Постанова № 39909809, 25.07.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2014 року місто Київ № 810/3683/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Роллс-Роллс»доБілоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській областіпровизнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Приватне підприємство «Роллс-Роллс» з адміністративним позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, акта перевірки, визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття декларації є обов'язком органу державної служби, підставами для неприйняття податкової звітності є недотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 Податкового кодексу України, перелік яких є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. Позивач вказує, що ним податкова звітність з податку на додану вартість за листопад 2013 року подана своєчасно та у відповідності до вимог статті 49 Податкового кодексу України. Також позивач зауважив, що відповідно до приписів Податкового кодексу України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття забороняється.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

У призначений день та час до суду сторони не з'явилися.

Позивач розгляд справи просив проводити без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Від представника відповідача 22.07.2014 надійшло клопотання, в якому він розгляд справи просить проводити без його участі. В наданих суду запереченнях на адміністративний позов просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та те, що від сторін надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі, суд визнав за можливе розгляд справи проводити без участі сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами про що 22.07.2014 постановлено ухвалу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.07.2014 провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування Акта камеральної перевірки № 211/22-04/35942276/233 від 30.12.2013 закрито.

Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство «Роллс-Роллс» (далі - позивач) перебуває на обліку у Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач, податковий орган).

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість 26.06.2008, свідоцтво № 100124374.

20.12.2013 позивач подав засобами телекомунікаційного зв'язку податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013. Подання податкової декларації з податку на додану вартість підтверджується квитанцією № 1 від 20.12.2013, час відправки 12 годин 07 хвилин, з відміткою «документ збережено на центральному рівні».

Однак, відповідно до квитанції № 2 від 21.12.2013, час надходження 01 годині 04 хвилині, податкова декларація з податку на додану вартість не була прийнята, оскільки виявлено помилку - пакет не прийнято у зв'язку з порушенням цілісності, а саме відсутністю заявлених у пакеті пов'язаних документів.

23.12.2013 позивач повторно подав податкову декларацію з податку на додану вартість № 9083135887.

30.12.2013 головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок управління податкового аудиту Новосельською Ольгою Іванівною проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2013 року.

За результатами перевірки складено Акт перевірки № 211/22-04/35942276/233 від 30.12.2013, яким встановлено порушення термінів подання податкової звітності чим порушено вимоги підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України. Відповідальність платника передбачено пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

15.01.2014 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 000028/2204/43 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість у розмірі 1020 гривень.

Позивач, не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішення, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд визнати його протиправним та скасувати, також вважає протиправними дії відповідача по відмові у прийнятті податкової звітності, просить визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013 року поданою 20.12.2013, що і є предметом даного позову.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступних положень законодавчих актів.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У пунктах 49.1, 49.3, 49.4 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 46.5 статті 46 Податкового кодексу України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1490/20228, затверджено форми та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

За пунктом 48.1 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

У пункті 48.3 статті 48 Податкового кодексу України перелічені обов'язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація, а саме: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до підпункту 48.5.1 пункту 48.5 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість визначено календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 48.7 статті 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Практична реалізація процедури прийняття податкової декларації визначається пунктами 49.8 та 49.9 статті 49 Податкового кодексу України.

Як передбачено пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою контролюючого органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання контролюючим органом.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

При цьому, суд зазначає, що Податковий кодекс України не передбачає будь-яких інших підстав для відмови у прийнятті податкової декларації, крім подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України.

Перевіривши подану позивачем декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013 року на предмет наявності обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України, судом установлено, що всі обов'язкові реквізити у згаданій декларації були заповнені позивачем, а при отриманні контролюючим органом декларації, остання була підписана директором за допомогою цифрового підпису, і останній був вірним.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, що затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за №320/15011 (далі - Інструкція № 233).

Відповідно до положень пунктів 1, 3, 4 та 7 розділу III "Порядок подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку" Інструкції № 233 податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

Податкова звітність в електронному вигляді, отримана органами ДПС пізніше терміну, встановленого законодавством для податкової звітності, вважається поданою з порушенням терміну.

У разі надходження податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС до 16 години платнику податків протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття) надсилається друга квитанція, в іншому випадку - протягом перших двох годин наступного робочого дня.

Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.

Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

З метою забезпечення практичного застосування статей 46 - 51 Податкового кодексу України наказом Державної податкової служби України від 14.06.2012 № 516 затверджено Методичні рекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України (далі - Методичні рекомендації).

Пунктом 4.13 Методичних рекомендацій визначено, що податкова звітність складається та надсилається до ЦОЕЗ в електронному вигляді з накладанням ЕЦП засобами телекомунікаційного зв'язку без додання роздрукованих оригіналів на паперових носіях відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 «Про подання електронної податкової звітності».

У разі подання платником податків звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до ЦОЕЗ останній, зокрема:

- формує першу квитанцію, завіряє своїм ЕЦП та направляє платникові податків. У зазначеній квитанції у текстовому форматі вказуються реквізити одержаного електронного звіту, відповідність формату електронного звіту, результати перевірки ЕЦП та арифметично-логічної перевірки, реєстраційний номер, дата та час одержання електронного звіту і дані про відправника квитанції. Другий примірник квитанції зберігається у ЦОЕЗ;

- завіряє власним ЕЦП другу квитанцію, отриману від відповідних органів адресата звітності за місцем обліку платника податків, шифрує та передає її суб'єкту звітності.

Факт приймання звіту в електронній формі адресатом звітності від платника податків підтверджується другою квитанцією.

Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до ОДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

З огляду на викладене, та враховуючи те, що датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до податкових органів є дата та час, зафіксовані у першій квитанції, суд доходить висновку, що позивачем 20.12.2013, тобто своєчасно у строк, передбачений статтею 203 Податкового кодексу України, подано до контролюючого органу в електронній формі податкову звітність з податку на додану вартість за листопад 2013 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що контролюючим органом безпідставно відмовлено платникові податків у прийнятті декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року, а тому така відмова контролюючого органу є протиправною.

Суд розцінює дію по неприйняттю документа - податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року як відмову у прийнятті податкової звітності.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Оскільки судом встановлена протиправність відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року, податкова декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року повинна бути визнана такою, що подана 20.12.2013, податкове повідомлення-рішення про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість від 15.01.2014 № 00028/2204/2013, прийняте у зв'язку з порушенням граничних строків подання податкової декларації, також підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оскільки приписами абзацу 2 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено можливість суду прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд вважає, що у розглядуваних правовідносинах належним способом захисту порушеного позивачем права є визнання протиправною відмови Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року, та вважати її поданою саме 20.12.2013, а тому показники вказаної декларації повинні бути відображені в картці особового рахунку платника податку. Податкове повідомлення-рішення від 15.01.2014 № 00028/2204/2013 також підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій та винесення відповідних рішень.

Суд, всебічно та об'єктивно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 71, 72, 94, 122, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року.

Визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013 поданою 20.12.2013.

Зобов'язати Білоцерківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного Управління Міндоходів у Київській області відобразити показники податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року в картці особового рахунку платника податку.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.01.2014 № 00028/2204/2013.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Роллс-Роллс» понесені судові витрати в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень 78 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.