Постанова № 3990553, 29.05.2009, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія   Справа № 2-а-1533/08/1170

Категорія статобліку 2.11.4

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"29" травня 2009 р.

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Могилан С.В., судді Флоренка О.Ю., судді Пасічника Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні 29 травня 2009 року о 12-30 год. адміністративну справу №2-а-1533/08/1170

за позовом :  Фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача :  Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, 25009, м. Кіровоград, вул. Глінки, 2

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

за участю:

секретаря судового засідання - Канюки І.І.,

представників:

позивача - ОСОБА_2 - довіреність від ІНФОРМАЦІЯ_1 р. НОМЕР_1,

відповідача - ОСОБА_2 - довіреність НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2 р.

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Кіровограді про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_3 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1 269 495,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення винесене за наслідками проведеної працівниками Державної податкової інспекції у м. Кіровограді з 16 вересня 2008 року по 29 вересня 2008 року планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.06.2008 року, за результатами якої складено актНОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_4 р.

В своєму позові позивач вказує, що висновки податкового органу, що викладені в акті перевірки, стосовно заниження податку з доходів в сумі 1269495,75 грн. є неправомірними, оскільки відповідно до ст. 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р. №727/98 у разі порушення вимог щодо обсягу виручки чи кількості осіб, що перебувають у трудових відносинах з приватним підприємцем, платник єдиного податку має перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Позивач зазначає, що так як у ІІІ кварталі 2007 року загальний обсяг отриманої ним виручки перевищив 500 тис. грн., то 01.10.2007 року він перейшов на загальну систему оподаткування, обліку та звітності. При цьому позивач зазначає, що в один звітний період неможливе одночасне застосування загальної та спрощеної системи оподаткування. Оскільки позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, то він відповідно до ст. 6 вказаного Указу звільняється від сплати податку з доходів фізичних осіб.

Окрім того, позивач вказує, що в період з 01.01.2007 р. по 30.09.2007 р. він перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, сплачував єдиний податок, а тому сума виручки за ІІ - ІІІ квартал 2007 року в розмірі 10 246 731,00 грн. не включається до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року позивача, а сплачена сума єдиного податку в цьому періоді є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань позивача.

23.12.2009 р. позивачем було подано доповнення до адміністративного позову, в яких він вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_5р. позивач, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування продав комплекс будівель КП ІНФОРМАЦІЯ_6за ціною 10000000,00 грн. ППІНФОРМАЦІЯ_7. Позивач вказує, що проданий ним комплекс будівель є основними фондами, а тому відповідно до абз. 5 п. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» від 03.07.1998 р. №727 виручкою від його реалізації є різниця між сумою, отриманою від реалізації основних фондів та їх залишковою вартістю на момент продажу.

Оскільки, відповідно до довідки б/н від ІНФОРМАЦІЯ_8 р., висновку про вартість майна від ІНФОРМАЦІЯ_5р. залишкова балансова вартість проданого позивачем нерухомого майна станом на час його продажу склала 10 000 000,00 грн., а тому виручка від реалізації вказаного майна становить 0,00 грн.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки проведеною перевіркою встановлено перевищення ОСОБА_1 обсягу виручки від здійснення підприємницької діяльності, що дозволяє перебувати на спрощеній системі оподаткування за третій квартал 2007 року на суму 9 746 731,00 грн. При цьому відповідач вказує, що оскільки позивач перевищив граничний обсяг виручки від здійснення підприємницької діяльності, що дозволяє перебувати на спрощеній системі оподаткування, то перевіряючими правомірно включено суму перевищення до складу річного оподатковуваного доходу.

24.04.2009 р. відповідачем до суду надано пояснення, відповідно до яких при придбанні позивачем нерухомого майна КП ІНФОРМАЦІЯ_6операція була відображена позивачем в бухгалтерському обліку як придбання основних засобів наступним чином:

- у фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва (балансі) по формі №1-м станом на 30.06.2007 р. в графі «основні засоби» по залишковій вартості 1283204,00 грн.;

- в журналі -ордері і відомості по рахунку 1521 «Придбання основних засобів» за І півріччя 2007 року в сумі 1283204,00 грн.;

- в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 1521 «Інвестиції» за 01.05.2007 р. - 30.06.2007 р. в сумі 1283204,00 грн.

В подальшому, придбане майно, згідно експертної оцінки від ІНФОРМАЦІЯ_5р. було переоцінено позивачем та відображено в бухгалтерському обліку наступним чином:

- в журналі-ордері і відомості по рахунку 423 «Дооцінка активів» за 9 місяців 2007 року на суму 8 716 796,00 грн.;

- в журналі-ордері і відомості по рахунку 1521 «Придбання основних засобів» за 2007 рік в сумі 10 000 000,00 грн.

03.11.2008 р. розгляд справи призначений на 26.11.2009 р. було відкладено до 04.12.2008 р. у зв'язку з відрядженням головуючого судді.

04.12.2008 року в судовому засіданні оголошено перерву до 25.12.2008 року для надання сторонами додаткових доказів, яка продовжувалась до 24.02.2009 року, у зв'язку з відсутністю в залі судового засідання електричного струму.

24.02.2009 р. оголошено перерву до 30.04.2009 р., яка продовжувалась до 28.05.2009 р. для надання сторонами додаткових доказів.

28.05.2009 р. розгляд справи було відкладено на 29.05.2009 р. у зв'язку з відсутністю в залі судового засідання електричного струму.

В судове засідання з'явився представник позивача, який позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

В судове засідання з'явився представник відповідача, який позов не визнав з підстав вказаних у запереченні на позовну заяву.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.05.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 03.06.2009 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

З 16 вересня 2008 року по 29 вересня 2008 року посадовою особою Державної податкової інспекції у м. Кіровограді на підставі направлення на перевірку НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_9 р. було проведено планову документальну перевірку суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.06.2008 року. За результатами перевірки було складено актНОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_4 р. (а.с.5-16).

Перевіркою встановлено, зокерма, наступні порушення:

- п. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 р. №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» перевищення обсягу виручки 500 тис. грн.;

- п. 4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 р. №13-92 та ч. «б» п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ - не подано декларацію про доходи за період 21.09.2007 року по 30.09.2007 року;

- ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» - донараховано податок з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності в сумі 1269495,75 грн., в тому числі: за ІІІ квартал 2007 року в сумі 1 269 495,75 грн.

На підставі акту перевіркиНОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_4 р. від ІНФОРМАЦІЯ_3 р. ДПІ у м. Кіровограді було винесено податкове повідомлення-рішення НОМЕР_3, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 269 495,75 грн. (а.с.17).

В судовому засіданні встановлено, що в період з 01.01.2007 року по 30.09.2007 року ОСОБА_1. перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та отримав свідоцтво платника єдиного податку Серії НОМЕР_6від ІНФОРМАЦІЯ_10р. (а.с.19) на діяльність у сфері оптової торгівлі, посередництво в оптовій торгівлі, ремонт спеціалізований тракторів та інших сільгоспмашин.

За заявою відІНФОРМАЦІЯ_11 року НОМЕР_7 відповідачем внесено доповнення виду діяльності до свідоцтва платника єдиного податку, а саме - «купівля і продаж власного нерухомого майна» (а.с.19 - зворотній бік).

В судовому засіданні встановлено, що відповідно договору купівлі-продажу частини цілого комплексу будівель з розстроченням платежу від ІНФОРМАЦІЯ_12 р. НОМЕР_8(а.с.20-21) ОСОБА_1. придбав у Комунального підприємства завод ІНФОРМАЦІЯ_6 93/100 частин комплексу будівель, що знаходиться вАДРЕСА_1 за 1 283 204,00 грн.

Згідно заяви КП заводу ІНФОРМАЦІЯ_6 від 11.06.2007 р. (а.с.22) ОСОБА_1. сплатив остаточну вартість придбаного ним майна на виконання вказаного договору.

На підставі акту прийому-передачі від 16.06.2007 р. (а.с.23) ОСОБА_1. прийняв у власність 93/100 частин комплексу будівель, відповідно до вищевказаного договору купівлі-продажу.

ІНФОРМАЦІЯ_5р. позивач, як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа та як власник нерухомого майна, відповідно до договору купівлі-продажу частини комплексу (з відстрочкою платежу) від ІНФОРМАЦІЯ_5р. НОМЕР_9 (а.с.24-26) продав ППІНФОРМАЦІЯ_7 93/100 частин комплексу будівель КП ІНФОРМАЦІЯ_6за ціною 10 000 000,00 грн.

ДПІ у м. Кіровограді зазначає, що ОСОБА_1, перевищено обсяг виручки, що дозволяє здійснювати підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування на 9 746 731,00 грн. з 21.09.2007 р.

Згідно зі ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р. №727/98 спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Відповідно до абз. 3 п. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Згідно до абз. 5 п. 1 вищевказаного Указу у разі здійснення операції з продажу основних фондів виручкою від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, та їх залишковою вартістю на момент продажу .

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Господарського кодексу України основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.

Розділом 1 наказу Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації «Щодо затвердження Державного класифікатора України ДК 013-97 «Класифікація основних фондів» від 19.08.1997 р. №507 основні фонди - це матеріальні цінності, експлуатаційний період і вартість яких відповідно перевищують відповідно один календарний рік та 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, продані позивачем 93/100 частин цілого комплексу будівель, розташованих в АДРЕСА_1 є основними фондами.

Позивачем до матеріалів справи надано довідку б/н від ІНФОРМАЦІЯ_8 р. (а.с.63), відповідно до змісту якої, залишкова балансова вартість майна на момент продажу ІНФОРМАЦІЯ_5р. складала 10 000 000,00 грн. В обґрунтування також надано журнал-ордер і відомість по рахунку 423 «Дооцінка активів» та 1521 «Придбання основних засобів за 2007 рік» (а.с.89-91).

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що дооцінка основних фондів здійснена позивачем на підставі висновку про вартість майна - 93/100 частин цілого комплексу будівель станом на ІНФОРМАЦІЯ_5р. (а.с.64) відповідно до яких, вартість вказаного майна становить 10 000 000,00 грн. Дослідження здійснено суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_3, який відповідно до Сертифіката НОМЕР_10 від ІНФОРМАЦІЯ_13 р., виданого Фондом державного майна України (а.с.66), має право на самостійне проведення експертної оцінки майна, майнових прав та бізнесу на території України.  

У відповідності до п.16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 року № 92, п ідприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу . У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.

Згідно п.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Мінфіну від 31.03.1999 року № 87, баланс - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.  

Ві дповідно до п. 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 року № 92, переоцінка основних засобів проводиться на дату балансу (тобто 31.03; 30.06; 30.09; 31.12).

Як вбачається зі змісту договору купівлі-продажу та висновку про вартість майна, його оцінку та продаж здійснено в один день, а саме - ІНФОРМАЦІЯ_5року, що унеможливлює здійснення позивачем його переоцінки на дату балансу, а тому пояснення представника позивача в цій частині суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до п.5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р. №727/98, у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

На виконання п.5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р. №727/98 п озивачем була подана заява до Державної податкової інспекції в м.Кіровограді про перехід на загальну систему оподаткування з 01.10.2007 року.

Відповідач вважає, що у випадку перевищення платником податків встановленого ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» граничного розміру обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - 500 тис.грн., обсяг виручки понад встановлений граничний обсяг повинен враховуватися до складу сукупного оподаткованого доходу і підлягати оподаткуванню за правилами, встановленими розділом IV Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» з урахуванням Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в зв'язку з тим, що на думку відповідача, такі доходи є іншими доходами в розумінні п.9.12.2 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» з урахуванням Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (а.с.10).

Суд зауважує, що донарахування податку з доходів фізичних осіб згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відбулось в період, на протязі якого на ОСОБА_1розповсюджувалися пільги, надані суб'єктам, що обрали спрощену систему оподаткування - єдиний податок.

Відповідач зазначив, що відповідно до п. п. 9.12.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені п.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності. Якщо підприємець від здійснення підприємницької діяльності, отримав інші доходи, ніж доходи, які можуть обкладатися таким податком згідно з правилами, встановленими спеціальним законодавством з питань спрощеної системи оподаткування, такий підприємець, на думку податкового органу, повинен сплатити з цих доходів (тобто із суми перевищення понад 500 000,00 грн.) податок з доходів фізичних осіб.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача з наступних підстав.

З огляду на те, що  суб'єкт малого підприємництва сплачує податок з доходів фізичних осіб у складі єдиного податку, в ідповідно до змісту п. 6 Указу Президента України  «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником додатку з доходів фізичних осіб, що узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 22.10.2008 року у справі за позовом фізичної особи підприємця до ДПІ у Святошинському районі м.Києва.

Згідно з п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.200 року № 507 «Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. N 727», на суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 6 не є платниками податку на доходи фізичних осіб, не поширюються вимоги розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. N 13 «Про прибутковий податок з громадян» (у частині доходів від провадження підприємницької діяльності, що здійснюється відповідно до зазначеного Указу).

Згідно п. 9.12. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Суд вважає за необхідне зазначити, що спеціальним законодавством, яке регламентує порядок оподаткування прибутків, отриманих суб'єктом підприємницької діяльності, що сплачує єдиний податок, є Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Виходячи зі змісту положень ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» № 727 спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, в тому числі до фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн. Наслідки перевищення зазначено в п.5 Указу.

Суд вважає, що посилання Державної податкової інспекції в м.Кіровограді на те, що сума перевищення граничного обсягу виручки є іншим доходом в розумінні п.9.12.2 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» з урахуванням Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є необґрунтованими в зв'язку з тим, що така сума перевищення отримана саме від здійснення підприємницької діяльності, зазначеної в свідоцтві платника єдиного податку (а.с.19), а тому не вважається іншими доходами, що узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 22.01.2009 року у справі за позовом фізичної особи підприємця до ДПІ у Солом'янському районі м.Києва.

З аконодавством же не передбачено будь-яких наслідків перевищення вимог встановлених в п. 1 Указу, окрім обов'язку платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування та визначено час такого переходу - наступний звітний період (квартал).

Більш того, п рямого посилання ні Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб», ні Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», ні Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» про підстави та порядок оподаткування податковими органами доходів суб'єктів підприємницької діяльності, які сплачують єдиний податок та перевищили у звітному періоді встановлений ліміт, не містять. Тим більше, перелічені нормативні акти не містять підстав для висновків податкового органу про переведення платника єдиного податку на загальну систему оподаткування з періоду, в якому встановлено перевищення ліміту, та відповідно вирахування податку з доходів фізичних осіб за період сплати позивачем єдиного податку.

При цьому суд враховує, що у  справі «Таммер проти Естонії» Європейський Суд з прав людини наголосив, що однією з вимог, яка випливає з поняття «встановлене законом», є передбачуваність наслідків. Правова норма не вважається «законом», якщо вона не сформульована достатньо чітко для того, щоб громадянин міг регулювати власну поведінку: громадянин повинен мати змогу, користуючись, у разі потреби, відповідною допомогою, передбачити (у розумних межах і за певних обставин), які наслідки може мати конкретний вчинок.

Крім того, статтею 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» передбачено, що доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Підпунктом 4.3.25 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що до доходів, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу, відноситься дохід (прибуток), одержаний самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону . Зазначені правові норми застосовуються до суб'єктів підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців незалежно від отриманого обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та спростовують висновки перевірки ДПІ у м. Кіровограді.

За частиною 2 статті 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно з законодавством України. Проте, до цього часу відповідальність осіб, що сплачують єдиний податок та перевищують обсяг реалізації законодавством не встановлена, у якості заходу відповідальності передбачений лише перехід з наступного звітного періоду на загальну систему оподаткування.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_3 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 269 495,75 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.  Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_3 р., винесене Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді за результатами планової перевірки на підставі актуНОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_4 року, яким фізичній особіОСОБА_1визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 269 495,75 грн.

3. Присудити приватному підприємцю фізичній особіОСОБА_1, ід. код НОМЕР_11 (АДРЕСА_2) з Державного бюджету України (рахунок НОМЕР_12, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 3,40 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Дата виготовлення повного тексту постанови - 03 червня 2009 року.

Колегія суддів Кіровоградського

окружного адміністративного суду

(підпис) С.В. Могилан

(підпис) О.Ю.Флоренко

(підпис) Ю.П. Пасічник

З оригіналом згідно:

Головуючий суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Могилан