Вирок № 39900453, 09.07.2014, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/383/14-к

Номер провадження № 1-кп/315/71/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.07.2014 Гуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі головуючого: судді Яроша С.О.

при секретарі: Прістенскій Н.М.

за участю прокурора: Рули І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області кримінальне провадження №12014080220000102 від 09.02.2014 року з обвинувальним актом за звинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився: м. Гуляйполе Запорізької області, громадянина України, українця, освіти середньої, одруженого, безпартійного, непрацюючого, не депутата, невійськовозобов`язаного, незареєстрованого, мешкаючого: АДРЕСА_1, маючого судимість:

25.03.2013 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.122 КК України до 1 року позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця роботи або проживання,

в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, маючи непогашену і не зняту в установленому законом порядку судимість, в період звільнення його від відбування покарання з випробуванням, належних для себе висновків не зробив, на шлях виправлення не став, скоїв ряд корисливих кримінальних правопорушень.

Так, на початку жовтня 2013 року у вечірній час в м. Гуляйполе Запорізької області ОСОБА_1, керуючись корисливими мотивами, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_2, належного ОСОБА_2, таємно викрав бувший у використанні синтетичний килим розміром 1 м х 3 м вартістю 672,30 грн., належний ОСОБА_3, чим спричинив останній матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, в середині грудня 2013 року близько 18 години в м. Гуляйполе Запорізької області ОСОБА_1, керуючись корисливими мотивами, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, шляхом вільного доступу, знаходячись в роздягальні, яка розташована на території ферми по вул. Вербова, належній ОСОБА_2, таємно викрав бувший у використанні зарядний пристрій для акумуляторних батарей "Forte СВ-15" вартістю 341,25 грн., належний ОСОБА_2, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 11.01.2014 року близько 17 години 00 хвилин в м. Гуляйполе Запорізької області ОСОБА_1, керуючись корисливими мотивами, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, шляхом вільного доступу, знаходячись в автомобілі "Форд транзит" реєстраційний номер НОМЕР_1, належного ОСОБА_4, який знаходився поблизу домоволодіння АДРЕСА_3, звідки таємно викрав бувший у використанні мобільний телефон "Nokia 5230" вартістю 312 грн., належний ОСОБА_4, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 16.01.2014 року близько 20 години 00 хвилин в м. Гуляйполе Запорізької області ОСОБА_1, керуючись корисливими мотивами, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, шляхом вільного доступу проник до погребу літньої кухні, що розташована на території домоволодіння АДРЕСА_4, належного ОСОБА_5, звідки таємно викрав 40 кг картоплі по ціні 7 грн. за один кг на суму 280 грн., 10 скляних банок ємкістю по 1 літру кожна з варенням малини по ціні 20 грн. за одну банку на суму 200 грн., 5 скляних банок ємкістю по 1 літру кожна з варенням полуниці по ціні 20 грн. за одну банку на суму 100 грн., та з господарчої будівлі викрав бувшу у використанні пластикову каністру ємкістю 20 літрів вартістю 25 грн., заповнену дизельним пальним в кількості 15 літрів по ціні 9,20 грн. за один літр на суму 138 грн., належних ОСОБА_5, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на загальну суму 718 грн.

Крім того, 02.02.2014 року близько 20 години 30 хвилин в м. Гуляйполе Запорізької області ОСОБА_1, керуючись корисливими мотивами, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, шляхом вільного доступу проник до погребу літньої кухні, що розташована на території домоволодіння АДРЕСА_4, належного ОСОБА_5, звідки намагався таємно викрасти 30 кг картоплі по ціні 7 грн. за один кг на суму 210 грн., 1 скляну банку ємкістю 1 літр з салатом баклажану вартістю 10 грн., 1 скляну банку ємкістю 1,5 літра вартістю 15 грн., 1 скляну банку ємкістю 1 літр з виноградним соком вартістю 10 грн., 3 скляних банки ємкістю по 0,5 літрів кожна по ціні 10 грн. на суму 30 грн., 2 скляних банки ємкістю по 0,5 літрів кожна з варенням малини по ціні 10 грн. за одну банку на суму 20 грн., належних ОСОБА_5, однак при цьому будучи виявленим власником ОСОБА_5 злочин не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, міг завдати ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 295 грн.

У судовому засіданні підсудний свою вину визнав в повному обсязі, суду пояснивши, що на початку жовтня 2013 року він працював у ОСОБА_2 по господарству і коли вивозив сміття з подвір`я останнього погрузив на причеп і вивіз синтетичний килим, належний ОСОБА_3, а потім відніс його додому, останній вилучено і повернуто потерпілій, можливо він неправильно зрозумів потерпілу, вважаючи, що килим їй не потрібен, і в середині грудня 2013 року він працював у ОСОБА_2 по господарству, так як останній не розрахувався з ним, то він перебуваючи у приміщенні для роздягання викрав зарядний пристрій для акумуляторних батарей, останній вилучено та повернуто потерпілому, працюючи у ОСОБА_4 він з козирка автомобіля потерпілого викрав мобільний телефон, який здав сусіду для ремонту, останній вилучено та повернуто потерпілому, 16.01.2014 року у відсутність потерпілого проник до його літньої кухні, звідки викрав пластикову каністру з дизельним паливом та консервацію, каністру з паливом поміняв на картоплю у сусіда, так як потрібні були харчі, пластикову каністру вилучили та повернули потерпілому, за дизельне паливо він не відшкодовував, 02.02.2014 року він у відсутність потерпілого ОСОБА_5. проник в літню кухню на його подвір`ї, де у підвалі набрав у мішок, який знайшов там же, картоплі та консервації, та виніс з підвалу нагорі і поставив за дверима, однак був виявлений потерпілим, викрадене повернуто потерпілому, у скоєному розкаюється, прохає не позбавляти його свободи.

Потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що він мешкає по АДРЕСА_4 в м. Гуляйполе Запорізької області, 02.02.2014 року він прийшов додому і побачив, що двері майстерні незачинені, зайшовши до приміщення він побачив обвинуваченого біля каністр з дизельним паливом, коли він видворив обвинуваченого з двору, то за дверима майстерні побачив мішок, в якому знаходилась картопля та консервація у кількості, вказані в обвинувальному акті, які обвинувачений приготував, щоб вкрасти, в той же день він з дружиною перевірив наявність консервації у підвальному приміщенні, яке знаходиться в приміщенні майстерні і виявили відсутність картоплі близько 40 кг та 10 скляних банок з малиною та 5 скляних банок з суницею, 25 літрову пластикову каністру з дизельним паливом, яку потім пустою повернули йому працівники міліції, прохає покарати обвинуваченого на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що він прохав обвинуваченого допомогти йому по господарству і той більше місяця допомагав йому, в цей час він виявив пропажу мобільного телефону, який знаходився в автомобілі, пропажу виявив не одразу, так як рідко користувався цим телефоном, телефон повернули працівники міліції, прохає покарати обвинуваченого несуворо.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що є сусідом обвинуваченого, той приніс йому каністру, в якій було 5-6 літрів солярки, він не питав, де той її взяв, віддав за неї пляшку горілки, солярку він використав, а каністру згодом вилучили працівники міліції.

Прокурор вважає, що вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження під час судового слідства в повному обсязі і підтверджується зібраними під час досудового слідства і дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: поясненнями потерпілих, їх заявами про вчинення кримінального правопорушення, речовими доказами, дії підсудного органами досудового слідства правильно кваліфіковані по епізоду крадіжки килима у ОСОБА_3 За ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна, по епізоду крадіжки зарядного пристрою для акумуляторних батарей у ОСОБА_2 у грудні 2013 року та по епізоду крадіжки мобільного телефону у ОСОБА_4 11.01.2014 року за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, по епізоду крадіжки у ОСОБА_5 за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна повторно, поєднане з проникненням у сховище, по епізоду замаху на викрадення у ОСОБА_5 02.02.2014 року за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України як замах на викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у сховище, при призначенні покарання підсудному пропонував врахувати пом`якшуючі покарання обставини: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, як обтяжуючу покарання обставину: скоєння злочину в стані алкогольного сп`яніння, посередньо характеризується за місцем проживання та прохав призначити обвинуваченому покарання за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, у виді 1 року позбавлення волі, за скоєння злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України, у виді 2 років позбавлення волі, за скоєння злочинів передбачених ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України та ч.3 ст.185 КК України, у виді 3 років позбавлення волі, застосувати ч.1 ст.70 КК України та за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі, застосувати ч.1 ст.71 КК України та призначити остаточне покарання за сукупністю вироків і до призначеного судом покарання частково приєднати покарання невідбуте за вироком Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 25.03.2013 року, призначивши остаточне покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Винуватість обвинуваченого у скоєнні крадіжки синтетичного килима у ОСОБА_3 підтверджується показаннями обвинуваченого про те, що на початку жовтня 2013 року він працював у ОСОБА_2 по господарству і коли вивозив сміття з подвір`я останнього погрузив на причеп і вивіз синтетичний килим, належний ОСОБА_3, а потім відніс його додому, останній вилучено і повернуто потерпілій, можливо він неправильно зрозумів потерпілу, вважаючи, що килим їй не потрібен, а також іншими дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: витягом з кримінального провадження №12014080220000128, заявник: ОСОБА_3, дата внесення до ЄРДР: 15.02.2014 року, правова кваліфікація: ч.1 ст.185 КК України за фабулою: в період часу з вересня 2013 року по 04.10.2013 року ОСОБА_1, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_2 в м. Гуляйполе Запорізької області скоїв крадіжку килиму, чим спричинив ОСОБА_3 матеріальний збиток на суму 300 грн. (а.с.71), протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.02.2014 року про те, що на початку жовтня 2013 року невстановлена особа шляхом вільного доступу з території домоволодіння скоїла крадіжку коврової доріжки розміром 1 м х 3 м коричневого кольору (а.с.73), протоколом огляду місця події від 15.02.2014 року, з якого слідує, що в ході огляду території домоволодіння АДРЕСА_2 в м. Гуляйполе Запорізької області килима не виявлено (а.с.79), протоколом огляду предмету від 21.03.2014 року, з якого слідує, що предметом огляду є килим коричневого кольору розміром 1 метр на 3 метри (а.с.74), довідкою про те, що вартість 1 метра коврової доріжки станом на 04.10.2013 року становить 107 грн. (а.с.81), речовим доказом у справі: килимом коричневого кольору розміром 1 метр на 3 метри, переданим на зберігання ОСОБА_3 (а.с.83), висновком експерта №357 від 18.02.2014 року, відповідно до якого залишкова вартість з урахуванням зносу бувшого у використанні синтетичного килиму розміром 1 метр на 3 метри станом на час скоєння злочину: на жовтень 2013 року в середньому склала 672,30 грн. (а.с.75-77).

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, в їх сукупності, вважає, що винуватість обвинуваченого в скоєнні крадіжки килима у ОСОБА_3 знайшла своє підтвердження у повному обсязі і дії обвинуваченого органами досудового слідства правильно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна.

Винуватість обвинуваченого у скоєнні крадіжки зарядного пристрою для акумуляторних батарей у ОСОБА_2 підтверджується показаннями обвинуваченого про те, що в середині грудня 2013 року він працював у ОСОБА_2 по господарству, так як останній не розрахувався з ним, то він перебуваючи у приміщенні для роздягання викрав зарядний пристрій для акумуляторних батарей, останній вилучено та повернуто потерпілому, а також іншими дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: витягом з кримінального провадження №12014080220000103, заявник: ОСОБА_2, дата внесення до ЄРДР: 09.02.2014 року, правова кваліфікація: ч.1 ст.185 КК України, за фабулою: в середині грудня 2013 року невідома особа шляхом вільного доступу зі складського приміщення ферми, розташованої в м. Гуляйполе Запорізької області по вул. Вербова скоїла крадіжку зарядного пристрою для акумулятора автомобіля, чим спричинила ОСОБА_2 матеріальний збиток (а.с.36), протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 09.02.2014 року від ОСОБА_2 про те, що в середині грудня 2013 року невідома особа шляхом вільного доступу зі складського приміщення ферми, розташованої в м. Гуляйполе Запорізької області по вул. Вербова скоїла крадіжку зарядного пристрою для акумулятора автомобіля (а.с.38), довідкою про те, що вартість зарядного пристрою "Forte СВ-15" станом на січень 2014 року становить 350 грн. (а.с.39), протоколом огляду місця події від 09.02.2014 року, з якого слідує, що в ході огляду території домоволодіння по АДРЕСА_5 Запорізької області зарядного пристрою для акумуляторних батарей не виявлено (а.с.40-41), висновком експерта № 328 від 15.02.2014 року, відповідно до якого залишкова вартість з урахуванням зносу бувшого у використанні зарядного пристрою для акумуляторних батарей "Forte СВ-15" станом на час скоєння злочину: на грудень 2013 року в середньому склала 341,25 грн. (а.с.43-44), речовим доказом у справі: зарядним пристроєм для акумуляторних батарей "Forte СВ-15", переданим на зберігання ОСОБА_2 (а.с.47).

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, в їх сукупності, вважає, що винуватість обвинуваченого в скоєнні крадіжки зарядного пристрою для акумуляторних батарей у ОСОБА_2 знайшла своє підтвердження у повному обсязі і дії обвинуваченого органами досудового слідства правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Винуватість обвинуваченого у скоєнні крадіжки мобільного телефону у ОСОБА_4 підтверджується показаннями обвинуваченого про те, що він, працюючи у ОСОБА_4, з козирка автомобіля потерпілого викрав мобільний телефон, який здав сусіду для ремонту, останній вилучено та повернуто потерпілому, показаннями потерпілого ОСОБА_4, який суду пояснив, що він прохав обвинуваченого допомогти йому по господарству і той більше місяця допомагав йому, в цей час він виявив пропажу мобільного телефону, який знаходився в автомобілі, пропажу виявив не одразу, так як рідко користувався цим телефоном, телефон повернули працівники міліції, а також іншими дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: витягом з кримінального провадження №12014080220000104, заявник ОСОБА_4, дата внесення до ЄРДР: 09.02.2014 року, правова кваліфікація: ч.1 ст.185 КК України, за фабулою: 12.01.2014 року невідома особа шляхом вільного доступу з автомобіля "Форд", який знаходився на території домоволодіння АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_4, скоїла крадіжку мобільного телефону "Nokia 2530", чим спричинила ОСОБА_4 матеріальний збиток (а.с.49), протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 09.02.2014 року від ОСОБА_4 про те, що 12.01.2014 року в м. Гуляйполе з автомобіля "Форд", який знаходився на території домоволодіння АДРЕСА_3, невідома особа скоїла крадіжку мобільного телефону "Nokia 2530" (а.с.51), протоколом огляду місця події від 09.02.2014 року, з якого слідує що об'єктом огляду є територія домоволодіння АДРЕСА_3 в м. Гуляйполе Запорізької області, в ході огляду якої виявлено автомобіль "Форд" реєстраційний номер НОМЕР_1, при огляді салону якого мобільного телефону "Nokia 2530" не виявлено (а.с.52), довідкою про те, що вартість мобільного телефону "Nokia 2530" станом на 12.01.2014 року становить 500 грн. (а.с.56), речовим доказом: мобільним телефоном "Nokia 2530", переданим на зберігання ОСОБА_4 (а.с.55), висновком експерта №329 від 15.02.2014 року, відповідно до якого залишкова вартість з урахуванням зносу бувшого у використанні мобільного телефону "Nokia 2530", який почав використовуватися з січня 2011 року, станом на час скоєння злочину: на 12.01.2014 року в середньому становить 312 грн. (а.с.58-60).

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, в їх сукупності, вважає, що винуватість обвинуваченого в скоєнні крадіжки мобільного телефону у ОСОБА_4 знайшла своє підтвердження у повному обсязі і дії обвинуваченого органами досудового слідства правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Винуватість обвинуваченого у скоєнні крадіжки у ОСОБА_5 підтверджується показаннями обвинуваченого про те, що 16.01.2014 року в у відсутність потерпілого він проник до його літньої кухні, звідки викрав пластикову каністру з дизельним паливом та консервацію, каністру з паливом поміняв на картоплю у сусіда, так як потрібні були харчі, пластикову каністру вилучили та повернули потерпілому, за дизельне паливо він не відшкодовував, показаннями потерпілого ОСОБА_5, який суду пояснив, що він мешкає по АДРЕСА_4 в м. Гуляйполе Запорізької області, 02.02.2014 року він прийшов додому і побачив, що двері майстерні незачинені, зайшовши до приміщення він побачив обвинуваченого біля каністр з дизельним паливом, коли він видворив обвинуваченого з двору, то за дверима майстерні побачив мішок, в якому знаходилась картопля та консервація у кількості, вказаній в обвинувальному акті, які обвинувачений приготував, щоб вкрасти в той же день він з дружиною перевірив наявність консервації у підвальному приміщенні, яке знаходиться в приміщенні майстерні і виявили відсутність картоплі близько 40 кг та 10 скляних банок з малиною та 5 скляних банок з суницею, 25 літрову пластикову каністру з дизельним паливом, яку потім пустою повернули йому працівники міліції, а також іншими дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: витягом з кримінального провадження №12014080220000102, заявник: ОСОБА_5, дата внесення до ЄРДР: 09.02.2014 року, правова кваліфікація: ч.3 ст.185 КК України, за фабулою: на протязі січня 2014 року невідома особа шляхом вільного доступу з домоволодіння АДРЕСА_4 Запорізької області, з літньої кухні викрала консервацію, сиру картоплю та дизельне паливо, чим спричинила ОСОБА_5 матеріальний збиток (а.с.84), протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 09.02.2014 року ОСОБА_5 про те, що на початку січня 2014 року в АДРЕСА_4 скоїла крадіжку консервації, картоплі та близько 15 літрів дизельного палива (а.с.86), протоколом огляду місця події від 09.02.2014 року, з якого слідує, що об'єктом огляду є територія домоволодіння АДРЕСА_4 Запорізької області, в ході огляду якої виявлено, що на території домоволодіння розташована літня кухня, під час огляду якої виявлено, що остання має погріб, під час огляду якого виявлено, що на полицях останнього знаходиться консервація в скляних банках (а.с.88), протоколом проведення слідчого експерименту від 13.03.2014 року за участю потерпілого ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_1, з якого слідує, що на пропозицію слідчого підозрюваному розповісти про те, що його пов'язує з домоволодінням АДРЕСА_4 в м. Гуляйполе Запорізької області, останній пояснив, що 16.01.2014 року він прийшов на територію даного домоволодіння у відсутність потерпілого та проник до літньої кухні, де взяв консервацію до рук, а в кутку стояла каністра білого кольору, яку він прихопив з собою (а.с.64-66), ілюстраційною таблицею до протоколу проведення слідчого експерименту від 13.03.2014 року за участю потерпілого ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_1, де на фото №1 зображений підозрюваний ОСОБА_1, який вказує рукою на погріб, і якому останній до мішку набрав картоплі разом з консервацією продуктів харчування та намагався викрасти (а.с.67), довідкою про те, що вартість бувшої у використанні полімерної каністри ємкістю 20 літрів станом на січень 2014 року становить 25 грн., вартість 1 кг картоплі станом на січень 2014 року становить 7 грн., вартість 1 літра малинового варення станом на січень 2014 року становить 20 грн., вартість 1 літра полуничного варення станом на січень 2014 року становить 20 грн. (а.с.90), довідкою про те, що роздрібна вартість 1 літра дизельного палива станом на 16.01.2014 року становить 9,20 грн. (а.с.91), протоколом огляду від 20.03.2014 року, з якого слідує, що об'єктом огляду є пластмасова каністра білого кольору ємністю 20 літрів, яку добровільно видав ОСОБА_6 (а.с.93), речовим доказом: пластмасовою каністрою білого кольору ємністю 20 літрів, переданою на зберігання ОСОБА_5 (а.с.95).

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, в їх сукупності, вважає, що винуватість обвинуваченого в скоєнні крадіжки пластикової каністри та консервації у ОСОБА_5 знайшла своє підтвердження у повному обсязі і дії обвинуваченого органами досудового слідства правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням в сховище.

Винуватість обвинуваченого у замаху на скоєння крадіжки у ОСОБА_5 02.02.2014 року підтверджується показаннями обвинуваченого про те, що 02.02.2014 року він у відсутність потерпілого ОСОБА_5 проник в літню кухню на його подвір`ї, де у підвалі набрав у мішок, який знайшов там же, картоплі та консервації, та виніс з підвалу нагору і поставив за дверима, однак був виявлений потерпілим, викрадене повернуто потерпілому, показаннями потерпілого ОСОБА_5, який суду пояснив, що він мешкає по АДРЕСА_4 в м. Гуляйполе Запорізької області, 02.02.2014 року він прийшов додому і побачив, що двері майстерні незачинені, зайшовши до приміщення він побачив обвинуваченого біля каністр з дизельним паливом, коли він видворив обвинуваченого з двору, то за дверима майстерні побачив мішок, в якому знаходилась картопля та консервація у кількості, вказані в обвинувальному акті, які обвинувачений приготував, щоб вкрасти, а також іншими дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: витягом з кримінального провадження №12014080220000112, заявник самостійне виявлення слідчим кримінального правопорушення під час досудового розслідування, дата внесення до ЄРДР: 13.02.2014 року, правова кваліфікація: ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, за фабулою: 02.02.2014 року близько 20 години 00 хвилин ОСОБА_7, керуючись корисливими мотивами, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу проник до складського приміщення домоволодіння АДРЕСА_4 Запорізької області, що належить ОСОБА_5, де у погребі складського приміщення взяв два мішки з картоплею та консервацією у скляних банках, але був затриманий власником даного майна при виході з його домоволодіння (а.с.61), протоколом проведення слідчого експерименту від 13.03.2014 року за участю потерпілого ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_1, з якого слідує, що на пропозицію слідчого підозрюваному розповісти про те, що його пов'язує з домоволодінням АДРЕСА_4 в м. Гуляйполе Запорізької області, останній пояснив, що 02.02.2014 року близько 20 годин 30 хвилин він прийшов на територію даного домоволодіння у відсутність потерпілого та проник до літньої кухні, де він раніше бував, спустився у погріб, і у білий целофановий мішок, який знаходився там, набрав два відра картоплі та консервацію, що знаходилась на полицях, та підняв мішок нагору, в цей момент до кухні зайшов власник і забрав у нього те, що він намагався викрасти (а.с.64-66), ілюстраційною таблицею до протоколу проведення слідчого експерименту від 13.03.2014 року за участю потерпілого ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_1, де на фото №1 зображений підозрюваний ОСОБА_1, який вказує рукою на погріб, в якому останній до мішку набрав картоплі разом з консервацією продуктів харчування та намагався викрасти (а.с.67).

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, в їх сукупності, вважає, що винуватість обвинуваченого у замаху на скоєння крадіжки картоплі та консервації у ОСОБА_5 02.02.2014 року знайшла своє підтвердження у повному обсязі і дії обвинуваченого органами досудового слідства правильно кваліфіковані за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, як замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням в сховище.

При визначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, як обставину, яка пом`якшує відповідальність: щиросердне каяття та активне сприяння слідству, особу обвинуваченого: скоїв ряд злочинів в період звільнення від відбування покарання з випробуванням у виді позбавлення волі, характеризується негативно за місцем проживання, ту обставину, що викрадене майно в основному повернуто потерпілим в натурі, крім дизельного палива та консервації потерпілому ОСОБА_5, вартість яких не відшкодована, позов не заявлено, думку потерпілого ОСОБА_8 про несуворе покарання та думку потерпілого ОСОБА_5 про покарання на розсуд суду, та вважає, що обвинуваченому повинно бути призначене покарання в умовах ізолювання від суспільства.

При призначені покарання необхідно застосувати ч.1 ст.70 КК України та призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

При призначенні покарання необхідно застосувати ч.1 ст.71 КК України та призначити покарання за сукупністю вироків і до покарання призначеного судом частково приєднати покарання невідбуте за вироком Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 25.03.2013 року з урахуванням вимог, передбачених ст.72 КК України.

Під час досудового слідства обвинуваченому ухвалою слідчого судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області ОСОБА_9 від 27.03.2014 року обирався запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком на 60 днів.

Враховуючи, що існує ризик скоєння обвинуваченим нового злочину, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому до набрання вироком законної чинності запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши під варту із зали суду.

Речовий доказ: зарядний пристрій для акумуляторних батарей "Forte СВ-15", переданий на зберігання ОСОБА_2, необхідно залишити останньому за належністю.

Речовий доказ: мобільний телефон "Nokia 2530", переданий на зберігання ОСОБА_4, необхідно залишити останньому за належністю.

Речовий доказ: килим коричневого кольору розміром 1 метр на 3 метри, переданий на зберігання ОСОБА_3, необхідно залишити останній за належністю.

Речовий доказ: пластмасова каністра білого кольору ємністю 20 літрів, передана на зберігання ОСОБА_5, необхідно залишити останньому за належністю.

Цивільні позови у справі не заявлено.

Процесуальні витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 328 від 15.02.2014 року на суму 146,70 грн., судової товарознавчої експертизи № 329 від 15.02.2014 року на суму 146,70 грн., судової товарознавчої експертизи № 357 від 18.02.2014 року на суму 146,70 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до ч.2 ст.124 КПК України в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України суд, -

П Р И С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України у виді 1 року позбавлення волі, за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, у виді 2 років позбавлення волі, за скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі, за скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, у виді 3 років позбавлення волі.

Застосувати ч.1 ст.70 КК України та призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити покарання у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі.

Застосувати ч.1 ст.71 КК України та призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків і до призначеного судом покарання частково приєднати покарання, невідбуте за вироком Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 25.03.2013 року, призначивши остаточне покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 обрати у виді тримання під вартою, взявши під варту із зали суду.

Строк покарання ОСОБА_1 відраховувати з 09 липня 2014 року.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави р/р №31116115700009 одержувач УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя 24060300 код банку 813015 код ЄДРПОУ 38025367 назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області процесуальні витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 328 від 15.02.2014 року, судової товарознавчої експертизи № 329 від 15.02.2014 року, судової товарознавчої експертизи № 357 від 18.02.2014 року на загальну суму 440,10 грн.

Речовий доказ: зарядний пристрій для акумуляторних батарей "Forte СВ-15", переданий на зберігання ОСОБА_2, залишити останньому за належністю.

Речовий доказ: мобільний телефон "Nokia 2530", переданий на зберігання ОСОБА_4, залишити останньому за належністю.

Речовий доказ: килим коричневого кольору розміром 1 метр на 3 метри, переданий на зберігання ОСОБА_3, залишити останній за належністю.

Речовий доказ: пластмасову каністру білого кольору ємкістю 20 літрів, передану на зберігання ОСОБА_5, залишити останньому за належністю.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення вручити прокурору, потерпілим та обвинуваченому.

Суддя: С. О. Ярош