Ухвала суду № 39880251, 08.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/18811/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

08 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.03.2014 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

ФОП ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.09.2013 р. № 0017491701, № 0017501701, № 0017521701.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.03.2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на її думку, судове рішення та постановити нове про відмову в позові у повному обсязі.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою - підприємцем ФОП ОСОБА_2 за період з 06.05.2010 р. по 31.12.2012 р.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт перевірки від 30.08.2013 р. № 687/26-52-17-01/НОМЕР_4 та прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 17.09.2013 р. № 0017491701 форми «Р», яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 3 933,06 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 3146,45 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 786,61 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 17.09.2013 р. № 0017501701 форми «Р», яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 12 412,50 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 9 930,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 482,50 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 17.09.2013 р. № 0017521701 форми «С», яким позивачу визначено суму штрафних санкцій у розмірі 264 405, 05 грн.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо неправомірності дій відповідача та наявності підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як вбачається з матеріалів справ ФОП ОСОБА_2 при здійснені господарських операцій формувала витрати, які безпосередньо пов'язані з отриманням доходу: послуги банку, оренда офісу, металевих конструкцій, витрати на послуги по розміщенню реклами, телекомунікаційні витрати, сплата єдиного соціального внеску, тощо.

Під час перевірки відповідачем встановлено розбіжність показника витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, яка полягала у ненаданні документів, що підтверджують витрати.

Матеріалами справи встановлено, що в період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. позивачем задекларована сума витрат за перевіряємий період склала 257 442,37 гривень. До сум витрат віднесено послуги підприємств та організацій безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу.

Операції з надання послуг підтверджені: актами виконаних робіт (послуг) на суму 256 794,37 грн.; прибутковими накладними на суму 256 794,37 грн.; реєстрами видаткових документів бухгалтерського та податкового обліку за перевіряємий період на суму 257 442,37 грн.; книгою обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці (затверджена наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. №1025); податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2011 р.; послуги банку, підтверджені банківськими виписками на суму 648,00 грн.

Таким чином позивач на законних підставах відніс до витрат за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. суму в розмірі 257 442,37 грн., при цьому, формування витрат в сумі 13 125,07 грн. підтверджуються відповідними документами.

В період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. задекларована сума витрат за 2012 р. склала 57 0149, 97 грн.

До суми витрат віднесено послуги підприємств та організацій безпосередньо пов'язані з отриманням доходу і підтверджені: актами виконаних робіт (послуг) на суму 569144,47 гри.; прибутковими накладними на суму 569144,47 грн.; реєстрами видаткових документів бухгалтерського та податкового обліку за перевіряємий період на суму 570149, 97грн.; книгою обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці (затверджена Наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. №1025); податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2012р.; послуги банку, підтверджені банківськими виписками на суму 1005,50 грн.

Таким чином, позивач на законних підставах віднесла до витрат за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. суму в розмірі 570149, 97грн.

Враховуючи наведене, позивачем документально підтверджено формування витрат в сумі 7 851,55 грн. за період з: 01.04.2012р по 31.12.2012 р. та витрат в сумі 13 125,07 грн. за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р., а тому нарахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 3 933,06 грн., є протиправним.

У період з 01.07.2010 року по 31.03.2011 року позивач знаходилась на спрощеній системі оподаткування та була платником єдиного податку. У цей період обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний квартал наростаючим підсумком з початку терміну дії свідоцтва про сплату єдиного податку в звітному році за третій квартал 2010 року становив 17 958,42 грн., що підтверджується звітом суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи-платника єдиного податку отриманий ДПІ у Шевченківському районі міста Запоріжжя 04.10.2010 року.

Обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний квартал наростаючим підсумком з початку терміну дії свідоцтва про сплату єдиного податку в звітному році за четвертий квартал 2010 року становив 96 435,93 грн., що підтверджується звітом суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи-платника єдиного податку, отриманий ДПІ у Шевченківському районі міста Запоріжжя 05.01.2011 року.

Обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний квартал наростаючим підсумком з початку терміну дії Свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році за перший квартал 2011 року становив 41 878,47 грн., що підтверджується звітом суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи-платника єдиного податку, отриманий ДПІ у Шевченківському районі міста Запоріжжя 04.04.2011 року.

З 01.04.2011 року приватний підприємець ОСОБА_2 працювала на загальній системі оподаткування, що підтверджується довідкою від 17.05.2011 року № 13181/10/17-115.

Матеріалами справи встановлено, що загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) протягом останніх 12 календарних місяців (без урахування податку на додану вартість) становить 315 891,48 грн., що підтверджується банківськими виписками, актами виконаних робіт та декларацією про майновий стан позивача за 2011 р.

Проаналізувавши надані позивачем видаткові документи, а саме: банківські виписки, акти виконаних робіт, вбачається відповідність сум проведеним операціям з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, а тому нарахування відповідачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12 412,50 грн. є протиправним.

Оскільки, суд визнав неправомірним нарахування позивачу сум з податку на додану вартість, то нарахування штрафних санкцій є також неправомірним.

В період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_2 знаходилась на загальній системі оподаткування, обліку та звітності. РРО та КОРО не реєструвались.

Відповідно до поданої декларації про майновий стан і доходи за 2012 р. та за результатами перевірки надходжень на розрахунковий рахунок, актів виконаних робіт, рахунків-фактур, відомостей за Ф №1 «Про суми виплачених доходів та утриманих з них податків фізичних осіб» сума валового доходу, отриманого від здійснення підприємницької діяльності склала 716 447,50 грн. з ПДВ.

За результатами перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_2 за 2011-2012 р. не оприбутковано готівкові кошти на суму 52 881, 00 грн., в тому числі в 2011 р. на суму 16 740,00 грн., в 2012 р. на суму 36 141,01 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, сплата суми у розмірі 16 740,00 грн. надійшла на поточний рахунок позивача: 11.01.2012 р. в сумі 8 370,00 грн., 31.01.2012 р. в сумі 8 370,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками.

Водночас, акти виконаних робіт, на підставі яких здійснювалися зазначені платежі, були складені в грудні 2011 р.

Враховуючи, що розрахунки між позивачем та контрагентом здійснювалися шляхом безготівкових розрахунків в 2012, а документи, які підтверджують виконання робіт складені, саме в звітному 2011 році, суд вважає правомірним віднесення позивачем сум доходу за операціях з ДП «Перехід Аутдор» в «Податковій декларації про майновий стан і доходи» за 2011 р.

При цьому, позивачем в аналогічному порядку було задекларовано суму доходу у «Податковій декларації про майновий стан і доходи» за 2012 р. у розмірі 46 735,00 грн. по підприємствах: ДП «Перехід Аутдор» у сумі 12 780,00 грн., ТОВ «Ван Аутдор» у сумі 17 940,00 грн., ТОВ «Віон Плюс» - 3705,00 грн., ТОВ «Мастер Ед Україна» у сумі - 4920,00 грн., ТОВ «Наукова-виробнича фірма «Техно-Люкс» - 3580,00 грн., ОСОБА_3 -3 810,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, сплата суми у розмірі 36 141,00 грн. надійшла на поточний рахунок позивача, що підтверджується банківськими виписками, актами приймання-передачі виконаних робіт, актами звірки.

Водночас, акти виконаних робіт, на підставі яких здійснювалися зазначені платежі, були складені протягом жовтня - грудня 2012 р.

Враховуючи, що розрахунки між позивачем та контрагентами здійснювалися шляхом безготівкових розрахунків в 2013 р., а документи, які підтверджують виконання робіт, складені саме в звітному 2012 році, є правомірним віднесення позивачем сум доходу за операціями з ДП «Перехід Аутдор», ТОВ «Ван Аутдор», ТОВ «Віон Плюс», ТОВ «Мастер Ед Україна», ТОВ «Наукова-виробнича фірма «Техно-Люкс», ОСОБА_3 в «Податковій декларації про майновий стан і доходи» за 2012 р.

Беручи до уваги викладене, позивачем правомірно задекларовано доходи за звітний 2011 р. та 2012 р., а тому нарахування відповідачем штрафних санкцій у розмірі 264 405, 05 грн. є протиправним.

За таких обставин, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.09.2013 р. № 0017491701, № 0017501701, № 0017521701, прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 17.09.2013 р. № 0017491701, № 0017501701, № 0017521701 підлягають задоволенню.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вони не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.158, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.03.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Г.В. Земляна

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 11.07.2014 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.