Ухвала суду № 39879309, 04.07.2014, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/4787/14-к

Провадження № 1-кп/204/300/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2014 року Красногвардійський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі :

головуючого-судді: Мащук В.Ю.,

при секретарі: Гринюк Л.В.,

за участю прокурора: Лозовського К.І.,

захисника: ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 32013040040000300 відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, освіта вища технічна, одруженого, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

До Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органів податкової міліції управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Дніпропетровської області про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України.

Відповідно до поданого суду клопотання: ОСОБА_2, будучи, згідно протоколу зборів засновників № 11 віл 19.05.2005 року, генеральним директором товариства з обмеженою відповідальністю «Європак» (код 30927646) (далі ТОВ «Європак»), зареєстрованого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 22.05.2000 року за № 04052488100010559, адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Суворова, буд. 35, к. 18, тобто будучи службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності, що виконує організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські функції, що є відповідальним за організацію і ведення бухгалтерського обліку та звітності, а також за нарахування і сплату податків, зборів та інших обов'язкових платежів, при здійсненні фінансово-господарської діяльності зазначеного підприємства і подачі звітності, діючи умисно, у період з 01.08.2010 року по 31.01.2011 року, в порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), шляхом заниження об'єкту оподатковування по податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року умисно ухилився від сплати податку на додану вартість у сумі 972 428 грн., що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави коштів на зазначену суму, яка в 2 066 раз перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто у значних розмірах.

Так, при організації та здійсненні фінансово-господарської діяльності ТОВ «Європак» ОСОБА_2, як генеральний директор, зобов'язаний був керуватися:

1) Законом України «Про систему оподатковування» №1251-Х1І від 25.06.1991 року зі змінами й доповненнями:

стаття 9 «Зобов'язання платників податків і зборів»:

I. Вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її збереження у строки встановлені законом;

II. Надавати в державні податкові органи й інші державні органи відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність і інші документи й відомості пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);

III. Оплачувати відповідні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлений законом термін.

стаття 11 «Відповідальність платників податків і зборів (обов'язкових платежів) припорушенні податкових законів»:

І. Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і дотримання законів про оподатковування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

2)Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року:

частина 2 статті 8 розділу 3 - Організація й ведення бухгалтерського обліку. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві стосуються компетенції його власника власників) або вповноваженого органа (службової особи) відповідно до законодавства й установчих документів;

частина 3 статті 8 розділу 3 - Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку й забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, і збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого строку, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (службова особа), що здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства й установчих документів;

частина 5 статті 9 розділу 3 - Первинні бухгалтерські документи й регістри бухгалтерського обліку. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, у якому вони були здійснені;

частина 8 статті 9 розділу 3 - Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку й недостовірність відображених у ній даних несуть особи, які склали й підписали ці документи;

частина 1 статті 11 розділу 4 - Загальні вимоги до фінансової звітності. Фінансова звітність. На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані становити фінансову звітність. Фінансова звітність підписується керівником і бухгалтером підприємства.

3)«Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» № 88 від 24.05.1995 року, зареєстроване в Мін'юсті України 05.06.1995 року за№168/704:

підпункт 2.12 пункту 2 - Первинні документи. Керівник підприємства, організації забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, які були зроблені, у первинних документах і виконання всіма підрозділами, службами й працівниками правомірних вимог головного бухгалтера по порядку оформлення й подачі для обліку відомостей і документів;

підпункт 2.14 пункту 2 - Відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлені графіком документообігу строки для відображення в бухгалтерському обліку, за достовірність даних, зазначених у документах, несуть особи, які склали й підписали ці документи;

підпункт 2.16 пункту 2 - Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, які суперечать законодавчим і нормативним актам, установленому порядку прийняття, зберігання й використання коштів, товарно-матеріальних цінностей і іншого майна, порушують договірну й фінансову дисципліну, заподіюють збиток державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, організації для ухвалення рішення;

підпункт 2.17 пункту 2 - Первинні документи, які пройшли обробку, повинні мати відмітку, що виключає можливість їхнього повторного використання: при ручній обробці - дату запису в обліковому регістрі, а при обробці на обчислювальній техніці - відбиток штампа оператора, відповідального за їхню обробку.

4) Ст. 67 Конституції України, відповідно до якої: «Кожний зобов'язаний платити податки й збори в порядку й розмірах, встановлених законом».

5) Статутом підприємства ТОВ «Європак» (код 30927646) (зареєстрованого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 22.05.2'000 року під № 04052488Ю0010559):

пункт 9.1 статті 9 - поточне керівництво діяльністю Товариства здійснюється дирекцією, до складу якої входять Генеральний директор, його заступник, головний бухгалтер, а також інші посадові особи Товариства;

пункт 9.7 статті 9 - Генеральний директор несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього обов'язків;

пунктом 12.2 статті 12 - Товариство здійснює оперативний, бухгалтерський та статистичний облік та звітування згідно з чинним законодавством і несе відповідальність за їх вірогідність. Директор та головний бухгалтер несуть персональну відповідальність за дотримання порядку ведення та вірогідність обліку й звітування.

пунктом 12.4 статті 12 - Товариство здійснює розрахунки з бюджетом згідно з чинним законодавством України.

Тобто, ОСОБА_2 достовірно було відомо, що він відповідно до вказаних норм чинного законодавства України і статуту підприємства повинен і зобов'язаний знати про достовірність даних, вказаних у документах фінансово-господарської діяльності, і відповідно достовірно й вчасно визначати суми податків, а також у повному обсязі й у встановлений законом термін сплачувати їх у бюджет держави.

Однак, ОСОБА_2, маючи умисел на ухилення від сплати податків, будучи достовірно обізнаним про істинні результати фінансово-господарської діяльності ТОВ «Європак» за період з 01.08.2010 року по 31.12.2010 року, в порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), в період часу з 01.08.2010 року по 31.01.2011 року, знаходячись за фактичним місцезнаходженням офісу даного підприємства: м. Дніпропетровськ, вул. Суворова, буд.35, к.18. у денний час, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, шляхом заниження об'єкту оподаткування документально оформив фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Європак» (код 30927646) із ТОВ «Міжгалузева промислова група» (код 36365906), з яким фактично ніяких операцій не проводив, та відобразивши вказані операції у податковій звітності з податку на додану вартість за відповідний період, видав дану звітність до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Театральна, 1-а, в результаті чого умисно ухилився від сплати податку на додану вартість у сумі 972 428 грн., що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави коштів на зазначену суму, яка в 2 066 раз перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто у значних розмірах.

Отже, в період з 01.08.2010 року по 31.01.2011 року, тобто протягом декількох звітних періодів, нерозривно зв'язаних між собою, генеральний директор ТОВ «Європак» ОСОБА_2, діючи умисно, в порушення п.п.7.4.1. п.п.7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 972 428 грн., що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави коштів на зазначену суму, яка в 2 066 раз перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (470,5 грн.). тобто у значних розмірах.

Умисні дії ОСОБА_2, які виразилися в умисному ухиленні від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинені службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, яка зобов'язана їх сплачувати, які призвели до фактичного ненадходження до бюджетів коштів у значних розмірах, органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 1 ст. 212 КК України.

Прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області Лозовський К.І. звернувся до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України.

Заслухавши прокурора, який підтримав подане клопотання, думку ОСОБА_2, який просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, вивчивши представлені до суду документи, суд приходить до висновку, що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частини другої статті 284 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 212 КК України в період з 01.08.2010 року по 31.01.2011 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України, злочин передбачений ч. 1 ст. 212 КК України, який інкримінується ОСОБА_2, є злочинами невеликої тяжкості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання менш суворе ніж обмеження волі.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_2 відноситься до кримінальних правопорушень невеликої тяжкості, за яке передбачено покарання у вигляді штрафу або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Таким чином, оскільки з дня вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, минуло більше двох років, його необхідно звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням стоків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Керуючись ст.ст.284-288, 314, 369, 371 КПК України, ст.49 КК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області Лозовського Кирила Ігоровича про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.212 КК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження, внесене до реєстру досудових розслідувань № 32013040040000300 від 18.04.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України відносно ОСОБА_2, - закрити.

На ухвалу може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя В.Ю. Мащук