Ухвала суду № 39906988, 10.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" липня 2014 р. м. Київ К/800/13028/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді Ліпського Д.В.,

суддів: Головчук С.В.,

Загороднього А.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року та Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа ОСОБА_3 про поновлення на роботі та стягнення суми,-

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області про скасування розпорядження №230 від 04 вересня 2013 року, яким його звільнено з посади начальника фінансового управління Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, за угодою сторін відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України. Просив поновити його на займану раніше посаду та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року - без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки вважає, що судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених статтею 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 займав посаду начальника фінансового управління Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області. Розпорядженням відповідача №230 від 04 вересня 2013 року його звільнено із займаної посади на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України. Підставою видачі даного розпорядження стала заява позивача про звільнення його з посади за згодою сторін від 04 вересня 2013 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, зробив висновок про законність оскаржуваного розпорядження оскільки позивачем не надано доказів написання заяви про звільнення за згодою сторін під тиском. Крім того, суд зробив висновок, що чинним законодавством не передбачена можливість відкликання заяви про звільнення.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком судів виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є угода сторін.

Відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9 слід мати на увазі, що при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП України (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

Сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за п. 1 ст. 36 КЗпП України, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (ст. 38 КЗпП України).

Таким чином, основними умовами угоди про припинення трудового договору за пунктом 1 частини 1 статті 36 КЗпП України , щодо яких сторони трудового договору повинні дійти згоди, є підстава припинення трудового договору та строк, з якого договір припиняється. Визначення ж дати звільнення за згодою сторін є обов'язковою умовою такого звільнення, оскільки сприяє свідомому волевиявленню працівника щодо звільнення з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 ст. 36 КЗпП України, відсутність належного волевиявлення не дає підстав вважати наявність наміру працівника звільнитись саме за згодою сторін, а сама по собі проста згода роботодавця задовольнити прохання працівника про звільнення, також не означає наявність угоди про припинення трудового договору за пунктом 1 частини 1 статті 36 КЗпП України (за угодою сторін).

Даючи оцінку оскаржуваному розпорядженню судами не дали належної оцінки заяві позивача у якій він просить вважати недійсною заяву про звільнення за згодою сторін, що ставить під сумнів волевиявлення позивача щодо звільнення його з посади та досягнення між сторонами згоди на припинення трудового договору.

Приймаючи до уваги те, що судами порушено норми процесуального та матеріального права, які істотно вплинули на повноту з'ясування фактичних обставин справи, рішення підлягають скасуванню з поверненням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати та визначати доведеними обставини, які не були встановлені судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року та Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_2 до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа ОСОБА_3 про поновлення на роботі та стягнення суми направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Д.В. Ліпський

Судді: С.В. Головчук

А.Ф. Загородній