Ухвала суду № 39887712, 03.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" липня 2014 р. м. Київ К/9991/61109/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддівОстровича С.Е. Степашка О.І. Федорова М.О.секретаря судового засідання Волошина В.М.,

представник позивача не з'явився

представник відповідача Маісурадзе З. Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький хлібозавод №3" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький хлібозавод №3" (далі - ПАТ "Запорізький хлібозавод №3") звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі - СДПІ у м. Запоріжжі) в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року позов ПАТ "Запорізький хлібозавод №3" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Запоріжжі №0000860804/0 від 19 липня 2010 року в частині визначення основного боргу у розмірі 716139, 00 грн. та фінансової санкції у розмірі 330597, 00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Запоріжжі №0000850804/0 від 19 липня 2010 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2012 року апеляційні скарги СДПІ у м. Запоріжжі та ПАТ "Запорізький хлібозавод №3" залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій СДПІ у м. Запоріжжі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "Запорізький хлібозавод №3" у задоволенні позову.

ПАТ "Запорізький хлібозавод №3" подало письмові заперечення на касаційну скаргу СДПІ у м. Запоріжжі.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

СДПІ у м. Запоріжжі проведена планова виїзна документальна перевірка ПАТ "Запорізький хлібозавод №3" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2008 року по 31 березня 2010 року. За результатами перевірки складено акт №249/08-04/00378038 від 06 липня 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення ПАТ "Запорізький хлібозавод №3" вимог п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 пп. 5.2.1 п. 5.2, ст. 5, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.3.1, пп. 8.3.2 п. 8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 48079, 00 грн.; пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 716194, 00 грн.

На підставі акта перевірки СДПІ у м. Запоріжжі винесено податкові повідомлення-рішення від 19 липня 2010 року: №0000850804/0 та №0000860804/0.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПАТ "Запорізький хлібозавод №3" та ТОВ "Нікас-99" укладено договір підряду №РПВ 1776/350-8 від 02 грудня 2008 року та договори на постачання обладнання від 09 січня 2009 року: №П0901-2/58-9 та №П0901-1/57-9. Виконання угод підтверджено первинними бухгалтерськими документами: актами приймання виконаних підрядних робіт, актами приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, податковими накладними, специфікаціями обладнання, видатковими накладними.

Також, ПАТ "Запорізький хлібозавод №3" здійснено операцію з купівлі-продажу насіння соняшнику у СГ ТОВ "Дружба" згідно договору №234-8 від 15 серпня 2008 року, та реалізовано у листопаді 2008 року ТОВ "Агронова-Днепр" за договором №28-11-08 від 28 листопада 2008 року.

Крім того, ПАТ "Запорізький хлібозавод №3" включено до складу податкового кредиту суму ПДВ на суму витрат з проведення тренінгу топ менеджменту, наданого ПП "Кампус-21" за договором №2105-3 від 21 травня 2009 року.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону; протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою і подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями(іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що контрагентом ТОВ "Нікас-99" виконано зобов'язання за договорами по виконанню робіт та постачанню обладнання, а ПАТ "Запорізький хлібозавод №3" проведено розрахунок за виконані операції та повно і достовірно відображено у своїх бухгалтерській та податковій звітностях вчинені операції, правомірно віднесено вартість поставок та послуг до валових витрат.

Крім того, невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

Щодо операції з купівлі насіння соняшника та його реалізації за ціною нижчою за ціну придбання судами попередніх інстанції зазначено, що неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції. Збиткова операція може бути визнана такою, що здійснена поза межами господарської діяльності платника податків лише у випадку, якщо податковий орган доведе відсутність об'єктивних економічних причин для негативного результату відповідної операції, здійснення останньої з метою штучного завищення валових витрат чи розміру податкового кредиту задля заниження об'єкту оподаткування.

Так як СДПІ у м. Запоріжжі не було доведено відсутність причин для негативного результату господарської операції, суди дійшли висновку, що ПАТ "Запорізький хлібозавод №3" правомірно сформовано податковий кредит за результатами господарської операції.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Запорізький хлібозавод №3" включено до складу валових витрат та податкового кредиту суму агентської винагороди у розмірі 36207, 00 грн., виплаченої ПП "Лібро" та ПП "Альт-Прайм". Згідно первинних документів роботу з укладення договору від 05 лютого 2009 року з ТОВ "Олександрівка" виконувало ПП "Альт-Прайм", а в подальшому супроводження договору було передано ПП "Лібро", яке сприяло в укладенні додаткової угоди до договору та супроводжувало її виконання. Оскільки супроводження договору здійснювалось обома агентами у різні періоди його дії, дублювання операцій при цьому не відбувалось.

За таких обставин суди дійшли висновку, що так як суми агентської винагороди виплачувались комерційним агентам відповідно до обсягів робіт, виконаних окремо ПП "Альт-Прайм" та ПП "Лібро" у різні періоди дії договору, то ПАТ "Запорізький хлібозавод №3" правомірно включено суму агентської винагороди у розмірі 36207, 00 грн. до валових витрат.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Запорізький хлібозавод №3" включено до складу податкового кредиту витрати за послуги з проведення тренінгу топ менеджменту, надані ПП "Кампус-21" згідно договору №2105-3 від 21 травня 2009 року.

Відповідно п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі витрати) - сума будь яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються), таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що оскільки ПАТ "Запорізький хлібозавод №3" направлено до м. Дніпропетровська працівників для участі у семінарі-тренінгу, по закінченню якого учасникам були видані Сертифікати щодо проходження курсу, які виписані окремо на кожну фізичну особу, то ПАТ "Запорізькій хлібозавод №3" не доведено що участь працівників у даному тренінгу пов'язана з господарською діяльністю підприємства, тому витрати на його проведення в сумі 55000 грн. безпідставно включені до податкового кредиту.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог ПАТ "Запорізький хлібозавод №3".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров