Рішення № 39878509, 14.07.2014, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/2347/14

Справа №754/1720/14-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

14.07.2014 м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Петріщевої І.В., при секретарі судового засідання Сивенко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулось до Деснянського районного суду міста Києва з зазначеною позовною заявою, в якій просить стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість за Кредитним договором №14/158к-07 від 14.11.2007 року у розмірі 63064,56 доларів США, що в перерахунку на гривні за офіційним курсом НБУ станом на 14.12.2012 становить 504075,03 грн., з яких: прострочена заборгованість по сумі кредиту - 43680,65 доларів США, що в перерахунку на гривні за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 349139,44 грн., відсотки за користування кредитом - 14393,56 доларів США, що в перерахунку на гривні за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 115047,73 грн., пеня - 4990,35 доларів США, що в перерахунку на гривні за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 39887,87 грн., мотивуючи тим, що відповідно до умов даного Кредитного договору ОСОБА_1 отримав у позивача кредит у сумі 44000,00 доларів США, терміном 276 місяців, з датою погашення 13 листопада 2030 року зі сплатою 12,45% річних за користування кредитом. 14.11.2007 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки б/н та 14.11.2007 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки б/н, п. 4 яких, передбачено, що поручителі і боржник несуть солідарну відповідальність перед позивачем. Позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, видавши кредитні кошти позичальнику, який зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені договорами терміни, а також, виконати інші свої зобов'язання згідно кредитного договору, але станом на 14.12.2012 року заборгованість за кредитним договором становить 63064,56 грн.

У судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» позов підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував у частині стягнення заборгованості з нього у повному обсязі, вважаючи, що стягнути борг необхідно за рахунок забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №14/158к-07 від 14.11.2007 року, а саме переданого в іпотеку майна ОСОБА_1 відповідно до договору іпотеки від 15.11.2007 року, укладеного з позивачем. Також ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про застосування строків позовної давності, надавши письмові заперечення з зазначенням підстав своїх заперечень проти позовних вимог відносно нього.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_3 у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином, що підтверджується телеграмами, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно ч. 6 ст. 74 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Відомості адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в місті Києві про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_3 судом отримані (а.с. 35, 36).

Відповідно ч. 5 ст. 74 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Після неодноразових повідомлень, які повертались до суду не врученими, відповідачам були направлені телеграми за зареєстрованим місцем проживання, які, за відсутності осіб за такою адресою, не були вручені, тому вважається, що судові виклики вручені належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2, дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, дійшов висновків про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Універсал Банк» є правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Банк Універсальний», тип якого було змінено на публічне акціонерне товариство та внаслідок зміни найменування Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» є правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк» (рішення загальних зборів від 22.06.2009 року), що підтверджується копією Витягу з Статуту Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (а.с. 20).

Відповідно до умов Кредитного договору №14/158-к-07 від 14.11.2007 року Відкрите акціонерне товариство «Банк Універсальний», (надалі - Банк, Позивач), надав ОСОБА_1 (надалі - Позичальник, Відповідач 1) грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на наступних умовах: сума кредиту - 44000,00 доларів США, термін кредиту - 276 місяців, дата погашення кредиту 13.11.2030 року, процентна ставка 12,45 % річних, зі сплатою заборгованості по кредиту відповідно Графіку погашення заборгованості по кредиту (Додаток №1), який є невід'ємною частиною даного Договору ( а.с. 5-11).

Відповідно п. 10.1. Кредитний договір №14/158-к-07 від 14.11.2007 року діє з дня його підписання і до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному Договору ( а.с. 7).

14 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний» та ОСОБА_2 (далі - Відповідач 2), було укладено договір поруки б/н (а.с. 12).

14 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний» та ОСОБА_3 (далі Відповідач 3) було укладено договір поруки б/н (а.с. 13).

Згідно п. 1 вищезазначених Договорів поруки, умови яких є однаковими, поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати по зобов'язаннях Боржника ОСОБА_1, що випливають з Кредитного договору № 14/158к-07 від "14" листопада 2007 року, укладеного між Кредитором та Боржником, за яким останній зобов'язаний до 12.11.2030 року повернути кредит у розмірі 44000,00 доларів, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 12,45% річних, комісію, штрафні санкції у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором.

Відповідно п. 12 Договорів поруки договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання зобов'язань по Кредитного договору Боржником чи Поручителем.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК).

Визначення поняття «зобов'язання» міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд встановив, що Відкрите акціонерне товариство «Банк Універсальний», правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов'язання за Кредитним договором у повному обсязі, що підтверджується заявою на видачу готівки №15_7 від 16 листопада 2007 року на суму 44000,00 доларів США, еквівалент у гривнях 222200,00 грн. (а.с. 15).

У свою чергу, зобов'язавшись своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені договором терміни, а також, виконати інші свої зобов'язання згідно кредитного договору, як позичальник, відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання порушив.

Сплата кредиту та процентів за його користування повинно було здійснюватись відповідачем ОСОБА_1 щомісяця відповідно до Графіку погашення заборгованості по кредиту (Додаток №1) у розмірі 159,42 доларів США (а.с. 9-11).

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Проте, відповідач ОСОБА_1 здійснював оплату кредиту тільки протягом двох місяців, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 14).

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 порушив свої зобов'язання за Кредитним договором №14/158к-07, а саме: сплата кредиту та процентів за його користування не була здійснена за період з 31.01.2008 року по 28.02.2008 року відповідно до Графіку погашення заборгованості по кредиту (Додаток №1) у розмірі 159,42 доларів (а.с. 14).

Також, всі наступні оплати за цим Кредитним договором за період з 29.02.2008 року по 14.12.2012 року взагалі не були здійснені Відповідачем ОСОБА_1

Станом на 14.12.2012 року заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором №14/158-к-07245 становить 63064,56 доларів США, що в перерахунку на гривні за офіційним курсом НБУ станом на 14.12.2012 становить 504075,03 грн., з яких: прострочена заборгованість по сумі кредиту - 43680,65 доларів США, що в перерахунку на гривні за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 349139,44 грн., відсотки за користування кредитом - 14393,56 доларів США, що в перерахунку на гривні за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 115047,73 грн., пеня - 4990,35 доларів США, що в перерахунку на гривні за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 39887,87 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 14).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом об'єктивно встановлено, що між сторонами у справі на підставі укладеного кредитного договору виникли зобов'язання, за якими позивач надав відповідачу ОСОБА_1 послуги, а останній зобов'язався їх оплатити на визначених умовах та у відповідний строк. Проте, всупереч взятим на себе зобов'язанням по виплаті кредитних коштів у визначені договором строки, відповідач ОСОБА_1 їх належним чином не виконав, у зв'язку з чим у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем виникла прострочена заборгованість.

За умовами п. 6.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені даним Договором терміни, а також виконати інші свої зобов'язання згідно даного Договору, але порушив ці зобов'язання.

За умовами п. 6.1.4. Кредитного договору Позичальник зобов'язався при настанні випадків, передбачених п.п. 10.3.-10.4. даного Договору, достроково погасити заборгованість по кредиту та процентах в повному обсязі, а також оплатити всі суми пені і штрафів. Невиконання Позичальником зобов'язань, передбачених цим пунктом, є підставою для примусового стягнення (в тому числі шляхом звернення стягнення на заставне майно та/або інші види забезпечення) всієї заборгованості за даним Договором.

Про правові наслідки порушення зобов'язання боржником йдеться також у ч. 1 ст. 611, ч.ч. 2- 4 ст. 612 ЦК, які передбачають відповідальність боржника.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття - як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (ст.ст. 530, 631 ЦК).

Якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК).

Як зазначалося вище, сторони встановили як строк дії Кредитного договору відповідно п. 10.1., так і відповідно п.п. 4.4., 4.5., строки виконання зобов'язань щомісячними платежами, що містять у собі оплату тіла кредиту та базової процентної ставки за договором, при цьому сплата процентів, нарахування яких здійснюється щомісячно, здійснюється позичальником не пізніше 10-го числа наступного за звітним місяцем, а сплата за кредитом - відповідно до Графіку погашення заборгованості по кредиту (Додаток №1), який є невід'ємною частиною Кредитного договору, щомісячно у визначеній сумі в розмірі 159,42 доларів США, який підлягав виконанню у строк не пізніше жовтня 2030 року.

Судом також встановлено, що згідно п. 10.3. Кредитного договору Банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості по кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, що передбачені даним Договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником умов даного Договору, а Позичальник зобов'язаний повернути Банку суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити процентів та штрафи, а також відшкодувати збитки, завдані Банку в наступних випадках:

10.3.1. Якщо Позичальник порушує терміни платежів, що встановлені даним договором;

10.3.4. При виникненні обставин, які викликають загрозу своєчасному погашенню заборгованості по кредиту та/або сплаті процентів (а.с. 7).

Згідно п. 10.4. Кредитного договору шляхом підписання даного Кредитного договору сторони прийшли до згоди про те, що у випадку виникнення у Позичальника простроченої заборгованості по погашенню кредиту та/або по сплаті процентів за користування ним чи інших платежів строком більше 10-ти календарних днів, Банк надсилає Позичальнику повідомлення, в якому зазначається сума прострочки та термін сплати. У випадку невиконання Позичальником вимоги Банку, в термін встановлений у повідомленні, дата погашення кредиту, вказана в п. 1.1. Договору, вважається такою, що на наступний день після дати зазначеної в повідомленні. В цю дату Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту в повному об'ємі, проценти та інші платежі передбачені даним Договором ( а.с. 7-8).

Позивач будь-яких доказів надсилання Позичальнику - відповідачу ОСОБА_1 повідомлення, в якому зазначається сума прострочки та термін сплати, суду не надав.

Згідно п. 3 Договорів поруки б/н від 14.11.2007 року, укладених між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, між позивачем та відповідачем ОСОБА_3, умови яких є аналогічними, відповідальність Поручителя настає у випадку, коли Боржник не виконує або неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання за Кредитним договором.

На підставі п. 4 Договорів поруки Поручитель і Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

На підставі п. 5 Договорів поруки Поручитель відповідає по зобов'язаннях Боржника в повному обсязі, а саме за повернення кредиту, сплату процентів, за користування ним, комісії, сплату неустойки, а також за відшкодування збитків, завданих Кредитору невиконанням або неналежним виконанням Боржником умов Кредитного договору.

Відповідно п. 8 Договорів поруки за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань винна сторона відшкодовує іншій стороні всі понесені останньою в зв'язку з цим збитки.

Відповідно п. 9 Договорів поруки за несвоєчасну сплату суми боргу, згідно п. 5 даного Договору, Поручитель сплачує на користь Кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно п. 13 Договорів поруки кредитор вправі на свій розсуд звертатись з вимогою про виконання зобов'язань за Кредитним договором як до Боржника так і до Поручителя.

Позивач будь-яких доказів надсилання поручителю - відповідачу ОСОБА_3 письмової вимоги із зазначенням суми грошових коштів та рахунків, на які Поручитель зобов'язаний перерахувати вказані кошти, суду не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши осіб, які приймали участь у справі, з'ясувавши обставини справи, приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості солідарно з відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_3 грунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, тому в цій частині, підлягають задоволенню.

Відповідач ОСОБА_2 надав суду докази отримання ним, як поручителем письмової вимоги №576 від 25.11.2008 року із зазначенням суми грошових коштів та вимогою сплатити протягом тридцяти днів з моменту отримання заборгованість по поверненню суми кредиту, нарахованих процентів та пені, що станом на 25.11.2008 року становить 48651,14 доларів США (а.с. 44).

Відповідно п. 6 Договорів поруки у випадку невиконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором Кредитор повідомляє про це Поручителя шляхом направлення письмової вимоги із зазначенням суми грошових коштів та рахунків, на які Поручитель зобов'язаний перерахувати вказані кошти.

Відповідно п. 7 Договорів поруки Поручитель зобов'язаний сплатити Кредитору суму боргу не пізніше 10 діб після отримання письмової вимоги Кредитора.

Отже, згідно умов п. 7 Договору поруки б/н від 14.11.2007 року відповідач ОСОБА_2 був зобов'язаний сплатити позивачу суму боргу за Кредитним договором №14/158к-07 від 14.11.2007 року не пізніше 10 діб після отримання письмової вимоги Кредитора.

Під час розгляду справи, Відповідач ОСОБА_2 заявив клопотання про застосування строків позовної давності, посилаючись на ст.ст. 257, 261, 267 Цивільного кодексу України, зазначивши, що 25.11.2008 року йому була направлена вимога, згідно якої банк вимагав від нього погашення боргу за позичальника, тому з урахуванням встановленої позовної давності тривалістю у три року, яка починається з дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права, цей строк сплив, що є підставою для відмови у позові в частині стягнення боргу з нього.

З матеріалів справи вбачається, що Відкрите акціонерне товариство «Універсал Банк», правонаступником якого є позивач, представник якого це не заперечував, звернувся з вимогою №576 від 25.11.2008 року до Відповідача ОСОБА_2, в якій зазначено, що станом на 25.11.2008 р. загальна сума заборгованості Позичальника за Кредитним договором складає 48654,14 доларів США, та Банк вимагає сплатити протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї вимоги зазначену заборгованість по поверненню суми кредиту, нарахованих процентів та пені, та підлягає уточненню на дату фактичної сплати коштів (а.с. 44).

Отже, за згодою сторін у відповідності до п. 7 умов Договору поруки, датою сплати суми боргу відповідачем ОСОБА_2 вважається день не пізніше 10 діб після отримання письмової вимоги.

Судом встановлено, що згідно умов п. 7 Договору поруки б/н від 14.11.2007 року відповідач ОСОБА_2 був зобов'язаний сплатити позивачу суму боргу за Кредитним договором №14/158к-07 від 14.11.2007 року не пізніше 10 діб після отримання письмової вимоги Кредитора, тому за його зобов'язанням з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку виконання.

При цьому, суд вважає, що позивачу стало відомо про порушення відповідачем ОСОБА_2 строку виконання вимоги від 25.11.2008 року через 10 днів після її отримання, значно більше, ніж три року тому, при цьому протягом 2009-2013 років позивач позовні вимоги до ОСОБА_2 не пред'являв, звернувшись до суду у 2014 році, лише через п'ять років після пред'явлення вимоги про оплату, тобто після спливу позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність. Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом, перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252- 255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Аналіз норм ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України дає суду підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Судом встановлено, відповідач ОСОБА_2 не виконав зобов'язання сплатити позивачу суму боргу не пізніше 10 діб після отримання письмової вимоги від 25.11.2008 року, що не заперечувалось сторонами у судовому засіданні, але у свою чергу позивач звернувся до суду з позовом 20.01.2014 року, після спливу позовної давності ( а.с. 29, 30).

Отже, аналізуючи умови договору сторін і зміст зазначених правових норм, суд доходить висновку про те, що у разі неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено строком виконання, починається зі спливом строку виконання.

Аналогічна правова позиція та висновки містяться у постанові ВСУ від 19 березня 2014 року №6-20цс14.

За змістом ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає, що відповідачем ОСОБА_2 були доведені ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог щодо застосування позовної давності та заперечень проти позовних вимог до нього.

Разом з тим, позивачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів у спростування заперечень та заяви відповідача ОСОБА_2 про застосування позовної давності до позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.

Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що наявні підстави для відмови у позові в частині стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_2, за спливом позовної давності.

Разом тим, відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_3 суду не надано жодних належних та допустимих доказів у заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши осіб, які приймали участь у справі, з'ясувавши обставини справи, приходить до висновку, що слід застосувати встановлену Цивільним кодексом України позовну давність відносно зобов'язань відповідача ОСОБА_2, отже у задоволені позовних вимог до ОСОБА_2 слід відмовити повністю, в частині позовних вимог до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_3, вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, тому, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 15, 60, 88, 208, 209, 214, 215, 360-7 ЦПК України, на підставі ст.ст. 3, 6, 11, 15, 16, 212, 256, 257, 258, 260, 261, 262, 266, 267, 526, 530, 543, 546, 549, 553, 554, 559, 610, 612, 625, 627, 629, 631, 1046 -1050, 1054, 1056-1 ЦК України,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково.

Стягнути на користь Відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк» солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 заборгованість за Кредитним договором №14/158к-07 від 14.11.2007 року у розмірі 63064,56 доларів США, що за офіційним курсом НБУ, станом на 14.12.2012року, становить 504075,03 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Петріщева І.В.