Постанова № 39917726, 18.07.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1202/14

18 липня 2014 року м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Маринич В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача:представник не з'явився,

відповідача: представник Мриглод Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2

доКостопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області (Березнівське відділення) про скасування податкової вимоги про сплату боргу, ВСТАНОВИВ:

Суб`єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області (Березнівське відділення) про визнання дій щодо винесення та не направлення позивачу податкової вимоги про сплату боргу форми "Ф" № 38-11 від 03.12.2013 року протиправними та скасування податкової вимоги форми "Ф" № 38-11 від 03.12.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вважає податкову вимогу від 03.12.2013 року №38-11 протиправною з огляду на таке:

- вказану вимогу не отримувала, у зв'язку з чим була позбавлена права на оскарження дій та бездіяльності відповідача;

- вимога не містить всіх обов'язкових реквізитів, а тому є протиправною.

Ні позивач, ні його представник у судове засідання не прибули, про дату час та місце судового розгляду справи повідомлялися судом належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній адміністративній справі відкрито 13 травня 2014 року з призначенням судового засідання на 21 травня 2014 року. Повістку про розгляд справи одержав особисто представник позивача 13.05.2014 року згідно розписки (а.с.27). В судове засідання 21 травня 2014 року позивач чи його представник не прибули та жодних причини свого неприбуття до суду не повідомили, а тому судове засідання було відкладене на 30 травня 2014 року.

В судове засідання 30.05.2014 року позивач чи його представник не прибули. Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю у іншому судовому процесі. Судове засідання було відкладене на 6 червня 2014 року.

В судове засідання 06.06.2014 року позивач чи його представник не прибули. Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю у іншому судовому процесі. Судове засідання було відкладене на 13 червня 2014 року.

В судове засідання 13.06.2014 року позивач чи його представник не прибули та жодних причини свого неприбуття суду не повідомили, а тому судове засідання було відкладене на 18 липня 2014 року.

В судове засідання 18.07.2014 року позивач чи його представник не прибули. Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням у щорічній основній відпустці.

Відповідно до положень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки та зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Крім наявних прав особи, що беруть участь у справі, наділені також певними обов'язками, що кореспондують процесуальним правам інших осіб, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом. При цьому, процесуальні права і обов'язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, не можуть визнаватися більш або менш важливими ніж права і обов'язки іншої особи, яка бере участь у справі.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, одним з критеріїв для визначення розумності строку є поведінка сторін (позивачів та відповідачів), приймаючи до уваги, що зацікавлена особа зобов'язана вчиняти дії, що її стосуються, лише належним чином, не вдаватися до маневрів, аби виграти час, та використовувати можливості, надані внутрішнім правом, щоб скоротити судовий розгляд.

Жодного разу впродовж судового розгляду не прибув в судове засідання позивач, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся безпосередньо він, а не його преставник (а.с.38, 51, 62, 66). Як випливає із таких дій позивача, позивач зловживає своїми процесуальними правами та всіляко затягує розгляд справи по суті.

Наявні у справі докази дозволяють з'ясувати усі обставини, що мають значення для вірного вирішення справи, у зв'язку з чим розгляд справи здійснюється без участі позивача чи його представника на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, зазначених у письмових запереченнях. Спірну вимогу вважає законною, а дії по її винесенню правомірними. В задоволенні позову просить відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 16.01.2006р. зареєстрована виконавчим комітетом Рівненської міської ради як фізична особа - підприємець.

Позивач перебуває на обліку у Березнівському відділенні Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області як платник окремих податків і зборів.

Згідно з договором оренди землі від 13.12.2007р. позивач є землекористувачем земельної ділянки комунальної власності площею 2,82га,яка знаходиться в с. Моквин вул.. Колгоспна Березнівського р-ну, що згідно з п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку.

На виконання п.286.2 ст.286 ПКУ позивачем до Березнівського відділення було подано податкову декларацію з плати за землю, в якій самостійно визначено податкові зобов'язання з орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2013 рік (а.с.34-35).

Згідно з п.287.3 ст.287 ПКУ податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

В порушення п.287.3 ст.287 ПКУ визначені в декларації податкові зобов'язання у встановлений строк позивачем сплачені не були.

ПеріодГраничний строк сплатиСума боргу, грн.Березень30.04.2013854,68Квітень30.05.20131075,01Травень30.06.20131075,01Червень30.07.20131075,01Липень30.08.20131075,01Серпень30.09.20131075,01Вересень30.10.20131075,01Жовтень30.11.20131075,01Всього:х8379,75Пунктом 56.11 ст.56 ПКУ визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню.

Крім того у зв'язку з несвоєчасною сплатою визначених в податковій декларації зобов'язань на підставі ст.129 ПКУ 31.05.2013р. позивачу було нараховано 13,59грн. пені.

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПКУ грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПКУ податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

В розумінні пп.14.1.53 п.14.1 ст.14 ПКУ, податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Пунктом 59.1 ст.59 ПКУ передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.4 ст.59 ПКУ податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Порядок направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013р. №576 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за N1840/24372 (далі - Порядок).

Згідно з п.4.1 Порядку податкова вимога надсилається (вручається) не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого Кодексом граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Таким чином у зв'язку з непогашенням суми податкових зобов'язань, визначених у податковій декларації з плати за землю на 2013 рік, у встановлені строки, 03.12.2013р. до позивача було сформовано податкову вимогу форми «Ф» №38-11 щодо погашення податкового боргу в сумі 8393,56грн. (а.с.33).

Вказану вимогу 18.12.2013р. було надіслано листом з повідомленням про вручення за місцезнаходженням позивача: м. Рівне вул. А.Мельника,11. (ШКІ 3460000948634).

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (ШКІ 3460000948634) поштове відправлення вручено 25.12.2013р. особисто позивачу (а.с.33).

Відповідно до п.4.6 Порядку податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на адресу за її місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження з повідомленням про вручення.

Дата надсилання (вручення) проставляється на корінці податкової вимоги працівником структурного підрозділу, до функцій якого належать приймання, реєстрація та обробка вхідної і вихідної кореспонденції, у разі надіслання листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до корінця податкової вимоги (п.4.7 Порядку).

Таким чином посилання позивача про невручення їй податкової вимоги як на підставу її скасування є безпідставним. Доводи позивача про відсутність обов'язкових реквізитів у спірній вимозі не знайшли свого підтвердження.

Наявні у справі докази підтверджують правомірність дій відповідача щодо прийняття податкової вимоги від 03.12.2013 року №38-11.

За таких обставин в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю за їх безпідставністю.

Судові витрати відповідно до ст.94 КАС України позивачу не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову, - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Гломб Ю.О.