Ухвала суду № 39904271, 18.07.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/18914/14-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" липня 2014 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся представник позивача з позовом до відповідача, в якому просить розірвати шлюб між сторонами.

Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Згідно ч. 2 ст. 110 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти.

Суди розглядають спори за позовами громадян України до осіб, які проживають за кордоном, за правилами альтернативної та виключної підсудності.

Як убачається з копії паспорту позивача, вона зареєстрована в АДРЕСА_1

При цьому до позову не долучено жодного документу на підтвердження тієї обставини, що позивач разом з неповнолітньою дитиною проживає саме за вказаною у позові адресою - АДРЕСА_2 (з реєстрацією за цією адресою чи без такої).

Що стосується долученої до позову копії квитанції про сплату грошових коштів гімназії № 30 «Еконад», то вона не є документом, що підтверджує місце проживання осіб на певній адміністративній території, а тим більше за певною адресою.

Відповідно до ст. 115 ЦПК України, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду.

Враховуючи, що позов ОСОБА_1 територіально не підсудний Дніпровському районному суду м. Києва, він підлягає поверненню позивачу для подання до належного суду - за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Крім того, слід звернути увагу позивача (її представників), що позовна заява не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, оскільки не містить повної адреси відповідача.

Також суд звертає увагу позивача та її представників, що відповідно до положень ч. 1 ст. 14 СК України сімейні права є такими, що тісно пов'язані з особою а тому не можуть бути передані іншій особі. Таким чином діюче сімейне законодавство не передбачає можливості розірвання шлюбу представником одного з подружжя за довіреністю.

Відповідно до п. 3 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» від 01.11.2011 року, сплачені суми судового збору повертаються за ухвалою суду у разі повернення позовної заяви.

При подачі зазначеної заяви заявником був сплачений судовий збір у розмірі 243,60 грн., що підтверджується квитанцією № 707.269.1 від 21 травня 2014 року, який підлягає поверненню.

Керуючись ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», ст.ст. 109, 110, 115, 118, 121 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - повернути позивачу для подання до належного суду.

Роз'яснити позивачу її право на подачу позову до суду за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 243,60 грн., сплачений за квитанцією № 707.269.1 від 21 травня 2014 року на розрахунковий рахунок 31216206700005, МФО 820019, ЄДРПОУ 38012871.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання її копії.

Суддя: