Ухвала суду № 39881830, 17.07.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження 22ц/790/1727/14 Головуючий 1 інстанції - Нікуліна Л.П.

Справа № 646/2694/13-ц Доповідач - Кірсанова Л.І.

Категорія - недоговірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді: Кірсанової Л.І.

суддів: Трішкової І.Ю., Котелевець А.В.

при секретарі: Асєєвій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Харківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на рішення Червонозаводського районного суду м Харкова від 30 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3005 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, треті особи - Публічне акціонерне товариство «Харківська муніципальна страхова компанія», ОСОБА_2, про стягнення матеріальної та моральної шкоди-

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2013 року позивач ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до Військової частини 3005 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо - транспортною пригодою. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 09.02.2012 року на перехресті пр. Гагаріна і під'їзної дороги до аеропорту відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю його автомобіля та автомобіля УАЗ, державний номер НОМЕР_2, який належить відповідачу у справі, під керуванням водія ОСОБА_2., який знаходився під час виконання службових обов'язків. Постановою судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 21.12.2012 року був встановлений факт правопорушення і вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. В результаті ДТП була завдана шкода автомобілю «Фольксваген Мультіван» державний номер НОМЕР_1, що належить йому на праві власності, загальний розмір якої складає 230 080,15 грн. Також позивач зазначив, що йому завдана і моральна шкода, так як він зазнав душевних страждань у зв'язку із пошкодженням його майна. Завдану моральну шкоду оцінює у 10000,00 гривень. В зв»язку з наведеним позивач просив стягнути з відповідача матеріальні збитки у сумі 230 080,15 гривень, моральну шкоду у сумі 10 000,00 гривень.

Представник відповідача проти позову заперечував. Вказував, що позивачем не було надано належних доказів щодо встановлення суми майнової шкоди, квитанції та розрахунки не підтверджують проведення ремонтних робіт щодо усунення пошкоджень автомобіля, які отримані безпосередньо в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 09.02.2012 року. Вказували також на те, що автотехнічна експертиза, яка мала надати відповіді на питання, які мають суттєве значення по справі не проведена з вини позивача, так як він не надав додаткові матеріали, необхідні для проведення експертизи, а саме ремонтну калькуляцію, кольорові фотографічні зображення пошкодженого автомобіля, оригінал протоколу огляду автомобіля та інше, зазначене в клопотанні експерта.

Третя особа ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позову з цих підстав.

Представник третьої особи - Публічного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Рішенням Червонозаводського районного суду м Харкова від 30 грудня 2013 року задоволено позов ОСОБА_1 . Стягнуто з Військової частини 3005 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1суму майнової шкоди в розмірі 230 080,15 грн. Стягнуто з з відповідача на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.

На вказане рішення Харківський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся з апеляційною скаргою. Просить скасувати зазначене рішення районного суду та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на незаконність та необгрунтованість рішення суду, порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, що до суду не було надано нележних доказів щодо встановлення суми майнової шкоди, квитанції та розрахунки не підтверджують проведення ремонтних робіт щодо усунення пошкоджень автомобіля, які отримані безпосередньо в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 09.02.2012 року.

Слід зазначити, що з апеляційною скаргою зверталася і військова частина 3005 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, але ухвалою судді апеляційного суду від 04.02.2014 року вказана апеляційна скарга залишена без руху так як апелянт не сплатив судовий збір за подачу апеляційної скарги.

Ухвалою судді апеляційного суду від 26.02.2014 року апеляційна скарга Військової частини 3005 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України повернута апелянту, так як він не виконав вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та не сплатив судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 2400, 80 грн..

При розгляді справи апеляційним судом за клопотанням апелянта, яке підтримав представник відповідача та третя особа, ухвалою апеляційного суду від 06 березня 2014 року призначено автотоварознавчу експертизу, провадження по справі зупинено.

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи від 14.05.2014 року величина матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля «Фольксваген» державний номер НОМЕР_1, в зв»язку з пошкодженнями автомобілю при ДТП 09.02.2012 року виходячи з матеріалів цивільної справи та звіту від 14.03.2012 року, виконаного оцінювачем ОСОБА_3 на час проведення цієї судової автоварознавчої експертизи становить 298 634 грн. 19 коп. Ухвалою апеляційного суду від 10 червня 20124 року провадження у справі відновлено.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Матеріали справи свідчать, що 09.02.2012 року о 17 годині 45 хвилин водій військової частини 3005 внутрішніх військ МВСУ ОСОБА_2 на перехресті пр. Гагаріна і під'їзної дороги до аеропорту м.Харкова з боку м.Ростова, керуючи автомобілем УАЗ державний номер НОМЕР_2 військової частини 3005, при зустрічному роз'їзді не витримав безпечного інтервалу, рухаючись не по правій стороні проїзної частини, здійснив зіткнення з автомобілем «Фольксваген» державний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_1, чим заподіяв останньому матеріальну шкоду.

Настання події даної пригоди сталося внаслідок порушень п.11.4, п.12.4, п.12.9(6), п.13.3 і п.1.3 розділу 34 «Дорожня розмітка» Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2, про що свідчить постанова судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 21.12.2012 року про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.5-8) та постанова судді апеляційного суду Харківської області від 23.01.2013 року, якою апеляційна скарга представника потерпілої сторони військової частини 3005 внутрішніх військ МВСУ Волкова І.М. залишена без задоволення, а постанова суді Червонозаводського районногосуду м.Харкова від 21.12.2012 року залишена без змін (а.с.9-15).

Відповідно до ст.61 ЦПК України постанова судді про адміністративне порушення обов'язкова для суду, що розглядає справи про цивільно-правові наслідки дії особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

З рахунку №АДСЧТ102450 від 26.02.2013 року, наданого офіційним дилером Фольксваген в Україні ТОВ «Автодом Харків» (а.с.30) вбачається, що загальна вартість робіт та матеріалів, використаних для виконання робіт, щодо автомобіля «Фольксваген» державний номер НОМЕР_1 в результаті ДТП складає 215 015,42 гривень, (а.с.24-29).

Позивачем підтверджено сплату ним рахунків ТОВ «Автодом Харків» за ремонт пошкодженого автомобіля на загальну суму 215 015,42 гривень, (а.с. 18, 20, 21, 23), а саме надано наступні розрахункові документи: квитанція №265011000854751329139424 від 13.02.2012 року на суму 15 000,00 гривень (а.с.17), квитанція №ПН1611 від 13.03.2013 року на суму 48 570,00 гривень (а.с.19), квитанція №ПН1103 від 14.03.2013 року на суму 131445,42 гривень (а.с.19), довідка №63 від 14.03.2013 року про отримання 29.08.2012 року на розрахунковий рахунок ТОВ «Автодом Харків» 20 000,00 гривень від ОСОБА_1 за ремонт пошкодженого автомобіля, державний номер НОМЕР_1 (а.с.22).

Згідно зі звітом НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області №07-03-2012 пр незалежну оцінку по визначенню розміру матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля - позивачу у справі ОСОБА_1, вартість відновлюючого ремонту автомобіля «Фольксваген Мультіван», державний номер НОМЕР_1, складає 214 773,72 гривень, розмір матеріальної шкоди, складає 229 838,45 гривень, з яких 15 064,73 гривень - втрата позивача від пошкодження належного йому майна в вигляді втрати товарної вартості (а.с.31-45).

При розгляді справи апеляційним судом за клопотанням апелянта, яке підтримав представник відповідача та третя особа, ухвалою апеляційного суду від 06 березня 2014 року призначено автотоварознавчу експертизу, провадження по справі зупинено.

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи від 14.05.2014 року величина матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля «Фольксваген» державний номер НОМЕР_1, в зв»язку з пошкодженнями автомобілю при ДТП 09.02.2012 року виходячи з матеріалів цивільної справи та звіту від 14.03.2012 року, виконаного оцінщиком ОСОБА_3 на час проведення цієї судової автоварознавчої експертизи становить 298 634 грн. 19 коп.( було 230 080,15 грн.)

Апелянт також просив про проведення повторної автотехнічної експертизи Вказанке клопотання судова колегія визнала безпідставним, так як висновок експертизи не визнано необгрунтованим або таким що суперечить матеріалам справи. Висновок експертизи не викликає сумніву в його правильності.

Як вбачається з договору ЦПВ №630/11 від 17.10.2011 року, укладеного між відповідачем та третьою особою - Публічним акціонерним товариством «Харківська муніципальна страхова компанія», відповідачем застрахована цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів, зокрема автомобіля УАЗ державний номер НОМЕР_2 (а.с.58-60).

Доказів сплати Публічним акціонерним товариством «Харківська муніципальна страхова компанія» будь-яких страхових платежів на користь ОСОБА_1 суду не надано.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як свідчать матеріали справи автомобіль УАЗ державний №0505 Ф4 належить відповідачу - військовій частині 3005. Водій ОСОБА_2 є співробітником військової частини 3005 та під час дорожньо-транспортної пригоди 09.02.2012 року, виконував свої службові обов'язки.

Згідно з ч.І ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно з ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Щодо різниці в розмірах шкоди, визначеної звітом НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області №07-03-2012 про незалежну оцінку по визначенню розміру матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «Фольксваген Мультіван» державний номер НОМЕР_1, та сплаченої фактично позивачем по рахунках ТОВ «Автодом Харків» у розмірі 240,70 гривень, судом першої інстанції правильно встановлено, що така різниця виникла внаслідок різниці в оцінюванні нормо - часів робіт: в звіті така вартість складає 215,00 гривень на годину (а.с.113), в той час, як наказом директора ТОВ «Автодом Харків» Кубишкіним І.А. №01 від 08.01.2013 року встановлено вартість нормо - часу у розмірі 258,00 гривень (а.с.133).

В зв»язку з наведеним суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача розміру шкоди, фактично сплаченої позивачем за ремонт автомобіля у розмірі 215 015,42 гривень, та суми додаткової втрати товарної вартості автомобіля від пошкодження та ремонтного впливу у розмірі 15 064,73 гривень, а всього стягнув матеріальну шкоду у розмірі 230 080,15 гривень.

Твердження апелянта про необхідність проведення повторної автотехнічної експертизи судова колегія визнала безпідставним, так як висновок експертизи не визнано необгрунтованим або таким що суперечить матеріалам справи та не викликає сумніву в його правильності.

Також судом першої інстанції правильно встановлено, що внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди позивачу була заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що позивач тривалий час був позбавлений можливості використовувати належний йому транспортний засіб, що створювало незручності у його життєдіяльності. Пошкодження транспортного засобу викликало у позивача душевні хвилювання в момент завдання шкоди, станом належного йому автомобіля внаслідок скоєння ДТП, оскільки позивач кілька років користувався вказаним транспортним засобом та звик до вказаної речі, яка виявилася понівеченою. Також позивач зазнав переживань усвідомленням того, що він був змушений витрачати власні кошти для відновлення належного йому транспортного засобу, витрачати час для забезпечення контролю за проведенням ремонту, для оформлення матеріалів ДТП, участі в судових засіданнях, пов'язаних з розглядом матеріалів щодо ДТП.

Відповідно до ч.І ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, що заподіяна внаслідок порушення його прав.

Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням та пошкодженням її майна. Ч.4 цієї ж статті вказує, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній обі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її вдала, за наявності її вини.

Виходячи з положень п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Судова колегія знаходить, що суд першої інстанції правильно визнав, що вимога позивача про відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 грн. підлягає задоволенню, оскільки мав місце факт заподіяння позивачу моральної шкоди, пов'язаної з пошкодженням автомобілю, що спричинило душевні страждання та хвилювання. При визначенні розміру відшкодування судом враховані вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, надані сторонами докази, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин підстав для зміни або скасування судового рішення судова колегія не вбачає.

Відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Харківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду м Харкова від 30 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: