію щодо кредиторської заборгованості станом на 01.10.2013 р., в розрізі кредиторів із зазначенням кредиторів-постачальників, коду ЕДРПОУ, суми, предмету поставки та періоду виникнення, тобто, подано інформацію у розумінні ч. 5 п. п. 73. 3 ст. 73 ПК України.

Проте, із приписів ч. 5 п. п. 73. 3 ст. 73 ПК України вбачається, що платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Тобто, даною нормою встановлюється обов'язок платника податків не тільки про надання відповідної інформації, а й про надання її документального підтвердження. Окрім цього, вимогу про надання документального підтвердження інформації що запитується містив і запит від 30.10.2013 р. № 1515/7/22-016. Також даний запит містить і попередження платнику податків, про проведення позапланової виїзної перевірки у разі ненадання інформації на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту, відповідно до п. п. 78.1.4 пункту 87.1 ст. 78 ПК України.

Ст. 20 ПК України визначено право контролюючого органу, в тому числі і зазначене у 20.1.4 ПК України право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Ст. 75 ПК України визначаються види перевірок.

Відповідно до п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Зокрема документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок передбачений ст. 78 ПК України.

Відповідно до п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Саме про цю можливу підставу проведення документальної позапланової перевірка, у разі невиконання Відповідачем вимог запиту, Відповідачем вказано у запиті від 30.10.2013 р. № 1515/7/22-016. Аналізуючи зміст письмових доказів по справі у сукупності із наданими сторонами в судовому засіданні поясненнями, а саме - зміст запиту від 30.10.2013 р. № 1515/7/22-016, та відповіді наданої Позивачем на нього 13.11.2013 р. за вих.199, - суд приходить до висновку про наявність підстав визначених п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, оскільки податковим органом отримано податкову інформацію та виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а саме - за результатами аналізу поданої підприємством декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 р. встановлено факти, які свідчать про недостовірність даних, у зазначенні декларації зокрема, щодо формування показників у рядках 21,22 та 24. Окрім того, Позивачем на запит податкового органу не надано документального підтвердження інформації щодо кредиторської заборгованості станом на 01.10.2013 р., в розрізі кредиторів із зазначенням кредиторів-постачальників, коду ЕДРПОУ, суми, предмету поставки та періоду виникнення, у розумінні п. п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 ПК України.

Виходячи з вищевикладеного, системно аналізуючи норми ПК України, якими врегульовано спірні правовідносини та з огляду на встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку про наявність у Відповідача підстав для видання наказу № 208 від 21.11.201З р. про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТзОВ „Бучацкий цукровий завод" з 26.11.201З р.

Ст. 79 ПК України визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки. Зокрема, п. 79.2 передбачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З метою налагодження дієвої взаємодії між підрозділами Державної податкової адміністрації України, державних податкових адміністрацій у АР Крим, областях, м. Києві та Севастополі, державних податкових інспекцій в районах, містах (крім м. Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, а також спеціалізованих державних податкових інспекцій при організації та проведенні перевірок суб'єктів господарювання, а також реалізації матеріалів перевірок, Наказом Державної податкової служби України від 31.10.2012 р. № 948 затверджено Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків (далі - Методичні рекомендації), яким визначено порядок повідомлення платників податків про початок та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та затверджено форму Повідомлення платника податків про проведення планово/позапланової невиїзної перевірки.

Судом не приймаються до уваги посилання Позивача на недотримання вищезазначених вимог Методичних рекомендації щодо форми отриманого Позивачем повідомлення від 21.11.2013 р., оскільки, всупереч його твердженням воно містить відомості щодо дати та місця початку перевірки, правових та фактичних підстав для ініціювання та проведення перевірки, а копію наказу, із відповідним зазначенням його номеру та дати було надіслано на адресу Позивача та отримано ним разом із повідомленням від 21.11.2013 р. ( а. с. 10-12).

Системно аналізуючи приписи п. 78.1 ст. 78 ПК, якими визначається перелік обставин, за яких у Відповідача виникає право на проведення документальної позапланової перевірки та зважаючи на встановленні у судовому засіданні обставини справи, що підтверджуються відповідними письмовими доказами, що містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність визначених п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Позивача, та, відповідно про відсутність порушень у його діях у спірних правовідносинах, а отже - и про відсутність підстав для скасування наказу № 208 від 21.11.2013 р.

Суд, також погоджується із твердженням представника Відповідача, що проведення позапланової невиїзної документальної перевірки не має на меті порушення будь-яких прав Позивача, а навпаки, направлено на повне і всебічне з'ясування отриманої податкової інформації про факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового законодавства.

Виходячи із завдань КАС України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної чи юридичної особи прав (чи інтересів).

У ході розгляду справи судом встановлено наявність підстав, передбачених наведеними вище нормами ПК України, та не встановлено порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у зв'язку із винесенням оскарженого Позивачем Наказу № 208 від 21.11.2013 р. "Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Бучацький цукровий завод», та вчинення Відповідачем в процесі його прийняття дій, які б порушували інтереси позивача.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджених в судовому засіданні належними та допустимими доказами, дає суду підстави із врахуванням критеріїв оцінювання рішення суб'єкта владних повноважень, які містяться у ч.3 ст. 2 КАС України, визнати позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними матеріалами справи, і такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.

Керуючись ст. ст. 11, 86, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 17.01.2014 р.

Суддя Білоус І.О.

копія вірна

Суддя Білоус І.О.