Постанова № 39900477, 22.07.2014, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/694/14-а

Номер провадження № 2-а/315/19/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 рокуГуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі головуючого: судді Яроша С.О.

при секретарі: Прістенській Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області щодо недоплати пенсії особі, яка отримала ядерну шкоду здоров`ю відповідно до Віденської Конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

05.06.2014 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області щодо недоплати пенсії особі, яка отримала ядерну шкоду здоров`ю відповідно до Віденської Конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов`язання вчинити певні дії.

В позові позивач посилалася на те, вона є дружиною особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, інваліда 2 групи, 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, її чоловік перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області і отримував пенсію в розмірі, меншому ніж визначено ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії відповідно до ч.1 ст.50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для інваліда 2 групи у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, з вини відповідача її чоловікові пенсія нараховувалась неправильно, посилається на ст.ст. 19, 22 Конституції України, вважає, що відповідач повинен виплатити їй як дружині чоловіка, який постраждав при ліквідації Чорнобильської катастрофи, заборгованість, що становить різницю між сумою, що вийде при перерахунку основної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та сумою фактично виплаченої пенсії за період з 13 травня 1994 року по дату прийнятого рішення, прохає визнати причину пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними, поновити строк звернення до суду, визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області щодо недоплати пенсії, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області здійснити перерахунок пенсії чоловіка в період з призначення по дату прийнятого рішення відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру основної пенсії 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 50% мінімальної пенсії за віком, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області виплатити їй недоплачену суму заборгованості по виплаті пенсії за даний період, яка виникне в результаті перерахунку, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області станом на день прийняття рішення встановити їй пенсію за віком в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 50% мінімальної пенсії за віком та виплачувати її в подальшому і збільшувати розмір, застосовуючи правила, передбачені статтею 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

03.07.2014 року до суду звернувся відповідач з запереченням на адміністративний позов, в якому посилався на те, що чоловік ОСОБА_1 отримував пенсію по 3 групі інвалідності і помер ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті чоловіка позивач, яка знаходиться на обліку в Управлінні як пенсіонер за віком, 11.10.2007 року звернулася до них з заявою про про встановлення надбавки до пенсії, посилаються на те, що відповідно до п.4 ч.1 ст.1219 ЦК України право на пенсію не входить до складу спадщини, так як нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, прохали відмовити в задоволенні позову, при розгляді справи застосувати строк позовної давності.

У судовому засіданні позивач позов підтримала, суду пояснивши, що вона є дружиною особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, інваліда 2 групи, 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, її чоловік перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області і отримував пенсію в розмірі, меншому ніж визначено ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії відповідно до ч.1 ст.50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для інваліда 2 групи у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, з вини відповідача її чоловікові пенсія нараховувалась неправильно, посилається на ст.ст. 19, 22 Конституції України, вважає, що відповідач повинен виплатити їй як дружині чоловіка, який постраждав при ліквідації Чорнобильської катастрофи, заборгованість, що становить різницю між сумою, що вийде при перерахунку основної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та сумою фактично виплаченої пенсії за період з 13 травня 1994 року по дату прийнятого рішення, прохає визнати причину пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними, поновити строк звернення до суду, визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області щодо недоплати пенсії, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області здійснити перерахунок пенсії чоловіка в період з призначення по дату прийнятого рішення відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру основної пенсії 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 50% мінімальної пенсії за віком, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області виплатити їй недоплачену суму заборгованості по виплаті пенсії за даний період, яка виникне в результаті перерахунку, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області станом на день прийняття рішення встановити їй пенсію за віком в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 50% мінімальної пенсії за віком та виплачувати її в подальшому і збільшувати розмір, застосовуючи правила, передбачені статтею 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У судовому засіданні представник відповідача Снісарь В.Д. позов не визнала, суду пояснивши, що чоловік ОСОБА_1 отримував пенсію по 3 групі інвалідності і помер ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті чоловіка позивач, яка знаходиться на обліку в Управлінні як пенсіонер за віком, 11.10.2007 року звернулася до них з заявою про про встановлення надбавки до пенсії, посилаються на те, що відповідно до п.4 ч.1 ст.1219 ЦК України право на пенсію не входить до складу спадщини, так як нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, прохали відмовити в задоволенні позову, при розгляді справи застосувати строк позовної давності.

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на повному, всебічному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів, вважає встановленими наступні обставини:

Позивач народилася 21.04.1941 року, що підтверджується витягом з її паспорту громадянина України (а.с.7).

30.01.1967 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1, виданим 30.01.1967 року в с. Вільківець Богуславського району Київської області (а.с.8).

ОСОБА_3 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії.

З 06.01.2006 року довічно ОСОБА_3 встановлена 2 група інвалідності внаслідок аварії на ЧАЕС.

02.04.2007 року розпорядженням №202639 Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області ОСОБА_3 здійснено перерахунок його пенсії і розмір її становив 790,60 грн. з 01.10.2007 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_2, виданим ІНФОРМАЦІЯ_1 виконавчим комітетом Мирненської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області (а.с.10).

Після смерті ОСОБА_3 позивачу була призначена пенсія.

02.07.2014 року розпорядженням № 116370 позивачу призначена пенсія за віком з 01.07.2014 року в розмірі 1551,66 грн., в якій передбачено підвищення членам сімей померлих осіб, прирівняних до військовослужбовців.

Позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2011 року №121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.2 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2011 року №121/2001 Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та цим положенням.

Відповідно до ст.1.1 Положення про управління Пенсійний фонд України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року №8-2 управління Пенсійний фонд України в районах, містах і районах в містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до ст.1.2 Положення про управління Пенсійний фонд України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року №8-2 управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2011 року №121/2001, постановами правління та наказами Фонду, наказами та розпорядженнями регіональних управлінь, а також цим Положенням.

Відповідно до ч.2.1 п.2 Положення про управління Пенсійний фонд України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року №8-2, основним завданням управління є забезпечення призначення і виплати пенсій відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорії 1 встановлюються у вигляді а) державної пенсії, б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до 1 категорії призначається щомісячна додаткова пенсія інваліду 3 групи в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, відносно яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчою по 3 групі інвалідності 6 мінімальних пенсій за віком.

Судом встановлено, що до суду звернулася дружина свого померлого чоловіка, право на отримання пенсії якого у розмірі, передбаченому ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порушувалось відповідачем з позовом про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області щодо недоплати пенсії, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області здійснити перерахунок пенсії чоловіка в період з призначення по дату прийнятого рішення відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру основної пенсії 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 50% мінімальної пенсії за віком, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області виплатити їй недоплачену суму заборгованості по виплаті пенсії за даний період, яка виникне в результаті перерахунку, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області станом на день прийняття рішення встановити їй пенсію за віком в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 50% мінімальної пенсії за віком та виплачувати її в подальшому і збільшувати розмір, застосовуючи правила, передбачені статтею 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України у випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: права на пенсію.

Як вбачається з позову та позовних вимог позивач вважає, що відповідачем порушено право її померлого чоловіка на отримання ним пенсії в розмірі, передбаченому ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином позивачем пред'явлено вимоги в інтересах свого чоловіка, що не грунтується на законі.

Крім того, судом встановлено, що позивачу нараховується та виплачується пенсія відповідно до вимог діючого законодавства, а саме на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення", частиною 3 якої встановлено доплату до підвищення членам сімей загиблих осіб, зазначених у п.1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, відповідно до якого розмір зазначеного підвищення становив 42 % прожиткового мінімуму, встановленого Законом для осіб, які втратили працездатність, постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 року №112, якою було внесено зміни до підпункту 1 п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення"цифри і слова "42 відсотка прожиткового мінімуму" замінено на слова і цифри "398,58 грн.".

Таким чином дії відповідача щодо нарахування та виплати пенсії позивачу необхідно визнати правомірними, так як відповідач як орган державної влади діяв відповідно до ст.19 Конституції України, а саме: лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А тому позов не підлягає задоволенню, так як не підтверджений встановленими обставинами та наданими суду доказами.

Керуючись ст.ст. 8-11, 159-164, 167 КАС України, ст.ст. 49, 50, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" зі змінами внесеними 25.03.2014 року суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області щодо недоплати пенсії особі, яка отримала ядерну шкоду здоров'ю відповідно до Віденської Конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

З рішенням в повному обсязі сторони можуть ознайомитися 24.07.2014 року.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя: Ярош С. О.