Постанова № 39913820, 15.05.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 р. Справа № 804/5156/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Неклеса О.М.,

при секретарі судового засідання Колесник І.О.,

за участі:

представника позивача Корнєва Є.О.,

представника відповідача Гребенюк О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИВБАСРЕМОНТ» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КРИВБАСРЕМОНТ» (далі - ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ», позивач) звернулось до суду з позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Криворізька північна ОДПІ, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Криворізької північної ОДПІ № 0003061500 від 02.12.2013 р., відповідно до якого з ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» підлягає стягненню сума 315798, 00 грн., з них за основним платежем - 298894, 00 грн., 16904, 00 грн. - штрафна санкція.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Криворізькою північною ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Аспект А» за січень-квітень 2012 р., КП «Вузол» за січень-березень 2011 р. та грудень 2010 р., ТОВ «Технолог ЛТД» за січень 2011 р., ТОВ «Сервісстандартметроголія» за лютий 2011 р., ТОВ «Бізнес-трейд плюс» за червень 2011 р., за результатами якої складено акт від 04.10.2013 р. № 191/222/36220109. З висновками акту перевірки позивач не погоджується та вважає, що вони сформовані без належної оцінки всіх наданих документів та з порушенням вимог діючого законодавства, а також, на підставі актів перевірки третіх осіб, з якими ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» не мало відносин, у зв'язку з чим Криворізька північна ОДПІ дійшла висновку про заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 315 798, 00 грн. На підставі акту перевірки від 04.10.2013 р. № 191/222/36220109 відповідачем 02.12.2013 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003061500. Позивач не погоджується з податковим повідомленням рішенням та висновками акту перевірки, вважає їх необґрунтованими та неправомірними. Позивачем зазначено, що надані до перевірки первинні документи були відхилені відповідачем зі штучних підстав, проте надання постачальниками ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» послуг та товарів підтверджується договором, відповідними актами, податковими накладними, які відповідають нормам діючого законодавства і містять необхідну для цілей оподаткування інформацію про зміст цих послуг (товарів) та їх вартість, а також інші передбачені законодавством реквізити. Поряд з цим, представник позивача наголошував, що надання до перевірки товарно-транспортних накладних, які, на думку відповідача, оформлені не належним чином, а також відсутність сертифікатів якості, не може братися до уваги при визнанні витрат чи свідчити про фіктивність операції, оскільки зазначені документи не є документами, що підтверджують вартість товарів. В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, надав письмові заперечення, в яких зазначив наступне. Криворізькою північною ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Аспект А» за січень-квітень 2012 р., КП «Вузол» за січень-березень 2011 р. та грудень 2010 р., ТОВ «Технолог ЛТД» за січень 2011 р., ТОВ «Сервісстандартметроголія» за лютий 2011 р., ТОВ «Бізнес-трейд плюс» за червень 2011 р., за результатами якої складено акт від 04.10.2013 р. № 191/222/36220109. Представник позивачем зазначив, що висновки вищевказаного акту перевірки сформовані з урахуванням висновків актів перевірки контрагентів позивача, в яких встановлено безпідставне включення контрагентами позивача суми ПДВ до складу податкових зобов'язань ПДВ з вартості продукції (товарів), відвантаження якої підприємствам-контрагентам не доведено. В ході перевірки позивача не встановлено факту передачі товару, встановлено відсутність факту придбання товару ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» від КП «Вузол» за період з 01.12.2010 р. по 30.04.2012 р., від ТОВ «Сервісстандартметроголія», від ТОВ «Бізнес-трейд плюс» на загальну суму 298 894, 00 грн. Враховуючи висновки актів перевірки контрагентів позивача, Криворізькою північною ОДПІ зроблено висновки, що операції з поставки по ланцюгу від КП «Вузол», «Сервісстандартметроголія», ТОВ «Бізнес-трейд плюс» до ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання товарів, які не спричиняють реального настання правових наслідків по ланцюгу та здійснені для операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, в результаті чого встановлено завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму ПДВ 298 894,00 грн. Представник відповідача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято правомірно, висновки, викладені в акті перевірки обґрунтовуються встановленими перевіркою фактичними обставинами, а отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» (36220109) зареєстровано Виконавчим комітетом Криворізької міської ради 27.11.2008 р., перебуває на податковому обліку в Криворізькій північній ОДПІ, є платником ПДВ, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15.12.2008 р. № 200112724.

На підставі направлення від 17.09.2013 р. та наказу від 16.09.2013 р. № 210, Криворізькою північною ОДПІ у період з 17.09.2013 р. по 27.09.2013 р. проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Аспект А» за січень-квітень 2012 р., КП «Вузол» за січень-березень 2011 р. та грудень 2010 р., ТОВ «Технолог ЛТД» за січень 2011 р., ТОВ «Сервісстандартметрологія» за лютий 2011 р., ТОВ «Бізнес-трейд плюс» за червень 2011 р., за результатами якої складено акт від 04.10.2013 р. № 191/222/36220109.

Для проведення перевірки відповідачем було використано, зокрема, матеріали, надіслані від інших ДПІ, а саме:

- акт ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська № 273/222/36728128 від 18.06.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Технолог ЛТД», щодо документального підтвердження господарських відносин, із платником податків їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2011 р. та квітень 2011 р.»;

- акт Костянтинівської ОДПІ № 251/22-1-25581707 від 21.05.2012 р. «Про результати документальної невиїзної перевірки колективного підприємства «Вузол»,

- акт Костянтинівської ОДПІ № 3771/23-3-30364844 від 02.06.2011 р. «Про результати документальної невиїзної перевірки колективного підприємства «Вузол»;

- акт Криворізької північної ОДПІ № 86/222/36220858 від 20.08.2012 р. «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Євро курс КР»;

- акт Криворізької південної ОДПІ № 1001/222/31550024 від 10.12.2012 р. «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Бізнес-Трейд Плюс».

Враховуючи вищенаведені акти перевірок контролюючим органом було встановлено відсутність факту придбання товару ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» від КП «Вузол» за період з 01.12.2010 р. по 30.04.2012 р., від ТОВ «Сервісстандартметроголія», від ТОВ «Бізнес-трейд плюс» на загальну суму 298 894,00 грн. Криворізькою північною ОДПІ зроблено висновки, що операції з поставки по ланцюгу від КП «Вузол», «Сервісстандартметроголія», ТОВ «Бізнес-трейд плюс» до ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання товарів, які не спричиняють реального настання правових наслідків по ланцюгу та здійснені для операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Зазначені висновки зроблені податковим органом в зв'язку з тим, що фінансово-господарські операції між ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» та КП «Вузол», ТОВ «Сервісстандартметроголія», ТОВ «Бізнес-трейд плюс» вчинені без наміру створення правових наслідків (фіктивний правочин), які обумовлені цим правочином.

За висновками акту перевірки від 04.10.2013 р. № 191/222/36220109, встановлено наступне:

- підприємством порушено п.3.1 ст. 3, п.6.4 ст.6, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, а також п.185. 1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого за грудень 2010 р. - червень 2011 р. завищено кредит на загальну суму ПДВ 298 894,00 грн. у тому числі по періодам: грудень 2010 року на суму ПДВ 67 600, 00 грн.; січень 2011 року на суму ПДВ 46 950, 00 грн.; лютий 2011 року на суму ПДВ 124 024, 00 грн.; березень 2011 року на суму ПДВ 57 440, 00 грн.; червень 2011 року на суму ПДВ 2 880, 00 грн.

На підставі акту перевірки від 04.10.2013 р. № 191/222/36220109, відповідачем 02.12.2013 р. було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003061500, яким згідно з п.п.2 п. 54.3 ст. 54 глави 4 розділу ІІ ПК України та відповідно до п. 57.3 ст. 57 розд.2 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - ПДВ на загальну суму 315798, 00 грн., в т.ч., за основним платежем на 298894, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 16904, 00 грн., яке є предметом оскарження в даній справі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

У перевіряємий період ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» здійснювало діяльність на загальній системі оподаткування за видами економічної діяльності - механічне оброблення металевих виробів, виробництво машин і устаткування для добувної промисловості та будівництва, ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів, устаткування та монтаж машин і устаткування, інші будівельно-монтажні роботи.

16.03.2009 р. між ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» (покупець) та КП «Вузол» (постачальник) укладено договір поставки № КР78, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар, згідно Специфікації до договору, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити його на умовах, передбачених договором. Мета отримання товару, згідно п.1.2 зазначеного договору - використання в господарській діяльності покупця. Відповідно до п. 4.1 наведеного договору, поставка товару здійснюється постачальником в термін та на умовах постачання, вказаних у специфікаціях. Згідно з п. 5.1 договору оплата товару покупцем здійснюється на підставі рахунків, або рахунків-фактур виставлених постачальником, на умовах платежів вказаних у специфікаціях.

01.01.2011 р. між ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» та КП «Вузол» укладено додаткову угоду № 2 від 01.01.2011 р. до договору поставки № КР78 від 16.03.2009 р., якою строк дії договору № КР78 було продовжено до 31.12.2011 р. До договору поставки № КР78 від 16.03.2009 р. також було складено специфікації від 07.12.2010 р., від 12.01.2011 р., від 08.02.2011 р., від 03.03.2011 р. Відповідно до специфікацій на адресу позивача постачальник зобов'язався передати у власність покупцю Баббит Б-16, Бабит Б-83. Транспортування товарно-матеріальних цінностей за договором поставки здійснювалось продавцем - КП «Вузол».

Фактичність виконання позивачем договору з КП «Вузол», а також рух активів підтверджується наступними первинними документами: договором, додатковою угодою, специфікаціями, рахунками, накладними, податковими накладними, прибутковими ордерами, товарно-транспортними накладними. На виконання договору № КР78 від 16.03.2009 р. ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» здійснило оплату за поставлений КП «Вузол» товар у повному обсязі в загальній сумі 704 529, 60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а також про що зазначено в самому акті перевірки позивача.

16.11.2010 р. між ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» (покупець) та ТОВ «Єврокурс КР» (ТОВ «Сервісстандартметрологія», постачальник) укладено договір поставки № КР72, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар, згідно Специфікації до договору, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити його на умовах, передбачених договором. Мета отримання товару, згідно п.1.2 зазначеного договору - використання в господарській діяльності покупця. Відповідно до п. 3.1 наведеного договору, поставка товару здійснюється постачальником в термін та на умовах постачання, вказаних у специфікаціях. Згідно з п. 5.1 договору оплата товару покупцем здійснюється на підставі рахунків, або рахунків-фактур виставлених постачальником, на умовах платежів вказаних у специфікаціях.

04.01.2011 р. між ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ»та ТОВ «Єврокурс КР» укладено додаткову угоду № 1 від 04.01.2011 р. до договору поставки № КР72 від 16.11.2010 р., якою строк дії договору № КР72 було продовжено до 31.12.2011 р. До договору поставки № КР72 від 16.11.2010 р. також було складено специфікації: № 3, № 4, № 5, № 6, № 7. Відповідно до специфікацій на адресу позивача постачальник зобов'язався передати у власність покупцю перемикачі та траверси. Транспортування товарно-матеріальних цінностей за договором поставки здійснювалось продавцем - ТОВ «Єврокурс КР».

Фактичність виконання позивачем договору з ТОВ «Єврокурс КР» (ТОВ «Сервісстандартметрологія»), а також рух активів підтверджується наступними первинними документами: договором, додатковою угодою, специфікаціями, рахунками-фактурами, податковими накладними, видатковими накладними, прибутковими накладними. На виконання договору № КР72 від 16.11.2010 р. ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» здійснило оплату за поставлений ТОВ «Єврокурс КР» товар у повному обсязі в загальній сумі 459648, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. В подальшому отримані від ТОВ «Єврокурс КР» ТМЦ було поставлено ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на умовах договору поставки № 833 від 26.05.2010 р., що підтверджується наступними документами: податковими накладними та накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, довіреностями на отримання цінностей за договором № 833 від 26.05.2010 р.

01.04.2010 року між ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» (покупець) та ТОВ «Бізнес-Трейд плюс» (постачальник) укладено договір поставки № КР30, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар, згідно Специфікації до договору, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити його на умовах, передбачених договором. Мета отримання товару, згідно п. 1.2 зазначеного договору - використання в господарській діяльності покупця. Відповідно до п. 3.1 наведеного договору, поставка товару здійснюється постачальником в термін та на умовах постачання, вказаних у специфікаціях. Згідно з п. 5.1 договору оплата товару покупцем здійснюється на підставі рахунків, або рахунків-фактур виставлених постачальником, на умовах платежів вказаних у специфікаціях.

01.02.2011 р. між ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» та ТОВ «Бізнес-Трейд плюс» укладено додаткову угоду № 1 від 01.02.2011 р. до договору поставки № КР30 від 01.04.2010 р., якою строк дії договору № КР30 було продовжено до 31.12.2011 р. До договору поставки № КР30 від 01.04.2010 р., також було складено специфікації: № 4 від 10.06.2011 р., № 5 від 17.06.2011 р. Відповідно до специфікацій на адресу позивача постачальник зобов'язався передати у власність покупцю оболонки високоеластичні. Транспортування товарно-матеріальних цінностей за договором поставки здійснювалось покупцем - ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ».

Фактичність виконання позивачем договору з ТОВ «Бізнес-Трейд плюс», а також рух активів підтверджується наступними первинними документами: договором, додатковою угодою, специфікаціями, рахунками, податковими накладними, видатковими накладними, прибутковими накладними, товарно-транспортними накладними. На виконання договору № КР30 від 01.04.2010 р. ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» здійснило оплату за поставлений ТОВ «Бізнес-Трейд плюс» товар у повному обсязі в загальній сумі 17280, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. В подальшому отримані від ТОВ «Бізнес-Трейд плюс» товарно-матеріальні цінності було використано у власній господарській діяльності, що підтверджується накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів та актами на списання товарно-матеріальних цінностей.

Також на підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та КП «Вузол», «Сервісстандартметроголія», ТОВ «Бізнес-трейд плюс» позивачем до суду надано штатний розпис керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців та робітників ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ», копію договору оренди нерухомого майна, додаткової угоди до зазначеного договору, копію договору оренди майна та додаткових угод до нього, актів приймання-передачі орендованого майна, копії актів на систематичне відновлення матеріальних цінностей, актів виконаних робіт, актів використаних матеріалів, акт про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду.

З проведеного судом аналізу первинних документів, суд доходить висновку щодо наявності фізичної, технічної можливості ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» для здійснення господарської діяльності та її доцільності.

Відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363 (далі - Правила № 363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Досліджуючи в судовому засіданні подані позивачем товарно-транспортні накладні, судом не було встановлено порушень законодавства під час їх складання, оскільки в них зазначено: автомобіль перевізника, автопідприємство, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, пункт навантаження, пункт розвантаження, прізвища водія-експедитора, назву товару, загальну суму відпущеного товару, відповідальну особу вантажовідправника, відповідальну особу вантажоодержувача із зазначенням прізвищ, скріплених їх підписами та печатками позивача з підприємствами-постачальниками.

З огляду на викладене, в суду відсутні підстави вважати, що подані товарно-транспортні накладні не підтверджують фактичне транспортування та отримання товарно-матеріальних цінностей позивачем.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Підпунктом 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Фактичність виконання позивачем договорів з КП «Вузол», «Сервісстандартметроголія», ТОВ «Бізнес-трейд плюс» та подальшого використання отриманих за цими договорами товарно-матеріальних цінностей у своїй господарській діяльності, а також рух активів підтверджується наступними первинними документами: договорами, додатковими угодами, специфікаціями, рахунками, рахунками-фактурами, накладними, податковими накладними, видатковими накладними, прибутковими накладними, товарно-транспортними накладними. Зазначені документи оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та є належними доказами, що підтверджують здійснення господарських операцій за участю позивача.

Відповідачем не було додано жодних документів, які б підтверджували завищення податкового кредиту позивачем.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Необхідними умовами для висновку про нікчемність угоди згідно до ст. 207 ГК України та ст. 228 ЦК України є доведення факту наявності завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети укладення угоди сторонами, а також наявність вини у формі умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Інтерес держави і суспільства у сплаті суб'єктами оподаткування податків випливає з обов'язку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому в ст. 67 Конституції України та законах України про оподаткування.

Отже, суб'єктний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними належними засобами доказування.

З огляду на встановлені обставини у справі та наведені норми законодавства, угоди, які укладені між ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ»та КП «Вузол», «Сервісстандартметроголія», ТОВ «Бізнес-трейд плюс» оформлені належним чином: договір поставки від 16.03.2009 р. № КР78, договір поставки від 16.11.2010 р. № КР72, договір поставки від 01.04.2010 р. № КР30 підписано уповноваженими особами, які на час підписання договору та його виконання мали необхідний обсяг правосуб'єктності. Спірні правочини не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності правочинів. Правочини з поставки товарів виконані сторонами в повному обсязі. ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» на виконання умов вищевказаних договорів отримало товарно-матеріальні цінності, постачальники отримали оплату за товар.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Актом перевірки від 04.10.2013 р. № 191/222/36220109 не доведено факти та обставини, наявність яких необхідна для висновку про нереальність (нікчемність) правочинів, не доведено, що операції з поставки по ланцюгу від КП «Вузол», «Сервісстандартметроголія», ТОВ «Бізнес-трейд плюс» до ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання товарів, які не спричиняють реального настання правових наслідків по ланцюгу та здійснені для операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, що свідчить про те, що висновки не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, що є порушенням пункту 6 Порядку № 984, згідно якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Так, висновки акту ґрунтуються на припущеннях контролюючого органу, не підкріплених посиланням на досліджені під час перевірки документи, а також складені на підставі актів перевірки контрагентів позивача.

Суд критично оцінює посилання представника відповідача на акти перевірок контрагентів позивача з їх контрагентами, які не можуть вважатись судом безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача. З аналізу норм права вбачається, що податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушення з боку першого. Дана позиція також відображена в рішенні Вищого адміністративного суду України від 13.12.2012 р. № К/9991/32048/12.

Висновки відповідача не підтверджуються належними доказами стосовно відсутності об'єктів оподаткування по ланцюгу постачання від КП «Вузол», «Сервісстандартметроголія», ТОВ «Бізнес-трейд плюс» до ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ».

Суд вважає за необхідне зазначити, що єдиним допустимим засобом доказування нереальності правочину, вчиненого між суб'єктами господарювання може бути лише судове рішення, яким встановлена недійсність такого правочину.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п. п. 198. 2, 198. 3 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193. 1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168), який діяв на момент встановлення порушення, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт,

послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно норм п. п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У відповідності до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону № 168, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст. 198 ПК України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач формував свої витрати та податковий кредит у перевіряємому періоді на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають встановленим для них вимогам, своєчасно та в межах проведених господарських операцій. Отже, у суду відсутні підстави вважати, що позивач склав свою податкову звітність з податку на додану вартість без відповідного підтвердження первинними документами.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством; фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено в ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Задовольняючи адміністративний позов, суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певна операція між конкретними суб'єктами господарювання, яка має бути підтверджена необхідними первинними документами.

Підставою для отримання платником податків права на отримання податкових переваг є наявність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.

Отже, операції, що формують податковий кредит для цілей визначення оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку», документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Позивач мав в наявності всі первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованих витрат. Угоди укладалися підприємством в межах господарської діяльності, згідно з установчими, реєстраційними та дозвільними документами. Згідно з отриманими податковими накладними позивач мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

В судовому засіданні позивачем доведено обґрунтованість віднесення до податкового кредиту суми 298894, 00 грн., яку не визнала податкова інспекція, оскільки контрагент не несе відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Відповідно до ст.ст. 46-49 ПК України, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагенти позивача в подальшому не дотримувались у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до витрат і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

З проведеного судом аналізу первинних документів, долучених до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно сформований податковий кредит у сумі 298894, 00 грн. за грудень 2010 р. - червень 2011 р, у тому числі по періодам: грудень 2010 року на суму ПДВ 67 600,00 грн.; січень 2011 року на суму ПДВ 46 950,00 грн.; лютий 2011 року на суму ПДВ 124 024,00 грн.; березень 2011 року на суму ПДВ 57 440,00 грн.; червень 2011 року на суму ПДВ 2 880, 00 грн.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до наказу начальника Криворізької північної ОДПІ від 02.12.2013 р № 16-р за результатами розгляду подання прокурора Жовтневого району м. Кривого Рогу Бурчика Ю.В. від 20.11.2013 р. № 3523, головного державного ревізора-інспектора відділу організації та проведення перевірок платників податків управління податкового аудиту ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани за порушення вимог п. 86.8 ст. 86 ПК України при винесенні податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки ТОВ «КРИВБАСРЕМОНТ» по акту від 04.10.2013 р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003061500 від 02.12.2013 р. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір сплачений згідно квитанції від 10.04.2014 р. у розмірі 487, 20 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 02.12.2013 р. № 0003061500, відповідно до якого з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИВБАСРЕМОНТ» підлягає стягненню сума 315 798,00 грн., з них 298 894,00 грн. - за основним платежем (податок на додану вартість), 16 904,00 грн. - штрафна санкція.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИВБАСРЕМОНТ» судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 20.05.2014 р.

Суддя О.М. Неклеса