Рішення № 39889548, 02.07.2014, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1138/14-ц

Провадження № 2/545/763/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2014 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого - судді Гальченко О.О.,

при секретарі Перепадченко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом прокурора Полтавського району в інтересах Держави в особі Ковалівської сільської ради Полтавського району та області до ОСОБА_1 про відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача - прокурор Полтавського району 01.04.2014 року звернувся до суду із позовом в інтересах Держави в особі Ковалівської сільради Полтавського району до ОСОБА_1 про відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва ( а. с. 1 - 5 ), посилаючись на те, що до прокуратури Полтавського району, в порядку ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», надійшли матеріали з Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області щодо відшкодування громадянами втрат сільськогосподарського виробництва, загальною сумою 115 98 грн. зумовлених вилученням сільськогосподарських угідь площею 1,5 га. на території Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Так, згідно матеріалів, Держсільгоспінспекція в Полтавській області відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд ( контроль ) за дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, здійснення якого, на території області, фактично розпочато з 01.07.2012 року.

Відповідно до абз. 3 п. 4 «Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997р. № 1279 територіальні органи Держземагенства в 5-денний строк з моменту затвердження розрахунку розміру втрат, які підлягають відшкодуванню, надсилають копію затвердженого розрахунку до відповідного територіального органу Держсільгоспінспекції для здійснення контролю за своєчасним відшкодуванням втрат.

Держсільгоспінспекцією в Полтавській області було надіслано запит до Головного управління Дєржкомзєму ( Держземагенства ) в Полтавській області щодо надання у визначений законодавством строк копії затверджених розрахунків розміру втрат, одночасно прохали надати розрахунки за 2012 рік.

Так, Головним Управлінням Держземагенства в Полтавській області, листом від 29.03.2013 року № 1728/600, була надана інформація щодо заборгованості по втратам сільськогосподарського виробництва на території Полтавського району.

Перевіркою матеріалів встановлено, що розпорядженням Голови Полтавської районної державної адміністрації № 1165 від 29.12.2012 року затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,10 га. для індивідуального дачного будівництва за рахунок земель запасу, ненаданих у власність та користування за межами населених пунктів та території Ковалівської сільської ради, за яку передбачено сплату втрат сільськогосподарського виробництва.

Відповідно ст. 50 Закону України «Про землеустрій», проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, зокрема, розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва ( у випадках, передбачених законом ) та погоджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Отже, в день погодження та затвердження проекту землеустрою погоджуються та затверджуються також розрахунки розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Для підготовки матеріалів до прокуратури з метою подання позову до суду про відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, Держсільгоспінспекцією в Полтавській області було направлено клопотання та лист - до Ковалівської сільської ради, Полтавської райдержадміністрації та Головного Управління Держземагентства у Полтавській області про надання копії розпорядження про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки та розрахунок розміру втрат.

З метою погашення заборгованості, 11.10.2013 року Держсільгоспінспекцією в Полтавській області також був підготовлений відповідний лист гр. ОСОБА_1 з проханням добровільно сплатити не відшкодовані втрати, який направлений рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Станом на 04.03.2014 року, згідно виписок державного казначейства, та інформаційної довідки Ковалівської сільської ради № 229 від 04.03.2014 року, втрати сільськогосподарського виробництва в сумі 7 731,59 грн., гр. ОСОБА_1, яка отримала земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Ковалівської сільської ради, не відшкодовані.

Нормативи втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню передбачені п. 4 «Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997р. № 1279 : «Відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов»заних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок...».

Згідно ст. 207, 209 ЗК України ( редакція від 20.12.2012 року, підстава 5494/17 ) втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь ( ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення ( викупу ) їх для потреб, не пов»язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України

Кошти, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, використовуються на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою, а також, на проведення інвентаризації земель, проведення нормативної грошової оцінки землі, розмежування земель державної та комунальної власності. Використання цих коштів на інші цілі не допускається.

Ст. 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Несплата втрат сільськогосподарського виробництва гр. ОСОБА_1 порушує інтереси Держави в особі Ковалівської сільської ради у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

Зазначене, відповідно до п.2 ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред»явлення цього позову.

Відповідно до ст.45 ЦПК України прокурор, з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді, в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою ( заявою ), в якій самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що одним із повноважень сільських рад у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища є здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів та вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом.

Отже, в даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах буде Ковалівська сільська рада.

Відповідно до приписів ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред»являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

З огляду на те, що гр. ОСОБА_1 проживає на території с. Ковалівка Полтавського району Полтавської області, позов пред»являється до Полтавського районного суду.

Прохав стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави втрати сільськогосподарського виробництва в сумі 7 331, 59 грн. та судові витрати покласти на відповідачку.

В судовому засіданні представник позивача із прокуратури Полтавського району - Бурбак О.В. позов підтримала із викладених в ньому підстав. На уточнення суду вказала, що прокурор пред»явив позов в інтересах сільради тому, що сільрада не має коштів на сплату судового збору, а прокурор звільнений від такої сплати.

Представник відповідачки - ОСОБА_4 ( а. с. 48 ) позов не визнав, надавши суду письмові заперечення на позов ( а. с. 40 - 42 ), які підтримав та усно вказав, що виникли додаткові підстави заперечення позову, які полягають у тому, що прокурор порушив порядок звернення до суду, так як не було з його боку відповідного акту реагування згідно Закону. Обов»язку відшкодування таких втрат не покладалося на відповідачку розпорядженням РДА. Та прокурор визначив при зверненні до суду з позовом не належного позивача, так як ним повинна бути Полтавська РДА, бо земля знаходиться поза межами населеного пункту.

Позивач в особі Ковалівської сільради Полтавського району в засідання не з»явився, надавши неодноразово заяву про розгляд справи у його відсутності та не заперечували щодо своїх позовних вимог ( а. с. 38, 52 ).

Відповідачка не з»явилася з невідомих суду причин, хоча заздалегідь повідомлялася належним чином.

Представники третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог : Державної інспекції сільського господарства у Полтавській області, надавши суду відзив на позов з проханням розглянути справу у їх відсутність та задовольнити позов ( а. с. 37, 50 ) та Полтавської РДА ( а. с. 47, 55 ), надавши суду заяву про розгляд справи у їх відсутності та на розсуд суду ( а. с. 60 - 62 ). Тому, суд за згоди присутніх сторін та відповідних заяв не з»явившихся, вважає за можливим розгляд справи по суті у відсутності не з»явившихся, належно повідомлених сторін по наявним матеріалам справи.

Судом встановлено, що за розпорядженням Голови Полтавської районної державної адміністрації № 1165 від 29.12.2012 року затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,10 га. для індивідуального дачного будівництва за рахунок земель запасу, ненаданих у власність та користування за межами населених пунктів та території Ковалівської сільської ради згідно вимог діючого законодавства ( а. с. 24 ).

Будь - яких доказів як підстав пред»явленого позову ні позивачем, ні його представником щодо :

- порушення відповідачкою інтересів Держави в особі Ковалівської сільради Полтавського району,

- коли та яким органом, яким нормативно-правовим документом приймалось рішення про вилучення ( викуп ) земельної ділянки для потреб, не пов»язаних із сільськогосподарським виробництвом,

- коли та яким органом, яким нормативно-правовим документом було змінено цільове призначення вказаної земельної ділянки,

- яким нормативно-правовим документом було визначено статус земельної ділянки до зміни її цільового призначення, що прямо впливає на розгляд справи по суті, суду не надано з невідомих причин всупереч ст. 60 ЦПК України.

Суд, заслухавши з»вившихся сторін, дослідивши наявні докази, якими обґрунтовується позов, вважає, що позов не підлягає задоволенню, так як прокурором, як стороною у справі, на яку розповсюджується рівність прав та інші права і обов»язки, якими користуються сторони під час розгляду справи, а саме не доведено в силу ст. 60 ЦПК України обставини, на які він послався як на підставу своїх вимог та заперечень та судом не встановлено випадків згідно ст. 61 ЦПК України. Додані до позову в якості решти доказів листи відповідних організацій, клопотання та інше є їх перепискою між ними з певних питань та не утворюють відповідну доказову базу для розгляду справи по суті ( а. с. 6 - 23, 25 - 28 ).

Так, відповідно до ст. 207 ч. 2 ЗК України встановлені виключні підстави відшкодування втрат сільського господарського виробництва, а саме відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь ( ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення ( викупу ) їх для потреб, не пов»язаних із сільськогосподарським виробництвом. Таких доказів позивачем не надано.

Крім цього, на підставі розпорядження Полтавської РДА від 29.12.2012 року ( а. с. 24 ) вбачається, що дану земельну ділянку відповідачці передано безоплатно у власність для індивідуального дачного будівництва, а відповідно до ст. 4 ЖК України зазначено перелік приміщень та будівель, що включені до житлового фонду на території України, тому із змісту даної статті, а також, виходячи із п. 2.4. «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об»єктів нерухомого майна», затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури житлової політики України від 24.05.2001 року № 582/5773 ( із змінами згідно наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 08.02.2006 року № 42 ), п. 3.41. ДБН України «Містобудування. Планування і забудови міських і сільських поселень», затверджених наказом Держкоммістобудування 17.04.1992 року ( із наступними змінами ), дачний будинок законодавцем віднесено до категорії житлових будинків для використання протягом року з метою позаміського відпочинку. А ст. 208 ч. 1 ЗК України передбачено підстави звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, в тому числі і у разі використання земельних ділянок під будівництво і обслуговування жилих будинків…, що також є підставою для відмови в позові.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України в даному випадку судові витрати необхідно віднести за рахунок Держави.

Керуючись ст. 27, 31, 45, 46 - 1, 88, 208, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, ст. 2, 3, 16 ЦК України, ст. 1, 125, 126, 207 - 209 ЗК України, ст. 4 ЖК України, п. 3.41. ДБН 360-92** України «Містобудування. Планування і забудови міських і сільських поселень», затверджених наказом Держкоммістобудування 17.04.1992 року ( із наступними змінами ), ст. 14, 41, 121 Конституції України, ст. 34, 36 - 1 Закону України «Про прокуратуру», суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові прокурора Полтавського району в інтересах Держави в особі Ковалівської сільської ради Полтавського району та області до ОСОБА_1 про відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва - відмовити за безпідставністю.

Судові витрати по справі віднести за рахунок Держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення надруковано суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Суддя Полтавського районного суду О.О. Гальченко

Суддя: О. О. Гальченко