Ухвала суду № 39899859, 23.07.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/6784/14-ц Провадження № 22-ц/772/2275/2014Головуючий в суді першої інстанції:Бойко В. М.Категорія: 5Доповідач: Береговий О. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Берегового О.Ю.

суддів: Луценка В.В., Денишенко Т.О.

при секретарі: Сніжко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою представника позивачів ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25 червня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 про стягнення компенсації за частку в майні -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою суду від 25 червня 2014 року заяву представника позивачів ОСОБА_2 про призначення судової будівельно-технічної експертизи визнано неподаною та повернуто заявнику.

З вказаною ухвалою не погодився представник позивачів та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та направити заяву для розгляду по суті до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів скарги зазначає, що ухвала є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, так як вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, оскільки суд дійшов до помилкового висновку про необхідність сплати судового збору.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали позовної заяви, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Вінницького міського суду знаходиться зазначена цивільна справа. 05 червня 2014 року представником позивачів було заявлено клопотання про призначення по справі будівельно-технічної експертизи (а.с. 22).

Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою судді від 05 червня 2014 року вказана заява була залишена без руху, як така, що подана без додержання вимог ст. 133 ЦПК України, оскільки до заяви не був доданий документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення доказів.

Такий висновок суду першої інстанції є вірним, та не суперечать нормам чинного законодавства з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Вінницького міського суду 05 червня 2014 року було залишено без руху заяву представника позивачів ОСОБА_2 про призначення експертизи у зв'язку з несплатою судового збору та заявникам надано строк чотири дні для усунення недоліків.

В зв'язку з тим, що зазначені недоліки позивачем усунуто не було, ухвалою Вінницького міського суду від 25 червня 2014 року заяву про призначення експертизи визнано неподаною та повернуто заявнику.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору.

Частина 2 вказаної статті визначає способи забезпечення доказів, якими є допит свідків, призначення експертизи, витребування та /або/ огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.

За змістом ст. ст. 133-135 ЦПК України інститут забезпечення доказів направлений на вжиття судом термінових заходів щодо закріплення фактичних даних; такі процесуальні дії проводяться судом лише за наявності заяви, передбаченої статтею 134 ЦПК України; процесуальним законом встановлено спеціальний порядок вирішення такої заяви - ст. 135 ЦПК України.

Підпунктом 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено справляння судового збору за подання до суду заяв про забезпечення доказів або позову.

У пункті 6 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10-1386/0/4-12 від 27.09.2012 року «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» на зміст якого посилається апелянт роз'яснено, що підпунктом 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону передбачено справляння судового збору за подання до суду заяв про забезпечення доказів або позову. Разом із тим статтею 134, частиною другою статті 151 ЦПК не передбачено наслідків неподання доказів сплати названого збору в установленому порядку і розмірі за подання заяви про забезпечення доказів чи позову. Враховуючи аналогічні ситуації, передбачені статтями 119, 121 ЦПК, у випадку відсутності доказів сплати судового збору за подання до суду заяв про забезпечення доказів або позову, суд має залишити таку заяву без руху. Сплата судового збору у випадку, передбаченому підпунктом 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону, за подання до суду заяви про забезпечення доказів здійснюється лише у випадку, якщо така заява розглядається у порядку, визначеному статтею 135 ЦПК, а не за подання клопотання про витребування доказів (стаття 137 ЦПК ), яке розглядається за правилами статей 130, 168 ЦПК.

Оскільки витребування доказів є одним із способів забезпечення доказів, який регламентується ст. 137 ЦПК України і не потребує сплати судового збору, то інші способи забезпечення доказів - допит свідків, призначення експертизи ті ін. на думку колегії суддів не звільняють особу, яка подає таке клопотання від сплати судового збору.

Тому суд обґрунтовано залишив заяву представника позивачів про забезпечення доказів без руху, надавши йому строк для усунення недоліків, і внаслідок невиконання ухвали суду, визнав її неподаною та повернув заявнику.

Відповідно до ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає необхідним відхилити апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_2 та залишити ухвалу першої інстанції від 25 червня 2014 року без змін, оскільки суд постановив вказану її з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Вінницького міського суду від 25 червня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: