Ухвала суду № 39911947, 15.07.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 р. Справа № 182628/12/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

за участі секретаря - Щерби С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецагропром» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2012 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецагропром» до Ягодинської митниці (правонаступник Ягодинська митниця Міндоходів) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

В жовтня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецагропром» (далі - ТОВ) звернулося до суду з вищевказаним позовом до Ягодинської митниці у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 27.09.2012 №№242, 243.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що наявність інвойсів із схожими номерами та подібний асортимент товару, який в різний час постачався різними підприємствами ТОВ та Приватному підприємству «ОР Груп» (далі - ПП), користування послугами одного перевізника не може слугувати достатньою підставою для того, щоб ідентифікувати товар зазначений у документах уповноважених органів іноземних держав, як такий, митне оформлення якого здійснювалося за вантажно-митними деклараціями, що підлягали перевірці. Більше того, взаємозв'язок ТОВ та ПП жодним чином відповідачем не встановлено, а індивідуальні характеристики товару який ввозився цими підприємствами суттєво відрізняються.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2012 року в справі №2а/0370/3379/12 у задоволенні заявленого позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржило ТОВ, яке покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. У поданій апеляційній скарзі вказує на обставини викладені у позовній заяві та зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що перевіркою проведеною Любомльською міжрайонною державною податковою інспекцією, за результатами якої складено акт від 17.02.2011 №5/23/36523147, було чітко встановлено факт договірних відносин ТОВ із своїм іноземним контрагентом, а також підтверджено проведення розрахунків із таким за поставки товару.

Відповідач в письмовому запереченні вважає постанову суду першої інстанції обґрунтованою, прийняту з врахуванням всіх обставини справи та такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, в матеріалах справи є достатня кількість доказів на підставі яких така може бути розглянута судом, а тому, апеляційний суд, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що матеріалами справи спростовуються доводи позивача щодо не доведення митним органом правомірності оспорюваних рішень, а тому відсутні підстави для їх скасування.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, з 18.06.2012 по 26.06.2012 відповідачем на підставі наказу від 07.06.2012 №350 та виділених матеріалів кримінальної справи №110-10, проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ в частині перевірки правильності визначення ним митної вартості, країни походження та коду товарів, що оформлялися митними органами в період з 26.05.2010 по 17.08.2010, про що складено акт перевірки №н/0028/12/205000012/36523147 (а.с.16-20).

У вказаному акті зафіксовано порушення ТОВ митного законодавства, зокрема при митному оформленні товару, а саме стаціонарних свинцевих акумуляторних батарей у комплекті із поєднувальними деталями, недостовірно було задекларовано країну походження, код згідно УКТЗЕД, їх найменування, кількісні та якісні показники, що в свою чергу призвело до заниження підприємством податкових зобов'язань із сплати податку на додану вартість та митних платежів.

На підставі акта перевірки та встановлених порушень, митним органом із врахуванням пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України було прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.07.2012 №№180, 181.

Позивач з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями не погодився та оскаржив такі в адміністративному порядку, за наслідками якого скаргу підприємства задоволено частково, а податкові повідомлення-рішення відкликано у зв'язку із зменшенням податкового зобов'язання та штрафних санкцій ТОВ на суму нарахованих за ВМД від 17.08.2010 №2050000/13/2010/000476.

У зв'язку із цим за результатами адміністративного оскарження прийнято нові податкові повідомлення-рішення від 27.09.2012: №242 яким визначено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з мита на товари в розмірі 155642,44грн (124513,95грн за основним платежем, 31128,49грн за штрафними санкціями); №243 яким визначено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 410873,16грн (328698,53грн за основним платежем, 82174,63грн за штрафними санкціями) (а.с.10-11).

Не погодившись із такими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ звернулося до адміністративного суду із цим позовом.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оскільки перевірка позивача Ягодинською митницею здійснювалась в період з 18.06.2012 по 26.06.2012, то підстави та порядок проведення перевірки встановлюються МК України від 13.03.2012 №4495-VI, що набрав чинності 01.06.2012. В свою чергу правовідносини стосовно визначення ТОВ митної вартості товарів та подання документів на її підтвердження (травень-червень 2011 року) регулювалися МК України від 11.07.2002 №92-IV, який втратив чинність з 01.06.2012.

Згідно ч.2 ст.1 МК України (в редакції, чинній на час проведення перевірки) відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Пунктом 4 ч.5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Відповідно до частин 1-3 ст.351 МК України, предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України. Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу органу доходів і зборів.

Відповідно до пп.54.3.6 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Зокрема, у відповідності до п.54.4 ст.54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Як вбачається із матеріалів справи, невиїзна документальна перевірка ТОВ проводилася на підставі п.2 ч.2 ст.351 МК України у зв'язку з отриманням від Окружної прокуратури в Замості (Республіка Польща) в порядку надання правової допомоги прокуратурі Волинської області щодо перевірки на автентичність наданих ТОВ документів для підтвердження митної вартості при ввезенні на територію України товару «стаціонарні свинцеві акумуляторні батареї у комплекті із поєднувальними деталями, елементами живлення» та з'ясування обставин зовнішньоекономічних операцій (в тому числі щодо країни походження, коду товару, вартісних та кількісних показників, здійснення розрахунків за товар), матеріалів, які свідчили про не підтвердження відомостей щодо заявленої позивачем митної вартості товарів.

Відповідно до документів, наданих уповноваженим органом іноземної держави, встановлено розбіжності між задекларованою митною вартістю імпортованих товарів та реальною ціною, що була виставлена для сплати постачальником, внаслідок чого виникли сумніви в правильності нарахованої позивачем митної вартості товарів та повноти сплати податків і зборів, які підлягають сплаті при імпорті товарів на митну територію України, а також встановлено факти подання митному органу як підстави для переміщення товару по чотирьох ВМД документів, що містять неправдиві дані щодо відправника та вартості товарів.

При співставленні документів, які були надані митним органам України ТОВ та документів, наданих Окружною прокуратурою в Замості (Республіка Польща), судом апеляційної інстанції встановлено, що вони стосуються одного й того ж вантажу, а саме співпадає назва, вага, кількість місць, транспортні засоби якими здійснювалось перевезення.

Також, аналіз даних, отриманих від уповноважених органів іноземних держав, надає можливість ідентифікувати товари, зазначені у інвойсах, рахунках-фактурах, пакувальних листах, міжнародних товарно-транспортних накладних CMR, експортних ВМД виписаних компанією «STARK Power GmbH» (Німеччина) на ім'я ПП та експортних деклараціях і CARNET TIR, оформлених на польській митниці, з товарами, митне оформлення яких здійснювалося позивачем, зокрема за ВМД від 26.05.2010 №205000001/2010/001374, від 18.06.2010 №205000013/2010/000022 та від 22.06.2010 №205000013/2010/000055 (а.с.45-117, 135-156).

Однак, вартість товарів та країна походження в документах, наданих митним органам ТОВ та документах, отриманих від уповноважених органів іноземних держав, істотно відрізняється.

Апеляційний суд, критично оцінює доводи апелянта про те, що інформація отримана від уповноважених органів іноземних держав не може братися до уваги у зв'язку із тим, що одержувачем товару у ній зазначено ПП пов'язаність якого із ТОВ не встановлено, з огляду на наступне.

Так, взаємопов'язаність ПП та ТОВ є підтвердженою, зокрема постановою Любомльського районного суду Волинської області від 15 березня 2012 року в справі №0310/1053/12, вироком цього ж суду від 23 травня 2012 року в справі №1/0310/87/11 (далі - Вирок), постановою слідчого ОВС слідчого відділу УСБУ у Волинській області майора юстиції Андрійчука Т.М. від 15.03.2011 у кримінальній справі №110-10, а також безпосередньо замовленням на видачу товару на складі тимчасового складування «ORIONPLUS SP. Z O.O.» (Республіка Польща) (а.с.146-147).

Слід зазначити, що заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на справжніх, об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Проте, як вбачається із висновку експерта відділу криміналістичних досліджень НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області Марчук В.Б. від 14.02.2011 №51 (а.с.218-241), інвойси, пакувальні листи, рішення Державного підприємства «Державний орган з сертифікації продукції, системи управління якістю і довкілля «ДонСерт» та повідомлення, на підставі яких здійснювалось митне оформлення товарів за ВМД від 26.05.2010 №205000001/2010/001374, від 18.06.2010 №205000013/2010/000022 та від 22.06.2010 №205000013/2010/000055, містили зображення відтиску печатей та підписів які нанесені електрофотографічним способом з використанням розмножувальної техніки з чорним чорнилом та струменевим друком з використанням струменево-крапельного принтера.

Також, доречними є висновки суду першої інстанції щодо сумнівності інвойсу від 15.06.2010 №0140/10 та пакувальних листів до такого, оскільки дійсно дата вказаних документів та їх призначення унеможливлює наявність у таких посилання на контракт від 25.01.2010.

Відтак, покликання апелянта на належне митне оформлення поставленого ним товару в період з травня по червень 2010 року є безпідставними, оскільки таке було здійснено на підставі документів які не можуть братися до уваги при визначенні митної вартості таких товарів та викликають сумнів у їх дійсності.

Додатково слід зазначити, що Вироком, директора ТОВ було визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.28, ч.3 ст.358 КК України, та зокрема підтверджено обставини на які покликається митний орган, незважаючи на те, що такі в основному стосувалися митного оформлення товарів за ВМД від 17.08.2010 №205000013/2010/000476.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновком Ягодинської митниці стосовно того, що позивачем були подані недостовірні відомості для визначення митної вартості товарів за ВМД від 26.05.2010 №205000001/2010/001374, від 18.06.2010 №205000013/2010/000022 та від 22.06.2010 №205000013/2010/000055, а тому зважаючи на наявність офіційно отриманої інформації від уповноважених органів іноземних держав, яка вказує на недостовірність задекларованої позивачем митної вартості ввезених товарів, відповідачем було правомірно призначено та проведено невиїзну документальну перевірку за результатами якої виявлено порушення, що призвели до заниження податкового зобов'язання за ввізним митом та ПДВ, визначеного позивачем за вказаними ВМД.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до переконання про безпідставність позовних вимог ТОВ щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Ягодинської митниці від 27.09.2012 №№242, 243.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецагропром» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя О.М. Гінда

Суддя В.В. Ніколін