Ухвала суду № 39889867, 22.07.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 р. Справа № 876/4114/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.

суддів: Довгополова О.М., Ільчишин Н.В.,

за участі секретаря судового засідання: Шуптар Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області до ОСОБА_1, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2010 року позивач - Державна податкова інспекція Галицькому районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Галицькому районі) звернулася в суд з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 41837,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що при проведенні повірки за даними ДПА та ДАІ щодо повноти та своєчасності сплати податку з власників транспортних засобів. За результатами такої перевірки складено довідку, відповідно до якої підтверджується факт несплати відповідачем податку з власників транспортних засобів в сумі 41837,0 грн.. Проте вказана сума податку відповідачем до бюджету не сплачена.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету податковий борг з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин в сумі 17 227 гривень. В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду сторона відповідача ОСОБА_1, оскаржила його в апеляційному порядку, яка покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що всупереч даним УДАІ ГУМВС України у Львівській області жодних дій щодо реєстрації та купівлі транспортних засобів VOLKSWAGEN TRANSPORTER, д.н. НОМЕР_2, 2001 р.в., кузов НОМЕР_4 та VOLKSWAGEN TRANSPORTER, д.н. НОМЕР_3, 2002 р.в., кузов НОМЕР_5 13 травня 2009 року не вчиняв.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін. При цьому суд виходить з наступних підстав.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції відповідно до інформації Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області за вих..№9/2074 від 31.08.2010 року ОСОБА_1 13 травня 2009 року зареєстровано транспортні засоби VOLKSWAGEN TRANSPORTER, д.н. НОМЕР_2, 2001 р.в., кузов НОМЕР_4 та VOLKSWAGEN TRANSPORTER, д.н. НОМЕР_3, 2002 р.в., кузов НОМЕР_5.

Відповідно до розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів Державної податкової інспекції у Галицькому районі сума податку, що підлягає сплаті:

- 24 610 грн. - за транспортний засіб VOLKSWAGEN TRANSPORTER, д.н. НОМЕР_2, 2001 р.в., кузов НОМЕР_4

- 17 227 грн. - за транспортний засіб VOLKSWAGEN TRANSPORTER, д.н. НОМЕР_3, 2002 р.в., кузов НОМЕР_5

Як зазначено у довідці Державної податкової інспекції у Галицькому районі кошти по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в сумі 24 610 грн., та 17 227 грн. від гр..ОСОБА_1 згідно даних наявних у МРЕВ квитанцій від 13.05.2009 року до місцевого бюджету Галицького району міста Львова не надходили.

Проте АТКБ «ПриватБанк» надано інформацію щодо виконання розрахункових операцій, пов»язаних зі сплатою податків з власників наземних транспортних засобів за №30.1.0.0/2-20110208/2034 від 31.08.2011 року. Відповідно до цієї інформації зазначено, що ОСОБА_1 даний податок сплачено в сумі 24 610 грн., відповідно до квитанції №11202.18.3 від 13.05.2009 року.

Дана квитанція знаходиться в матеріалах справи(а.с.121). Докази сплати суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в розмірі 17227 грн. відсутні в матеріалах справи, що й заперечується інформацією АТКБ «ПриватБанк» №30.1.0.0/2-20110208/2034 від 31.08.2011 року.

Розглядувані відносини на час їх виникнення регулювалися приписами Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», відповідно до ст.1 якого, платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до ст.2 цього Закону є об»єктами оподаткування.

Згідно з ст.5 цього Закону податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується, зокрема, фізичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податки, збори (обов»язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що оскільки сума податку з власників транспортних засобів не надходила до бюджету, тому відповідачем не виконаний обов»язок щодо сплати цього податку, через що останній належить стягнути в дохід бюджету.

В частині доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить з того, що проведення державної реєстрації транспортних засобів не може слугувати беззаперечним фактом сплати всіх податків та обов»язкових платежів власником транспортних засобів; обов»язок органів ДАІ проводити таку реєстрацію лише за умови сплати всіх податків і обов»язкових зборів не спростовує наведеного висновку, а недотримання вказаного обов»язку з боку цього органу і не поступлення коштів до бюджету не звільняє власника транспортних засобів від сплати податку.

Колегія суддів також не бере до уваги те, що відповідачем заперечується факт проведення першої реєстрації транспортних засобів, оскільки в матеріалах справи знаходиться Витяг з Єдиного реєстру довіреностей №25236206 від 03.09.2013 року. Згідно цього Витягу підтверджено факт видачі довіреності ОСОБА_1 на розпорядження транспортним засобом, марки Фольксваген Транспортер. Що й підтверджує сам факт права власності на даний транспортний засіб.

Відповідно до приписів ст.7 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до яких у разі приховування (заниження) об»єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.

Недоїмки із сплати податку, а також суми штрафів, пеня стягуються з платників податку згідно із законодавством.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлені позовні вимоги, щодо стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 17 227,00 грн. є підставними та обґрунтованими, а тому підлягають до часткового задоволення.

При цьому висновок про наявність заборгованості із податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та підставність заявлених вимог зроблено судом першої інстанції з дотриманням вимог КАС України, оскільки він, вживши заходів, необхідних для з»ясування всіх обставин у справі, всебічно, повно та об»єктивно оцінив наявні у справі докази і постановив законне й обґрунтоване рішення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення , а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року у справі № 2а-10372/10/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: О.М. Довгополов

Н.В. Ільчишин

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 23.07.2014 року.