Ухвала суду № 39882217, 14.07.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/112/14 14.07.2014 14.07.2014 14.07.2014

Провадження №22-ц/784/1933/14 Головуючий у першій інстанції - Полішко В.В.

Категорія 37 Доповідач апеляційної інстанції - Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої: Кутової Т.З.,

суддів: Буренкової К.О., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання: Богуславською О.М.,

за участю: позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 їх представника - ОСОБА_5, позивачки - ОСОБА_6, представника відповідачки - ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8

на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 28 травня 2014 року по справі за позовом

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8

до

ОСОБА_9 за участю третьої особи - приватного нотаріуса Жовтневого районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_10

про

визнання свідоцтва про право на спадщину недійсними, визнання права власності на частки у спільному майні та визнання права власності в порядку спадкування за законом та заповітом, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2014 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 звернулись з позовом до ОСОБА_9 в якому просили суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Жовтневого районного нотаріального округу Миколаївської області - ОСОБА_10 23 грудня 2012 року за р\№1731 ОСОБА_9, визнати право власності за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9 за кожним по 1/5 частки житлового будинку АДРЕСА_1, визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на ? від 1/5 частки вказаного житлового та визнати за ОСОБА_9 право власності в порядку спадкування за заповітом на ? від 1/5 частки цього ж будинку.

Позивачі зазначали, що 5 березня 2011 року помер ОСОБА_11, після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді частини житлового будинку АДРЕСА_1, на яке за життя 25 липня 2009 року померлий склав заповіт на ім'я доньки - ОСОБА_9 23 грудня 2013 року приватним нотаріусом Жовтневого районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_13 було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/5 частину вказаного будинку ОСОБА_9

Посилаючись на те, що житловий будинок належить ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та померлому ОСОБА_11 на праві спільної сумісної власності, а при видачі свідоцтва про спадщину за заповітом нотаріус виділив частку померлому в спадковому майні чим порушив їх права як співвласників. Крім того, ОСОБА_3 посилаючись на те, що під впливом того, що вона як людина похилого віку, не має освіти, не розуміє юридичні терміни надала свою згоду на оформлення спадщини відповідачкою, а також на те, що вона як непрацездатна вдова за законом після смерті свого чоловіка має право на ? частину спадкового майна, позивачі просили суд про задоволення позову.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області 28 травня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачі посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, просили про його скасування та ухвалення нового рішення по справі, яким задовольнити їх вимоги в повному обсязі.

В запереченнях на апеляційну скаргу, відповідачка просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачки, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

В силу статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначенні у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення в натурі.

В роз'ясненнях, що містяться в п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року (надалі - Пленум), у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370, частина друга статті 372 ЦК). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

За положеннями статті 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Згідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

В пункті 27 Пленуму передбачено, що іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про право власності на житло, житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_11 та членам його сім'ї: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_15 (а.с.10).

Право власності на вказаний будинок сім'я ОСОБА_11 набула згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» на підставі розпорядження органу приватизації радгоспу-заводу «Гвардія Ілліча» Миколаївської області від 01.02.1995 року №143-13/оц (а.с.19).

27 липня 2009 року ОСОБА_11 було складено заповіт, посвідчений секретарем виконкому Михайло-Ларинської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області за р\№5, відповідно до якого у випадку його смерті все майно, що на день смерті буде належати йому, та на те, що він за законом буде мати право заповів своїй дочці - ОСОБА_9 (а.с.65).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_11 помер (а.с.30).

Після його смерті відкрилася спадщина, зокрема, у вигляді частки житлового будинку АДРЕСА_1.

Позивачка ОСОБА_3 є дружиною померлого (а.с.310.

ОСОБА_4, ОСОБА_6 та відповідачка ОСОБА_9 є дітьми ОСОБА_11 та ОСОБА_3 (а.с.32-33).

23 грудня 2011 року приватним нотаріусом Жовтневого районного нотаріального округу Миколаївської області було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_9 на 1/5 частку житлового будинку АДРЕСА_1 за р\№1731 (а.с.8).

З копії спадкової справи № 33/2011, заведеної до майна померлого ОСОБА_11 вбачається, що 22 березня 2011 року позивачкою ОСОБА_3 були подані зави про відмову від прийняття спадщини після смерті чоловіка, про надання згоди на виділ за померлим співвласником ОСОБА_11 1/5 частки будинку, а також про те, що вона не претендує на видачу свідоцтва про право власності на 1/2 частину майна, як дружина, оскільки це майно є особистою власністю спадкодавця. Крім того, нотаріусом ОСОБА_3 було роз'яснено право на відкликання відмови від обов'язкової частки у спадщині до конкретної дати (а.с.59, 66-67).

Позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_6, а також відповідачка ОСОБА_9 не заперечували проти визначення померлому співвласнику 1/5 частки вказаного будинку, що підтверджується наданими нотаріусу заявами (а.с.66, 68,104).

Таким чином, співвласниками житлового будинку за домовленістю була визначена частка спадкодавця у житловому будинку АДРЕСА_2 у розмірі - 1/5.

Як встановлено судом, заповіт, складений ОСОБА_11 на ім'я ОСОБА_9 сторонами не оспорювався. Заяву про відмову від прийняття спадщини ОСОБА_3 протягом встановленого строку для її прийняття до 5 вересня 2011 року не відкликала.

З урахуванням обставин справи та положень вказаних вище норм суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивачів.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення нотаріусом при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом п. 4.21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріуса України відповідно до якого при оформленні спадщини на майно, яке може бути спільною сумісною власністю подружжя, нотаріус видає свідоцтво про право власності другому подружжю є безпідставними, оскільки спадкове майно після смерті ОСОБА_11 не є спільною сумісною власністю подружжя на яке претендує ОСОБА_3, що встановлено матеріалами справи, а крім того остання відмовилася від спадщини.

Доводи про те, що без визначення часток в спільному майні між співвласниками нотаріус не мав права на видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом не заслуговують на увагу, оскільки для оформлення спадщини в спільному майні необхідно визначити частку спадкодавця в цьому майні, яка в даному випадку була визначена співвласниками у розмірі - 1/5 шляхом подання заяв нотаріусу.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду ухваленого відповідно до закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 28 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: