Рішення № 39895340, 25.07.2014, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/3392/14-ц

Провадження № 2/591/1896/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2014 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - Міліціанова Р.В., при секретарі - Бузовій Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Суми цивільну справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про захист прав споживача та стягнення грошових коштів -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду і свої вимоги мотивує тим, що згідно укладених з банком депозитних договорів йому несвоєчасно повернуто грошові кошти, тому вважає, що має право на їх повернення, а також одержання відсотків за депозитами по день фактичного повернення грошових коштів, 3% річних за прострочення виплати коштів.

Сторони до суду не з'явились, повідомлені належним чином.

Суд, вивчивши матеріали даної цивільної справи, встановив наступне:

23.07.2013р. між позивачем та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» було укладено депозитний Договір банківського вкладу «Швейцарський «Постійний» «Щомісячний» №622048/2013 (а.с.5) в доларах США зі строком вимоги про повернення вкладу - 24 серпня 2014р.

Позивачем в рамках вказаного договору внесено депозитні кошти в сумі 9000,00 доларів США, що підтверджується квитанцією від 23.07.2013р. (а.с.7).

Також, сторонами укладено Договір банківського вкладу на вимогу «Для виплат» НОМЕР_1 (а.с.6).

06.02.2014р. ОСОБА_1 подано заяву про дострокове розірвання договору банківського вкладу (а.с.8), в якій сторонами погоджено дату перерахування вкладу та процентів - 24.02.2014р.

З банківської виписки від 16.05.2014р. (а.с.9) судом встановлено, що, на виконання вимог п.1.2. Договору банківського вкладу «Швейцарський «Постійний» «Щомісячний» №622048/2013 від 23.07.2013р., відповідачем перераховано грошові кошти на вкладний рахунок НОМЕР_1 «Для виплат», а також нараховано 7% річних в розмірі 418,34 долара США.

Станом на дату розгляду справи депозит та нараховані відсотки позивачу не повернуто через відсутність грошових коштів в касі банку.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно із частиною першою статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених. договором.

Відповідно до частини п'ятої статті 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Тому, суд погоджується з доводами позивача про те, що в зв'язку з несвоєчасним поверненням депозитних коштів мало місце порушення вимог ст.ст.526, 625, ч.3 ст.1068, ст.1074 ЦК України, ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Отже, позовні вимоги в частині стягнення депозитних коштів в сумі 9000,00доларів США підлягають задоволенню.

Також суд вважає обґрунтованими вимоги позову щодо сплати відсотків по день фактичного повернення вкладу - 24.03.2014р.

Одночасно, суд критично оцінює позицію позивача з приводу нарахування та стягнення відсотків за депозитом по квітень 2014 року в сумі 52,50 доларів США, оскільки згідно п.1.2. депозитного договору банк відкриває позивачу вкладний рахунок НОМЕР_1, на який перераховує відсотки та вклад по закінченні строку дії депозитного договору.

.Тобто, в даному випадку сторонами погоджено спосіб повернення депозиту та нарахованих відсотків не шляхом фактичної видачі через касу, а - перерахування на рахунок «Для виплат».

Відповідачем виконано умови з повернення вкладу у визначений договором спосіб, а також по день фактичного перерахування нараховано 7% річних, тобто дотримано договірного зобов'язання.

Верховним судом України у постанові Судової палати у цивільних справах від 29 травня 2013 р. у справі № 6-39цс13 зроблено висновок, що необхідно стягувати проценти по банківським вкладам за прострочений строк до дня фактичного повернення коштів вкладникам.

Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.» (ч.1 ст.360-7 ЦПК України).

Однак, в ході розгляду цієї справи судом встановлено, що депозитні відносини, які були предметом розгляду у справі № 6-39цс13 та судів попередніх інстанцій відрізняються від умов депозитних договорів, укладених між сторонами.

З тексту Ухвали Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від "24" жовтня 2012 р. у справі №22-ц/0190/5444/2012 (посилання наявне в тексті Ухвали Верховного суду України), яка в подальшому оскаржувалась до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, після цього переглядалась Верховним судом України у справі № 6-39цс13, судом встановлено:

«Згідно з п.4.6 договорів, у випадку коли в день закінчення строку дії вкладу, вкладник не звернувся до банку з вимогою про отримання вкладу, строк дії вкладу, зазначений у п.2.2 продовжується на такий саме строк. Разом з тим, згідно з п.6.2 Договір вважається розірваним якщо Банк відмовляється після закінчення строку дії вкладу (встановленого п.2.2) від подовження строку вкладу. В цьому випадку Банк за 10 днів до закінчення строку дії вкладу, повідомляє вкладника у письмовій формі про відмову продовжувати строк дії вкладу та повертає суму вкладу на рахунок. Своїх зобов'язань за договором - повернути суми вкладів, Банк не виконав, не повідомив вкладника про відмову продовжувати строк дії вкладу.

Отже, відповідно до положень ст. 598 ЦК України, зобов'язання сторін за договором припиняються з моменту належного виконання сторонами зобов'язань, тому строк дії вкладів слід вважати продовженим, що дає позивачам право на отримання процентів на вклади за період з 13 квітня 2009 року до 30 грудня 2009 року та інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів, як частини грошового зобов'язання».

Таким чином, підставою для зроблених верховним судом висновків стала пролонгація депозитного договору, що автоматично зобов'язувало банк нараховувати відсотки, встановлені депозитним договором.

Депозитні правовідносини по даній справі врегульовані по іншому, а саме повернення грошових коштів та сплата відсотків здійснюється шляхом їх перерахування на поточний рахунок.

Крім того, Верховним судом України визначено власне обов'язок банку сплачувати відсотки до фактичного моменту повернення вкладу, однак не зазначено, що їх розмір повинен відповідати первісній відсотковій ставці, що визначена в договорі.

Відповідно до ст.32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

Тобто, після перерахування коштів на інший рахунок, при обчисленні відсотків слід керуватися умовами Договору банківського вкладу на вимогу «Для виплат» НОМЕР_1 від 23.07.2013 р., згідно п.1.4 якого відсоткова ставка становить 0,1% річних.

З банківської виписки від 16.05.2014р. (а.с.9) судом встановлено, що банком дотримано вимог ст.1061 ЦК України, виконуються умови договору та щомісячно на залишок коштів нараховуються 0,1% річних.

Отже, вимоги позову щодо стягнення відсотків за депозитом підлягають частковому задоволенню в розмірі нарахованих банком грошових зобов'язань в сумі 437,50 доларів США.

Суд вважає необґрунтованою позицію відповідача щодо неможливості стягнення боргу в зв'язку з обмеженнями Національного банку України на видачу іноземної валюти, оскільки норми ЦК України мають вищу юридичну силу за регуляторні акти НБУ, вказані обмеження можуть впливати на виконання судового рішення, стати підставою для зміни способу його виконання, однак не можуть стати перешкодою для задоволення вимог позивача.

В силу ч.1 ст.10 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивачем нараховано 3% річних лише на суму депозиту (9000,00 дол. США) за період з 25.03.2014р. по 19.05.2014р., вимог щодо нарахування 3% річних на повну суму з відсотками не пред'явлено.

Тому, суд виходить з розміру пред'явлених вимог.

Визначаючи строк прострочення відповідачем виплати вкладу та нарахованих відсотків суд виходить з положень Договору банківського вкладу на вимогу «Для виплат» НОМЕР_1 від 23.07.2013 р., які не встановлюють конкретного строку повернення коштів, п.1.5. договору визначає лише, що позичальник може пред'явити вимогу про повернення коштів в будь - який момент.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем вперше пред'явлено вимогу про повернення коштів 12.04.2014р., що підтверджено відповідною заявою (а.с.10).

Отже, протягом семи днів до 19.04.2014р. відповідач повинен був повернути грошові кошти.

Відповідно до ч.5 ст.254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Оскільки, 19.04.2014р. - субота вихідний день, то останнім днем строку є 21.04.2014р., тобто прострочення відбулось починаючи з 22.04.2014р., в межах пред'явлених вимог до 19.05.2014р. сума 3% річних становить:

Сума боргу (дол. США)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів900022.04.2014 - 19.05.2014283 %20.71Таким чином, загальна сума 3% річних складає 20,71 долара США.

При винесенні судового рішення суд враховує Правові позиції Верховного суду України від 20.03.2014р. «Аналіз практики застосування ст.625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві», згідно яких визнано правильною практику судів про стягнення 3% річних виключно в національній валюті України.

Таким чином, сума боргу становить 9000,00 доларів США депозитних коштів, 437,50 доларів США нарахованих відсотків, всього 9437,50доларів США.

Станом на момент винесення рішення виплачено 300,00доларів США, що підтверджено банківською випискою від 25.07.2014р., то стягненню підлягає 9137,50грн., що згідно офіційного курсу НБУ станом на дату винесення рішення (1долар США = 11,682867грн.) складає еквівалент 106752,20грн.

3% річних в сумі 20,71доларів США станом на дату винесення судового рішення становить 241,95грн.

Тому, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На виконання вимог ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам.

Оскільки, позов пред'явлено на суму 9513,20 доларів США, що станом на 19.05.2014р. згідно курсу гривні до долару США (1 долар США = 11,752057грн.) становить 111799,67грн. (в позові неправильно обраховано ціну позову за курсом НБУ, що діяв станом на 16.05.2014р.), тому на момент подачі позову слід було сплатити 1118,00грн. судового збору.

Позов пред'явлено на суму 9513,20 доларів США, задоволено частково на суму: 9158,21 доларів США, однак 300 доларів США сплачено в ході судового розгляду, що не звільняє від сплати судових витрат, тобто розмір вимог, з яких слід сплачувати судовий збір складає 9458,21доларів США, що становить 99,42%, то розмір судового збору складає 1111,52грн. Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, то судові витрати на користь держави слід стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10-11, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь ОСОБА_1 9137,50 доларів США, що на дату винесення рішення згідно офіційного курсу Національного банку України становить еквівалент 106752,20грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь ОСОБА_1 3% річних за період прострочення виплати коштів за Договором банківського вкладу НОМЕР_1 від 23.07.2013 р. з 22.04.2014р. по 19.05.2014р. включно в сумі 241,95грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь держави судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1111,52грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо скаргу не було подано.

Суддя Р.В. Міліціанов