Рішення № 39907776, 16.07.2014, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/4790/14-ц

Провадження 32/369/2300/14

РІШЕННЯ

Іменем України

16.07.2014 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Медвідь Н.О.

при секретарі Ткаченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «Альфа-Банк» звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 12.06.2008 ЗАТ "Альфа-Банк", та ОСОБА_2 уклали кредитний договір.ЗАТ «Альфа-Банк» 19.08.2009 було перейменовано в ПАТ«Альфа-Банк».

Відповідно до умов договору, позивач зобов'язується надати позичальникові кредит у сумі 61450,00 грн.

Відповідно до умов договору, позичальник зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши позичальнику, кредит у сумі 61450,00 грн, але позичальник ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконав, в результаті чого станом на 22.04.2014 має прострочену заборгованість за кредитом складає - 58408,33 грн., за відсотками складає - 10528,37 грн. та по комісії складає - 7005,30 грн.

На 22.04.2014 року розмір неустойки становить - пеня складає - 942545,72 грн., пеня на дату розрахунку складає - 323190,53 грн.

В забезпечення виконання зобовязань позичальника, 12.06.2008 позивач та ОСОБА_1 уклали договір поруки, відповідно до умов якого відповідач як поручитель поручається за виконання позичальником обов'язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

На виконання умов договору позичальнику та поручителю була направлена вимога про дострокове повернення кредиту, але на дату подання позову вимога не виконана.

Тому просив стягнути з відповідача 399132, 53 грн.,боргу та судовий збір.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача позов не визнала та заявила зустрічний позов, згідно якого, зазначила, що на момент отримання кредитних коштів на придбання транспортного засобу ОСОБА_2 був чоловіком відповідачки, тому вона погодилась стати його поручителем по кредитному договору, на що 12.06.2008 між нею та банком було укладено договір поруки.

В період з 12.06.2008 по 05.09.2008 відповідач самостійно сплачувала кредит замість свого чоловіка.

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У кредитному договорі строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - дата остаточного повернення кредиту є 12.06.2013.У позивача виникло право пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 12 червня 2013 року, протягом наступних шести місяців. Таку вимогу до поручителя банк пред'явив лише 12 травня 2014 року, тобто вже після спливу шестимісячного строку.

Пред'явлена банком вимога до позичальника та поручителя про дострокове повернення кредиту була направлена останнім лише 30.04.2014 а 12.05.2014 банк звернувся із зазначеним позовом до суду, тобто вже після спливу шестимісячного строку.

08.08.2008 ЗАТ «Альфа-Банк» на адресу відповідача було направлено лист-погодження про зміну умов кредитного договору, де відповідача повідомили про те, що починаючи з 1.09.2008 відсоткова ставка за користування кредитом змінюється та встановлюється на рівні 20,5% річних, у зв'язку з чим додаток № 1 до кредитного договору викладається у новій редакції та є обов'язковим для виконання позичальником.

Пунктом 5.4 статті 5 договору поруки встановлено, що у разі збільшення обсягу відповідальності боржника за основним договором передбачена цим Договором порука діє тільки у випадку, якщо поручитель надасть свою згоду на таке збільшення.Відповідач ніякої згоди не давала..

Тому просила визнати припинення поруки (договір поруки №490072085-П, яке виникло в силу кредитного договору №490072085..

Третя особа в судове засідання не з»явився, про день слухання справи повідомлявся, згідно повідомлення військового комісара Ружинського райвійськкомату О.В. Гладишка - ОСОБА_2 26.03.2014 призваний на військову службу до військової частини А0281 та по даний час проходить військову службу.

Представник позивача зустрічний позов не визнав.

Суд, вислухавши осіб, які приймають участь у розгляді справи, вивчивши матеріали справи, в первісному позові відмовляє, зустрічний позов задовольняє з наступних підстав:

Судом встановлено, що 12.06.2008 ЗАТ "Альфа-Банк" та - ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 490072085.ЗАТ «Альфа-Банк» 19.08.2009 назву ЗАТ «Альфа-Банк» перейменовано в ПАТ «Альфа-Банк».

Відповідно до умов договору, позичальник зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши кредит у сумі 61450 грн.

У порушення умов договору, позичальник ОСОБА_2 зобов'язання не виконав, в результаті чого станом на 22.04.2014 має прострочену заборгованість за кредитом складає - 58408,33 грн., за відсотками складає - 10528,37 грн. та по комісії складає - 7005,30 грн.

Згідно ст.. 549 ЦК України та умов договору, у разі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору, позичальник зобов'язаний сплатити позивачу неустойку (штраф, пеня).

У зв'язку з систематичним порушенням боржником своїх обов'язків, на 22.04.2014 розмір пені складає - 942545,72 грн.а на дату розрахунку складає - 323190,53 грн.

В забезпечення виконання зобов»язань відповідно до ст. 553 ЦК України, 12.06.2008 сторони уклали договір поруки №490072085-11, відповідно до умов якого відповідач як поручитель поручається за виконання позичальником обов'язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до умов договору у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем будь-яких обов'язків, встановлених договором, в тому числі у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, позивач має право вимагати дострокового виконання зобов'язання з повернення кредиту за договором.

Але суд відмовляє в позові ПАТ «Альфа -Банк» ,оскільки як встановлено судом 12.06.2008 між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «Альфа- Банк» було укладено договір поруки № 490072085-П.

Відповідно до пп. а) п. 2.1. ст. 2 договору поруки № 490072085-П «у відповідності з цим договором поручитель поручається за виконання боржником обов'язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому обов'язок повертати банку кредит рівними частинами, у терміни, визначені основним договором та додатком № 1 до основного договору, але в будь- якому випадку не пізніше 12.06.2013.

Відповідно до п. 3.1. ст. 3 договору поруки № 490072085-П передбачено, що боржник та поручитель відповідають перед банком за порушення обов'язків, перелічених у статті 2 цього договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.

У п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої ст..559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим..

Ч. 4 ст. 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У п. 2.3 кредитного договору строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - дата остаточного повернення кредиту є 12.06.2013.

У ЗАТ «Альфа-Банк» виникло право пред'явити вимогу до поручителя щодо повернення кредиту, починаючи з 12.06.2013, протягом наступних шести місяців. Таку вимогу до поручителя банк пред'явив лише 12.05.2014 після спливу встановленого ч. 4 ст.559 ЦК України шестимісячного строку.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

За кредитним договором, укладеним до 12.06.2013, позичальник з жовтня 2008 року припинив внесення щомісячних платежів щодо повернення кредиту. Пред'явлена банком вимога до позичальника та поручителя про дострокове повернення кредиту була направлена останнім лише 30.04.2014, а 12.05.2014 банк звернувся із зазначеним позовом до суду, тобто вже після спливу встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку.

08.08.2008 за №№ 24995-24-6/6, 12053-24.1-6/6 від ЗАТ «Альфа-Банк» на адресу відповідачки було направлено лист-погодження про зміну умов кредитного договору, де відповідачку повідомили про те, що починаючи з 1 вересня 2008 року відсоткова ставка за користування кредитом змінюється та встановлюється на рівні 20,5% річних, у зв'язку з чим додаток № 1 до кредитного договору викладається у новій редакції та є обов'язковим для виконання позичальником.

Пунктом 5.4 статті 5 договору поруки № 490072085-П встановлено, що у разі збільшення обсягу відповідальності боржника за основним договором передбачена цим договором порука діє тільки у випадку, якщо поручитель надасть свою згоду на таке збільшення.Відповідач згоди не надавала і документів щодо зміни умов кредитного договору не підписувала.

Згідно листа ВССУ №10-1393/0/4-12 від 27.09.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» та виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (статті 3, 12-15, 20 ЦК України, статті 3-5, 11, 15, 31 ЦПК України) можна зробити висновок про те, що у разі невизнання кредитором права поручителя на припинення зобов'язання за договором поруки, передбаченого частиною першою статті 559 ЦК України, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України.

Отже, відповідно до частини першої статті 559 ЦК України до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього: збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає, зокрема, у разі підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення, розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним, що є підставою для визнання договору поруки припиненим.

У зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, - але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає, підстав покладення на нього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, суд, оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог позивача, оскільки вони не відповідають вимогам ст.57-59 ЦПК України та обґрунтованість та доведеність вимог відповідача.

Враховуючи наведене на підставі ст.ст. 509, 526, 549, 550, 554, 559, 1049, 1054 України, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В позові ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 третя особа ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати поруку припиненою за договором поруки №490072085-П, яка виникла в силу кредитного договору №490072085.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: