Ухвала суду № 39903482, 22.07.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22ц /791/ 2131/2014 Головуючий в суді 1 інстанції: Заславець Н.В.

Категорія: 45 Доповідач: Чиркова К.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року липня місяця 22 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Чиркової К.Г.

Суддів: Пузанової Л.В.

Фурман Т.Г.

при секретарі: Бараш Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який діє від імені ОСОБА_4 на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 30 травня 2014 року в справі за позовом Державного підприємства «Херсонське лісомисливське господарство» до ОСОБА_4 про звільнення земельної ділянки та приведення її до первісного стану,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року державне підприємство «Херсонське лісомисливське господарство» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про звільнення земельної ділянки та знесення самовільно зведених споруд, посилаючись на те, що відповідач працював на посаді майстра лісу Херсонського лісництва дочірнього підприємства «Херсонське лісомисливське господарство», а в липні 2013 року був звільнений з роботи через скорочення штату працівників.

Під час проведення інвентаризації на кордоні Херсонського лісництва було встановлено, що у відділі АДРЕСА_1 земельну ділянку площею 0,3га. відповідач використовує для випасу худоби та незаконно збудував на ній: альтанку розміром 9м на 3.25м.; господарські будівлі розмірами 2.2м. на 2.9м., 2.2м. на 3.3м., 8.2м. на 7.2м.; прибудову з каменю ракушняку до побутового вагончика площею 8.95м. на 6м.; сараї площею 7,2м.на 4,1м., 5,9м. на 4.1м; сарай для худоби 5,1м на 4,1м.; приміщення для зберігання сіна 12м. на 6м., загін для худоби із сітки - рабиця розміром 30.4м. на 8.4м.

Посилаючись на те, що зайнята відповідачем земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду та знаходиться у постійному користуванні державного підприємства «Херсонське лісомисливське господарство» і відповідно до вимог ст.57 ЗК України не може відводитись у власності та використовуватись для ведення особистого господарства, а відповідач у добровільному порядку звільнити земельну ділянку не бажає, позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд зобов'язати ОСОБА_4 звільнити від власних речей та привести до стану придатного до використання за цільовим призначенням - два побутові вагони, а також звільнити земельну ділянку площею 0,345га., яка розташована на території відділу АДРЕСА_1 від господарських будівель та споруд, а саме: альтанки довжиною 9 метрів, шириною 3,25м.; дві господарські будівлі - дах дерев'яний довжиною 2,4м. шириною 2.9м, та довжиною 2.2м. шириною 3.3м; прибудову до вагончика з каменя ракушняка довжиною 8,95м. на 6м. і 4 господарські будівлі довжиною 8.2м. на 7.2м., сарай довжиною 7.2м. на 4.1м., сарай довжиною 5.9м. на 2.4м., сарай для худоби довжиною 5.1м. на 4.1м.; приміщення для зберігання сіна довжиною 12м. на 6м.; загін для худоби із сітки - рабиця довжиною 30.4м. на 8.4м. та зобов'язати ОСОБА_4 за власний рахунок привести земельну ділянку в придатний для використання стан та знести всі тимчасові споруди.

Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 30 травня 2014 року позов задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_4 звільнити від власних речей два побутові вагони (інвентарний номер 20300047 та №10300016), що розташовані на земельній ділянці площею 0,3га. на території відділу АДРЕСА_1 належні державному підприємству «Херсонське лісомисливське господарство» і привести їх до придатного для використання за цільовим призначенням стану.

Зобов'язано ОСОБА_4 звільнити земельну ділянку площею 0,3га., розташовану на території відділу АДРЕСА_1 державного підприємства «Херсонське лісомисливське господарство» в Цюрупинському районі, Херсонської області зі знесенням за власний рахунок самовільно збудованих на ній тимчасових споруд, а саме: альтанки довжиною 9 метрів на 3,25м. з довжиною металевого каркасу 3.45м. із двоскатним шиферним дахом; три господарські будівлі з односкатними дерев'яними дахам розмірами 2,4м. на 2.9м., 2.2м. на 3.3м.; прибудову до вагончика з каменя ракушняка довжиною 8,95м. на 6м. та висотою 2.5м. із шиферним дахом розміром 8.2м. на 7.2м., висотою 3.5м. стіни із шиферу; два сараї зі шиферними дахами розміром 7.2м. на 4.1м. та розміром 5.9м. на 2.4м.; сарай для худоби розміром 5.1м. на 4.1м. з односкатними шиферним дахом; приміщення для зберігання сіна розміром 12м. на 6м.; загін для худоби із сітки - рабиця довжиною 30.4м. на 8.4м. з однієї сторони та плитами з іншої.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, який діє від імені ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, суд не врахував, що позивач не набув у встановленому законом порядку права користування земельною ділянкою, оскільки за відсутності державного акта на землю, належними доказами є планово - картографічні матеріали лісовпорядкування, які в матеріалах справи відсутні, а також те, що відповідач збудував споруди під час перебування у трудових відносинах із позивачем і діяв від імені та з дозволу юридичної особи. Окрім того, суд не звернув увагу на те, що позивач обрав спосіб захисту, який не передбачений ст.16 ЦК України.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу державне підприємство «Херсонське лісомисливське господарство» в Цюрупинському районі, Херсонської області її доводи не визнало, рішення суду просить залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст.57 ЗК України, земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установами та організаціям у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Згідно до ст. 5 Лісового Кодексу України до земель лісового призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами та болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Судом установлено, що державне підприємство «Херсонське лісомисливське господарство» в Цюрупинському районі, Херсонської області засноване на державній власності, створене відповідно до наказу №178 від 20.10.2004 року Державного комітету лісового господарства України «Про реорганізацію державних лісогосподарських об'єднань та створення державних підприємств».

ОСОБА_4 працював у державному підприємстві «Херсонське лісомисливське господарство» з 2000 року на посаді лісника, а з 01.01.2011 року на посаді майстра лісу, звільнений з роботи 01.07.2013 року за п.1 ст.40 КЗпП України.

Для службового користування йому було надано два побутові вагони за інвентарними номерами 10300047 та 10300016, які є власністю позивача та розташовані на земельній ділянці площею 0.3га. на території відділу АДРЕСА_1 лісомисливського господарства, що підтверджується копіями облікових карток основних засобів та витягу планово - картографічних матеріалів з лісовпорядкування.

Зазначена земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду та перебуває у постійному користуванні державного підприємства «Херсонське лісомисливське господарство» з 1951 року (а.с.7-16,43-47,66-69,100-105,110).

Відповідач після звільнення із роботи продовжує безпідставно використовувати для власних потреб побутові вагони, а також самовільно збудовані ним господарські будівлі та споруди, а саме: альтанку розміром 9м. на 3,25м. з довжиною металевого каркасу 3.45м. із двоскатним шиферним дахом; три господарські будівлі з односкатними дерев'яними дахами розмірами 2,4м. на 2.9м., 2.2м. на 3.3м; прибудову до вагончика з каменя ракушняка довжиною 8,95м. на 6м. та висотою 2.5м. з шиферним дахом розміром 8.2м. на 7.2м., висотою 3.5м. стіни із шиферу; два сараї зі шиферними дахами розміром 7.2м. на 4.1м. та розміром 5.9м. на 2.4м.; сарай для худоби розміром 5.1м. на 4.1м. з односкатними шиферним дахом; приміщення для зберігання сіна розміром 12м. на 6м.; загін для худоби із сітки - рабиця довжиною 30.4м. на 8.4м. з однієї сторони та плитами з іншої.

При зазначених обставинах та враховуючи, що спірна земельна ділянка відноситься до лісових земель і відповідно до ст. 5 Лісового Кодексу України використовується виключно для потреб лісового господарства, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог і вважає, що цей висновок відповідає обставинам справи в межах наданих сторонами доказів та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, належних доказах і, як такі, що висновки суду не спростовують підлягають відхиленню.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача відносно того, що державне підприємство «Херсонське лісомисливське господарство» не набуло у встановленому законом порядку права користування земельною ділянкою, оскільки та обставина, що державне підприємство «Херсонське лісомисливське господарство» не має державного акту на право постійного користування земельною ділянкою не має правового значення при вирішенні даного спору, так як відповідно до п.5 розділу VІІІ Прикінцевих положень Лісового Кодексу України до одержання у встановленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними ділянками, документами, що посвідчують це право на раніше надані землі, є планово - картографічні матеріали лісовпорядкування.

Такі матеріали позивачем надані та відповідачем не спростовані.

Не заслуговують на увагу також, доводи апелянта відносно будівництва ОСОБА_4 господарських споруд та будівель під час перебування у трудових відносинах з позивачем та з дозволу юридичної особи, оскільки належних доказів того, що зазначені споруди перебувають на балансі позивача в матеріалах справи відсутні, а з часу припинення трудових правовідносин з позивачем у відповідача відсутнє будь - яке право на користування належним позивачу майном та використання спірної земельної ділянки для особистих потреб.

Необґрунтованими є також доводи відносно невірно обраного позивачем способу захисту, оскільки статтею 16 ЦК України передбачено, як спосіб захисту порушеного права, припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з урахуванням предмету спору та доводів апеляційної скарги не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє від імені ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 30 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: