ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
08 липня 2014 рокусправа № 2а-2723/10/0470
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року у справі №2а-2723/10/0470 за позовом публічного акціонерного товариства «Павлоградвугілля» до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про скасування постанов,-
в с т а н о в и В :
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року задоволено позов публічного акціонерного товариства «Павлоградвугілля» та визнано протиправними і скасовано постанови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про застосування економічних санкцій від 24.02.2009р. №15-5/3.12-15, від 26.05.2009р. №15-5/3.12-54.
Постанова суду мотивована тим, що при розрахунку витрат паливно-енергетичних ресурсів відповідачем використано Методику, яка не набула статусу нормативно-правового акту у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим не могла бути застосована у спірних правовідносинах. Вказані обставини свідчать про необґрунтованість висновків Агентства про допущені підприємством перевитрати ПЕР.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про безпідставне використання Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що така Методика затверджена Наказом НАЕР від 13.12.2006р. за №89 і є обов'язковою для застосування при здійсненні державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області 24.02.2009р. проведено планову перевірку використання паливно-енергетичних ресурсів ВАТ «Павлоградвугілля» (код ЄДРПОУ 00178353) - ВСП «Шахта Самарська», за результатами якої складено акт від 24.02.2009р. за № 15-5/3.21-11.
В акті перевірки вказано на порушення ВАТ «Павлоградвугілля» вимог п.«е» ст. 11 Закону України Закону України від 1 липня 1994 року № 74/94-ВР «Про енергозбереження» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 74/94-ВР), абзацу 3 р. 2 додатку до постанови КМУ від 02.09.1993р. за № 699:
- перевитрати теплової енергії, спричинені відсутністю теплоізоляції на водяних водопідігрівачах ВП-1-14-20 в бойлерній АПК;
- перевитрати активної електричної енергії при роботі вентилятора ВДЦ-31,5С № 1 з пр=0,4;
- перевитрати електроенергії тяговими батареями з простроченим строком служби.
За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом прийнято рішення про застосування економічних санкцій:
1. постанова №15-5/3.12-15 від 24.02.2009р., якою за нераціональне використання ПЕР - перевитрати теплової енергії, спричинених відсутністю теплоізоляції на водяних водопідігрівачах ВП-1-14-20 в бойлерній АПК - 16,53 Гкал/рік, до ВАТ «Павлоградвугілля» застосовані економічні санкції у вигляді підвищеної плати.
2. постанова №15-5/3.12-54 від 26.05.2009р., якою за нераціональне використання ПЕР - перевитрати електроенергії тяговими батареями з простроченим строком служби, застосовані економічні санкції у розмірі 5 397,84грн.
Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача, є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами суд першої інстанції встановив, що розрахунки перевитрат ПЕР виконані відповідачем на підставі Методики визначення неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, затвердженої наказом НАЕР від 13.12.2006р. №89. Вказані обставини підтверджуються як листом відповідача (т.1 а.с.32) так і доводами апеляційної скарги.
Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції виходив з того, зазначені розрахунки перевитрат не можливо визнати обґрунтованими, оскільки вони здійсненні на підставі Методики, яка не набула обов'язкового статусу нормативно-правового акту. Наслідком необґрунтованого розрахунку витрат ПЕР є необґрунтованість застосування до позивача економічних санкцій вжитих на підставі оскаржених постанов.
Указом Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Також установлено, що державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснює Міністерство юстиції України.
На виконання цього Указу постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 затверджено Положення.
Підпунктом «б» пункту 4 Положення встановлено, що державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.
Відповідно до підпункту «е» пункту 5 Положення на державну реєстрацію не подаються акти рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).
Пунктом 15 Положення передбачено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.
Методика була затверджена наказом Державного комітету України з енергозбереження від 26 жовтня 2001 року № 113.
16 листопада 2001 року Міністерство юстиції України відмовило у державній реєстрації зазначеної Методики з посиланням на те, що вона має нормативно-технічний характер (встановлює механізм визначення обсягу неефективного використання ПЕР на промислових об'єктах, що виробляють і споживають електричну та теплову енергію).
Указом Президента України від 31 грудня 2005 року № 1900/2005 утворено Агентство.
Відповідно до статті 7 Положення про Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2006 року № 412, нормативно-правові акти Агентства підлягають реєстрації в установленому законодавством порядку.
Наказом від 13 грудня 2006 року № 89 Агентство перезатвердило Методику, проте, Міністерство юстиції України двічі своїми наказами повертало НАЕР зазначену методику без державної реєстрації для доопрацювання.
Як вбачається зі змісту Методики, нею встановлено порядок визначення обсягу неефективного використання ПЕР, наведено формули для виконання розрахунків їх перевитрат з метою забезпечення економічного механізму енергозбереження.
Проведені відповідно до Методики розрахунки обсягів нераціонального використання ПЕР використовуються при застосуванні економічних санкцій та нарахуванні енергетичного збору.
Ця Методика, відповідно до сфери її застосування, поширюється на всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню ПЕР, розміщених на території України, а також на окремі споруди та інженерні об'єкти інших підприємств і установ та їх філій незалежно від форм власності, що виробляють або споживають електричну та теплову енергію, а також інші ПЕР.
Метою застосування Методики є: виконання розрахунків перевитрат ПЕР; контроль за додержанням норм законодавства про енергозбереження на підприємстві; контроль за виконанням вимог нормативних документів щодо підтримання та підвищення технічного рівня енергоефективності обладнання та систем енергопостачання тощо.
З цих підстав, зважаючи на коло суб'єктів, на яких поширює свою дію Методика, а також те, що на підставі проведених відповідно до її вимог розрахунків обсягів нераціонального використання ПЕР застосовуються економічні санкції та нараховується енергетичний збір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що цей нормативно-правовий акт міг бути направлений на виконання лише після його державної реєстрації в установленому законодавством порядку.
При цьому, враховуючи вимоги ст.244-2 КАС України, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги правову позицію Верховного Суду України (постанова від 04.06.2013р. у справі за позовом ЗАТ «Кримський ТИТАН»).
Крім цього, з огляду на пояснення представника відповідача, які полягали у тому, що при розрахунку витрат ПЕР застосовувалась Методика визначення та розрахунків втрат паливно енергетичних ресурсів на підприємствах промисловості. Шахти», затвердженої наказом НАЕР від 06.12.2007р. №161, суд першої інстанції правильно вказав на те, що і вказана Методика не проходила державну реєстрацію у Міністерстві юстиції України.
Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі відповідач зазначає про здійсненні розрахунки витрат ПЕР на підставі Методики №89. Натомість, вказаним розрахункам, як зазначено вище, судом першої інстанції надано належну правову оцінку.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року у справі №2а-2723/10/0470 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
(Ухвалу у повному обсязі складено 09.07.2014 р.)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Судове рішення № 39884246, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 08.07.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-2723/10/0470. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: