Постанова № 39907376, 16.07.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2014 року № 810/3077/14

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - суддя Виноградова О.І.,

при секретарі судового засідання Гай А.В.,

за участю:

представника позивача - Радченко В.А.,

представника відповідача - Мацюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Племзавод "Яненківський"

до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

20 травня 2014 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося публічне акціонерне товариство "Племзавод "Яненківський" (далі - позивач) з позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в Київській області в Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 квітня 2014 р. № 0007141502.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно зробив висновки про порушення позивачем граничного строку сплати частини чистого прибутку (доходу) державних підприємств, оскільки він не є державним підприємством, а тому не зобов'язаний сплачувати частини свого прибутку (доходу).

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити посилаючись на те, що позивачем несвоєчасно сплачено самостійно узгоджене податкове зобов'язання з чистого прибутку, у зв'язку з чим відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення (а.с. 80-82).

Суд у судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

4 лютого 1998 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АД № 618856 (а.с. 65-66).

Основними видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; розведення великої рогатої худоби молочних порід, змішане сільське господарство, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, оптова торгівля живими тваринами.

Відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань за результатами якої 24 березня 2014 р. було складено акт перевірки № 360/10-17-15-02/20597543 (далі - акт перевірки № 360/10-17-15-02/20597543) ( а.с. 63-64).

У розділі "Висновок" названого акту перевірки зазначено, що позивачем порушено:

1) п. 126.1, ст. 126 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-IV (далі - ПК України), а саме несвоєчасно сплачено узгоджене грошове зобов'язання з частини чистого прибутку.

На підставі висновків акту № 360/10-17-15-02/20597543 відповідачем 10 квітня 2014 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007141502.

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправними, ним було подано даний адміністративний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Бюджетними кодексом України від 8 липня 2010 р., № 2456-VI (далі - БК України) Законом України «Про управління об'єктами державної власності» від 21 вересня 2006 р. № 185-V (далі - Закон України № 185-V), Порядком управління акціями (частками), які перебувають у державній власності, господарських товариств, створених за участю Фонду державного майна затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2001 р. № 518 (далі - Порядок), ПК України,

Згідно з вимогами п. 17.2, ч. 2, ст. 29 БК України до доходів загального фонду Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67 1 цього Кодексу) належить частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.

Як убачається з п. 2 Порядку, управління акціями (частками) товариств, які перебувають у державній власності, здійснює Фонд державного майна шляхом призначення представників для участі у загальних зборах акціонерів (учасників) товариств (далі - представники)

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 7 Закону України № 185-V Фонд державного майна України відповідно до законодавства щодо корпоративних прав держави: здійснює управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; створює і веде реєстр корпоративних прав держави, який є складовою Єдиного реєстру об'єктів державної власності, відповідно до законодавства; встановлює наявність та визначає розмір корпоративних прав держави в майні господарських організацій, а також у майні громадських організацій колишнього СРСР, розташованих на території України; призначає відповідно до законодавства представників держави в органи управління господарських організацій, корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні; здійснює контроль за виконанням умов контрактів керівниками виконавчих органів господарських організацій, які перебувають у його управлінні; виконує інші передбачені законодавством функції з управління корпоративними правами держави.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 11 Закону України № 185-V управління господарськими організаціями, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, здійснюється суб'єктами управління об'єктами державної власності шляхом визначення повноважних представників держави. Із повноважним представником держави укладається договір доручення.

Як убачається з ч. 4 ст. 11 Закону України № 185-V, функції з управління корпоративними правами держави виконуються відповідно до цього Закону безпосередньо, без скликання зборів акціонерів, Кабінетом Міністрів України, Фондом державного майна України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності, уповноваженими органами управління в разі, якщо корпоративні права держави становлять 100 відсотків у статутному капіталі господарської організації.

Відповідно до вимог абз. 1 ч. 5 ст. 11 Закону України № 185-V господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов'язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вимогами абз. 4 ч. 5 ст. 11 Закону України № 185-V господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 1 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів.

Як убачається з вимог абз. 4 ч. 5 ст. 11 Закону України № 185-V, господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, сплачують до Державного бюджету України дивіденди у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, нараховані пропорційно розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних капіталах.

Відповідно до вимог абз. 8 ч. 5 ст. 11 Закону України № 185-V господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, але не менше 30 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним. На суму таких коштів органами доходів і зборів нараховується пеня у порядку, визначеному абзацом шостим цієї частини, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України.

Наявні матеріали справи свідчать про таке.

Оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0007141502 відповідачем було винесено за несвоєчасну сплату позивачем узгодженого грошового зобов'язання з частини чистого прибутку, з посиланням на п. 126.1 ст. 126 ПК України (а.с. 7).

Проте, як вже зазначалось, підстави та порядок сплати чистого прибутку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, регулюються п. 17.2, ч. 2, ст. 29 БК України, ст. 11 Закону України № 185-V та п. 2 Порядку.

Тобто, нормами ПК України дане питання не регулюється.

Наведене свідчить, що сплата позивачем визначеної законодавством частини чистого прибутку була здійснена на виконання вимог, зазначених норм БК України, Закону України № 185-V та Порядку, а отже, в даному конкретному випадку не можуть бути застосовані норми ПК України.

Крім того, БК України, Законом України № 185-V та Порядком не передбачено застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату частини чистого прибутку.

Наведене свідчить, що норми ПК України відповідачем були застосовані помилково, оскільки, названим кодексом не передбачено строки сплати зобов'язань з частини чистого прибутку та права податкового органу на винесення в даному конкретному випадку податкового повідомлення - рішення.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів правомірності видачі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, які б спростовували надані позивачем докази.

Водночас суд не приймає до уваги посилання відповідача про те, що сплата частини чистого прибутку має відбуватися в установлений ПК України термін, оскільки, як вже зазначалося, названим кодексом порядок здійсненя даного платежу не врегульований.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення № 0007141502 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 9, 69 - 72, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Переяслав - Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 10 квітня 2014 р. № 0007141502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Племзавод "Яненківський" сплачений ним судовий збір у сумі у сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн 70 коп.

.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 18.07.2014.