Ухвала суду № 39900273, 22.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року Справа: № 826/5281/14

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,

за участю секретаря Бабенка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АРАБСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЮЕЙ» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРАБСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЮЕЙ» ( далі - позивач ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників ( далі - відповідач ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.03.2014 року № 0000254103.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 18 червня 2014 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог, так як, на думку апелянта, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «АРАБСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЮЕЙ» ( далі - ТОВ «АРАБСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЮЕЙ» ) є юридичною особою-правонаступником ТОВ «Кувейт Енерджі Юкрейн», яка перебуває на податковому обліку Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників як платник податку на додану вартість ( далі - ПДВ ).

Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з ПДВ за грудень 2012 року, за результатами якої складено акт від 14.02.2014 року № 146/28-10-41-30/31511844.

Згідно з висновками зазначеного акту перевірки, відповідачем було встановлено порушення товариством вимог податкового законодавства, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 642 311,00 грн. та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму 142 950,00 грн.

На підставі та на виконання акту перевірки від 14.02.2014 року № 146/28-10-41-30/31511844 Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.03.2014 року № 0000254103, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення ПДВ за грудень 2013 року на 642 311,00 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, нормами Податкового кодексу України ( далі - ПК України ), Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 ( далі - Порядок № 984 ), Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 року № 765 ( далі - Порядок № 765 ).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У п. 3 Порядку № 984 закріплено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 3 Порядку № 765, зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, розраховані територіальним органом Міндоходів, відображаються ним в інтегрованій картці платника за даними електронного реєстру повідомлень-рішень у частині узгоджених сум.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою, за наявності якої у платника податків виникає обов'язок включити суми податкового зобов'язання до показників податкової звітності, є його узгодженість. При цьому, сам по собі факт складання податковими органами акту перевірки із зазначенням у ньому відповідних висновків щодо порушення платником податків вимог податкового законодавства не тягне за собою жодних негативних наслідків для суб'єкта господарювання до моменту винесення щодо нього відповідного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, оскільки станом на момент складання позивачем податкової декларації з ПДВ за грудень 2013 року - 18.01.2014 року відповідачем не було прийнято податкове повідомлення-рішення на підставі висновків, викладених в акті від 31.12.2013 року № 1538/41-40/31511844, а на момент здійснення камеральної перевірки 14.02.2014 року податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі вказаного акту не було узгодженим, то у ТОВ «АРАБСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЮЕЙ» не було жодних правових підстав та не виникало відповідного обов'язку для врахування висновків цього акту при складанні податкової звітності за грудень 2013 року.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що апелянтом у доводах апеляційної скарги не наведено жодних обґрунтувань, які б спростовували викладену аргументацію та правильність висновків суду першої інстанції, а тому колегія суддів вважає, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, діючи у порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, не довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 14.03.2014 року № 0000254103 та не переконав суд у своїй правоті.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позовних вимог і приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, із дотриманням вимог ст. 159 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2014 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст рішення виготовлено 25.07.2014 року.

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Федотов І.В.