Ухвала суду № 39888436, 12.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" червня 2014 р. м. Київ К/9991/30448/11

№ К/9991/30448/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічна група «Звягель»

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21.02.2011

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2011

у справі № 0670/7/11 Житомирського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічна група «Звягель»

до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.02.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2011, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ «Поліграфічна група «Звягель» просить скасувати ухвалені у справі судові рішення з підстав порушення судом норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом надання заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичною підставою для донарахування позивачу податкових зобов`язань із податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 09.06.2010 за № 773/05-53/2320/31509484, про порушення норм підпункту 12.1.5 пункту 12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР), а саме: занижено валові доходи за І квартал 2008 року на суму сумнівної заборгованості перед ТОВ «Сервісоптторг» у розмірі 196358,80 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 49090,00 грн.

За наслідками висновків акту перевірки та процедури адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.12.2010 № 0005832320/3 про визначення суми податкового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 53999,00 грн., у т.ч.: 49090,00 грн. - основний платіж та 4909,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

У судовому процесі встановлено, що позивачем укладено з ТОВ «Сервісопторг» (постачальник) договір від 10.02.2009 № 85018-9 щодо поставки поліграфічної продукції, при цьому за отриману продукцію позивач акцептував переказні векселі ТОВ «Сервісопторг» серія АА 0010948 та серія АА 0063641.

У зв`язку з несплатою позивачем заборгованості за вказаними векселями 20.01.2010 нотаріусом були вчинені протести про не оплату цих векселів та виконавчі написи про стягнення з позивача всієї заборгованості по ним.

Частиною 3 ст.4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» встановлено, що у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Відповідно до підпункту 12.1.5 пункту 12.1 ст. 12 Закону № 334/94-ВР платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій: а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією; б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Строки, визначені абзацом "а" цього підпункту, поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповідь на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені господарсько-процесуальним законодавством.

Строки, визначені абзацом "б" цього підпункту, застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу чи ні.

Зазначене у цьому підпункті збільшення валового доходу покупця не здійснюється стосовно заборгованості (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків, визначених абзацами "а" або "б" цього підпункту.

Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Застосувавши вказані правові норми, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про те, що позивач зобов`язаний був збільшити валові доходи на суму заборгованості по векселю на 30-й день після вчинення нотаріусом виконавчого напису, враховуючи те, що витрати за поставку товару позивачем фактично понесені не були хоча і були відображені, а строк платежу настав.

Доводи позивача про те, що норми підпункту 12.1.5 пункту 12.1 ст. 12 Закону № 334/94-ВР не поширюються на заборгованість за векселями не відповідає правильному правовому регулюванню цих норм.

Відповідно до статті 224 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічна група «Звягель» залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21.02.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош