Ухвала суду № 39887889, 14.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2014 року м. Київ К/9991/19784/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.01.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011

у справі №2а-29070/10/0570

за позовом Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітат»

про зобов'язання допустити до перевірки, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.01.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011, у задоволенні позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог, з підстав порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковими органами у 2010 року проведено дві перевірки ТОВ «Сітат»: позапланова виїзна перевірка з 04.08.2010 по 16.08.2010 та невиїзна документальна перевірка від 22.09.2010, якими не було встановлено жодних порушень з боку ТОВ «Сітат», за результатами перевірок складено довідки №2055/23-2/20343392 від 16.08.2010 та №2390/07-213/20143392 від 23.09.2010.

Відповідно до національного плану комплексних перевірок на ІV квартал 2010 року, 15.11.2010 Жовтневою МДПІ м. Маріуполя була розпочата виїзна планова документальна перевірка відповідача за період з 01.10.2008 по 30.09.2010.

Для підтвердження задекларованих показників та правових відносин платника податків з іншими суб?єктами господарювання, позивачем були надіслані 7 запитів на проведення зустрічних перевірок до інших ДПІ за місцем реєстрації контрагентів.

Станом на 10.12.2010 позивачем було отримано тільки дві відповіді, а щодо решти контрагентів до завершення періоду перевірки не було отримано результатів.

У зв?язку із неотриманням відповідей на запити щодо контрагентів відповідача, було прийнято наказ від 10.12.2010 №2482 про продовження перевірки на підставі ч. 11 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Однак, при виході за місцезнаходженням підприємства 13.12.2010 посадові особи ТОВ «Сітат» відмовили у допуску до проведення планової виїзної перевірки працівникам Жовтневої МДПІ м. Маріуполя про що складено акт від 13.12.2010 № 536/23-2/20343392.

Вищенаведене стало підставою для звернення податкового органу з позовом про зобов'язання відповідача вчинити дії, а саме допустити посадових осіб податкового органу до проведення планової виїзної перевірки.

Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Статтею 104 цього Кодексу передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Відповідно до статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

З метою реалізації встановленої пунктом 1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» компетенції щодо проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов?язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, що мають статус суб?єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, в разі якщо особи, стосовно яких здійснюється контроль, перешкоджають в реалізації цієї компетенції, у органів державної податкової служби наявні важелі впливу, зокрема, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та іншими законами.

Крім того, такий матеріально-правовий спосіб захисту порушеного права, як зобов'язання відповідача вчинити певні дії, може бути реалізовано лише щодо суб'єкта владних повноважень.

Вищенаведеним спростовуються доводи податкового органу, які наведені ним в касаційній скарзі, як підставу для скасування постановлених у справі рішень судів попередніх інстанцій.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя Донецької області відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.01.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун