Ухвала суду № 39900641, 15.07.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/6828/13-а

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до Державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» про стягнення заборгованості на покриття витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за списком 2 у розмірі 11 095,40 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року пенсійний орган звернувся з вищевказаним адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що відповідач не сплачує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, чим порушує вимоги п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року адміністративний позов було задоволено.

Стягнуто з Державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» (код ЄДРПОУ 01188477) на користь управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (код ЄДРПОУ 26302649, банк ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 328845, р/р 256013013705) заборгованість на покриття витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за списком № 2 у розмірі 11 095 грн. 40 коп.

Не погоджуючись з даною постановою суду ДП «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що ДП «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Приморському м. Одеси за № П0282, як платник страхових внесків відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В ході судового розгляду встановлено, що на підприємстві відповідача виконуються роботи із шкідливими та важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій та посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Також встановлено, що у відповідача працювали працівники на посадах, які передбачені списком №2, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що надає їм право для нарахування пільгової пенсії. Це підтверджується відповідними довідками, які уточнюють особливий характер роботи чи умов необхідних для призначення пенсії на пільгових умовах, необхідних для нарахування пільгової пенсії за списком №2, наявними в матеріалах справи.

На підставі вищезазначених довідок Управліннями Пенсійного фонду України були призначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах, що підтверджено заявами про призначення пенсії, розпорядженнями, протоколами та розрахунками стажу, наявними в матеріалах справи, які своєчасно їм виплачувались по списку № 2, що підтверджено відповідними довідками про виплату пенсій.

В ході судового розгляду встановлено, що позивач надсилав на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в пропорційній частині, залежно від стажу роботи працівника на цьому підприємстві відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та повідомлення про необхідність сплатити борг за отриманими ними розрахунками по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 2.

У строки передбачені чинним законодавством фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за списком № 2 за період липень-вересень 2013 року включно відповідач самостійно не сплатив та у нього утворилась заборгованість у розмірі 11 095,40 грн., що підтверджується розрахунком боргу та карткою особового рахунку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком № 2 у сумі 11 095,40 грн.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

За змістом ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Для цих платників збору, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

На підставі ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», взяття на облік до Пенсійного фонду юридичних осіб, незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування відбувається на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором.

У відповідності до абз. б) ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, також працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36 затверджені Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Довідкою, що уточнює особливий характер роботи або умови праці підтверджено, що працівникові, який працював на підприємстві відповідача на посаді, яка передбачені списком № 2, надається право для нарахування пільгової пенсії.

За правилами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою КМУ України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, а саме відшкодування підприємствами та організаціями витрат ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, з коштів, призначених на оплату праці.

Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Водночас зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Такий порядок був передбачений Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно ч.1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (яким є відповідач), крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто для чоловіків - після досягнення 60 років.

Абзацом 1 п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, відповідач зобов'язаний покривати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пенсій, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список № 2), що відповідно до п.1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» є об'єктом оподаткування, а по списку № 1 - підприємства та організації відшкодовують з коштів, призначених на оплату праці з дня набрання чинності цим законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

На підставі п 6.1 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 (із змінами та доповненнями) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За змістом п.6.4 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України», розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

За правилами п.6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до п. 6.9. Інструкції, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

В ході судового розгляду встановлено, що позивач надсилав на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період, за який стягується борг.

Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком № 2 у сумі 11 095,40 грн., що підтверджується обґрунтованим помісячним розрахунком заявленої для стягнення суми боргу та карткою особового рахунку, а, відтак, підлягає стягненню у судовому порядку.

Водночас колегія суддів наголошує на тому, що виходячи з аналізу положень наведених вище законів обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 25 вересня 2012 року (справи NN 21-293а12, 21-294а12), 2 жовтня 2012 року (справа N 21-250а12) та 16 квітня 2013 року (справа N 21-12а13).

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року у справі № 815/6828/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян