ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" липня 2014 р.Справа № 916/1266/14
За позовом Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М"
до відповідача Військової частини А2171
про стягнення 49465,06 грн.
Суддя Панченко О.Л.
Представники:
від позивача не з'явився;
від відповідача Дідок Н.П.
Суть спору: Мале приватне підприємство "Фірма "Альфа-М" звернулося до суду з позовом та уточненням до нього, в якому просить стягнути з відповідача Військової частини А2171 заборгованість у сумі 35651,21 грн., інфляційні витрати у сумі 4994,56 грн., 3% річних у сумі 4003,45 грн., пеню у сумі 2451,14 грн., збитки від неодержаного доходу в сумі 2364,70 грн., судовий збір у сумі 1827 грн., а також витрати позивача на відрядження свого представника до суду в зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в суді у сумі 2008,61 грн. та інші судові витрати, яких зазнає позивач за час розгляду справи в суді.
Представник відповідача позов не визнає з підстав, викладених у відзиві на позов, а також звернувся до суду з заявою про застосування позовної давності.
Беручи до уваги, що:
21 травня 2007р. між Військовою частиною А2171 (надалі - "Замовник") та Малим приватним підприємством "Фірма "Альфа-М" (надалі - "Виконавець") був укладений договір № 284 на виконання технічного обслуговування систем зв'язку на ВЗ "Парус" та ВЗ "Весна", згідно з яким Замовник передає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати технічне обслуговування систем зв'язку на ВЗ "Парус" та ВЗ "Весна". Відповідно до п. 3.1 договору сума, на яку укладений цей договір, за кошторисом 284/5 на 2007 рік становить 12762,67 грн. (додаток № 8.1). Замовник виконує оплату технічного обслуговування на підставі пред'явлених Виконавцем рахунків з підписаними Замовником актами виконаних робіт. Датою виникнення зобов'язань згідно з чинним законодавством є дата підписання актів виконаного технічного обслуговування (п. 3.2 договору). У випадку прострочення оплати виконаного технічного обслуговування нараховується пеня в розмірі ставки НБУ за кожен день прострочення до дня оплати (п. 4.4 договору). Договір діє з моменту підписання до 31 грудня 2007р. з можливістю подальшої пролонгації (п. 6.1 договору).
Додатковою угодою № 5 від 06.11.2007р. до договору № 284 від 21.05.2007р. строк дії договору був продовжений на 2008 рік. Також сторонами визначено, що технічне обслуговування виконується за кошторисом 284/6 на суму 12762,67 грн., сума договору збільшується на 12762,67 грн.
Мале приватне підприємство "Фірма "Альфа-М" зобов'язання за договором виконало в повному обсязі на загальну суму 25525,34 грн., що підтверджується актами виконаного технічного обслуговування від 06.11.2007р. № 1/11, від 10.11.2008р. № 1/11.
Однак відповідач оплату за надані послуги не здійснив, у зв'язку з чим позивачем на адресу Військової частини А2171 була направлена претензія № 11/7 від 30.07.2010р., в якій позивач просив сплатити 50897,20 грн. в рахунок погашення заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 3% річних, пені та збитків від неодержаного доходу. Відповідач надав відповідь на претензію від 10.09.2010р. № 1288, в якій визнав заборгованість у сумі 35651,21 грн., однак зазначив, що не має можливості погасити заборгованість у зв'язку з відсутністю фінансування.
10.09.2010р. між Військовою частиною А2171 (надалі - "Сторона 1") та Малим приватним підприємством "Фірма "Альфа-М" (надалі - "Сторона 2") був укладений договір № 284-1, згідно з яким Сторона 1 зобов'язується погасити заборгованість Стороні 2, визнану у відповіді № 1288 від 10.09.2010р. на претензію № 11/7 від 30.07.2010р. в сумі 35651,21 грн. за технічне обслуговування внутрішніх станцій зв'язку в/ч А2171, в терміни та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 договору). Сторона 1 самостійно, без пред'явлення рахунку від Сторони 2, перераховує на поточний рахунок Стороні 2 суму боргу, вказану в п. 1.1, не пізніше 31.03.2011р. з урахуванням індексу інфляції за період з 30.06.2010р. до дня перерахування, якщо за цей період індекс інфляції перевищує 100% та з урахуванням 3% річних за період з 30.06.2010р. до дня перерахування згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (п. 2.1 договору). Сторона 2 відмовляється від примусового стягнення боргу зі Сторони 1 з дня набрання чинності згідно з п. 7.1 цього договору та до 31.03.2011р. (п. 3.1 договору). При порушенні строків платежів Сторона 1 самостійно нараховує та сплачує одночасно з сумою платежу пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу до дня погашення заборгованості від суми простроченого платежу згідно зі ст. 534, 549 та п. 3 ст. 611 ЦК України (п. 4.1 договору). Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та засвідчення підписів печатками сторін і діє до повного виконання зобов'язань за цим договором. З моменту набрання чинності зобов'язань за цим договором припиняються (втрачають чинність) зобов'язання сторін, які виникли за актом виконаного технічного обслуговування № 1/11 від 06.11.07р. до договору № 284 від 21.05.07р. та за актом № 1/11 від 10.11.08р. до додаткової угоди № 5 від 06.11.07р. до цього договору за кошторисами, відповідно № 284/5 та № 284/6, згідно з п. 2 ст. 604 Цивільного кодексу України (п. 7.1, п. 7.2 договору).
Разом з тим, в порушення взятих на себе зобов'язань, Військова частина А2171 у визначений договором № 284-1 від 10.09.2010р. строк заборгованість не погасила, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-1У (зі змінами та доповненнями) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Представлені матеріали засвідчують обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 35651,21 грн., інфляційних витрат у сумі 1620,23 грн., 3% річних у сумі 3211,54 грн. та підтверджуються договором № 284-1 від 10.09.2010р., розрахунками та іншими доказами.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 2451,14 грн. задоволенню не підлягають у зв'язку зі спливом позовної давності.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від неодержаного доходу в сумі 2364,70 грн. задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Крім того, відповідно до вимог ст. 224 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. № 436-1У (зі змінами та доповненнями), які кореспондуються з вимогами ст. 22 Цивільного кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Отже, поняття "збитки" включає в себе, зокрема, упущену вигоду, під якою розуміються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. В даному випадку мова йдеться не про реальні втрати особи, які вона зробила або зробить, а про ті доходи, які вона недоотримає внаслідок порушення її цивільного права.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України).
Таким чином особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала б відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою, тобто у разі належного виконання зобов'язання відповідачем.
Разом з тим, наданий на підтвердження суми збитків договір № 32 від 23.09.2011р. з додатковим договором № 1 від 28.03.2012р. не є належним та допустимим доказом того, що саме отримані від відповідача кошти за договором № 284-1 від 10.09.2010р. мали бути перераховані позивачем на депозитний рахунок.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 40482,98 грн.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір у сумі 1495,25 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Заявлені позивачем до стягнення інші судові витрати у сумі 2008,61 грн. складаються з добових у сумі 180 грн., витрат на проїзд у сумі 910,61 грн., а також витрат на середню заробітну плату в сумі 918 грн. Однак позивачем не доведено належними та допустимими доказами витрати на середню заробітну плату та виплата добових, у зв'язку з чим суд відмовляє у стягненні відповідних сум.
Вимоги про стягнення витрат на проїзд суд задовольняє частково у сумі 370,08 грн. з врахуванням вимог ч. 5 ст. 49 ГПК України, а також з огляду на те, що явка представника позивача у судове засідання 16.06.2014р. не була визнана обов'язковою, про що судом було зазначено в ухвалі від 16.05.2014р.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Військової частини А2171 (65033, м. Одеса-33, код ЄДРПОУ 08309566) на користь Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" (04053, м. Київ-53, вул. Артема, 59а, к. 37, код ЄДРПОУ 30726900) заборгованість у сумі 35651 (тридцять п'ять тисяч шістсот п'ятдесят одна) грн. 21 коп., інфляційні витрати у сумі 1620 (одна тисяча шістсот двадцять) грн. 23 коп., 3% річних у сумі 3211 (три тисячі двісті одинадцять) грн. 54 коп., судовий збір у сумі 1495 (одна тисяча чотириста дев'яносто п'ять) грн. 25 коп., інші судові витрати у сумі 370 (триста сімдесят) грн. 08 коп.
Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 21.07.2014р.
Суддя Панченко О.Л.
Судове рішення № 39891280, Господарський суд Одеської області було прийнято 14.07.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/1266/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: