Постанова № 39917734, 23.07.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1416/14

23 липня 2014 року м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Маринич В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Мєньков Є.В., Прищепа Р.О., Тарасюк О.О.

відповідача: представник Кондратенко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Військової частини А 0796

до Державної податкової інспекції у м.Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області про визнання дій неправомірними та скасування рішення , -

ВСТАНОВИВ :

Військова частина А 0796 звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному ГУ Міндоходів у Рівненській області про визнання дій щодо винесення рішення від 28.04.2014 року за № 0008051704 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску неправомірними та скасування вказаного рішення.

Позивач вважає, що спірне рішення винесене безпідставно. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Після 01.10.2013 року військовою частиною суми внеску сплачувались на рахунок 37192202001716, що відкритий для категорії платників "військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення". Саме на вказаний рахунок позивачем у листопаді 2013 року сплачено ЄСВ до Пенсійного фонду в розмірі 33,2% (нарахованих на допомогу у зв'язку з вагітністю і пологами) та ЄСВ до Пенсійного фонду в розмірі 2% (утримання з державної допомоги сім'ям з дітьми).

Вважає, що рахунок обрано вірно, оскільки військова частина є платником грошового забезпечення. Додатково зазначає, що до військової частини рахунки для сплати ЄСВ не доводились.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у письмових запереченнях, вважає спірне рішення правомірним, а дії по його прийняттю законними. Додатково пояснив, що для зарахування коштів за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування з 01.10.2013 року відкрито рахунки в розрізі категорії платників ЄСВ. Так, зокрема, для сплати ЄСВ, що нарахований на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності (33,2%) та утриманий єдиний внесок із застрахованих осіб (2%) відкрито рахунок 37193201001716. Саме на вказаний рахунок позивачем мали бути сплачено суми ЄСВ відповідного цільового призначення.

В задоволенні позову просить відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 (далі - Закон) позивач є платником єдиного соціального внеску - страхувальником.

20.12.2013 року Військовою частиною А0796 до ДПІ у м.Рівне подано звіт форми №Д4 про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за листопад 2013 року (а.с.50-54).

Згідно поданого звіту у вказаному періоді нараховано єдиного внеску за ставкою 33,2% в сумі 11013,02 грн., утримано єдиного внеску із застрахованих осіб (2%) 663,43 грн., загальна сума єдиного внеску 11675,45 грн.

Вказані суми сплачено Військовою частиною №0796 згідно платіжних доручень:

- від 15.11.2013 року №1057 на суму 8625,25 грн. призначення "єдиний соц. внесок до ПФ 33,2%, нарах. на доп у зв'яз. з вагіт. та полог за листопад 2013";

- від 15.11.2013 року №1053 на суму 519,60грн. призначення "єдиний соц. внесок до ПФ 2%, утрим.з держ. допом. сім'ям з дітьми за листопад 2013";

- від 28.11.2013 року №1118 на суму 2387,77 грн. призначення "єдиний соц. внесок до ПФ 33,2%, нарах. на доп у зв'яз. з вагіт. та полог за листопад 2013";

- від 28.11.2013 року №1120 на суму 143,84 грн. призначення "єдиний соц. внесок до ПФ 2%, утрим.з держ. допом. сім'ям з дітьми за листопад 2013";

Рішенням №0008051704 від 28.01.2014 року ДПІ у м.Рівне на підставі ч. 10 та п. 1 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну салату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування застосовано до Військової частини №А0796 штраф у розмірі 1959,73 грн. та нараховано пеню в 97,98 грн. (а.с.7).

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до п.2 ст.1 Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону, платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Статтею 36 Податкового кодексу визначений податковий обов'язок платника податку, а саме - обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Обов'язком платника єдиного внеску, згідно Закону, являється своєчасність, повність нараховування, обчислення та сплата єдиного внеску. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Податкові періоди та строки сплати податків та зборів установлюються, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів, з урахуванням зручності виконання платником податкового обов'язку та зменшення витрат на адміністрування податків та зборів.

Відповідно до п.8 ст.9 Закону платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до пункту 9.3 статті 9 Податкового кодексу зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (далі - Бюджетний кодекс).

Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів також здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу (пункт 10.6 статті 10 Податкового кодексу).

Бюджетним кодексом визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Так, частиною четвертою статті 45 Бюджетного кодексу передбачено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України. Забороняється акумулювати ці платежі на рахунках контролюючих органів (органів, що контролюють справляння надходжень бюджету), за винятком установ України, які функціонують за кордоном (порядок зарахування до бюджету* їх коштів визначається окремо Кабінетом Міністрів України).

Єдиний казначейський рахунок - це рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у Системі електронних платежів Національного банку України. Ведення єдиного казначейського рахунку здійснюється відповідно до Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 № 122 (зареєстровано Міністерством юстиції України 18.07.2002 за№ 594/6882).

Єдиний казначейський рахунок об'єднує кошти субрахунків, що відкриті в Державному казначействі України (центральний рівень), управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Функціонування єдиного казначейського рахунку забезпечує: можливість швидкої мобілізації коштів, які протягом дня надходять на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України, та використання їх для проведення бюджетних видатків і здійснення інших операцій, що не суперечать законодавству України; надання інформації органам законодавчої та виконавчої влади за здійсненими на єдиному казначейському рахунку операціями; оптимальні можливості для прийняття представниками законодавчої та виконавчої влади оперативних рішень щодо забезпечення ефективного використання коштів бюджетів.

Частиною п'ятою статті 45 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок державного бюджету України.

Аналогічно, частиною п'ятою статті 78 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Таким чином, законодавством проведено різницю між поняттями "сплата податку" та "зарахування податку". Сплата податку платником відбувається шляхом подання до установи банку платіжного доручення, тобто платник податку вступає у відповідні податкові правовідносини. Відносини щодо зарахування платежів на єдиний казначейський рахунок є бюджетними правовідносинами і здійснюються вони без безпосередньої участі платника податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до статті 112 Бюджетного кодексу центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів здійснює, зокрема, контроль за бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету.

З урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету" та наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 "Про бюджетну класифікацію та її запровадження" в органах Державної казначейської служби України відкриті рахунки в розрізі адміністративно-територіальних одиниць та кодів класифікації доходів бюджету, на які платники податків повинні перераховувати відповідні кошти.

В органах Державної казначейської служби України для зарахування сплачених сум єдиного внеску на ім'я територіальних органів Мін доході було відкрито відповідні не бюджетні рахунки 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування" для зарахування та розподілу коштів єдиного внеску та фінансових санкцій.

Порядок надання органами Державної казначейської служби України інформації про сплачені суми єдиного внеску на зазначені рахунки врегульовано Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим спільним наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 19.09.2013р. № 493/815 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.09.2013р. № 1667/24199 (надалі Порядок № 493/815).

Відповідно до п.3.2. Порядку № 493/815 на кінець операційного дня у регламентований час засобами програмного забезпечення шляхом формування меморіальних документів страхові кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру сплачених сум та/або безпідставно стягнутих сум єдиного внеску) на рахунки 3719 територіальних органів Міндоходів, перераховуються Головними управліннями Казначейства на відповідні рахунки головних управлінь Міндоходів на підставі договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених органами Казначейства з власниками рахунків.

Пунктом 3.4. Порядку № 493/815 встановлено, що страхові кошти, акумульовані на рахунках 3719 Міндоходів, об 11 год. 00 хв. засобами програмного забезпечення розподіляються автоматично за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до визначених Законом пропорцій (у відсотках) та перераховуються за призначенням - на рахунки, відкриті в Казначействі України за балансовим рахунком 3717 "Рахунки державних позабюджетних фондів" (далі - рахунок 3717) на ім'я фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування відповідно до договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених Казначейством України з власниками рахунків.

Відображення надходжень коштів в рахунок сплати податкових зобов'язань платників податків проводиться в інформаційній системі органів доходів і зборів датою зарахування зазначених коштів на бюджетні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, у день отримання від таких органів відомостей про зарахування та повернення коштів з відповідних рахунків у порядку, встановленому Наказом № 74/194.

Відповідно до зазначеного вище, програмне забезпечення Міндоходів України забезпечує єдиний технологічний процес автоматизованої обробки інформації щодо обліку податків та зборів, нарахування штрафних санкцій при несвоєчасній сплаті узгодженого грошового зобов'язання у терміни та розмірах, визначених чинним законодавством.

Відповідно до п.11 ст.9 Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Пунктом 12 ст.9 Закону встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до вимог ст. 25 Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно до п.10 ст.25 Закону на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до пп.2 п.11 ст.25 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Дана норма кореспондується з розділом VII пункту 7.2 "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 9. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний період, за який сплачується єдиний внесок, незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Статтею 4 Податкового кодексу України (далі - Податковий кодекс) встановлено, що податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі загальності оподаткування, невідворотності настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства, фіскальної достатності, соціальної справедливості, рівномірності та зручності сплати податків та зборів.

Якщо платник податків неправильно заповнив реквізити платіжних документів або спрямував кошти на неправильний код бюджетної класифікації (тобто не на код, за яким повинні бути погашені податкові зобов'язання), то кошти не надійдуть до відповідного рахунку відповідного району, а отже не погаситься сума податкового зобов'язання платника податків.

Крім того, відповідно до п. 2.3 глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 за № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976 (далі - Інструкція) відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

Згідно абзацу другого рядка 15 додатка 8 "Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів і заяви про відкриття акредитива" до Інструкції визначено що, під час сплати платежів до бюджету зазначається найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім'я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем протягом листопада 2013 року було сплачено суми ЄСВ - нарахування на допомогу у зв'язку з вагітністю і та пологами ( 33,2%) та утриманий з державної допомоги сім'ям з дітьми (2%) на рахунок 37192202001716.

Відповідно до існуючої класифікації рахунків в розрізі категорій (а.с.90), вказаний рахунок відкрито для сплати ЄСВ військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення.

Одночасно, для сплати ЄСВ, що нарахований на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності (33,2%) та утриманий єдиний внесок із застрахованих осіб (2%) відкрито рахунок 37193201001716. Саме на вказаний рахунок позивачем мали бути сплачено суми ЄСВ відповідного цільового призначення.

Посилання позивача на необізнаність та відсутність інформації щодо наявності відкритих "не бюджетних" рахунків на які підлягає до сплати єдиний соціальний внесок, відповідно до встановлених категорій суд до уваги не приймає та зазначає наступне.

Конституція України як правовий акт з найвищою юридичною силою, закріплюючи принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України), послідовно проводить принцип верховенства закону у системі нормативно-правових актів.

Конституційний правовий порядок у сфері оподаткування ґрунтується на положеннях частини першої статті 67, згідно з якою кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами. Кожному гарантується право знати свої права та обов'язки (ст. 57 Конституції України), кожен зобов'язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України

Цей обов'язок закріплений в частині 1 статті 68 Конституції України. Обов'язок додержання законів передбачає і обов'язок їх знання. Тому закони повинен знати кожний, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (частина 2 ст. 68 Конституції України).

У відповідності з частиною 3 статті 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права та обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом є нечинними. І відповідно не можуть застосовуватись. Тому основна умова вступу нормативно-правового акту в силу, і відповідно обов'язку його знати є його офіційне оприлюднення, яке здійснюється шляхом опублікування в офіційних друкованих виданнях.

Вищезгаданий Закон та Порядок № 493/815 були опубліковані у відповідних офіційних виданнях: Голос України, Офіційний вісник України, Відомості Верховної Ради України, а також, розміщені у засобах масової інформації (газета "Сім днів" від 02.10.2013р., Всеукраїнська професійна газета "Все про бухгалтерський облік" № 98 від 23.10.2013р. тощо).

Також, інформація щодо розрахункових рахунків для зарахування коштів за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування , що введені в дію з 01.10.2013 року розміщена на офіційних сайтах (порталах): Верховної Ради України, Міністерства доходів і зборів України, Міністерства юстиції України, Рівненської міської ради, Вісника Міністерства доходів і зборів України тощо.

Враховуючи вищевикладене, ДПІ у м. Рівному правомірно винесено рішення від 28.04.2014 року №0008051704 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 2057 грн. 71 коп., в тому числі: 1959,73 грн. - штрафні санкції; 97,98 грн. - пеня за період з 23.12.2014 р. по 27.12.2013 р.

З огляду на викладене в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Сплачена сума судового збору позивачу не присуджується.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову, - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Гломб Ю.О.