АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Номер провадження 22ц/791/1905/14 Головуючий в суді І інстанції: Рядча Т.І.
Категорія: 27 Доповідач: Чиркова К.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2014 року липня місяця 22 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Чиркової К.Г.
Суддів: Пузанової Л.В.
Фурман Т.Г.
при секретарі: Бараш Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 14 травня 2014 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до приватного підприємства «Лікос», ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2010 року публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду із позовом до приватного підприємства «Лікос», ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості, посилаючись на те, що 27 червня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та приватним підприємством «Лікос» укладено Генеральну кредитну угоду №010/03 - 022/063, із додатковими угодами до неї №010/03 - 022/063 -1 від 19.06.2009 року, №010/03 - 022/063 -2 від 19.10.2009 року, №010/03 - 022/063 - 3 від 01.03.2010 року, №010/03 - 022/063 - 4 від 11.11.2010 року, №01003 - 022/063 - 5 від 29.12.2010 року, №010/03 - 022/ 063 - 6 від 31.03.2011 року та №010/03 - 022/063 - 7 від 30.01.2012 року, а також кредитні договори, що були укладені в її рамках, за якими встановлено загальний ліміт кредитування у розмірі 930 260 доларів США, при цьому не відновлювальний субліміт 513 000 доларів США з кінцевим строком погашення до 20 грудня 2012 року, відновлювальний субліміт - 2 7000 000 грн., з кінцевим строком погашення до 22 квітня 2012 року.
З метою забезпечення належного виконання приватним підприємством «Лікос», зобов'язань за вказаними вище кредитними договорами, було укладено договір поруки №12/03 - 022/176 від 01.03.2010 року із додатковими угодами до нього: №12/03 - 022/176/1 від 11.11.2010 року, №12/03 - 022/176/2 від 29.12.2010 року, №12/03 - 022/176/3 від 31.03.2011 року, №12/03 - 022/176/4 від 30.01.2012 року, за умовами якого ОСОБА_4 взяв на себе зобов'язання перед публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» відповідати за зобов'язання приватного підприємства «Лікос», що виникають з умов вказаних вище кредитних договорів, в повному обсязі цих зобов'язань.
Позивач зазначав, що заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 03.06.2013 року, стягнуто з приватного підприємства «Лікос» та ОСОБА_4 достроково та солідарно на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №010/03 - 022/064 від 27.06.2008 року із додатковими угодами до нього, що утворилася станом на 01.07.2012 року в сумі 543 449, 79 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 4343522,43 грн., а також за кредитним договором №010/42 - 0 - 1/333 від 31.03.2011 року із додатковою угодою до нього, що утворилася станом на 01.07.2012 року в сумі 2909 294, 71 грн.
Оскільки станом на 25.10.2013 року судове рішення від 03.06.2013 року відповідачами не виконано, та ОСОБА_4 продовжує порушувати взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами щодо своєчасного погашення кредитних коштів, утворилася заборгованість за кредитним договором №010/03 - 022/064 від 27.06.2008 року у сумі 181 992, 81 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 1 454 668, 53 грн.; та за кредитним договором №010/42 - 0 -1/333 від 31.03.2011 року у розмірі 1 270 591, 5 грн.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути солідано з приватного підприємства «Лікос» та ОСОБА_4 на його користь заборгованість за кредитним договором №010/03 - 022/064 від 27.06.2008 року із додатковими угодами до нього, що утворилася за період з 01.07.2012 року по 25.10.2013 року в сумі 181 992, 81 доларів США, що в гривневому еквіваленті - 1454 668, 53 грн., що складається із заборгованості за процентами в сумі 82 177, 15 доларів США, що еквівалентно 656 841,96 грн., пені за прострочення строків повернення кредиту в сумі 89 707, 76 доларів США, що в гривневому еквіваленті - 717 034,13 грн., пені за порушення строків сплати відсотків в сумі 10 107, 90 доларів США, що в гривневому еквіваленті - 80 792, 44 грн. (відповідно до курсу НБУ станом на 25.10.2013 року 1 долар США дорівнює 7,993 грн.); за кредитним договором №010/42 - 0 -1/333 від 31.03.2011 року із додатковою угодою до нього, що утворилася за період з 01.07.2012 року по 25.10.2013 року в сумі 1 270 591,5 грн., що складається із заборгованості по відсотках у сумі 716 661,13 грн., пені за порушення строків повернення кредиту у сумі 483 316, 98 грн., пені за порушення строків сплати відсотків в сумі 70 613, 39 грн., а також, судові витрати.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 14 травня 2014 року у задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до приватного підприємства «Лікос», ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості, відмовлено.
В апеляційній сказі публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заявлених вимог виходив із того, що строк дії кредитних договорів закінчився, що свідчить про припинення зобов'язань між сторонами, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення ст. 625 ЦК України, проте не звернув уваги на умови укладених кредитних договорів, за якими встановлено не строк дії кредитних договорів, а кінцевий строк погашення кредитних коштів, тобто час протягом якого позичальник має право ними користуватися.
Термін дії кредитних договорів визначено п. 15.1. укладених договорів, за яким кредитні договори вступають в силу з моменту підписання сторонами і діють до повного виконання ними взятих відповідно до цих договорів зобов'язань.
Письмові заперечення на подану апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходили.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 27 червня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та приватним підприємством «Лікос» укладено Генеральну кредитну угоду №010/03 - 022/063, із додатковими угодами до неї №010/03 - 022/063 -1 від 19.06.2009 року, №010/03 - 022/063 -2 від 19.10.2009 року, №010/03 - 022/063 - 3 від 01.03.2010 року, №010/03 - 022/063 - 4 від 11.11.2010 року, №01003 - 022/063 - 5 від 29.12.2010 року, №010/03 - 022/ 063 - 6 від 31.03.2011 року та №010/03 - 022/063 - 7 від 30.01.2012 року, а також кредитні договори, що були укладені в її рамках, за якими встановлено загальний ліміт кредитування у розмірі 930 260 доларів США, при цьому не відновлювальний субліміт 513 000 доларів США з кінцевим строком погашення до 20 грудня 2012 року, відновлювальний субліміт - 2 7000 000 грн., з кінцевим строком погашення до 22 квітня 2012 року.
З метою забезпечення належного виконання приватним підприємством «Лікос», зобов'язань за вказаними вище кредитними договорами, було укладено договір поруки №12/03 - 022/176 від 01.03.2010 року із додатковими угодами до нього: №12/03 - 022/176/1 від 11.11.2010 року, №12/03 - 022/176/2 від 29.12.2010 року, №12/03 - 022/176/3 від 31.03.2011 року, №12/03 - 022/176/4 від 30.01.2012 року, за умовами якого ОСОБА_4 взяв на себе зобов'язання перед публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» відповідати за зобов'язання приватного підприємства «Лікос», що виникають з умов вказаних вище кредитних договорів, в повному обсязі цих зобов'язань.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 03.06.2013 року, зміненим в частині розподілення судових витрат рішенням апеляційного суду Херсонської області від 22.07.2013 року, стягнуто з приватного підприємства «Лікос» та ОСОБА_4 достроково та солідарно на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №010/03 - 022/064 від 27.06.2008 року із додатковими угодами до нього, що утворилася станом на 01.07.2012 року в сумі 543 449, 79 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 4343522,43 грн., а також за кредитним договором №010/42 - 0 - 1/333 від 31.03.2011 року із додатковою угодою до нього, що утворилася станом на 01.07.2012 року в сумі 2909 294, 71 грн.
Із розрахунків заборгованості наданих позивачем вбачається, що станом на 25.10.2013 року судове рішення від 03.06.2013 року відповідачами не виконано, що відповідно до умов укладених кредитних договорів виникла заборгованість за кредитним договором №010/03 - 022/064 від 27.06.2008 року із додатковими угодами до нього, що утворилася за період з 01.07.2012 року по 25.10.2013 року в сумі 181 992, 81 доларів США, що в гривневому еквіваленті - 1454 668, 53 грн., що складається із заборгованості за процентами в сумі 82 177, 15 доларів США, що еквівалентно 656 841,96 грн., пені за прострочення строків повернення кредиту в сумі 89 707, 76 доларів США, що в гривневому еквіваленті - 717 034,13 грн., пені за порушення строків сплати відсотків в сумі 10 107, 90 доларів США, що в гривневому еквіваленті - 80 792, 44 грн. (відповідно до курсу НБУ станом на 25.10.2013 року 1 долар США дорівнює 7,993 грн.); а також, за кредитним договором №010/42 - 0 -1/333 від 31.03.2011 року із додатковою угодою до нього, що утворилася за період з 01.07.2012 року по 25.10.2013 року в сумі 1 270 591,5 грн., що складається із заборгованості по відсотках у сумі 716 661,13 грн., пені за порушення строків повернення кредиту у сумі 483 316, 98 грн., пені за порушення строків сплати відсотків в сумі 70 613, 39 грн.
Вказаний розрахунок відповідає пунктам 6.1., 14.4 зазначених кредитних договорів і відповідачами в порядку передбаченому ст.ст. 10, 60 ЦПК України, не спростовано.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Умовами укладених сторонами договорів, строк користування кредитом визначений по кредитному договору №010/03-022/064 до 20.12.2012 року, а по кредитному договору №010/42-0-1/333 до 22.04.2012 року (а.с. 49, 58).
Згідно із ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Пунктом 15.1 умов укладених кредитних договорів визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до Генерального договору та договорів зобов'язань (а.с. 22, 30, 35, 56).
Таким чином, проценти за кредитним договором нараховуються до моменту повного погашення кредиту та виконання всіх передбачених договором грошових зобов'язань.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив із того, що строк дії кредитних договорів закінчився, у зв'язку з чим до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення ст. 625 ЦК України, проте не звернув уваги на те, що судове рішення від 03.06.2013 року відповідачами не виконано, що з огляду на вимоги ст.ст. 526, 599, 1048 ЦК України, а також умови п. 15.1 укладених кредитних договорів, свідчить про те, що позивач, як кредитодавець, має право на отримання процентів за користування кредитом та пені, які передбачені договором і нараховані банком після ухвалення зазначеного судового рішення, тому дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права слід скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог з викладених вище підстав.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Отже, сплачені апелянтом судові витрати у сумі 5161,50 грн. (3441 грн. + 1720,50 грн.) підлягають стягненню в рівних частинах з приватного підприємства «Лікос» та ОСОБА_4
На підставі викладеного, ст. 1048 ЦК України, ст.ст. 88, 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.
Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 14 травня 2014 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Стягнути солідарно з приватного підприємства «Лікос» та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №010/03 - 022/064 від 27.06.2008 року із додатковими угодами до нього, що утворилася за період з 01.07.2012 року по 25.10.2013 року в сумі 181 992, 81 доларів США, що в гривневому еквіваленті - 1454 668, 53 грн., що складається із заборгованості за процентами в сумі 82 177, 15 доларів США, що еквівалентно 656 841,96 грн., пені за прострочення строків повернення кредиту в сумі 89 707, 76 доларів США, що в гривневому еквіваленті - 717 034,13 грн., пені за порушення строків сплати відсотків в сумі 10 107, 90 доларів США, що в гривневому еквіваленті - 80 792, 44 грн. (відповідно до курсу НБУ станом на 25.10.2013 року 1 долар США дорівнює 7,993 грн.),.
Стягнути солідарно з приватного підприємства «Лікос» та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №010/42 - 0 -1/333 від 31.03.2011 року із додатковою угодою до нього, що утворилася за період з 01.07.2012 року по 25.10.2013 року в сумі 1 270 591,5 грн., що складається із заборгованості по відсотках у сумі 716 661,13 грн., пені за порушення строків повернення кредиту у сумі 483 316, 98 грн., пені за порушення строків сплати відсотків в сумі 70 613, 39 грн.
Стягнути у рівних частинах з приватного підприємства «Лікос» та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір у сумі 5161,50 грн.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 39903502, Апеляційний суд Херсонської області було прийнято 22.07.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 666/7069/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: