Постанова № 39911593, 23.06.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2014 року 13-24Справа № 0870/9002/12 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сіпаки А.В.

при секретарі судового засідання Горбовій І.С.

за участю:

представник позивача Железняк О.В.

представника відповідача Шахрай О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство «Енергосталь»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Енергосталь" (далі - ТОВ НВП "Енергосталь", позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.05.2012 № 0000101500 про збільшення грошового зобов'язання з податку додану вартість на суму 8125 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зазначає, що ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя складено Акт від 23.04.2012 №968/2212/24517162 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НВП "Енергосталь" з питань дотримання вимог діючого податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Фиолент Пром" та ТОВ "Компанія Квік Дан" за період з 01.07.2011 по 31.12.2011. Вказує, що 24.05.2012 на адресу позивача надійшло прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0000101500 від 21.05.2012 про збільшення грошового зобов'язання з податку додану вартість на суму 6500 грн. за основним платежем та 1625 грн. штрафні санкції. Позивач не погоджується з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням. Вказує, що ТОВ НВП "Енергосталь" правомірно сформувало податковий кредит по операціях з ТОВ "Компанія Квік Дан" і не допускало порушень ПК України. Посилається, що в Акті перевірки, крім актів перевірок контрагентів, не зазначено будь-яких інших доказів щодо незаконності угод підприємства з ТОВ "Компанія Квік Дан" та ТОВ "Фиолент Пром" та не зазначено які первинні документи відсутні або не надані для перевірки. Навпаки, підприємством надані всі документи, що свідчать про реальний товарний характер всіх перевірених господарських операцій, дійсний рух активів підприємства, зв'язок з господарською діяльністю. Акт перевірки не містить відомостей про відсутність податкової правосуб'єктності контрагентів підприємства, зокрема вони зареєстровані в податковому органі та є чинними платниками ПДВ. Вказує, що чинне законодавство не містить обов'язку для платника податків та не встановлює відповідальності за правильність ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів по ланцюгу до постачальників товарів, робіт, послуг такому контрагенту. Зазначає, що перелічені в Акті перевірки угоди є дійсними, господарські операції є реальними, не суперечать закону, є повністю виконаними і зафіксованими належними та правильно оформленими первинними документами. Відтак, показники податкового обліку з податку на додану вартість сформовані підприємством правильно та у відповідності до вимог законодавства. На підставі викладеного, просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.05.2012 № 0000101500.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у наданих запереченнях. Зокрема, зазначає, що перевіркою встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ "Компанія Квік Дан". Під час перевірки використано акт № 2005/236-37288477 від 02.12.2011 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Компанія Квік Дан" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011 виписаний Алчевською ОДПІ. В даному акті перевірки встановлено, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, відсутні трудові, транспортні, виробничі, складські ресурси тощо, що свідчить про неможливість здійснення фінансово-господарських операцій з метою одержання економічному ефекту від підприємницької діяльності, а з метою надання послуг легальним платникам податків по незаконній мінімізації податкових зобов'язань по ПДВ, а також незаконному завищенню валових витрат по податку на прибутку підприємств шляхом проведення безтоварних операцій. Таким чином, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя зроблено висновок про порушення п. 198.6 ст. 198, п.201.4 ст. 201 ПК України, внаслідок чого позивачем за перевірений період безпідставно занижено податок на додану вартість на загальну суму 6500 грн., у тому числі за вересень 2011 року в сумі 6500 грн. На підставі викладеного, просить суд у задоволенні адміністративного позову ТОВ НВП "Енергосталь" відмовити в повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Енергосталь" (ідентифікаційний код 24517162) є юридичною особою, яка зареєстрована 13.12.1996 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджується довідкою АА № 510978 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 09.04.2012 № 85 посадовою особою ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) та відповідно до наказу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 09.04.2012 № 119 проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ НВП "Енергосталь" з питань дотримання вимог діючого податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Фиолент Пром" та ТОВ "Компанія Квік Дан" за період з 01.07.2011 по 31.12.2011, за результатами якої складено Акт від 23.04.2012 № 968/2212/24517162 (далі - Акт).

Відповідно до Акту ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя зроблено висновок про порушення ТОВ НВП "Енергосталь", зокрема, п. 198.6 ст. 198, п.201.4 ст. 201 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 6500 грн., у тому числі за вересень 2011 року в сумі 6500 грн. Вказаний Акт направлений позивачу засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення.

На підставі Акту та виявленого порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.05.2012 № 0000101500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість приватних підприємств у розмірі 8125 грн., з яких 6500 грн. - основний платіж, 1625 грн. - штрафні санкції.

Судом встановлено, що 08.07.2011 між ТОВ НВП "Енергосталь" (замовник) та ТОВ "Компанія Квік Дан" (виконавець) укладено договір № 08/07, відповідно до п. 1.1. якого замовник передає, а виконавець приймає металопрокат для подальшої термообробки: перевірка мікроструктури (випробування співвідношення зернистого та пластинчатого перліта) по ДСТУ 8233; контроль УЗК по технічним вимогам замовника.

ТОВ "Компанія Квік Дан" виставлено ТОВ НВП "Енергосталь" рахунок-фактуру №12/09/11 від 12.09.2011 за виконання термообробки: перевірка мікроструктури, УЗК на загальну суму 39 000,96 грн., в тому числі ПДВ 6500,16 грн., сума без ПДВ становить 32 500,80 грн.

12.09.2011 ТОВ НВП "Енергосталь" було здійснено передплату за виконання термообробки згідно рахунку № 12/09/01 від 12.09.2011 на загальну суму 39 000,96 грн., в тому числі ПДВ 6500,16 грн., сума без ПДВ становить 32 500,80 грн., про що свідчить банківська виписка № 256.

12.09.2011 ТОВ "Компанія Квік Дан" виписано на адресу ТОВ НВП "Енергосталь" податкову накладну № 632 на загальну суму 39 000,96 грн., в тому числі ПДВ 6500,16 грн., сума без ПДВ становить 32 500,80 грн.

15.09.2011 між ТОВ "Компанія Квік Дан" та ТОВ НВП "Енергосталь" підписано Акт № 07 здачі-прийняття робіт (надання послуг) про те, що ТОВ "Компанія Квік Дан" були проведені роботи згідно договору № 08/07 від 08.07.2011 та рахунку № 12/09/01 від 12.09.2011. Місце проведення виконання робіт: м. Запоріжжя. Виконання термообробки: перевірка мікроструктури (випробування відношення зернистого та пластинчатого перліта) згідно ДСТУ 8233 на загальну вартість робіт без ПДВ 23 095,20 грн. Загальна вартість робіт з ПДВ 27 714,24 грн.

21.09.2011 між ТОВ "Компанія Квік Дан" та ТОВ НВП "Енергосталь" підписано Акт № 11 здачі-прийняття робіт (надання послуг) про те, що ТОВ "Компанія Квік Дан" були проведені роботи згідно договору № 08/07 від 08.07.2011 та рахунку № 12/09/01 від 12.09.2011. Місце проведення виконання робіт: м. Запоріжжя. Виконання термообробки: перевірка мікроструктури (випробування відношення зернистого та пластинчатого перліта) згідно ДСТУ 8233 на загальну вартість робіт без ПДВ 9405,60 грн. Загальна вартість робіт з ПДВ 11 286,72 грн.

Таким чином, між ТОВ "Компанія Квік Дан" та ТОВ НВП "Енергосталь" підписані Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.09.2011 № 07 та від 21.09.2011 № 11 на загальну суму 39 000,96 грн., в тому числі ПДВ 6500,16 грн., сума без ПДВ становить 32 500,80 грн.

Оскільки ТОВ НВП "Енергосталь" вважає, що податкове повідомлення-рішення від 21.05.2012 № 0000101500 прийняте ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя всупереч обставинам справи та діючому законодавству, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

При цьому, згідно з абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, вимоги до первинних документів викладені у частині 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пункту 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

При цьому, як вбачається зі змісту акту перевірки, то він не містить жодних посилань податкового органу про те, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим суд вважає, що позивачем суду були надані докази, що підтверджують реальний зміст господарських операцій, що в свою чергу підтверджує правомірність визначення платником податку податкового кредиту за такими операціями.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

При придбанні послуг покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні таких послуг, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем дотриманні умови формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Щодо твердження відповідача про те, що правочини вчинені між ТОВ НВП "Енергосталь" та ТОВ "Компанія Квік Дан" мають протиправний характер, не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є недійсними, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст. 203 ЦК України. Такими вимогами є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За змістом ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували висновки щодо нікчемності правочинів та визнання їх такими, що укладені без наміру настання правових наслідків. Твердження відповідача ґрунтуються виключно на фактах, що викладені в Акті перевірки, проте належних доказів, що підтверджують викладені у ньому обставини, суду надано не було, а тому твердження відповідача щодо нікчемності правочинів є лише його припущенням.

Отже, угоди, укладені між ТОВ НВП "Енергосталь" та ТОВ "Компанія Квік Дан", не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами. До того ж, матеріалами справи підтверджено виконання сторонами вказаних угод.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновки, зроблені відповідачем в Акті, є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановленого Актом порушення, є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.05.2012 № 0000101500, винесене Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Стягнути з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство «Енергосталь» (ЄДРПОУ 24517162) суму судового збору у розмірі 107 грн. 30 коп. (сто сім гривень тридцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака