Постанова № 39907524, 25.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 липня 2014 року № 826/6697/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу та додані до неї матеріали

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Протеїн Агро"доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0020150226 від 08.05.2014.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Каховка Протеїн Агро" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0020150226 від 08.05.2014.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було в порушення вимог законодавства не правомірно здійснено перевірку позивача, акт перевірки складений з порушенням вимог законодавства, а саме, Позивач наголошує, що Відповідач не має право визнавати в Акті перевірки нікчемними угоди, дане право надано лише суду, що в свою чергу призвело до неправомірно винесення податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з висновком податкового органу, позивач зазначає, що у період, який перевірявся, дійсно мав господарські правовідносини з ТОВ "Техно-Торг", ТОВ "Агроюг і К", ТОВ "Кий Агро", ТОВ "Айсберг Прайм" за укладеними договорами, які мали реальний характер та за якими ним було сплачено та отримано товар та послуги, які було використано у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 03.07.2014 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що фінансово-господарська діяльність контрагентів позивача: ТОВ "Техно-Торг", ТОВ "Агроюг і К", ТОВ "Кий Агро", ТОВ "Айсберг Прайм", здійснювалась ними поза межами правового поля. Крім того відповідач наголошу, що актами перевірки контрагентів позивача не підтверджено реальність господарських взаємовідносин з позивачем, та в свою чергу позивач неправомірно віднесено до податкового кредиту податкові накладні виписані ТОВ "Техно-Торг", ТОВ "Агроюг і К", ТОВ "Кий Агро", ТОВ "Айсберг Прайм" та не правомірно сформовано від'ємне значення з податку на додану вартість.

У судове засідання 10.07.2014 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

З урахуванням наведеного суд, відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши у судовому засіданні представників позивача, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 07.04.2014 по 17.04.2014 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена а документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Протеїн Агро" (код ЄДРПОУ 37535022) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку та у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за листопад 2012 року, березень, квітень, травень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування по декларації (з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку і виправленням самостійно виявлених помилок) за листопад 2012 року в сумі 1194111,00 грн., за березень 2013 року в сумі 485381,00 грн., за квітень 2013 року в сумі 387503,00 грн., за грудень 2013 року в сумі 2778750,00 грн.

За результатами перевірки було складено Акт від 17.04.2014 №87/26-59-15-02-27 (надалі по тексту Акт перевірки).

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, Позивачем було подано заперечення на Акт перевірки, за результатом розгляду заперечень на Акт перевірки Податковим органом Листом від 06.05.2014 №3449/10/26-59-15-02-19 було залишено висновки Акту перевірки без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі акту №87/26-59-15-02-27 від 17.04.2014 було прийнято податкове повідомлення-рішення №00201500226 від 08.05.2014, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4845745,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) 2422872,50 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Каховка Протеїн Агро" не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №0020150226 від 08.05.2014, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Отже, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об'єкт оподаткування.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції та отриманих послуг, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування валових витрат та відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що відповідач необґрунтовано дійшов висновку про відсутність у нього правових підстав для формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Техно-Торг", ТОВ "Агроюг і К", ТОВ "Кий Агро", ТОВ "Айсберг Прайм", оскільки вони мали реальний характер та за ними було сплачено та отримано товар використаний ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, що підтверджується відповідними первинними документами.

На підтвердження правовідносин з ТОВ "Кий Агро" позивачем надано суду договори поставки: № 105 ПС/12 від 26.12.2012, № 102 ПС/12 від 26.12.2012, № 18 пс/13 від 15.03.2013, які є аналогічні за своїм змістом та предметом, складені до них додатки, рахунки на оплату, видатковими накладними та податкові накладні.

Відповідно до договорів поставки, їх предметом є продаж сої урожаю 2012, кількість, якість та ціна якого, визначаються у Додатках, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно пункту 2.1 договорів передбачено умови поставки, поставка Товару здійснюється Постачальником та за його рахунок на умовах СРТ станція Каховка Одеської залізничної дороги (416801). Умови поставки визначаються та приймаються згідно з Правилами ІНКОТЕРМС 2010, та супроводжуються наступними документами-товарно-транспортна (залізнична) накладна сертифікат про наявність токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів, та радіонуклідів.

У відповідності до пунктів 4.1- 4.3 та пункту 4.6 договорів, постачальне насіння сої повинно бути в здоровому стані, без самозігрівання і теплового ушкодження під час сушіння, мати форму, колір і запах, властиві нормальному насінню сої (без затхлого, пліснявого та сторонніх запахів). Передача Товару по кількості та якості здійснюється Постачальником на підставі показників, визначених лабораторією та ваговою ТОВ «Каховка Протеїн Агро». Порядок приймання Товару по кількісно-якісним показникам визначається згідно Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.2008р. №661 та наводиться в Специфікації №1 до даного Договору. Право власності та Товар переходить до Покупця з моменту його отримання та підписання акта приймання-передачі відповідної партії товару.

Таким чином первинною документацією яка мала буди складена у випадку виконання постачання за договорами: № 105 ПС/12 від 26.12.2012, № 102 ПС/12 від 26.12.2012, № 18 пс/13 від 15.03.2013 є товарно-транспортні (залізничні) накладні, сертифікати про наявність токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів та радіонуклідів, видаткові накладні, акти приймання-передачі на кожну партію поставки товару, податкові накладні.

Позивачем документів на підтвердження поставки товару за договорами: № 105 ПС/12 від 26.12.2012, № 102 ПС/12 від 26.12.2012, № 18 пс/13 від 15.03.2013, а саме, сертифікати про наявність токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів та радіонуклідів, довіреності, акти приймання-передачі на кожну партію поставки товару, товарно-транспортні (залізничні) накладні, суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості надання відповідних документів.

Суд звертає увагу, що в підтвердження відправлення товару (сої) позивачу, останнім надано накладні, з яких вбачається, що відправником сої є ТОВ «Компанія «Юнітранс-Агро», яка знаходиться в Черкаській області, м. Черкаси, вул. Ватутіна, буд. 12/7, станція Дунаївці та Богданівці (Хмельницька обл.), проте, згідно умов договору, товар повинен поставити саме ТОВ "Кий Агро".

Крім того, на підтвердження правовідносин з ТОВ "Агроюг і К" позивачем надано суду договір поставки № 102 ПС/13 від 30.09.2013, відповідно до договору поставки його предметом є продаж (поставка) сої урожаю 2013, кількість, якість та ціна якого, визначаються у Додатках, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно пункту 2.1 договору, передбачено умови поставки, поставка Товару здійснюється Постачальником та за його рахунок на умовах СРТ ТОВ «Каховка Протеїн Агро», Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, 19. Умови поставки визначаються та приймаються згідно з Правилами ІНКОТЕРМС 2010, та супроводжуються наступними документами-товарно-транспортна (залізнична) накладна сертифікат про наявність токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів та радіонуклідів.

У відповідності до пункту 4.1- пункту 4.3 та пункту 4.6 договору, постачальне насіння сої повинно бути в здоровому стані, без самозігрівання і теплового ушкодження під час сушіння, мати форму, колір і запах, властиві нормальному насінню сої (без затхлого, пліснявого та сторонніх запахів). Передача Товару по кількості та якості здійснюється Постачальником на підставі показників, визначених лабораторією та ваговою ТОВ «Каховка Протеїн Агро». Порядок приймання Товару по кількісно-якісним показникам визначається згідно Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.2008р. №661 та наводиться в Специфікації №1 до даного Договору. Право власності та Товар переходить до Покупця з моменту його отримання.

Таким чином первинною документацією яка мала буди складена у випадку виконання постачання за договором № 102 ПС/13 від 30.09.2013 є товарно-транспортні (залізничні) накладні, сертифікати про наявність токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів та радіонуклідів, видаткові накладні, податкові накладні, Акти прибуткової ТТН.

Позивачем документів на підтвердження поставки товару за договору № 102 ПС/13 від 30.09.2013, а саме, сертифікати про наявність токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів та радіонуклідів, довіреності, товарно-транспортні (залізничні) накладні, суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості надання відповідних документів.

Суд звертає увагу, що в наданих товарно-транспортних накладних відсутні підписи водіїв та містяться не повна інформації в графах: «Пункт навантаження» та «Пункт розвантаження», а саме зазначено назву населеного пункту або назву Товариства, а в деяких взагалі відсутня інформація де повинні розвантажити товар в графі: «Пункт розвантаження» (ТТН: №4031 від 03.10.2013; №4036 від 07.10.2013, №4103 від 10.10.2013, №4057 від 14.10.2013).

Також, на підтвердження правовідносин з ТОВ "Айсберг Прайм" позивачем надано суду договори поставки: № 164 ПС/13 від 20.11.2013, № 167 ПС/13 від 25.11.2013, які є аналогічні за своїм змістом та предметом, складені до них додатки, рахунки на оплату, видаткові накладні та податкові накладні.

Відповідно до договорів поставки їх предметом є продаж сої урожаю 2013, кількість, якість та ціна якого, визначаються у Додатках, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 2.1 договорів передбачено умови поставки, поставка Товару здійснюється Постачальником та за його рахунок на умовах СРТ ТОВ «Каховка Протеїн Агро», Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, 19/ Херсонська обл., м. Каховка, вул. Леніна, 124б. Умови поставки визначаються та приймаються згідно з Правилами ІНКОТЕРМС 2010, та супроводжуються наступними документами-товарно-транспортна (залізнична) накладна сертифікат про наявність токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів, та радіонуклідів.

У відповідності до пунктів 4.1- 4.3 та пункту 4.6 договорів, постачальне насіння сої повинно бути в здоровому стані, без самозігрівання і теплового ушкодження під час сушіння, мати форму, колір і запах, властиві нормальному насінню сої (без затхлого, пліснявого та сторонніх запахів). Передача Товару по кількості та якості здійснюється Постачальником на підставі показників, визначених лабораторією та ваговою ТОВ «Каховка Протеїн Агро». Порядок приймання Товару по кількісно-якісним показникам визначається згідно Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України № 661 від 13.10.2008 та наводиться в Специфікації №1 до даного Договору. Право власності та Товар переходить до Покупця з моменту його отримання.

Таким чином первинною документацією яка мала буди складена у випадку виконання постачання за договорами: № 164 ПС/13 від 20.11.2013, № 167 ПС/13 від 25.11.2013 є товарно-транспортні (залізничні) накладні, сертифікати про наявність токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів та радіонуклідів, видаткові накладні, акти приймання-передачі на кожну партію поставки товару, податкові накладні.

Позивачем документів на підтвердження поставки товару за договорами: № 164 ПС/13 від 20.11.2013, № 167 ПС/13 від 25.11.2013, а саме, сертифікати про наявність токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів та радіонуклідів, довіреності, акти приймання-передачі на кожну партію поставки товару, довіреності, суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості надання відповідних документів.

Суд звертає увагу, що в наданих рахунках-фактурах відсутні ініціали (П.І.Б.), ким було виписані дані рахунки, в товарно-транспортних накладних містяться не повна інформації в графі: «Пункт навантаження», а саме, зазначено назву населеного пункту, а повна адреса відсутня, також відсутня інформація посада, П.І.Б., штам, ким було прийнято товар, відсутні дані про осіб, які передавали товар.

В частині взаємовідносин з ТОВ «Техно-торг», Позивач зазначає, що ним у 2012 році було придбано ноутбук та аксесуари до нього на суму 15 373,60 грн., в підтвердження надано видаткова накладна №28982 від 03.10.2012, податкова накладна від 02.10.2012 та рахунок - фактура №СФ-0028982 від 01.10.2012.

Суд звертає увагу, що наявність платіжних доручень в справі не підтверджує оплату за придбаний товар, підтвердженням є банківські виписки, також, позивачем не надано суду доказів, які б підтверджують поставлення ноутбука на баланс та докази використовування його в своїй діяльності.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік" встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В наданих позивачем видаткових накладних в графі "Від постачальника" міститься лише один підпис скріплений печаткою позивача, без зазначення даних особи яка його вчинила.

Таким чином з видаткових накладних є неможливим встановити особу яка її підписала.

З огляду на викладене, видаткові накладні (акти приймання-передачі) складені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік" та з них є неможливим встановити осіб які їх підписали, а отже, вони не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів на підтвердження факту виконання поставок за вищезазначеним договорами з ТОВ "Техно-Торг", ТОВ "Агроюг і К", ТОВ "Кий Агро", ТОВ "Айсберг Прайм".

Крім того, проаналізувавши надані позивачем видаткові накладні, суд звертає увагу на те, що договорами поставки товару передбачено, що товар приймається уповноваженою особою, повноваження якої підтверджені довіреністю, яка відповідає встановленому чинним законодавством зразку, водночас позивачем суду не надано довіреностей на підтвердження повноважень особи що підписала видаткові накладні (акти приймання-передачі товару).

З огляду на викладене, надані позивачем суду на підтвердження реальності взаємовідносин з ТОВ "Техно-Торг", ТОВ "Агроюг і К", ТОВ "Кий Агро", ТОВ "Айсберг Прайм" видаткові накладні (акти приймання-передачі товару) не можуть належним чином засвідчувати факт наявності фінансово - господарських правовідносин між позивачем та ТОВ "Агроюг і К", ТОВ "Кий Агро", ТОВ "Айсберг Прайм".

У відповідності до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. № 2344-ІІІ, встановлено перелік обов'язкових документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення юридичною особою на договірних умовах та для власних потреб. До таких документів відносяться: документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах; дорожній лист; товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж; інші документи, передбачені законодавством України, також згідно до підпунктів 11.1 та 11.3 пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 та зареєстрованого Міністерством юстиції України №128/2568 від 20.10.1998, встановлено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля, а дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Документ на підтвердження здійснення транспортування товару отриманого від ТОВ "Агроюг і К", ТОВ "Кий Агро", ТОВ "Айсберг Прайм" позивачем суду надано не було, а надані товарно-транспортні накладні заповненні не в повному обсязі, не містять повних даних, а в деяких взагалі відсутня інформація ким, куди та на які пункти отримання, чи відвантаження здійснювалася поставка товару (сої).

Доказів та обґрунтувань на підтвердження використання отриманого, за твердження позивача товару від ТОВ "Техно-Торг", ТОВ "Агроюг і К", ТОВ "Кий Агро", ТОВ "Айсберг Прайм" у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку позивачем суду надано не було, як і не було зазначено про неможливість їх надання.

Таким чином позивачем не надано суду достатніх первинних документів, які мали бути складені відповідно до умов договорів укладених з ТОВ "Техно-Торг", ТОВ "Агроюг і К", ТОВ "Кий Агро", ТОВ "Айсберг Прайм", а саме, рахунків, а надані складені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік" та в матеріалах справи відсутні докази повноважень осіб, які їх склали, а також те, що позивачем не надано суду доказів та обґрунтувань на підтвердження факту використання отриманих за його твердженням від ТОВ "Техно-Торг", ТОВ "Агроюг і К", ТОВ "Кий Агро", ТОВ "Айсберг Прайм" товарів у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження реальності та товарності правовідносин з ТОВ "Техно-Торг", ТОВ "Агроюг і К", ТОВ "Кий Агро", ТОВ "Айсберг Прайм" за договорами, а отже не доведено факт здійснення поставки товару.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що позивачем не доведено товарності та реальності господарських правовідносин ТОВ "Техно-Торг", ТОВ "Агроюг і К", ТОВ "Кий Агро", ТОВ "Айсберг Прайм" за договорами, суд дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту та віднесення до податкового кредиту податкові накладні виписана ні контрагентами та неправомірно сформовано від'ємне значення з податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов